Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №766/17504/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17504/25

н/п 2/766/6179/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року місто Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Скрипніка Л.А.,

при секретарі Бажанової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 248400 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 починаючи з 02.06.2012 року. Згідно рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13.12.2017 року по справі №664/2364/17 шлюб між сторонами було розірвано. Вищевказане рішення міститься в ЄДРСР. Від шлюбу колишнє подружжя має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.04.2014 року.

Відповідно до виконавчого листа Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27.02.2025 року по цивільній справі №665/80/17 про стягнення з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 17.01.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Олешківського ВДВС у Херсонському районі Херсонської обл. Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 25.03.2025 року було відкрито ВП №77612591 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання спільної дитини.

Проте, вищевказаний судовий наказ про стягнення аліментів відповідач належним чином не виконує, в результаті чого виникала заборгованість за аліментами, зокрема: в період з 17.01.2017 року по 03.11.2025 року у розмірі 248400 грн.

28 листопада 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач правом на подачу до суду відзиву не скористався, в судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, про причини неявки до судового засідання не повідомив. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК Українисудове повідомлення вручене належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права відповідача на доступ до правосуддя, суд оцінює таку поведінку відповідача як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно дост. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України за відсутністю заперечень позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до ч. 4ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 01.11.2017 року по цивільній справі №664/80/17 про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсона, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку в період з 17.01.2017 року по 07.07.2017 року включно, і починаючи з 08.07.2017 року - аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму , встановленого для дитини відповідного віку,- і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

Відповідач не сплачує регулярно (щомісяця) присуджені з нього на утримання сина аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Постановою Олешківського ВДВС у Херсонському районі Херсонської обл. Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 25.03.2025 року було відкрито ВП №77612591 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання спільної дитини за вищезгаданим судовим рішенням.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 03.11.2025 року, який здійснено державним виконавцем Олешківського ВДВС у Херсонському районі Херсонської обл. Південного МУ МЮ (м. Одеса) заборгованість зі сплати аліментів за період з 17 січня 2017 року по 14 листопада 2025 року складає 248400,00 грн.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Так, статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц навела формулу за якою здійснюється розрахунок пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів та зазначила, що пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p = (A1х1%хQ1) + (A2х1%хQ2) + …. (Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Приведена формула розрахунку пені також узгоджується з правовою позиціє викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 333/6020/16-ц.

Позивачем був наданий розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 17 січня 2017 року по 14 листопада 2025 року, згідно якого загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за вказаний період складає 3246698,48 грн.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок таким, що здійснений відповідно до формули, яка наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц та роз`яснень, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 333/6020/16-ц.

Водночас, відповідно до положень ч. 1ст. 196 СК України пеня підлягає стягненню в розмірі, який не перевищує 100 відсотків заборгованості по сплаті аліментів.

Відтак, оскільки в даному випадку розмір неустойки (пені) перевищує заборгованість по сплаті аліментів та враховуючи положення ч. 1ст. 196 СК України, стягненню підлягає пеня за прострочення сплати аліментів за період з 17 січня 2017 року по 14 листопада 2025 року у розмірі 248400,00 грн., що становить 100 відсотків суми заборгованості за аліментами.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Доказів щодо звільнення від обов`язку утримувати дитину, а також доказів, якими б було підтверджено, що заборгованість по сплаті аліментів на неповнолітнього сина утворилася з незалежних від відповідача причин, останнім до суду не надано.

Згідно зі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач надала докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим.

В свою чергу, відповідач є чоловіком працездатного віку та є батьком дитини, яка потребує постійного утримання, грошового забезпечення, виховання.

За таких обставин, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши докази, їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи спільний обов`язок утримання дітей, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, то відповідно до 141 ЦПК Українису довий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.196 СК України, ст.ст.76-80,141,258-259,263-265,268,272-273,280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 17 січня 2017 року по 14 листопада 2025 року в розмірі 248 400,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Суддя Л. А. Скрипнік