Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №583/3638/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3638/26

1-кп/583/365/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

з фіксацією розгляду справи підсистемою «ВКЗ», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 12026205480000140 від 08.07.2026 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого

за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,-

установив:

ОСОБА_4 , 07.07.2026 близько 21.40 год., перебуваючи біля будівлі за адресою: с. Климентове Охтирського району Сумської області, вул. Старомлинська, 12, без попередньої згоди власника проник до автомобіля марки «AUDI Q5» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом натискання на ручку водійських дверцят, які не були зачинені.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, викладанні в обвинувальному акті, просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлений у належний спосіб, його представник – адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що при призначенні міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду, цивільний позов не подавали.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.

Таким чином суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в незаконне проникнення до іншого володіння особи та такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

За приписами ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора», правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання, призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

До визначених ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, яке виразилося у виді щирого жалю та осуді власної поведінки, активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань про обставини його вчинення.

До обставин, визначених ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під динамічним спостереженням у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю з дитинства 3 групи, офіційного місця роботи не має, але має тимчасові підробітки, отже має можливість працювати та самостійно себе утримувати, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що вживає алкогольні напої, в іншому скарг щодо поведінки ОСОБА_4 до вуличного комітету «Ботанік» не надходило, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання, враховуючи позицію прокурора та потерпілого, який з цивільним позовом не звертався до обвинуваченого, останній просив у нього вибачення за вчинене, що підтвердив представник потерпілого у суді, керуючись принципом індивідуалізації покарання та справедливості, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.

Обраний обвинуваченому вид покарання, на переконання суду, є обґрунтованим, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, а також цілям покарання та вимогам справедливості.

Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надходило.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати у справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1