Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №489/9147/25 — Миколаївський апеляційний суд

07.09.26

33/812/357/26

Справа №489/9147/25

Провадження № 33/812/357/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарями судового засідання – Колосовою О.М., Соловйовим М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Михайлова Г.В., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Гліба Вадимовича, на постанову, яку ухвалив суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва Губницький Д. Г. у приміщенні цього суду 06 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

у с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504728 від 06 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 06 листопада 2025 р. о 00 год. 33 хв. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів біля будинку 66 керував транспортним засобом Mercedes-benz 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції не з`явився.

Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2026 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік та штрафу у розмірі 17000 грн., стягнуто також 665,60 грн. судового збору в дохід держави.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Михайлов Г.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що як на підставу для притягнення до адміністративної відповідальності суд посилається на той факт, що ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на проходження огляду, уникав виконання відповідної вимоги, чим фактично перешкоджав проведенню огляду, затягував процедуру та ухилявся від огляду (що суперечить наявному відеозапису). Проте, затягнута в часі процедура огляду не є тотожним відмові від огляду взагалі. Відсутність на відеозаписі факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння суд розцінив як вибіркове тлумачення окремих фрагментів відеозапису. Посилання апелянта на грубе порушення посадовими особами патрульної поліції вимог законодавства суд взагалі вирішив не розглядати та не тлумачити, самостійно відшукуючи докази вини особи. Крім того, адвокат вказує, що ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, лише просив надати трохи часу поки спілкувався по телефону. Проте, працівники поліції повідомили, що на нього будуть складені адміністративні матеріали за відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 наголошував, що хоче проїхати до медичного закладу для проходження огляду, на що йому було повідомлено, що він «уже приїхав» та запропонували їхати самостійно, але ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі не відмовлявся, але поліцейський, не з`ясувавши належним чином позицію водія, не роз`яснивши правові наслідки та не забезпечивши дотримання процедури, констатував, що він в будь-якому випадку складе протокол, незважаючи на те чи пройде водій огляд чи відмовиться від його проходження. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції не називають підстав для проведення перевірки на стан алкогольного сп`яніння, не висловлюють припущення щодо перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, не називають жодних ознак такого сп`яніння, лише констатують порушення комендантської години. ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої та не перебував у стані алкогольного сп`яніння й наполягав проїхати до медичного закладу, а протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам події, а в матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно свідчили поза розумним сумнівом, що водій ОСОБА_1 , як водій, перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки була порушена процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння. Так, поліцейський, почувши бажання особи пройти огляд в медичному закладі, повинен був запропонувати водію транспортного засобу медичний огляд в закладі охорони здоров`я та за згоди останнього - не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав забезпечити такий. Утім поліцейський імперативних норм законодавства не виконав. Паралельно зі складанням протоколу поліцейський починає складати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, після чого починає складати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Тобто на момент складання протоколу акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ще не було, тобто, він був виготовлений після складання протоколу, але вказані факти не брались судом до уваги. Також, з відеозаписів чітко вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складала ОСОБА_3 , проте в тексті самого протоколу зазначено, що його склав ОСОБА_4 та стоїть його підпис, що є порушенням п. 6 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

У судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Михайлов Г.В. вдруге не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. ОСОБА_1 повістки про місце, день та час розгляду справи було надіслано засобами поштового зв`язку за адресою проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, та згідно повернутого до апеляційного суду рекомендованого повідомлення та відомостей з реєстру відправлень Укрпошти за трекінгом поштові відправлення не було вручено через відсутність адресата. Адвокату Михайлову Г.В. повідомлення про розгляд справи направлені до «Електронного кабінету» та отримано ним 13 серпня та 29 серпня 2026 року.

Враховуючи належне повідомлення учасників провадження про день, час та місце судового засідання відповідно до правил, передбачених статтею 277-2 КУпАП, з урахуванням положень частини 1 статті 268, частин 5, 6 статті 294 КУпАП, достатність у справі матеріалів для її розгляду, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність учасників провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі – Правила)).

Згідно із частиною 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура направлення водіїв на огляд щодо встановлення стану сп`яніння і проведення такого огляду врегульовані також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі – Порядок), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735).

З оскаржуваної постанови суду вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 , інтереси якого захищає адвокат, свою провину у вчиненні правопорушення не визнав, проте його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена сукупністю доказів:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504728 від 06 листопада 2025 року, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 06 листопада 2025 р. о 00 год. 33 хв. в м. Миколаєві, по вул. Космонавтів, біля будинку 66, керував транспортним засобом Mercedes-benz 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився. Протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень та застережень, в графі «пояснення» зазначено «надасть в суді»;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , де зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння пальців рук, та його відмова від проходження такого огляду;

- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому також зазначені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ;

- змістом відеозаписів з місця події з нагрудних реєстраторів працівників поліції та відеореєстратора, які досліджувались у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, і якими зафіксовані усі викладені в протоколі серії ЕПР1 №504728 від 06 листопада 2025 року обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, відеозапис з відеореєстратора поліцейського автомобілю (відеозапис без звуку) починається з того, як поліцейські зупиняють автомобіль Mercedes-benz 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 . Далі на відеозаписах з двох нагрудних камер поліцейських зафіксовано спілкування з водієм та пасажирами транспортного засобу, в ході якого поліцейські повідомляють водію ОСОБА_1 , що він був зупинений за порушення комендантської години та що у них є підстави вважати, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, після чого пропонують йому пройти огляд на такий стан на місці зупинки за допомогою спеціального приладу Драгера, на що ОСОБА_1 відповів «подожди 2 мин.». Далі водій запитує у поліцейського про те, чи буде він складати протокол, поліцейський відповів, що буде, на що водій пропонує домовитись на місці або він буде намагатися додзвонитися, після чого поліцейський роз`яснює водію, що в будь-якому разі на нього буде складено протокол (за відмову від проходження огляду або за його проходження), оскільки є підстави вважати, що водій знаходиться у стані алкогольного сп`яніння та перелічує ознаки такого стану, на місце події принесли Драгер, але після чергового пропонування пройти огляд на місці зупинки або проїхати до медичного закладу, водій своїми діями всіляко ухиляється від вчинення таких дій: продовжує телефонувати; відповідає, що через дві хвилини поїдемо до медичного закладу; каже поліцейським, що зараз їм зателефонують та не потрібно складати протокол. Майже через пів години очкування поліцейський повідомляє водію, що не буде так довго чекати та зараз буде складати протокол та сідає у службове авто для його складання, тим часом водій підходить до поліції і знову каже працівнику поліції, що зараз поїдемо до медичного закладу, проте знову не вчиняє жодних дій, спрямованих на проходження такого огляду, до поліцейського автомобілю не сідає.

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено.

Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом першої та апеляційної інстанцій також не встановлено.

Оцінивши досліджені докази як кожен окремо і в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, суддя першої інстанції дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дійсно керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504728 від 06 листопада 2025 р., та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

За такого суддя місцевого суду обґрунтовано зробив висновок про доведеність факту відмови водія ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто про вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком та не приймає аргументи апеляційної скарги як безпідставні.

Так, не має правового значення аргумент апеляційної скарги про відсутність у справі достеменних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504728 від 06 листопада 2025 р. був складний відносно нього не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння.

Щодо посилання на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504728 06 листопада 2025 р. акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ще не був виготовлений, то відповідно до пункту 5 Порядку та пункту 10 Розділу ІІ Інструкції № 1413/27858 в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейський зазначає результати цього огляду. Оскільки у цій справі водій відмовився від проведення огляду, складання акту огляду не було обов`язковим.

Апеляційний суд погоджується з висновкам судді першої інстанції, який відхилив доводи захисника Парамєєва Р.В. про те, що останній не відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, і не приймає аналогічний аргумент апеляційної скарги. Так, зміст відеозапису, на який посилається адвокат, підтверджує не безумовне волевиявлення водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а його систематичне ухилення від виконання законної вимоги працівників поліції шляхом висування додаткових умов (зачекати декілька хвилин, не поспішати), ведення сторонніх розмов, відволікання на телефонні дзвінки та затягування часу. Незважаючи на неодноразові пропозиції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 не вчинив жодних реальних дій, спрямованих на негайне проходження такого огляду, натомість тривалий час уникав виконання відповідної вимоги, чим фактично перешкоджав проведенню огляду. Зокрема, висловивши нібито згоду пройти огляд у лікарні, так до автомобілю поліцейських не сів.

Само по собі формальне висловлення наміру пройти огляд у майбутньому не спростовує факту відмови від його проходження у спосіб, визначений законодавством. Поведінка ОСОБА_1 в сукупності свідчить про свідоме затягування процедури та ухилення від проходження огляду, а тому доводи захисника про відсутність відмови є вибірковим тлумаченням окремих фрагментів відеозапису, що не відповідає його загальному змісту та не спростовує висновків, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також не свідчить про незаконність складеного від 06 листопада 2025 р. протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504728 те, що його текст підготувала поліцейська Баранова Ю.А., тоді як в протоколі зазначено, що його склав ОСОБА_4 , оскільки обидва поліцейські були присутні на місці адміністративного правопорушення, а пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 саме поліцейський Мудрак С.С.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом першої інстанції стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Так, у цій справі належними та допустимими доказами доведено факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова від огляду на стан алкогольного сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Михайлова Гліба Вадимовича залишити без задоволення, а постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна