Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №388/2455/25 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №388/2455/25

Суддя: Мурашко С. І.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 388/2455/25

провадження № 22-з/4809/123/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за заяву адвоката Яреська Тараса Віталійовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2026 року у складі судді Кнурова О. А. і

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2026 року позов ТОВ «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Гелексі» заборгованість за кредитним договором № 70437 від 19.04.2019 у розмірі 321 грн 51 коп, з яких: заборгованість за позикою - 321,42 грн, заборгованість за процентами - 0,9 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Гелексі» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування судових витрат 4 841 грн 78 коп.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 серпня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Гелексі» залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2026 року в частині, що оскаржується, без змін.

27 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій він просить стягнути з ТОВ «ФК «Гелексі» на користь відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

01 вересня 2026 року від ТОВ «ФК «Гелексі» надійшли заперечення, в яких позивач просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу з 5 000 грн до 1 000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про компенсацію судових витрат, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту «в» п. 4, ч. 1, ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції зазначає, зокрема, про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 465/3424/10-ц (провадження № 61-3038св21).

Матеріалами справи підтверджується, що у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив стягнути з ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» на користь ОСОБА_1 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції (а. с. 129-132).

На підтвердження понесених витрат ним було надано додаток № 3 від 08.06.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 25141 від 11.09.2025, відповідно до якого сторони погодили надання адвокатом Яреськом Т. В. правничої допомоги щодо супроводження справи № 388/2455/25 у суді апеляційної інстанції та визначили фіксований розмір гонорару у сумі 5 000 грн (а. с. 133); розрахункову квитанцію № 08/06/26 від 08.06.2026 на суму 5 000 грн (а. с. 133 на звороті); акт приймання-передачі послуг № 1 від 09.06.2026 на суму 5 000 грн (а. с. 134); детальний опис робіт (наданих послуг) від 09.06.2026, згідно з яким адвокатом здійснено аналіз матеріалів справи та практики Верховного Суду щодо аналогічних спорів і сформовано правову позицію вартістю 1 000 грн, надано консультацію клієнту щодо стратегії захисту його інтересів вартістю 1 000 грн та складено відзив на апеляційну скаргу вартістю 3 000 грн (а. с. 134 на звороті).

Також до матеріалів справи долучено свідоцтво про право Яреська Т. В. на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги Фесечко Я. О. у Кропивницькому апеляційному суді, а також квитанцію про доставку відзиву з додатками до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (а. с. 135-136).

Як вбачається зі змісту постанови Кропивницького апеляційного суду від 21 серпня 2026 року, питання про відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції було предметом дослідження та оцінки суду.

Зокрема, врахувавши подані відповідачем докази понесення таких витрат та відсутність на час ухвалення постанови клопотання позивача про їх зменшення, суд у постанові дійшов висновку про стягнення з ТОВ «ФК «Гелексі» на користь ОСОБА_1 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, проте відповідний висновок помилково не було відображено в резолютивній частині постанови.

Отже, наявні передбачені пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткової постанови.

При цьому, суд не бере до уваги подане ТОВ «ФК «Гелексі» 01 вересня 2026 року клопотання про зменшення витрат до 1 000 грн, оскільки воно подане після ухвалення постанови від 21 серпня 2026 року, якою суд уже надав оцінку відповідним витратам та визначив їх розмір у сумі 5 000 грн.

Ухвалення додаткового судового рішення спрямоване на усунення неповноти основного рішення та не передбачає повторного вирішення вже розглянутого питання чи зміни висновків, яких суд дійшов при його ухваленні.

За таких обставин заява представника Фесечко Я. О. підлягає задоволенню, а з ТОВ «ФК «Гелексі» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 260, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Яреська Тараса Віталійовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішеннязадовольнити.

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua