Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №523/15741/17
Суддя: Вадовська Л. М.
Номер провадження: 22-ц/813/23/26
Справа № 523/15741/17
Головуючий у першій інстанції Аліна С.С.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідач Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 – ліквідований,
від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 – не з`явились,
за участю особи, яка не брала участі у справі, акціонерного товариства «Укртелеком», представника Оборотової Ю.Р.,
переглянувши справу №523/15741/17 за позовом ОСОБА_1 до Центру технічної експлуатації первинної мережі №11, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2017 року у складі судді Аліної С.С., -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 14 листопада 2017 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що рішенням (Протокол №16 від 08 вересня 1998 року) спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Технічного вузла міжміських зв`язків та телебачення №12 (ТВМЗ-12) головному інженеру ОСОБА_1 надано згоду на надання житла за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення між Центром технічної експлуатації первинної мережі №11 в особі керівника, діючого на підставі наказу «Укртелеком» №70 від 30 червня 1998 року, (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) укладено Договір найму житла в будинках державного комунального житлового фонду від 10 листопада 1998 року про надання ОСОБА_1 і членам його сім`ї ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у безстрокове користування квартири загальною площею 84,7 кв.м, житловою площею 49,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2002 року у справі №2-1063/2002 задоволено позов Центру технічної експлуатації первинної мережі №11 (раніше Технічний вузол міжміських зв`язків та телебачення №12) до ОСОБА_12 визнано дійсним укладений на біржі між Технічним вузлом міжміських зв`язків та телебачення №12 та ОСОБА_12 (діяла від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), договір купівлі-продажу №1/98-00353 від 08 вересня 1998 року нерухомого майна - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , визнано за Центром технічної експлуатації первинної мережі №11 право власності на квартиру. На підставі вказаного судового рішення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23 грудня 2006 року було зареєстровано право приватної власності (частка 1/1) Центру технічної експлуатації первинної мережі №11 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2002 року в справі №2-1063/2002 було скасовано.
За положеннями частини 1 статті 344 ЦК України особа, яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Відповідно до статей 335, 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а також на безхазяйну річ.
ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору найму житла від 10 листопада 1998 року; в квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_8 , синів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , онука ОСОБА_13 .
ОСОБА_1 добросовісно заволодів спірною квартирою та з 1998 року до теперішнього часу продовжує відкрито та безперервно володіти квартирою, несе зобов`язання по утриманню майна, сплаті за житлово-комунальні послуги, проводить ремонт тощо.
Набуття у власність житлового приміщення державного та комунального житлового фонду відбувається за нормами житлового законодавства та у порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Однак, спірна квартира не відноситься до державного чи комунального житлового фонду, в неї відсутній власник, квартира ні за ким не зареєстрована (безтитульна), так як державна реєстраційна служба скасувала реєстрацію права власності Центру технічної експлуатації первинної мережі №11 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, позивач ОСОБА_1 вважає, що вправі набути квартиру у власність за набувальною давністю; приватизація квартири відбутися не може, так як 13 листопада 1997 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 була приватизована на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Позивач ОСОБА_1 просив визнати за ним ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.2-6).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.138).
Відповідачі пояснень, заперечень тощо не надали.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року (описку виправлено ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 січня 2018 року), ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено; визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.178-180, 183).
Висновок суду мотивовано наявністю підстав для набуття квартири у власність за набувальною давністю.
14 травня 2018 року ПАТ «Укртелеком», який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укртелеком» на рішення суду.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укртелеком» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.200-208).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Центр технічної експлуатації первинної мережі №11, який на момент звернення позивача до суду був ліквідований, не мав статусу юридичної особи, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Судове рішення ґрунтується на тому, що спірна квартира належала на праві власності Центр технічної експлуатації первинної мережі №11, що Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 є належним відповідачем. Даний висновок суду помилковий, так як Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 не є належним відповідачем. Так, ПАТ «Укртелеком» з 10 жовтня 2014 року прийняв усі приміщення та розподілив повноваження між структурними підрозділами; при цьому Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 як структурний підрозділ не мав статусу юридичної особи, все закріплене за даним структурним підрозділом майно, в тому числі й спірна квартира, є власністю ПАТ «Укртелеком».
Статтею 345 ЦК України закріплено право фізичної або юридичної особи набути право власності на майно в разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, так як відсилає до спеціального законодавства. Судом неправильно обрано та застосовано норми матеріального права, не прийнято до уваги положення статей 9, 48 ЖК України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та нормативних актів з цим пов`язаних та не прийнято до уваги обставини, у зв`язку із якими позивач реалізував права наймача спірної квартири. Позивач у період найму спірного житла мав змогу скористатися процедурою приватизації. Судом не встановлено обставини, які підлягали дослідженню при вирішенні спору по суті, а саме: не встановлено чи було житло, яке є предметом спору, виключеним із складу службового, а також не встановлено обставин, які б підтверджували або спростовували факт знаходження позивача у службових відносинах з належним по справі відповідачем. Судом не залучено до участі у справі належного відповідача, а саме ПАТ «Укртелеком», майнові інтереси якого безпосередньо були порушені ухваленням рішення; не прийнято до уваги й факт ухилення позивача від реалізації права на приватизацію квартири з дотриманням встановленого порядку її здійснення.
Крім того, звернуто увагу на неналежне повідомлення Центру технічної експлуатації первинної мережі №11, що був залучений до участі у справі в якості відповідача не зважаючи на те, що не мав статусу юридичної особи. Фактична адреса місцезнаходження структурного підрозділу Центру технічної експлуатації первинної мережі №11 не відповідала та не відповідає місцезнаходженню належного відповідача ПАТ «Укртелеком»; в справі відсутнє належне повідомлення структурного підрозділу, що був безпідставно залучений в якості відповідача; за зазначеною у позові адресою Центру технічної експлуатації первинної мережі №11 знаходяться технічні приміщення ПАТ «Укртелеком», відповідно, кореспонденція там ніколи не отримувалась. Суд не встановив не лише те, чи має Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 статус юридичної особи, а й те чи має зазначений позивачем відповідач зареєстроване місцезнаходження. Належний відповідач ПАТ «Укртелеком», структурним підрозділом якого був Центр технічної експлуатації первинної мережі №11, за даними ЄДР має зареєстроване місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18; за вказаною адресою суд про дату, час та місце судових засідань не сповіщав, судових повісток не направляв. Нерівність сторін у реалізації своїх прав є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; порушення судом норм процесуального права призвело до позбавлення реалізації права ПАТ «Укртелеком» на справедливий суд.
На виконання приписів пункту 6 частини 2 статті 356 ЦПК України зазначено, що у зв`язку із не залученням ПАТ «Укртелеком» в якості належного відповідача у справі та відсутності будь-якої інформації щодо предмету розгляду у суді першої інстанції до 12 квітня 2018 року апелянт не мав змоги надати докази на підтвердження своїх заперечень у будь-який інший спосіб, ніж шляхом залучення в якості додатків до апеляційної скарги.
По суті вимог про набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю звернуто увагу на те, що у даній категорії справ враховується, зокрема, таке: володіння є добросовісним (якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності); володіння визнається відкритим (якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним (якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності); проте, зазначені умови у даній справі відсутні.
03 вересня 2018 року Терзі В.М. подав клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укртелеком» на рішення суду на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України (т.2 а.с.65-70).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укртелеком» на рішення суду закрито по пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України (т.2 а.с.82-86).
Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ПАТ «Укртелеком» задоволено, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.180-183).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2020 року справу після касаційного перегляду прийнято до провадження.
10 липня 2020 року ПАТ «Укртелеком» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 84,7 кв.м, житловою площею 49,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1457814251101, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках; забезпечення позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на підставі посвідченого 26 січня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С., зареєстрованого в реєстрі за №163 договору дарування здійснив відчуження квартири по частці синам ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (т.3 а.с.228-229, 229а-230).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 липня 2020 року заяву ПАТ «Укртелеком» про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на квартиру загальною площею 84,7 кв.м, житловою площею 49,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1457814251101, за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (т.3 а.с.233-237).
Позивач ОСОБА_1 надав письмові пояснення на апеляційну скаргу, за змістом яких вказав, що у ПАТ «Укртелеком» право власності на спірну квартиру відсутнє. У зв`язку з перетворенням Українського державного підприємства «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком» та відповідно до частини 3 статті 107 ЦК України виданий Наказ ВАТ «Укртелеком» №41 від 21 лютого 2000 року «Про затвердження заключного балансу УДПЕЗ «Укртелеком» станом на 1 січня 2000 року та складання передавального балансу у зв`язку із заснуванням Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком». У додатку №2 до вказаного Наказу №41 від 21 лютого 2000 року зазначено: «Вилучити із статутного фонду житловий фонд». Тобто, житловий фонд (у тому числі спірна квартира) не ввійшов до майна, що включалось до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» та передавалось у власність ВАТ «Укртелеком». У Статуті ПАТ «Укртелеком» зазначено, що товариство є правонаступником ВАТ «Укртелеком» та є власником майна, переданого засновником у власність товариства як вклад до статутного капіталу. Враховуючи, що житловий фонд згідно з наказом ВАТ «Укртелеком» №41 від 21 лютого 2000 року не увійшов до статутного капіталу ВАТ, то ПАТ «Укртелеком» не є правонаступником прав на спірну квартиру. ПАТ «Укртелеком» не надав належних доказів на підтвердження того, що він має або мав право власності на квартиру, що його право власності на квартиру підтверджується або підтверджувалось належним доказом, як то витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що товариство набуло право власності на квартиру на законних підставах (у тому числі, що спірне майно передавалось засновником як вклад до статутного фонду) (т.3 а.с.68-76).
ПАТ «Укртелеком» надано письмові пояснення із залученням доказів, за змістом яких, зокрема, вказано, що відповідно до пункту 10 Розділу ІІІ Положення про філію «Дирекція первинної мережі» ВАТ «Укртелеком» у зв`язку із відсутністю відповідних відомостей в ЄДРПОУ Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 не є юридичною особою; як наслідок, усе закріплене за цим підрозділом майно є власністю ПАТ «Укртелеком», в тому числі спірна квартира (т.3 а.с.104-110).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2025 року справу прийнято до провадження іншого складу суду з підстав припиненням повноважень судді-доповідача; справу призначено до розгляду.
Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.
Згідно Договору №1/98-00353 купівлі-продажу нерухомого майна від 08 вересня 1998 року, укладеного між ОСОБА_12 , діючою на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І. 26 вересня 1998 року, зареєстрованої в реєстрі за №2687, від імені та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (продавець) та Технічним вузлом міжміських зв`язків та телебачення №12 в особі Терзі Віктора Матвійовича, діючого на підставі Довіреності, виданої Технічним вузлом міжміських зв`язків та телебачення №12 від 07 вересня 1998 року №537968 (покупець), Технічний вузол міжміських зв`язків та телебачення АДРЕСА_3 . Квартира належала продавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів №16-4546 від 13 листопада 1997 року, зареєстрованого Одеським МБТІ 27 листопада 1997 року під №70 стр.198 кн.250пр. Договір купівлі-продажу зареєстровано на Регіональній товарній біржі 08 вересня 1998 року (т.1 а.с.12, 17-18).
03 листопада 1998 року підставі Договору №1/98-00353 від 08 вересня 1998 року купівлі-продажу нерухомого майна Одеським міським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності Технічного вузла міжміських зв`язків та телебачення №12 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; запис №70 стр.58 кн.18м/с (т.1 а.с.17-18).
Згідно рішення (Протокол №16 від 08 вересня 1998 року) спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Технічного вузла міжміських зв`язків та телебачення №12 надано згоду на надання головному інженеру ОСОБА_1 житла за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14).
Згідно Договору найму житла в будинках державного комунального житлового фонду від 10 листопада 1998 року, укладеного між Центром технічної експлуатації первинної мережі №11 в особі керівника, діючого на підставі наказу «Укртелеком» №70 від 30 червня 1998 року, (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) на підставі Протоколу №16 від 08 вересня 1998 року спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Технічного вузла міжміських зв`язків та телебачення №12, передано наймачу ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у безстрокове користування житло – квартиру загальною площею 84,7 кв.м, житловою площею 49,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.15-16).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2002 року в справі №2-1063/2002 за позовом Центру технічної експлуатації первинної мережі №11 до ОСОБА_12 визнано дійсним Договір №1/98-00353 купівлі-продажу нерухомого майна від 08 вересня 1998 року, укладений між ОСОБА_12 та Технічним вузлом міжміських зв`язків та телебачення №12, зареєстрований на Регіональній товарній біржі; визнано за Технічним вузлом міжміських зв`язків та телебачення №12 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.43-44).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 13028281 від 23 грудня 2006 року) комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 23 грудня 2006 року проведено реєстрацію права власності Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 на квартиру (реєстраційний номер об`єкта 17286043) за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису: 70 в книзі: 25м/с-186); підстава виникнення права власності: рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2002 року в справі №2-1063/2002; форма власності: приватна; частка 1/1 (т.3 а.с.42).
14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за набувальною давністю права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; в якості відповідачів до участі у справі залучив Центр технічної експлуатації первинної мережі №11, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року про задоволення позову про визнання за набувальною давністю права власності ОСОБА_1 на квартиру ухвалено в порядку заочного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду подано АТ «Укртелеком» як особою, яка не брала участі у справі, з посиланням на те, що суд вирішив питання про права АТ «Укртелеком» на квартиру, що справу розглянуто з неналежним відповідачем.
Доводи апеляційної скарги щодо вирішення судом першої інстанції питання про права АТ «Укртелеком» на квартиру, розгляду справи з неналежним відповідачем приймаються.
Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 був створений на підставі Наказу державного підприємства «Українського державного підприємства електрозв`язку» від 30 червня 1998 року №70 на базі «Технічного вузла союзних магістральних зв`язків та телебачення №12» державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком».
Відповідно до пункту 3.8 Статуту ВАТ «Укртелеком», затвердженого наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року №155 та наказу Державного комітету зв`язку та інформації України від 26 квітня 2000 року №68 «Про створення організаційної структури товариства» до ВАТ «Укртелеком» увійшли всі філії (дирекції) та підрозділи ДП «Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком».
Рішенням Загальних зборів товариства акціонерів ВАТ «Укртелеком» (Протокол №3 від 16 квітня 2004 року) затверджені Положення про філії «Дирекції», що входять до структури ВАТ «Укртелеком».
Згідно пункту 13 Розділу ІІІ Положення про філію «Дирекція первинної мережі» (ДПМ) ВАТ «Укртелеком», затвердженого рішення Загальних зборів товариства акціонерів ВАТ «Укртелеком» (Протокол №4 від 20 квітня 2005 року), до структури філії «Дирекція первинної мережі» ввійшов «Центр технічної експлуатації» первинної мережі №11».
Договір найму житла в будинках державного комунального житлового фонду від 10 листопада 1998 року, укладений між Центром технічної експлуатації первинної мережі №11 в особі керівника, діючого на підставі наказу «Укртелеком» №70 від 30 червня 1998 року, (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач).
Центр технічної експлуатації первинної мережі №11 не є юридичною особою, відтак, не є належним відповідачем у справі.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 обліковується як основний засіб по АТ «Укртелеком» (т.3 а.с.45, 46-47, 48-50).
Належним відповідачем за вимогами щодо права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , є юридична особа акціонерне товариство «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), а не зазначений позивачем ОСОБА_1 структурний підрозділ юридичної особи, рівно як і інші фізичні особи.
Відповідно до положень пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.
Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Юридична особа АТ «Укртелеком» не залучена до участі у справі; суд першої інстанції прийняв судове рішення про права АТ «Укртелеком» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Заміна неналежного відповідача належним на стадії апеляційного перегляду справи не передбачена.
Зазначені обставини згідно пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові до неналежних відповідачів.
З огляду на підстави скасування рішення суду у даній справі оцінка обґрунтованості вимог по суті (наявність підстав для визнання права власності за набувальною давністю) не надається.
Витрати АТ «Укртелеком» на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 1057,21 грн. покладаються на ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 28 травня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами; надав позивачу ОСОБА_1 , його представнику ОСОБА_2 , представнику АТ «Укртелеком» Оборотовій Ю.Р., які з`явилася в зал судового засідання, можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 23 червня 2026 року, потому через відпустки суддів та навантаження відкладено на 20 липня 2026 року, потому через відпустки суддів та навантаження відкладено на 07 вересня 2026 року.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року (описку виправлено ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 січня 2018 року) – скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центру технічної експлуатації первинної мережі №11, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 1057 грн. 21 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 07 вересня 2026 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
Є.С.Сєвєрова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua