Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №954/569/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 954/569/26 Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/1214/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Каховська міська військова адміністрація Каховського району Херсонської області,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Лілія Володимирівна, на ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 липня 2026 року, постановлену у складі судді Гончаренка О.В., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Лілія Володимирівна, до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Єрмоленко Л.В., звернулася до суду із позовом до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власницею нежитлового приміщення (перукарні) загальною площею 44,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення (перукарню), виданого 29 грудня 2000 року відповідно до рішення виконавчого комітету Каховської міської ради від № 331 26 грудня 2000 року.

Згідно з реєстраційним написом на зворотному боці свідоцтва, нежитлове приміщення (перукарня) зареєстровано 03 січня 2001 року Каховським державним бюро технічної за позивачем, про що внесено до реєстраційної книги № 1 запис за № 52. Право власності позивача на спірне майно набуто у 2000 році, тобто до запровадження у 2013 році Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому відомості про право власності до реєстру не внесені.

Станом на момент подання позову у м. Каховка органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через окупацію населеного пункту, що унеможливлює підтвердити реєстрацію права власності в БТІ.

Позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно з відповідною заявою з метою проведення державної реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення, однак державним реєстратором 03 грудня 2025 року прийнято рішення № 82174232 про відмову в проведенні реєстраційних дій, яке мотивовано тим, що згідно відповіді Каховської міської військової адміністрації зберігачем відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно на території м. Каховка Херсонської області, які виникли до 01 січня 2013 року, є Комунальне підприємство "Каховське бюро технічної інвентаризації" Херсонської області, передача архівних документів якого до Каховської міської військової адміністрації не здійснювалася.

За таких обставин, право власності позивачки фактично не визнається органами державної реєстрації, що позбавляє її можливості повноцінно реалізовувати права власника, зокрема розпоряджатися належним їй майном, а також унеможливлює реалізацію права на отримання компенсації за знищене або зруйноване нерухоме майно.

Просила суд визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення (перукарню) загальною площею 44,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 липня 2026 року зупинено провадження у справі № 954/569/26 за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Л.В., до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності до перегляду судового рішення Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 755/5387/24.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 755/5387/24 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду передано справу для відступу від висновку постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 у справі № 201/9106/24 (провадження № 61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2026 у справі № 336/10861/25, тому зважаючи на те, що предметом розгляду в даній цивільній справі є вимоги про визнання права власності на окупованій території на майно, право на яке виникло до 01 січня 2013 року та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст. 392 ЦК України), а на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку відповідною палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 755/5387/24.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Л.В., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 липня 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_2 , судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 30 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

12 серпня 2026 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 серпня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно визначив зміст спірних правовідносин, фактично звівши спір до питання правомірності дій державного реєстратора, хоча предметом розгляду є підтвердження права власності, набутого та оформленого до 2013 року; помилково визнав подібними правовідносини у справі № 954/569/26 та справі № 755/5387/24 лише на підставі спільної ознаки, а саме наявності нерухомого майна на тимчасово окупованій території; не встановив, що результат перегляду справи № 755/5387/24 має визначальне значення для вирішення даного спору; не довів наявності об`єктивної неможливості розгляду справи без очікування рішення Об`єднаної палати Верховного Суду; фактично поставив розгляд справи у залежність від можливого майбутнього формування іншого правового підходу, хоча на момент постановлення ухвали існували чинні правові висновки Верховного Суду щодо можливості захисту права власності за статтею 392 ЦК України у подібних правовідносинах. Зазначила, що оскаржувана ухвала постановлена за відсутності передбачених законом підстав для зупинення провадження, із неправильним застосуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, що призвело до необґрунтованого зупинення провадження у справі, затягування її розгляду та порушення права позивача на своєчасний і ефективний судовий захист

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Л.В., оскаржує ухвалу про зупинення провадження (п. 14 частини першої статті 353 ЦПК України), то відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд цієї справи проводиться без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Л.В., звернулася до суду із позовом до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на нежитлове приміщення (перукарню) загальною площею 44,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що право власності на вказане майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення (перукарню), виданим 29 грудня 2000 року відповідно до рішення виконавчого комітету Каховської міської ради від № 331 26 грудня 2000 року. Право власності за позивачем зареєстровано з03 січня 2001 року Каховським державним бюро технічної за позивачем, про що внесено до реєстраційної книги № 1 запис за № 52.

26 листопада 2025 року з метою належної державної реєстрації прав на нерухоме майно позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

03 грудня 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 82174232 про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що згідно відповіді Каховської міської військової адміністрації зберігачем відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно на території м. Каховка Херсонської області, які виникли до 01 січня 2013 року, є Комунальне підприємство "Каховське бюро технічної інвентаризації" Херсонської області, передача архівних документів якого до Каховської міської військової адміністрації не здійснювалася.

Оскільки судове рішення є підставою для реєстрації права власності (п. 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), позивач звернулася з позовом до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на майно.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції керувався положеннями пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, а саме правом суду зупинити провадження у справі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що оскільки на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа щодо вирішення питання про визнання права власності на майно на окупованій території, право на яке виникло до 01 січня 2013 року та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст. 392 ЦК України), тобто у подібних правовідносинах, тому дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку відповідною палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 755/5387/24.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду цієї справи.

При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Така підстава зупинення провадження у справі як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду має на меті забезпечення єдності судової практики, яку можна досягти завдяки передбаченим процесуальним законом механізмам.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 557/457/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 393/135/19, від 20 травня 2024 року у справі № 367/7674/17, від 11 лютого 2026 року у справі 204/13886/23

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі № 954/569/26 позивач звернулася в порядку позовного провадження із позовом до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності. Позов обґрунтовано підставами з посиланням на положення статті 328 ЦК України.

Оскільки внаслідок окупації частини території України, зокрема території, де розташоване БТІ, яке здійснювало первинну реєстрацію нерухомого майна м. Каховка, позивач позбавлений можливості підтвердити таку реєстрацію через втрату доступу до архівних даних, а державний реєстратор також не може отримати таку інформацію від органу КП "БТІ", яке проводило таку реєстрацію права власності, внаслідок чого вимушений відмовляти позивачу в проведенні реєстрації, позивач звернувся з таким позовом до відповідача на території якого перебуває вказане нерухоме майно.

Так, у справі № 755/5387/24, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за доцільне відступити від вказаних висновків, і зробити висновок, що:

- парламент передбачає, що участь в цивільних відносинах беруть саме особи (фізичні та юридичні). Вказана конструкція є матеріальною (цивільною), передбачена ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- невизнання суб`єктивного цивільного права це дія чи бездіяльність фізичної або юридичної особи, а не державного реєстратора, яка за змістом становить заперечення існування суб`єктивного цивільного права іншої особи. Особа, яка не визнає чуже право, в жодній із форм не претендує на нього. Таке невизнання є пасивним запереченням наявності в особи права, яке безпосередньо не спричиняє шкоду останньому, але створює невизначеність у правовому статусі носія права;

- оспорювання суб`єктивного цивільного права це дія чи бездіяльність фізичної або юридичної особи, а не державного реєстратора, яка полягає у запереченні належності обсягу чи змісту відповідного суб`єктивного цивільного права;

- тому у разі відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій рф території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору (за відсутності державної реєстрації речових прав третіх осіб) означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на предмет та підстави позову, не є подібними правовідносини у цій справі та у справі № 755/5387/24 про встановлення юридичного факту про визнання права власності на квартиру, заінтересована особа - державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Волошина Ж.Д.

Колегія суддів проаналізувавши наведені позивачем доводи у позовній заяві дійшла висновку, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не позбавлений можливості самостійно оцінити доводи позивача та відповідача, що стосуються вирішення спірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

ЄСПЛ зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника ("Фрідлендер проти Франції" № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Крім того, слід враховувати й принципи, встановлені статтями 2, 11, 13, 210 ЦПК України щодо своєчасного розгляду справи, ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та розумних строків розгляду справи. При зупиненні розгляду справи може виникнути правова невизначеність для позивача, адже спірне нерухоме майно знаходиться в зоні активних бойових дій та тимчасової окупації в м. Каховка Херсонської області, перебуває під постійною загрозою знищення, а тому без судового рішення позивач не може реалізувати своє право на вільне володіння й розпоряджання майном, що виражається в реєстрації за нею права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пред`явлення позову в порядку адміністративного судочинства до державного реєстратора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії не призведе до ефективного захисту прав позивача на належне йому право власності на нерухоме майно.

Апеляційний суд ураховує, що постановлення ухвали про зупинення провадження у справі призвело до часової невизначеності можливості поновлення провадження у цій справі, що свідчить про порушення права учасників справи на судовий розгляд справи упродовж розумного строку.

Враховуючи зазначене, колегією суддів не встановлено об`єктивної неможливості розгляду даної справи № 954/569/26 до розгляду справи № 755/5387/24 об`єднаною палатою Верховного Суду.

З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущеним судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Лілія Володимирівна, задовольнити.

Ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 липня 2026 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єрмоленко Лілія Володимирівна, до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська