Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №522/10018/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/860/26

Справа № 522/10018/24

Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

від заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 не з`явились,

від заінтересованої особи Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – не з`явились,

від Міністерства оборони України – не з`явились,

переглянувши справу №522/10018/24 за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб військової частини НОМЕР_1 , Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті військовослужбовця за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2024 року у складі судді Яреми Х.С., -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 , звернувшись 24 червня 2024 року до суду в порядку окремого провадження з вищеназваною заявою, вказав, що є рідним дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був призваний на військову службу 29 червня 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив службу в ВМС ЗСУ та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі Кінбурської коси Миколаївської області при виконанні бойового завдання у складі команди патрульного катера «Слов`янськ» військової частини НОМЕР_2 , по якому було нанесено авіа удар ворожим літаком РФ.

Заявник зазначив, що отримав від військової частини НОМЕР_2 Сповіщення про смерть (загибель) від 03 березня 2022 року та Акт про настання смерті від 05 травня 2022 року.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі реєстрації актів цивільного стану є неможливим, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України у зоні бойових дій, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий органом реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Підставою для державної реєстрації смерті є, зокрема, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Встановлення факту смерті необхідно для реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 з подальшим поданням заяви про заведення спадкової справи та оформлення спадкових прав.

Заявник ОСОБА_1 просив у порядку статті 317 ЦПК України встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження смт. Горностаївка Горностаївського району Херсонської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі Кінбурської коси Миколаївської області (а.с.1-5).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.25).

Заінтересована особа військова частина НОМЕР_2 в особі командира не заперечив проти заяви, підтвердив викладені у заяві про встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця (а.с.32).

Заінтересована особа Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі виконуючого обов`язків начальника зазначив, що рішення суду про встановлення факту смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів (а.с.38).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2024 року заяву задоволено частково; встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого в смт. Горностаївка Горностаївського району Херсонської області, в районі Кінбурської коси Миколаївської області (а.с.44-48).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення суду.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви (а.с.55-58)

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права. Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту смерті заявник пов`язує з наміром отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадкових прав у зв`язку із смертю колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 . Суд не врахував правові позиції Верховного Суду та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_3 , невірно застосував норму статті 317 ЦПК України та не застосував положення статті 46 ЦК України.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту смерті військовослужбовця з огляду на наступне.

Заявник ОСОБА_1 , звернувшись до суду в порядку статті 317 ЦПК України, просить встановити факт смерті (загибелі) військовослужбовця ОСОБА_3 , як такого, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання районі Кінбурської коми Миколаївської області.

Факт смерті (загибелі) військовослужбовця ОСОБА_3 заявник підтверджує наступним.

У Сповіщенні про смерть (загибель), складеного 03 березня 2022 року за №548 уповноваженими особами військової частини НОМЕР_2 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , йдеться про необхідність сповіщення громадянина ОСОБА_1 про те, що його племінник старший електрик електромоторної команди патрульного катеру « ІНФОРМАЦІЯ_6 » військової частини НОМЕР_2 старший матрос ОСОБА_3 , 1998 року народження, призваний на військову службу 29 червня 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконував бойове завдання з розвідки та висвітлення надводної та повітряної обстановки, протипідводно-диверсійної оборони та охорони портів Одеса, Чорноморськ, Південний, було нанесено авіаудар ворожим літаком РФ по патрульному катеру «Слов`янськ», попадання крилатої ракети Повітря-Земля привело до затоплення катера, після чого вірний військовій присязі зник безвісти 03 березня 2022 року.

Згідно Акту про настання смерті, складеного 05 травня 2022 року командиром військової частини НОМЕР_2 , старший лейтенант ОСОБА_4 , старший лейтенант ОСОБА_5 , матрос ОСОБА_6 , старшина 2 статті В.Кіт, старшина 1 статті ОСОБА_7 засвідчили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12:30 годин ОСОБА_3 помер (загинув) за обставин, пов`язаних з попадання ракети з ворожого літака РФ у патрульний катер «Слов`янськ» та його затоплення (від ракетного удару пропало безвісті 11 членів екіпажу).

За змістом Акта службового розслідування за фактом втрати патрульного катера «Слов`янськ» від 15 травня 2022 року, складеного комісією, призначеною наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 28 квітня 2022 року №99 «Про призначення службового розслідування», 03 березня 2022 року у період 12.25 -12.30 патрульний катер «Слов`янськ» під час виконання бойового завдання був уражений ймовірно ракетою ворожого літака збройних сил РФ, в результаті попадання у правий борт ракета детонувала всередині корпусу в наслідок чого патрульний катер отримав значні пошкодження та затонув у точці з координатами (Ш=…, Д=…); в наслідок ракетного удару загинуло 11 членів екіпажу, серед яких старший електрик старший матрос ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вибір належного способу захисту прав родини військовослужбовця залежить виключно від наявності або відсутності беззаперечних доказів його загибелі.

За усталою судовою практикою касаційної інстанції ці дві юридичні процедури розмежовуються за критерієм доведеності факту смерті.

Встановлення факту смерті застосовується лише тоді, коли є прямі та незаперечні докази загибелі військовослужбовця, але орган реєстрації актів цивільного стану не може зареєструвати смерть та видати свідоцтво.

Для встановлення факту смерті особи смерть має бути доведеним фактом, а не припущенням. Доказами можуть слугувати акт про настання смерті від військової частини, офіційне сповіщення про смерть, витяг з матеріалів службового розслідування із чітким висновком про загибель, нотаріально засвідчені письмові свідчення осіб, які особисто бачили загибель та тіло, фото/відеофіксація тощо.

У справі, що переглядається, надані заявником докази не містять офіційного сповіщення про смерть, а лише припускається загибель старшого матроса ОСОБА_3 за певних обставин, а саме в результаті попадання ракети у катер та його затоплення (у Сповіщенні про смерть /загибель/ від 03 березня 2022 року від військової частини НОМЕР_2 вказано «зник безвісти 03 березня 2022 року»; у Акті про настання смерті від 05 травня 2022 року від військової частини НОМЕР_2 засвідчено військовослужбовцями, що « ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12:30 ОСОБА_3 помер /загинув/ за наступних обставин…внаслідок ракетного удару пропало безвісті 11 членів екіпажу»; у Акті службового розслідування за фактом втрати патрульного катера «Слов`янськ» від 15 травня 2022 року вказано, що в наслідок ракетного удару загинуло 11 членів екіпажу, серед яких старший електрик старший матрос ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

За таких обставин, наявності припущень про факт смерті ОСОБА_3 у зв`язку з воєнними діями без достатніх доказів, які свідчать про цей факт та з огляду на усталену судову практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду в цій категорії справ правильним є оголошення померлим (спеціальні підстави, визначені у частині 2 статті 46 ЦК України), а не встановлення факту смерті.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи.

За викладених у справі, що переглядається, обставин звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина 2 статті 46 ЦК України) узгоджуватиметься з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, постанові від 11 лютого 2026 року у справі №308/17634/23 тощо.

Суд першої інстанції не правильно виснував наявність правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця ОСОБА_3 , оскільки заявником ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_3 в певний час.

Згідно з частиною 7 статті 294 ЦПК України під час ухвалення судом рішення в справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні 28 травня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами; надав представнику заявника, яка з`явилася в зал судового засідання, можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 23 червня 2026 року, потому через відпустки суддів та навантаження відкладено на 20 липня 2026 року, потому на 07 вересня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2024 року – скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб військової частини НОМЕР_1 , Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті військовослужбовця – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 07 вересня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.О.Погорєлова

Є.С.Сєвєрова