Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №711/9256/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/9256/26

Номер провадження 1-кп/711/536/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026255330000446 від 23.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шарівка, Валківського району, Харківської області, громадянки України, українки, тимчасово не працевлаштованої, з середньою освітою, заміжньої, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, депутатом, учасником бойових дій, інвалідом не являється, фактично проживаючої адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 23.07.2026 близько 00 години 38 хвилин, перебуваючи у громадському місці, а саме поблизу адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, діючи з прямим умислом, маючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки та моральності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю, підійшла до вказаної будівлі та кинула у вікно фрагмент бруківки, чим пошкодила склопакет, ринкова вартість якого, з урахуванням вартості робіт по його заміні, відповідно до висновку експерта СЕ-19/124- 26/10375-ТВ від 20.08.2026, становить 8907 грн 33 коп.

В подальшому, продовжуючи свої умисні хуліганські дії, в присутності працівників поліції, діяла демонстративно та зухвало, нехтувала загальноприйнятими нормами поведінки, поводячись агресивно, на зауваження не реагувала, голосно кричала, висловлювалася нецензурною лайкою, чим порушувала нормальну діяльність даного органу та спокій інших громадян.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Під час досудового розслідування ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку визнала повністю, щиро розкаялась.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

У поданому прокурором обвинувальному акті зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, оскільки підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України обвинувачена ОСОБА_2 під час досудового слідства, у присутності захисника – адвоката ОСОБА_3 надала заяву, в якій зазначила, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, цивільний позов також визнала.

У доданій до обвинувального акта заяві ОСОБА_2 захисником ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Отже, обвинувачена не оспорює обставини, встановлені під час дізнання та викладені в обвинувальному акті, що вказує на правильне розуміння нею змісту цих обставин, і відсутність сумнівів у добровільності та істинності її позиції.

Крім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, доведена повністю.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини.

Обставиною, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , є щире каяття.

Обставиною, яке обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Як відомості, що характеризують особу обвинуваченої, суд враховує, що на спеціальному обліку у лікаря психіатра та нарколога ОСОБА_2 не перебуває, не працевлаштована, не є особою з інвалідністю.

Призначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує, що вчинене правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, найменш тяжким в ієрархії кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, є особою працездатного віку, однак не працює, офіційних джерел доходу не має, а тому для її виправлення не доцільно застосовувати найсуворіше покарання у вигляді обмеження волі, оскільки даний вид покарання не створить відносно обвинуваченої належного виховного впливу. Крім цього призначаючи покарання у вигляді штрафу, суд згідно із ч. 2 ст. 53 КК України, повинен враховувати і майновий стан винної. Обвинувачена офіційно не працює, а тому для її виправлення не доцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, тому, що є обґрунтовані ризики, що призначене судом покарання не буде виконане.

Враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що ОСОБА_2 щиро розкаялась, суд призначає їй покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням на неї відповідних обов`язків, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 59-1 КК України, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченої ОСОБА_2 та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Призначення ОСОБА_2 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією суду та здійснюється на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченого з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

В межах даного кримінального провадження Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області подано цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди (в порядку статті 128,129 КПК України).

При вирішенні даного позову суд керується вимогами ст.ст.128, 129 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, адміністративна будівля, розташована за адресою: вул. Смілянська, буд. 57 м. Черкаси, перебуває в оперативному управлінні Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Розмір завданої шкоди Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області відповідно до висновку експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 20.08.2026 № СЕ-19/124- 26/10375-ТВ складає 8907,33 грн.

Отже, неправомірні дії ОСОБА_2 призвели до пошкодження адміністративної будівлі ГУНП в Черкаській області, тому позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають до задоволення в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області 8907,33 грн. (вісім тисяч дев`ятсот сім грн. тридцять три коп.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи СЕ-19/124-26/10375-ТВ від 20.08.2026 в сумі 7701 грн 76 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.ч. 2,3 ст. 59-1КК України покласти на засуджену наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи СЕ-19/124-26/10375-ТВ від 20.08.2026 в сумі 7701 грн 76 коп.

Цивільний позов Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області завдану матеріальну шкоду в сумі 8709 грн 33 коп.

Речові докази: фрагмент бруківки розміром приблизно 20x10 см, - передано на відповідальне зберігання до камери схову Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області – знищити після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу порядку, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1