Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №2-9098/05 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 2-9098/05 Головуючий у 1-й інстанції: Борко А.Л.

Номер провадження: 22-ц/819/1179/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Рева Світлана Леонідівна, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2005 року, ухвалене у складі судді Борка А.Л., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини відповідач відмовилася від утримання та виховання дитини, що підтверджується актом від 13 грудня 2004 року. Рішенням Дніпровського районного суду від 13 квітня 2005 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 14 жовтня 2005 року рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради м. Херсона призначено ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 до її повноліття, тому дитина перебуває на утриманні позивача. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв`язку із чим позивач вимушена звернутися до суду.

Просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі заробітка, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 31 жовтня 2005 року до її повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 державне мито на користь держави у сумі 51 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 червня 2026 року заяву ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Рева С.Л., про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2005 року залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Рева С.Л., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушення судом норм процесуального права просила скасувати заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2005 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Воронцова Л.П. , судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 липня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Рева С.Л., про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для надання доказів сплати судового збору та вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

20 липня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява із квитанцією про сплату судового збору.

23 липня матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 липня 2026 року продовжено ОСОБА_2 процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Херсонського апеляційного суду від 16 липня 2026 року.

06 серпня 2026 року скаржник подала до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду та відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 25 серпня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами із зазначенням дати 07 вересня 2026 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи порушив норми процесуального права, оскільки не повідомив відповідача про розгляд цієї справи, остання не отримувала судових повісток за адресою реєстрації, а про наявність оскаржуваного рішення дізналася у квітні 2026 року після блокування державною виконавчою службою рахунків, відкритих у банківських установах та відмови у перетині державного кордону України у зв`язку із наявністю заборони на підставі постанови державного виконавця. Зазначила, що не реєструвала факту народження дитини ОСОБА_3 , не надавала їй ім`я та відмовилась від цієї дитини в медичному закладі. Народження дитини було зареєстровано за заявою медичного закладу. У 2008 році дитину на підставі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 жовтня 2008 року було усиновлено ОСОБА_1 , що припиняє правові відносини між біологічними батьками та дитиною, включно з обов`язком утримувати її. Стягнення аліментів з біологічної матері після усиновлення неможливе, рішення суду про стягнення аліментів ухвалено 26 грудня 2005 року, коли дитина була влаштована до родини позивачки, та перебувала під її опікою.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно приписів частини першої статті 369 ЦПК України апеляційна скарга подана на рішення суду про стягнення аліментів, з урахуванням положень пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції міста Херсона, актовий запис № 16 від 15 січня 2004 року. Батьками ОСОБА_3 записано ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - відповідача.

Згідно з копією акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину від 13 грудня 2004 року, складеного завідувачем дитячого відділення лікарні Дніпровського району ім. О.С. Лучанського в присутності начальника ВКНДН Дніпровського ВМ ХМВ, ОСОБА_3 знаходиться у дитячому відділенні з 10 лютого 2004 року. Рішенням виконкому від 23 лютого 2004 року № 90 - тимчасове влаштування до будинку дитини терміном 6 місяці. Обставини відмови: заява матері про тимчасове влаштування до будинку дитини терміном на 6 місяців у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Мати не відвідує дитину з липня 2004 року.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 квітня 2005 року у справі № 1396/2005 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради № 520 від 14 жовтня 2005 року призначено ОСОБА_1 опікуном, піклувальником малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття.

Відповідно до постанови державного виконавця ДВС у Суворовському районі м. Херсона від 03 березня 2006 року відкрито виконавче провадження з виконавчого листа Суворовського районного суду м. Херсона № 2-9098/05, виданого24 листопада 2005 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 загальна сума до стягнення станом на 20 квітня 2026 року складає 249 914 грн 64 коп.

Відповідно до постанови заступника начальника відділу Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чумак В.В. від 04 серпня 2025 року при примусовому виконанні виконавчого листа Суворовського районного суду м. Херсона № 2-9098/05, виданого24 листопада 2005 року, повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису № 00060667444 від 28 серпня 2026 pоку про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 січня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні складено актовий запис про народження № 16. Відомості про батьків: батько - ОСОБА_5 (державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері)); мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про заявника: ОСОБА_6 . Відомості про відмітки в актовому записі: Довідка до органів соцзахисту населення одержана № 16 від 15.01.2004 року: Дитина залишена на виховання та забезпечення повністю за рахунок держави. Дитина заресстрована за клопотанням працівника пологового відділення ПДР ім. О С. Лучанського м. Херсона - ОСОБА_6 .

27 червня 2009 року реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні на підставі рішення Суворовського районного сули м. Херсона № 2"о"-242/2008 від 03 жовтня 2008 року внесено відомості про усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено зміни про її прізвище, ім`я та по батькові на ОСОБА_7 , відомості про батьків змінено на: батько - ОСОБА_8 , мати ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 55 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до частин другої, третьої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Встановлено, що ОСОБА_2 . є матір`ю дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 квітня 2005 року у справі № 1396/2005 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду 26 грудня 2005 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав щодо своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , що не звільняє її від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Заперечуючи проти стягнення аліментів, ОСОБА_2 посилається на те, що не реєструвала факту народження дитини ОСОБА_3 , не надавала їй ім`я та відмовилась від цієї дитини в медичному закладі.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи скаржника, оскільки із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції міста Херсона, актовий запис № 16 від 15 січня 2004 року та повного витягу з актового запису про народження № 00060667444 від 28 серпня 2026 pоку вбачається, що ОСОБА_2 є матір`ю дитини ОСОБА_3 , а відмова матері від дитини в пологовому будинку, здійснення реєстрації народження дитини за заявою медичного закладу та невиконання обов`язку щодо її утримання є підставою для стягнення аліментів на користь дитини, а також відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 2-3897/10, провадження № 61-6791св20.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь опікуна ОСОБА_1 аліментів на дитину ОСОБА_3 з урахуванням мінімального гарантованого розміру аліментів,передбаченого статтею 182 СК України.

Визначаючи дату початку стягнення аліментів, суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення частини першої статті 191 СК України, згідно з якими аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Апеляційний суд вважає безпідставним посилання скаржника на факт усиновлення дитини ОСОБА_3 її опікуном ОСОБА_1 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 жовтня 2008 року, оскільки на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду 26 грудня 2005 року дитина ОСОБА_3 не була усиновлена, а перебувала під опікою ОСОБА_1 .

Так, відповідно до статті 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Таким чином, з моменту здійснення усиновлення дитини між відповідачем ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_3 припинилися особисті та майнові права і обов`язки вже після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що обов`язок утримувати дитину є мірою відповідальності батьків дитини, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів за наявності для того правових підстав.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Рева Світлана Леонідівна, залишити без задоволення, а заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2005 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська