Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №522/14785/21 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/397/26

Справа № 522/14785/21

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

переглянувши справу №522/14785/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року у складі судді Федчишеної Т.Ю., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 06 серпня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що з відповідачем ОСОБА_3 уклала шлюб 26 червня 2009 року; рішенням суду від 22 жовтня 2019 року шлюб розірвано. В період шлюбу набуто майно на загальну суму 3902606,18 грн. (предмети побуту на суму 178501,25 грн., побутова техніка на суму 75638,35 грн., меблі та меблеві елементи на суму 370066,58 грн., накопичено кошти в сумі 2732000,00 грн. (у депозитному сейфі 100000,00 доларів США) та грошові кошти в сумі 546400,00 грн. (на рахунках 20000,00 грн.), що є спільною сумісною власністю подружжя, яке підлягає поділу.

Позивач ОСОБА_1 просила визнати перелічене майно на загальну суму 3902606,18 грн. об`єктом права спільної сумісної власності подружжі; в порядку поділу майна подружжя стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 1951303,09 грн. вартості належної їй частки у спільному майні; стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-7).

Ухвалою судді Приморського районного суду мю Одеси від 21 вересня 2021 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.68-69).

Відповідач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі; компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Задоволення позову про стягнення компенсації за половину спільного майна, яке може бути поділене в натурі, є неможливим. Усе зазначене позивачем майно було придбано для забезпечення побутових потреб родини та використовувалось разом. Однак, на момент пред`явлення позову позивачем не доведено факту наявності такого майна. З моменту придбання побутове майно в силу своїх фізичних властивостей могло бути знищено, передано, зіпсовано, а наявність товарних чеків не підтверджує наявність майна на момент виникнення спору. Крім того, зазначене позивачем майно якщо фактично й існує, то знаходиться у квартирах, які є спільною сумісною власністю позивача та відповідача; питання щодо права власності стосовно кожної з квартир не вирішено. Поділ майна, що підлягає поділу, потрібно визначати з дійсної його вартості на час розгляду справи. Крім того, позивач намагається стягнути з відповідача гроші за надані послуги, які не можуть виступати предметом позову про поділ майна подружжя; серед перелічених предметів побуту позивач зазначає послуги з виготовлення та установки дверей, виробництво та монтування меблів, послуги з розробки дизайн проєктів меблів та інше. Грошових коштів, про поділ яких заявлено, немає, у індивідуальному банківському сейфі зберігалися документи. Наявність/відсутність грошових коштів на рахунках відповідача неодноразово з`ясовувалось під час розгляду справи №522/10048/19 про стягнення аліментів на утримання дитини. Відповідно до норм чинного законодавства до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Поданий позивачем позов не відповідає нормам чинного законодавства України щодо розподілу майна подружжя та не може бути задоволений (т.1 а.с.75-79).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року за заявою ОСОБА_1 витребувано докази – відомості з АТ «УкрСиббанк», АТ «ПриватБанк» щодо грошових коштів на рахунках ОСОБА_3 (т.1 а.с.104-105).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.165-166).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року в задоволенні позову (т.2 а.с.76-84).

Висновок суду мотивовано недоведеністю вимог. Сторони шлюб розірвали у 2019 році та, відповідно, разом не проживають. Заявляючи вимоги про визнання спільною власністю подружжя побутових речей, меблів, побутової техніки тощо зі стягненням грошової компенсації вартості належної при поділі частки майна, позивач не надає належних та допустимих доказів наявності спірного майна та його дійсної вартості. Заявляючи вимоги про поділ грошових коштів у розмірі 100000,00 доларів США та 20000,00 доларів США, позивач не підтверджує наявність цих грошових коштів та привласнення таких відповідачем. Вимога про поділ грошових коштів, розміщених на рахунках АТ «УкрСиббанк» та АТ «ПриватБанк» у розмірі 13223,36 Євро та 14560,00 грн., у встановленому процесуальним законом порядку не пред`являлись, тому підстави для вирішення таких вимог відсутні.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.2 а.с.91-102)

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, підтримано викладене в суді першої інстанції обґрунтування позиції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 заперечено щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримано викладене в суді першої інстанції обґрунтування позиції (т.2 а.с.121-123).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.60 СК України).

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядженням майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України).

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч.2 ст.371 ЦК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч.3 ст.372 ЦК України).

Спірним майном, що підлягає поділу шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки одного з подружжя, у справі №522/14785/21 є предмети побуту, домашнього вжитку, меблі, побутова техніка тощо, накопичені в індивідуальному депозитному сейфі грошові кошти в сумі 100000,00 доларів США та накопичені на спільно відкритих банківських рахунках подружжя грошові кошти в сумі 20000,00 доларів США.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 26 червня 2009 року (т.1 а.с.18).

Шлюб розірвано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2019 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.17).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року в справі №522/10048/19 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі, рівній 12000,00 грн. із урахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 11 червня 2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; в іншій частині вимог відмовлено (т.2 а.с.19-24).

Зі змісту судового рішення у справі №522/10048/19 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини (позов поданий до суду 11 червня 2019 року) ОСОБА_3 працював моряком; подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 має у власності нерухоме майно (квартири) в м. Одесі та за кордоном, майнові права на об`єкти нерухомості.

Наявність предметів домашнього вжитку, побутової техніки, меблів тощо, перелік яких викладено у позовній заяві, рівно як і дійсна ринкова вартість спірного майна належними та допустимими доказами не підтверджені (сторони не дійшли згоди щодо наявності/відсутності заявленого позивачем майна в натурі на час виникнення спору та його оцінки; експертна оцінка спірного майна не проводилась; наявність спірного майна та його місцезнаходження описом, актом, іншим документом не підтверджена; чеки, рахунки, накладні тощо не є доказом наявності майна, його стану та вартості на час виникнення спору).

Накопичення грошових коштів у розмірі 100000,00 доларів США в індивідуальному депозитному сейфі №046 для зберігання документів, грошових коштів та цінностей та 20000,00 доларів США на спільно відкритих банківських рахунках подружжя, «привласнення» вказаних грошових коштів ОСОБА_3 доказами не підтверджено.

Згідно інформації АТ «ПриватБанк» (виписка по рахункам з 01 січня 2018 року по 22 жовтня 2019 року) станом на 22 жовтня 2019 року на рахунках ОСОБА_3 знаходились: на рахунку №…732 грошові кошти в сумі 3560,00 грн.; на рахунку №…800 грошові кошти в сумі 215,35 грн. (т.1 а.с.114, 115-120).

Згідно інформації АТ «УкрСиббанк» (виписка по рахункам з 01 січня 2018 року по 22 жовтня 2019 року) станом на 22 жовтня 2019 року: рахунок №….629 в іноземній валюті закрито 09 січня 2018 року; рахунок №….628 в національній валюті закрито 09 січня 2018 року; на рахунку №….386 в національній валюті знаходились грошові кошти в сумі 0,00 грн.; на рахунку №….391 в іноземній валюті знаходились грошові кошти в сумі 326,33 Євро (т.1 а.с.126-127, 128-133).

Позовні вимоги про поділ грошових коштів, інформацію щодо яких в ході розгляду справи отримано від АТ «ПриватБанк» та АТ «УкрСиббанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, не заявлено в установленому процесуальним законом порядку та, відповідно, судом першої інстанції спір про поділ цих грошових коштів не розглядався. В силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційний суд не має повноважень для вирішення вимог, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У справі №522/2420/20 остаточно вирішено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації за частки у спільній частковій власності на нерухоме майно, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за частки у спільній частковій власності на нерухоме майно, визнання права власності (Єдиний державний реєстр судових рішень, постанова Верховного Суду від 22 березня 2024 року).

У справі, що наразі переглядається, представники сторін підтвердили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не проживають разом більше шести років, обоє знаходяться тривалий час за кордоном, об`єкти нерухомого майна (квартири) в Україні закриті, обмежень у користуванні нерухомістю та майном, що у таких об`єктах нерухомого майна знаходиться, будь-кому з колишнього подружжя не має; опис спірного майна (предметів, речей, меблів, побутової техніки тощо) не проводився, перелік спірного майна та його вартість між сторонами не узгоджена.

В силу визначеного статтею 81 обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішення спору про поділ майна подружжя передбачає необхідність встановлення судом обсягу спільно нажитого майна, з`ясування джерел набуття такого, наявність майна на час припинення проживання сім`єю, дійсної ринкової вартості спірного майна на час вирішення спору тощо. За загальним правилом майно ділиться в натурі.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості частки спірного у даній справі майна, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вимоги не доведені належними, допустимими, достовірними доказами, які були б достатні для висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування, а саме для висновку про наявність переліченого позивачем майна та грошей, належність таких до майна подружжя, про дійсну ринкову вартість майна на час вирішення спору, неможливість поділу в натурі та наявність підстав для стягнення грошової компенсації вартості майна, що не може бути поділене в натурі, тощо.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Сторони перебувають тривалий час за кордоном, представники сторін не мають доступу до спірного майна та його місцезнаходження.

Правові підстави для ухвалення нового рішення про задоволення позову за зібраних у справі доказів наразі відсутні.

В судовому засіданні 04 червня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами; надав представнику позивача, який з`явився в зал судового засідання, можливість виступити у судових дебатах (представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності) та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження, відпустки суддів тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 30 червня 2026 року, потому на 30 липня 2026 року, потому на 07 вересня 2026 року .

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 07 вересня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.О.Погорєлова

Є.С.Сєвєрова