Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №579/1492/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1492/26

3/579/705/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2026 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Кибець І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2026 року близько 14 год. 35 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volvo, державний номерний знак НОМЕР_2 біля м.Кролевець Сумської області на автодорозі М-02, 166 км, на блок-посту під час об`їзду автомобіля Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого автомобіль Мерседес отримав механічні пошкодження. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.п.13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що з протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден. Додав, що 28 травня 2026 року він був на завданні, а саме перевозив важку техніку для ЗСУ. В той час, коли він рухався на автомобілі через блок-пост на автодорозі М-02, 166 км була оголошена повітряна тривога, йому необхідно було швидко проїхати блок-пост та рухатись далі, але в цей час при виїзді з блок-посту по середині проїзної частини стояло маршрутне таксі. Працівники спецслужб, які в той час там знаходились не забезпечили безперешкодного руху на вказаному блок пості, не надали вказівки маршрутному таксі з`їхати в сторону, щоб не заважати руху, тому йому в такій обстановці довелося рухатись далі, що потягло за собою пошкодження транспортного засобу. Просив врахувати те, що він діяв в стані крайньої необхідності, щоб зберегти техніку.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що він 28 травня 2026 року під час проїзду блок-посту перебував на пасажирському сидінні в автомобілі, на якому рухався ОСОБА_1 . Підтвердив факти, які зазначив ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що він є військовослужбовцем, в його обов`язки входить перевезення важкої техніки для ЗСУ. В той час коли він також рухався через блок-пост на автодорозі М-02, 166 км були випадки, коли працівники спецслужб під час перевірки інших транспортних засобів не забезпечували безперешкодного руху військової техніки. Вважає, що по вказаній причині відбулось пошкодження транспортних засобів 28 травня 2026 року під керуванням ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що провадження у справі №579/1492/26 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677833 від 28 травня 2026 року, підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Ст.124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.13.3 Правил дорожнього руху водій під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

- схему місця ДТП, яка сталася 28.05.2026 року (а.с.7);

- письмові поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_1 від 28.05.2026 року (а.с.5-6);

- фототаблиці (а.с.8).

Разом з тим, із відеофайлів, що містяться на DVD диску доданому ОСОБА_1 під час розгляду справи вбачається, що маршрутне таксі стоїть по середині проїзної частини при виїзді з блок-посту на автодорозі М-02, 166 км (а.с.13).

Відповідно до ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність, а саме: рухався через блок-пост під час підвищеної небезпеки на транспорті, яке належить ЗСУ, з метою збереження майна ЗСУ, свого життя, життя побратима та тих людей, які перебували поруч. Таким чином, заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Факт того, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, доведений показанням допитаного в судовому засіданні ОСОБА_1 , показами свідків та відеофайлами, що містяться на DVD диску, доданим ОСОБА_1 під час розгляду справи (а.с.13).

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Підставою крайньої необхідності є небезпека інтересам, які охороняються адміністративним законодавством. Ця небезпека може бути викликана: 1) протиправними діями людини: 2) діями тварин; 3) природними явищами; 4) джерелом підвищеної небезпеки (технічними та транспортними засобами) тощо. Крім того, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Судом під час розгляду справи встановлено, що небезпека, яка виникла для власності ЗСУ, не могла бути усунута іншими дієвими засобами ніж тими, які вчинив ОСОБА_1 . Крім того, заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

За приписами п.4 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Враховуючи встановлення того факту, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ст.124, п.4 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677833 від 28 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з вчиненням дії в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.

Суддя І. А. Кибець