Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №650/6478/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/6478/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/1201/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар: Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року, дата складення повного судового рішення - 22 липня 2026 року, ухвалене у складі судді Ковальчук О.В., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р., звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" (далі - ТОВ "Перемога Плюс") про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0012, площею 8,9717 га, що розташована на території Новорайської (Степнянської) селищної ради Бериславського району Херсонської області.

21 червня 2006 року між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та громадянами-орендодавцями, в тому числі і ОСОБА_1 , укладено договір оренди землі на строк 10 років, зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 червня 2006 року за № 4АА002128-040671500037.

20 січня 2015 року між позивачем, ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс", продовжено строк дії договору оренди до 31 грудня 2024 року.

28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду №1100184 до договору оренди землі, згідно з якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря ТОВ "ЮТС-Агропродукт", договір оренди викладено в новій редакції, а саме: продовжено строк дії договору до 31 грудня 2027 року, встановлено нормативну грошову оцінку в розмірі 308 539 грн 66 коп., визначено розмір орендної плати, що складає 5,91% від нормативної грошової оцінки землі.

04 листопада 2021 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду №1200294-7, якою договір оренди викладено в новій редакції, відповідно до якої строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2031 року, визначено розмір орендної плати, що складає 8,46% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 26 102 грн 45 коп., та вноситься орендарем у строк до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0012, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) 45058488.

Однак, відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2023-2024 роки.

Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання договору свідчить про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договору та стягнення заборгованості з орендної плати.

У зв`язку із зазначеним, просив суд:

- розірвати договір оренди землі б/н від 21 червня 2006 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель 21 червня 2006 за №4АА002128-040671500037 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 04 листопада 2021 року №1200294-7, укладений між позивачем та орендарем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" з урахуванням переходу права оренди, згідно договору від 17 квітня 2025 року №1704/25-17 до ТОВ "Перемога Плюс" та припинити право оренди земельної ділянки площею 8,9717 га з кадастровим номером 6520686700:03:019:0012, що розташована за межами села Степне на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області (номер запису про інше речове право: 45058488);

- стягнути з ТОВ "Перемога Плюс" на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 52 204 грн 90 коп. згідно договору оренди землі;

- стягнути з ТОВ "Перемога Плюс" на користь позивача ОСОБА_1 та витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1937 грн 92 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р., до ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ТОВ "Перемога Плюс" про розірвання договору оренди землі задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував факт відчуження права оренди ТОВ "Перемога Плюс" та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачами обставин непереборної сили за вказаний період, неможливості виконання умов договору, невжиття заходів щодо врегулювання ситуації, необґрунтування можливості чи строків поновлення платежів, подальшого користування спірною земельною ділянкою. Матеріали справи не містять доказів того, що новий орендар вказаної земельної ділянки - ТОВ "Перемога Плюс" на даний час здійснює господарську діяльність, виконує умови договору оренди, зокрема щодо цільового використання землі, її обробітку та сплати орендної плати. Така пасивна позиція не лише позбавляє позивача права на отримання доходу з належного йому об`єкта приватної власності, але й призводить до залишення земельної ділянки в стані господарської ізоляції на невизначений час, коли власник позбавлений реальної можливості як самостійно її використовувати, так і передати в оренду іншому добросовісному користувачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-Агропродукт" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував наявність обставин непереборної сили, встановлених постановою Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, та підтвердженими тимчасовою окупацією території Херсонської області, де розташована земельна ділянка, внаслідок повномасштабної військової агресії рф, розпорядженнями Степнянської СВА Бериславського району Херсонської області, даними Інтерактивної карти ДСНС, які розміщені на її офіційному сайті за посиланням "Розмінування України" (https://mine.dsns.gov.ua/), листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року. Відповідач не заперечує факту несплати позивачу орендної плати (2022-2024 роки), передбаченої умовами договору оренди, але причиною такої несплати є виключно неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередню близькість до території бойових дій. Несплата орендної плати у цей період, а також до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки, є наслідком обставин непереборної сили, за які відповідач не несе відповідальності, що виключає можливість розірвання договору з підстав систематичної несплати за відповідний період. Товариство не відмовляється від виконання своїх зобов`язань, однак наголошує на неможливості їх виконання під час тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до повного розмінування земельної ділянки, що унеможливлює безпечне ведення господарської діяльності.

Суд не надав належної оцінки тому факту, що на спірній земельній ділянці можуть знаходитися вибухонебезпечні предмети, а також тому, що відсутні належні та допустимі докази проведення її повного обстеження, розмінування або офіційного підтвердження безпечності її використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, зокрема ведення сільськогосподарського виробництва, для якого вона була передана в оренду. Перебування працівників на такій території та здійснення діяльності без проведення відповідного розмінування, а також постійні атаки російських FPV-дронів і ракет становлять пряму загрозу їх життю та здоров`ю і унеможливлюють проведення посівної кампанії, збирання врожаю та ведення господарської діяльності в цілому. За відсутності сертифікатів та актів про обстеження земельної ділянки суд дійшов передчасного висновку щодо безпечності та відсутності перешкод використання цієї земельної ділянки впродовж 2023-2024 років. Суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, тому відповідач з поважних причин позбавлений можливості обробітку земельної ділянки, тому фактично переклав відповідальність на орендаря, знімаючи її з орендодавця та відповідних органів, що є незаконним та несправедливим. Такі висновки суду, де пріоритет мають інтереси орендодавця та стабільне сільськогосподарське виробництво, прямо порушують ст. 3 та ст. 27 Конституції України, де зазначено, що життя і здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, а обов`язок держави - захищати життя людини. Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права надав перевагу доказам позивача, залишивши поза увагою доводи відповідача, недоведені позивачем обставини вважав встановленими.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0012, площею 8,9717 га, розташованої на території Новорайської (Степнянської) селищної ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 03 березня 2004 року серії ХС №061596.

21 червня 2006 року між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та громадянами-орендодавцями, в тому числі і ОСОБА_1 , укладено договір оренди землі на строк 10 років, зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 червня 2006 року за № 4АА002128-040671500037.

20 січня 2015 року між позивачем, ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс", продовжено строк дії договору оренди до 31 грудня 2024 року.

28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду №1100184 до договору оренди землі, згідно з якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря ТОВ "ЮТС-Агропродукт", договір оренди викладено в новій редакції, а саме продовжено строк дії договору до 31 грудня 2027 року, встановлено нормативну грошову оцінку в розмірі 308 539 грн 66 коп., визначено розмір орендної плати, що складає 5,91% від нормативної грошової оцінки землі.

04 листопада 2021 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду №1200294-7, якою договір оренди викладено в новій редакції, відповідно до якої строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2031 року, визначено розмір орендної плати, що складає 8,46% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 26 102 грн 45 коп., та вноситься орендарем у строк до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0012, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) 45058488.

Відповідно до листа виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області № 03-01/695 від 16 травня 2025 року, від ТОВ ""Перемога Плюс" на рахунок Лохвицької міської ради не надходила плата за землю, а саме: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності. Земельні ділянки комунальної власності Лохвицької міської ради в оренді ТОВ "Перемога Плюс" станом на 01 квітня 2025 року не перебувають. ТОВ " Перемога Плюс " господарську діяльність за місцем реєстрації не здійснює.

Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року за № 01-11/1052/25 станом на 09 травня 2025 року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-Агропродукт", не використовуються, тобто обробіток їх не здійснюється, орендна плата та податкові платежі не сплачуються. ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади. Безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (обстеження) вищевказаних земельних ділянок не проводився, вищевказані земельні ділянки не віднесені до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. Деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (суб`єкти господарювання) співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування допомагаючи їм у різний спосіб, деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування. Такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Додола 2021" від 12 травня 2025 року у користуванні цього товариства на праві оренди перебувають земельні ділянки приватної та комунальної власності на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Новорайської, Борозенської та Милівської територіальних громад. Після деокупації Херсонської області 11 листопада 2022 року товариство відновило господарську діяльність на зазначеній території та продовжило її здійснення. У разі виявлення потенційної загрози безпечному використанню земельних ділянок проводився огляд таких ділянок на предмет наявності вибухонебезпечних предметів із залученням фахівців. Для проведення відповідних обстежень товариство співпрацювало на договірній основі з дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним підприємством "Укроборонсервіс", а також користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади. На переважній більшості обстежених земельних ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. Вказані обстеження проводилися з початку 2023 року.

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙФ 2023" від 12 травня 2025 року у 2023 році та на час надання відповіді зазначене товариство використовує земельні ділянки на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Бериславської, Новорайської, Великоолександрівської та Борозенської територіальних громад, на правах користування (оренда, емфітевзис тощо). У разі наявності підстав проводився огляд земельних ділянок на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів, при цьому на переважній більшості таких ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. З початку 2023 року із залученням відповідних фахівців проводилися обстеження земельних ділянок на можливість безпечного використання. З 2023 року здійснюється виплата орендної плати орендодавцям земельних ділянок, які перебувають у користуванні товариства на території зазначених територіальних громад, та заборгованість з орендної плати перед орендодавцями відсутня, орендна плата згідно з договорами оренди земельних ділянок приватної та комунальної власності за 2023-2024 роки, а в окремих випадках і за 2025 рік, виплачена у повному обсязі.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ТОВ "Перемога Плюс" про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення орендної плати, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки.

Щодо розірвання договору оренди

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що 21 червня 2006 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0012, площею 8,9717 га, що розташована на території Новорайської (Степнянської) селищної ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та 04 листопада 2021 року, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яке зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 8,46% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 26 102 грн 45 коп. за рік оренди, яка вноситься до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0012, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) 45058488.

Як на підставу розірвання договору оренди землі позивач посилається на систематичне невиконання відповідачами умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2023-2024 роках.

Відповідач ТОВ "ЮТС-Агропродукт"визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2023-2024 року виникла виключно з обставин непереборної сили, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об`єктивно унеможливило використання земельної ділянки та виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

У свою чергу відповідач ТОВ "Перемога Плюс", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Суд першої інстанції встановив об`єктивну неможливість використання спірних земельних ділянок та звільнення відповідача від сплати орендної плати у період тимчасової окупації території Херсонської області у 2022 році, зокрема Новорайської ОТГ, що відповідачем не оскаржується.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.

Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ "ЮТС-Агропродукт" орендованої земельної ділянки упродовж 2023-2024 років, за які товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" в установленому процесуальним законом порядку, не надано.

Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором оренди.

Крім того, посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.

Посилання скаржника на рішення Херсонської обласної ради № 491 від 23 грудня 2022 року, розпорядження Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання належної позивачу земельної ділянки протягом 2023, 2024 років, колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржник не надав вказаних документів, що унеможливлює перевірку доводів ТОВ "ЮТС-Агропродукт".

Водночас, як вбачається із листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року за № 01-11/1052/25 станом на 09 травня 2025 року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-Агропродукт", не використовуються, тобто обробіток їх не здійснюється. Деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (суб`єкти господарювання) співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування допомагаючи їм у різний спосіб, деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування. Такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Крім того, апеляційний суд враховує листи ТОВ "АГРО-ЛАЙФ 2023" та ТОВ "Додола 2021", відповідно до яких останні з початку 2023 року використовують земельні ділянки на території Новорайської територіальної громади, з власної ініціативи проводили їхнє обстеження, співпрацювали на договірній основі із спеціалізованими підприємствами, користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади, сплачують орендну плату та здійснюють господарську діяльність без перешкод.

Вказані докази є належними та такими, що підставно прийняті судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами, що свідчать про ухилення відповідача від здійснення обов`язку з виконання умов договору оренди землі, в той час як інші суміжні підприємства здійснювали очищення та обробіток земельних ділянок, що розташовані у межах цієї ж територіальної громади.

Відтак, потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.

Таким чином, за встановлених обставин даної справи, позиція відповідача про потенційну небезпеку та неможливість використання землі, та заперечення розірвати договір оренди землі із позивачем, не відповідає принципу справедливості договору і покладає на позивача надмірний тягар у вигляді не отримання орендної плати за можливості передачі земельної ділянки іншому підприємству, яке буде її використовувати за призначенням та сплачувати орендодавцю орендну плату.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель.

Однак відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на своєчасне обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди, а також повідомлення позивача про неможливість використання земельної ділянки та наявність обставин непереборної сили.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 та від 20 травня 2026 року у справі №610/986/25, оскільки обставини, правовідносини у цих справах та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними.

Разом з цим, суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договорів оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірвано з підстав неналежного виконання умов договору у період 2023-2024 років, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.

Щодо стягнення орендної плати

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Встановлено, що у договорі оренди земельної ділянки від 21 червня 2006 року, з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017 року та 04 листопада 2021 року року,укладеного між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ОСОБА_1 , передбачено умови щодо оплатності договору, відтак на орендаря покладено обов`язок зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою. Орендна плата орендарем не сплачувалась за 2023 та 2024 роки.

Надаючи оцінку вимогам скарги щодо незаконності рішення суду в частині стягнення орендної плати колегія суддів виходить із наступного.

Позовні вимоги про стягнення орендної плати заявлено до відповідача ТОВ "Перемога Плюс" відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи, що суд першої інстанції задовольнив заявлену вимогу, пред`явлену до відповідача ТОВ "Перемога Плюс", а ТОВ "ЮТС-Агропродукт", оскаржуючи рішення суду першої інстанції в цій частині не довів, що суд стягуючи заборгованість з орендної плати з ТОВ "Перемога Плюс", вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а ТОВ " Перемога Плюс " рішення суду в апеляційному порядку не оскаржує, апеляційний суд оскаржуване рішення в частині стягнення орендної плати та судових витрат не переглядає.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 липня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська