Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №577/3610/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3610/26

Провадження № 3/577/1111/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Кравченко В.О., за участю адвоката Іванцова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кузьки, Конотопського району, Сумської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , гр. України, на даний час не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691001 від 12.06.2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наступних обставин, мовою оригіналу: « 05.04.2026 о 19:20 в с. Кузьки по вул. Шевченка, 9, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом GEON д.н.з. НОМЕР_1 небув уважним не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною внаслідок чого здійснив падіння з мотоциклу та отримав тілесні ушкодження після чого був госпіталізований до Конотопської ЦРЛ, внаслідок падіння мотоцикл отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б. ПДР – поруш. стеження за дор. обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, техн.».

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690981 від 12.06.2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин, мовою оригіналу: « 05.04.2026 о 19:20 в с. Кузьки по вул. Шевченка, 9, ОСОБА_1 керував мотоциклом GEON д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився згідно медичної документації від здачі сечі та крові, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарськи.».

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що у вказані вище день, час та місці дійсно керував зазначеним мотоциклом, з якого впав, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження і швидкою допомогою, у непритомному стані, був доставлений до Конотопської ЦРЛ, де проходив тривале лікування. Оскільки до лікарні був доставлений без свідомості, то обставин відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння, написання відповідної заяви тощо пригодати не може. Стверджує, що того дня алкогольних напоїв не вживав.

Адвокат Іванцов А.В. просить закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. При цьому посилається на недотриманні медичними працівниками положень п. 8 розділу 1 та п. 13 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 за якими:

п.8 розділу 1 - у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я;

п.13 розділу 3 - якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Також зауважив, що медичним персоналом лікарні у ОСОБА_1 відбиралася кров для аналізів, а тому не зрозуміло чому не зроблено дослідження на стан сп`яніння при тому, що ОСОБА_1 був доставлений до лікарні у непритомному стані з тяжкими тілесними ушкодженнями.

Отже, за твердженнями захисника, відсутні переконливи докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, а віддак - і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то дані обставини не заперечуються.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.

У частині 1 ст. 2 КУпАП закріплено, що законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).

За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а на підставі ч. 1 ст. 130 цього Кодексу відповідальність для особи, яка керує транспортним засобом, настає зокрема за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ці обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків тощо, а згідно ч. 2 обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, крім іншого, у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого спяніння.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

За положеннями п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 ПДР України, є визначена у ст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853), п.п. 9, 12-14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами) (далі Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за № 1413/27858) (далі Інструкція) процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння і проведення такого огляду.

Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 2, 4, 5 ст. 266 КУпАП).

Згідно п.п. 9, 12-14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 - проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове. У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

За приписами п. 8 розділу 1 та п. 13-21 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 - у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5). Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. При цьому обов`язково ведеться відеозапис, який долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Із оглянутих відеозаписів видно, що після ДТП ОСОБА_1 на автомобілі швидкої допомоги був доставлений до Конотопської ЦРЛ, де працівники поліції відібрали у нього пояснення, які до матеріалів справи не долучені. При цьому вимоги щодо необхідності проходження огляду на стан сп`яніння постраждалому не висловлювались.

Також до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені процесуальні документи із кримінального провадження № 120262200450000352 від 10.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом того, що 05.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи мотоциклом, рухаючись по вул. Шевченка в с. Кузьки, Конотопського району, допустив падіння з мотоциклу, в результаті чого отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Конотопської ЦРЛ. Згідно висновку судово-медичної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток мозкового черепа, від здачі крові на алкоголь хворий відмовився. Із протоколу допиту в якості потерпілого ОСОБА_1 , останній стверджував, що спиртних напоїв того дня не вживав. За постановою слідчого від 08.06.2026 року кримінальне провадження було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Допитаний лікар-хірург ОСОБА_2 пояснив, що безпосередньо здійснював прийом до лікарні ОСОБА_1 , який був доставлений на автомобілі швидкої допомоги. Ним було призначено здійснення забору крові та сечі на зміст алкоголю, але цього не було зроблено внаслідок відмови хворого ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Додав, що ОСОБА_1 був у свідомості, хоча мав тяжкі травми голови. Йому також відомо, що ОСОБА_1 написав розписку про відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння.

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 №1485, від здачі крові та сечі на алкоголь хворий відмовився. Також мається розписка ОСОБА_1 про відмову від обстеження на стан сп`яніння.

Проте, ці документи не доводять складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на підтвердження відмови від проходження огляду на стан сп`яніння ст. 266 КУпАП вимогає наявність в якості доказу спеціального технічного відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд повинен проводитися у присутності двох свідків чого зроблено не було.

Крім того, як зазначалося вище, у діючих нормативних актах закріплено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове. У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Відтак, медичні працівники повинні були в обов`язковому порядку провести дослідження з метою виявлення в організмі ОСОБА_1 , який був доставлений до лікарні у непритомному стані з тяжкими тілесними ушкодженнями, алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Слід також зауважити, що у ОСОБА_1 відбиралася кров для проведення медичних аналізів, що дозволяло зробити також і дослідження на стан сп`яніння, але чомусь це не було зроблено.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

За таких обставин провадження в справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу інкримінованого правопорушення.

Щодо ст. 124 КУпАП, то необхідно зауважити на такому.

Наведена норма визначає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона ст. 124 КУпАП, яка стосується порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, полягає в умисному або необережному порушенні правил дорожнього руху, що призвело до матеріальних збитків.

Об`єктом - є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які порушуються внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона - характеризується виною у формі необережності. Це означає, що особа, яка порушила правила дорожнього руху, не бажала настання шкідливих наслідків, але внаслідок недбалості, неуважності або недостатньої обачності їх припустила.

Суб`єктом - є будь-яка дієздатна фізична особа, яка є учасником дорожнього руху, тобто пішохід, водій, пасажир або погонич тварин, та яка порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно із правозастосовними орієнтирами викладеними у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Таким чином, для складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП необхідно визначити потерпілу особу, якій в результаті порушення водієм правил дорожнього руху спричинено шкоду у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

У даному випадку водій ОСОБА_1 , в результаті порушення правил дорожнього руху пошкодив лише власний мотоцикл, який є спільним майном подружжя, оскільки придбаний в період шлюбу, чим спричинив збитків виключно собі. Іншим фізичним або юридичним особам шкоди не завдано, принаймі протокол про це даних не містить.

Отже, подія наведена у протоколі не охоплюється диспозицією ст. 124 КУпАП, тому як діючий КУпАП не передбачає поєднання в одній особі одночасно двох процесуальних статусів: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого. Відтак, спричинення шкоди самому собі не може кваліфікуватися за цією нормою.

З огляду на викладене, провадження в справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись: ст.ст. 124, 130, 247 ч.1 п.1, 284 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя: В. О. Кравченко