Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №405/4152/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/422/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Справа № 405/4152/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 року.Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Кропивницького від 14.08.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить військову службу за мобілізацією, посада: начальник апаратної мобільної групи ВЧ НОМЕР_1 , солдата,

визнано винним за скоєння административного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Подільського районного суду міста Кропивницького від 14.08.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, начальником відділення зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 , сержант.

Відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.09.2025 N? 341 "Про внесення змін до наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 N?378 від 23.10.2024" сержанта ОСОБА_1 призначено відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів; видачу та приймання портативних відео реєстраторів, зберігання, видачу та приймання карт пам`яті; облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів; належне ведення відповідної документації.

В ІНФОРМАЦІЯ_4 наявний журнал обліку видачі та приймання пристроїв, у ньому присутні підписи про одержання обладнання, втім відсутні записи з портативних відео реєстраторів, які видавались сержантом ОСОБА_1 , а саме:

з портативного відео реєстратора № 11130825/5 за 06.05.2026, 15.05.2026, 21.05.2026;

з портативного відео реєстратора № 11130825/3 за 09.05.2026, 27.05.2026;

з портативного відео реєстратора № 11130826/1 за 24.05.2029, 27.05.2026;

з портативного відео реєстратора № 11130825/1 за 12.05.2026;

з портативного відео реєстратора №1130825/2 за 09.05.2026, 12.05.2026;

з портативного відео реєстратора № 1130825/4 за 07.05.2026;

з портативного відео реєстратора № 11130826/3 за 12.05.2026, 15.05.2026, 21.05.2026;

з портативного відео реєстратора № 11130826/2 за 06.05.2026, 19.05.2026,

Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП здійснює фото- і відео фіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів.

Відповідно до протоколу службової наради під головуванням Міністра оборони України від 13.08.2025 N? 4351/уд/2 щодо обговорення ефективності системи мобілізації, шляхів її удосконалення та визначення цільових орієнтирів на 2025 рік, Міністром оборони України визначено завдання щодо забезпечення у термін до 01.09.2025 застосуванням встановленим порядком спеціально-технічних засобів (нагрудних камер) уповноваженими представниками ТЦК та СП під час здійснення заходів оповіщення військовозобов`язаних. На виконання протоколу службової наради від 13.08.2025 N? 4351/уд/2 невідкладним дорученням Міністра оборони України від 29.08.2025 N? 4351/уд/5 визначено з 01.09.2025 забезпечити здійснення оповіщення військовозобов`язаних представниками ТЦК та СП виключно з використанням засобів відео фіксації та дотримання вимог законодавства щодо їх застосування.

Таким чином, на сержанта ОСОБА_1 , як на визначену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.09.2025 № 341 особу, яка була відповідальною за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів у Кропивницькому покладались організаційно-розпорядчі адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 172-13 КУпАП він, на момент скоєння правопорушення, являвся військовою службовою особою - суб`єктом правопорушення передбаченого ст. 172-15 КУПАП.

Водночас, сержант ОСОБА_1 всупереч наведеним вище статутним обов`язкам та інтересам служби, в порушення вимоги діючого законодавства вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

За викладених вище обставин сержант ОСОБА_1 будучи відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів в ІНФОРМАЦІЯ_4 , всупереч вимогам Інструкції невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 N?4351/уд/5, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині відсутності та не вжитті заходів щодо збереження відеозаписів з нагрудних відео реєстраторів, які використовувались групами оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 належного та об`єктивного контролю за виконанням уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 своїх посадових обов`язків під час оповіщення військовозобов`язаних та створенню передумов для приховування інформації, тим самим сержант ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що в протоколі не вказано жодного конкретного пункту, підпункту чи розділу Інструкції №532, який був порушений апелянтом. У протоколі відсутні відомості про те, що записи взагалі існували й були передані, а апелянт їх не зберіг. Призначення військовослужбовця відповідальним за збереження матеріально-технічних засобів не перетворює його на військову службову (посадову) особу в розумінні примітки до ст. 172-13 КУпАП, оскільки такі функції є суто технічними та матеріальними, а не організаційно-розпорядчими чи адміністративно- господарськими. Відсутність причинно-наслідкового зв`язку та вини на апелянта наказом № 341 не покладалися обов`язки здійснювати відео фіксацію під час проведення оповіщення — цей обов`язок покладено безпосередньо на членів груп оповіщення. Матеріали справи не містять доказів того, що відсутність файлів на картках є наслідком моїх дій, а не несправності приладів або недотримання правил зйомки самими військовослужбовцями групи оповіщення.

Вказує на порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення ОДК № 124 та неналежність його як доказу. Недоведеність обставин за кожним епізодом: Протокол містить перелік із 15 різних дат, проте в ньому не вказано конкретного часу вчинення правопорушення щодо кожного окремого відео реєстратора, не встановлено факт реального наявності записів на цих пристроях та не досліджено технічний стан обладнання на відповідний день. Порушення принципу індивідуалізації юридичної відповідальності: ВСП покладає на мене відповідальність за відсутність файлів, не додавши до протоколу жодного доказу того, що відеозаписи взагалі проводилися військовослужбовцями групи оповіщення та були передані апелянту для збереження.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 який просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав наведених у ній, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 та 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст. 172-13 КУпАП).

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто виражається в умисній формі вини.

З об`єктивної сторони вказане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них або 2) неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі.

Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається. При цьому треба враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні фактори. Зокрема, зовнішні умови й обстановку, в якій доводилось виконувати обов`язки військовій службовій особі, дії вищестоящих командирів і начальників, а також дані, які характеризують особу винного, його кваліфікацію, професійну підготовку, тривалість перебування на посаді, яку обіймає, досвід та інші обставини кримінального провадження.

Верховний Суд у постанові у справі № 185/12161/15-к від 21 травня 2021 року вказав, що об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражаються у їх невиконанні або у неналежному виконанні. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася тощо.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, є наявність у особи реальної можливості виконати покладені на неї обов`язки.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не підтверджено порушення солдатом ОСОБА_2 порядку зберігання, видачі та приймання портативних відео реєстраторів; зберігання, видачі та приймання карт пам`яті; облік, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів; належне ведення відповідної документації.

Дослідженими письмовими матеріалами справи про адміністративні правопорушення вбачається, що зазначені в протоколі відео реєстратори видавались особовому складу. Однак у визначені протоколом дати міститься помітка « Неприбуття поліції». За таких обставин група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_6 не виїжджає для проведення заходів, у зв`язку з чим відеозаписи не здійснюються. Таким чином, відповідальна особа за облік інформації, отриманої з відео реєстраторів, не має реальної можливості здійснити процедуру вивантаження та зберігання відеозаписів, через відсутність останніх.

Матеріали справи не містять пояснень осіб із числа військовослужбовців, яким було видано вказані портативні відео реєстратори, таким чином належні докази вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення відсутні.

Здійснення вивантаження та зберігання відеозаписів, через їх відсутність на технічному пристрої є об`єктивно неможливим, за відсутності автоматичної фото та відео фіксації, через не проведення оповіщення. За таких умов є не підтвердженим недбале ставлення до служби.

Виходячи із вищевикладеного, у діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення, оскільки не доведено невиконання конкретного обов`язку та відсутня реальна можливість виконання інкримінованих дій.

Апеляційний суд дійшов висновку, що покладення відповідальності за формально встановлений обов`язок без з`ясування можливості його виконання суперечить принципам законності та індивідуальної відповідальності.

Виходячи з вищезазначеного, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9,245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Пунктом 1 частини першої ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 14.08. 2026 року – скасувати.

Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду В.В. Кабанова