Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №724/2556/26
Суддя: Ковальчук Т. М.
Справа № 724/2556/26
Провадження № 3/724/1111/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №348263 від 05 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 05 серпня 2026 року о 09:45 годині був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Хотинської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку н.п.Мамалига (Україна)- н.п.Корнешти (Румунія) за спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 09.07.2026 року о 09:20 год. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник Третьякова Я.Ю. в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки наміу незаконно перетинати державний кордон не мав. Висловила заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначила, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження події і складу адміністративного правопорушення. З протоколу та рапорту вбачається, що ОСОБА_1 був виявлений та зупинений працівниками Державної прикордонної служби під час перевірки документів на контрольному посту, при цьому жодних відомостей про його перебування за межами території України матеріали справи не містять; так само відсутні відомості про конкретне місце, час та спосіб фактичного перетинання державного кордону, фото- чи відеофіксація такого перетинання, дані технічних засобів прикордонного контролю, відомості про перебування ОСОБА_1 на території іншої держави, а також показання свідків, які б безпосередньо підтверджували факт перетинання ним державного кордону. Таким чином, подія закінченого незаконного перетинання державного кордону матеріалами справи не підтверджена, а тому відсутні підстави стверджувати про вчинення ОСОБА_1 правопорушення у формі фактичного незаконного перетинання державного кордону України. Також звертає увагу суду, що з матеріалів справи не вбачається, що на момент зупинки ОСОБА_1 перебував на лінії державного кордону, безпосередньо наближався до неї або здійснював будь-які дії з метою її подолання. Як убачається з матеріалів справи, його було зупинено за 23км від державного кордону. Сам факт перебування особи на відстані близько 23км від державного кордону не може свідчити ні про його перетинання, ні сам по собі про безпосередню спробу такого перетинання. Саме по собі твердження ОСОБА_1 , викладене працівником прикордонної служби у рапорті про нібито «зізнання» про намір незаконно перетнути державний кордон України, не може без належної перевірки та підвердження іншими доказами розцінюватися як беззаперечне підтвердження його умислу на незаконне перетинання державного кордону. Крім того, ОСОБА_1 є колишнім війсковослужбовцем, який виконував завдання із захисту України та після припинення проходження військової служби перебуває у запасі. Станом на 05.08.2026 року він мав передбачене законодавством право не підлягати призову на військову службу під час мобілізації, однак був незаконно мобілізований. Просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 с. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Беручи до уваги заперечення захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Із суб`єктивної сторони таке правопорушення може бути вчинене лише із прямим умислом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Частиною 12 вказаного Закону встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби в порушення вимог ст.255 КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається того, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону, оскільки лише сам факт перебування на відстані 23 кілометрів від лінії Державного кордону України не може свідчити про такий намір.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 05.08.2026 року зазначив, що їхав з м. Хмельницький до м. Чернівці з метою завезти свою дівчину у навчальний заклад для подальшого вступу в нього, а саме, в Чернівецьку філію медичного коледжу «Монада» (а.с.5).
Із рапорту старшого інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 вбачається, що 05.08.2026 під час виконання наказу на охорону державного кордону у прикордонному наряді «Контрольний пост», на околиці населеного пункту Атаки, в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку 919 прикордонного знаку, на відстані 23 км до державного кордону, на польовій дорозі був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , житель м. Хмельницький. Під час перевірки документів даний громадянин заявив, що слідує в м. Чернівці з метою відвезення дівчини у навчальний заклад для подальшого вступу. Документи, що підтверджують мету поїздки, були відсутні. В ході з`ясування мети в`їзду в конрольований прикордонний район ОСОБА_1 нервував, а в подальшому зізнався, що цікавився тим, як можна обійти блокпости в Чернівецькій області, тому що мав намір незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України. Відносно було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.204-1 КУпАП (а.с.6).
Отже, рапорт уповноваженої особи прикордонної служби свідчить, що перевірка документів ОСОБА_1 здійснювалась на контрольному посту у с.Атаки за 23 км від лінії державного кордону.
Іншими доказами не було підтверджено наміру ОСОБА_1 здійснити перетин Державного кордону України поза пунктами пропуску.
Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів явно не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Отже, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 перетинав або здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. У даному випадку для підтвердження незаконного перетинання, або спроби перетинання Державного кордону України, інспектор прикордонної служби, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування «Контрольного посту» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », маршрут руху ОСОБА_1 та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та його умисел на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину.
У зв`язку з чим, викладені у протоколі обставини не підтверджені наданими суду доказами, а тому протокол сам по собі не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Наведені вище обставини свідчать, що адміністративне обвинувачення ОСОБА_1 у цій справі ґрунтується на припущеннях, а відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247 п.1, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Повне текст постанови складено 07.09.2026 року.
Суддя: Т.М. Ковальчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua