Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №953/8100/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №953/8100/26

Суддя: Бородіна Н. М.

Справа № 953/8100/26

н/п 3/953/1558/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., за участю захисника - Расулова К.Т., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,-

встановив:

05.06.2026 11:45 год. м. Харків майдан Театральний, 4 водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 була неуважна за кермом, не слідкувала за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості руху, не пропустила пішохода ОСОБА_1 , яка знаходилась на пішохідному переході та здійснила наїзд на пішохода. Під час ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, пішохід ОСОБА_1 отримала матеріальні збитки, чим порушила п.2.3.б ПДР – порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.1. ПДР - водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливостей вантажу, стану транспортного засобу.

Крім того, 05.06.2026 11:45 год. м. Харків майдан Театральний, 4 водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 стала учасником дорожньо-транспортної пригоди та з невідомих причин залишила місце події чим порушила п.2.10.а. ПДР – залишення водіями транспортирних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась судом належним чином.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що у визначені в протоколі час, місце здійснювала перехід дороги по пішохідному переході, у руках несла коробку із товаром. В цей час її зачепила за руку машина, яка проїжджала повз неї, внаслідок чого у неї з рук випали речі. Автомобіль трохи від`їхав, зупинився на декілька секунд та поїхав далі. В цей час на дорозі зупинилося інше авто ( мікроавтобус) з якого вийшов водій та зазначив, що автомобіль який її зачепив, вже не вперше це робить, до цього майже не збив пішохода. Внаслідок ДТП у неї був пошкоджений на руці палець та ніготь, пошкоджена коробка, яку вона несла та речі які були в коробці. Вона викликала поліцію та дійсно відмовилась від швидкої медичної допомоги, оскільки вважає це не суттєве, проте вважає що водій який її збив повинен понести покарання.

Від представника ОСОБА_2 – адвоката Расулова К.Т. до суду надійшло клопотання про виклик у якості свідка потерпілу, від якого під час розгляду справи – відмовився.

Також захисником заявлено клопотання про направлення адміністративного матеріалу на доопрацювання.

Клопотання обґрунтовує тим що адміністративний матеріал суперечить один одному, а надані до суду докази не містять достатніх відомостей, які б дозволяли встановити всі обов`язкові обставини, необхідні для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зазначає що під час надання пояснень потерпіла не зазначала про заподіяння їй матеріальної шкоди, не конкретизувала характер таких пошкоджень та не вказувала на необхідність здійснення ремонту чи понесення будь-яких витрат у зв`язку з подією. Схема місця дорожньо-транспортної пригоди також не містить будь яких відомостей щодо наявності пошкоджень транспортних засобів або іншого майна. У ній не зафіксовано характер, локалізацію та вид пошкоджень, які нібито виникли внаслідок ДТП.

Суд відхиляє клопотання захисника про повернення адміністративного матеріалу на доопрацювання, оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає повернення матеріалів лише з мотивів незгоди сторони захисту з оцінкою доказів чи наявності окремих недоліків їх оформлення, якщо такі недоліки можуть бути перевірені та оцінені судом під час розгляду справи. Матеріали адміністративної справи містять достатній обсяг доказів для встановлення фактичних обставин події та вирішення питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні адвокат зазначив, що ОСОБА_2 є не винуватою у вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, вона ДТП не відчула і недобачила, крім того вказує що на її автомобілі не має пошкоджень.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідальність за ст.122-4 КУпАП передбачено за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правилами дорожнього руху України, які затверджені Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено:

Пунктом 2.3.б - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Пунктом 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Аналіз цієї правової норми указує на те, що законодавцем не визначено конкретної швидкості, яку повинен дотримуватись водій у відповідній дорожній ситуації. Визначення такої швидкості віднесено до компетенції водія за необхідності урахування ним обставин, визначених у п. 12.1 ПДР України для досягнення тих цілей, які передбачені тим же пунктом. Суд вважає, що поняттям «безпечне керування транспортним засобом» охоплюється необхідність вчинення водієм усього комплексу дії, пов`язаних із керуванням автомобілем для запобігання негативних наслідків у вигляді наїзду на людей, перешкоди, зіткнення автомобілів тощо, у тому числі і можливості зупинки автомобіля у випадку виникнення обставин які вимушують водія вчинити такі дій. До цих обставин відноситься і раптова зупинка транспортного транспорту, що рухається попереду або поряд.

Факт вчинення правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП водієм ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, в тому числі:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 09.06.2026 року серії ЕПР1 №688348, ЕПР1 №688357,

-схемою місця ДТП від 05.06.2026, письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 09.06.2026, відповідно до яких вона 05.06.2026 11:45 год. в м. Харкові на майдані Театральний, 4 керувала автомобілем Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 , внаслідок припаркованого авто не помітила пішохода, після чого повернула та зупинилася на світлофорі та в подальшому продовжила рух ;

-письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 від 05.06.2026 в яких вона зазначає що переходячи дорогу на пішохідному переході її збила біла легкова машина, зачепивши по руці дзеркалом водія, після чого трохи пригальмував і швидко поїхав далі. А також усними поясненнями наданими під час розгляду справи відповідно до яких внаслідок наїзду у неї був пошкоджений на руці палець та ніготь, пошкоджена коробка, яку вона несла та речі в які були в коробці;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 05.06.2026 в яких зазначає що був свідком того як легковий білий хюндай «Соната» при переїзді пішохідного переходу можливо заділа жінку яка переходила проїзджу частину по пішохідному переходу та несла з собою коробку, після того як він під`їхав ближче то побачив, що жінка збирає речі та свариться на водія білого автомобіля який поїхав далі;

-рапортом поліцейського взводу 1, роти 6, батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Я.Попова,

- відеозаписами, на яких вбачається момент вчинення ДТП, а саме рух автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 через нерегульований пішохідний перехід по якому переходила дорогу жінка, яка несла в руках коробку, перед пішохідним переходом водій не збавив швидкість, не пропустив пішохода, в наслідок чого здійснив наїзд на останнього, зачепивши жінку лівим боковим дзеркалом автомобіля, після чого водій проїхав далі пригальмував на декілька секунд, після чого поїхав з місця вчинення ДТП. У жінки з рук випала коробка та речі з коробки розсипалися по проїзній частині.

У судовому засіданні потерпіла підтвердила, що зафіксовані на відео події це самі ті які відображені у протоколах.

Суд зазначає, що поштовх від наїзду на пішохода автомобілем, який зачепив його лівим боковим дзеркалом, не міг залишитися непоміченим для водія ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом, що також підтверджується, що водій відреагував на удар пригальмувавши. При цьому , будь-які дані щодо гальмування водієм на світлофорі, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовано відеозаписом, де вбачається що автомобілі рухаються по проїзній частині в напрямку руху автомобіля Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_2 .

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що дорожньо – транспортна пригода мала місце в наслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України, а саме: п.2.3.б, ПДР України, що передбачає - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.1 ПДР, що передбачає - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Також водієм ОСОБА_2 порушено п.2.10.а ПДР, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

За порушення вимог зазначених пунктів ПДР України передбачена адміністративна відповідальність водія за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положеньст.251 КУпАП.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.

З досліджених доказів вбачається, що водій порушив вимоги пунктів 2.3б, 12.1., 2.10.А Правил дорожнього руху, внаслідок чого став учасником ДТП, а потім залишив місце пригоди, що беззаперечно вказує на наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП.

Суд виключає порушення ОСОБА_2 п.18.2.ПДР України, оскільки за вказаним пунктом передбачено правила на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника. Тоді як із відеозапису вбачається, що ДТП сталося не нерегульованому пішохідному переході.

Щодо доводів адвоката Расулова К.Т., щодо відсутності у поясненнях потерпілої заподіяння їй матеріальної шкоди та відсутності у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди відомостей щодо наявності пошкоджень транспортних засобів або іншого майна, враховуючи сукупність доказів, суд сприймає критично, як спосіб самозахисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки така позиція спростована зібраними у справі доказами.

Так, у протоколі зазначено в тому числі про спричинення матеріальних збитків потерпілій. У судовому засіданні потерпіла підтвердила, що внаслідок ДТП було пошкоджена коробка із речами та самі речі які вона несла, що узгоджується із оглянутим відеозаписом події.

Інформація, що міститься на відеозапису, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ст.124 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_2 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст.122-4 КУпАП України, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження дорожніх споруд та іншого майна; залишення водієм транспортного засобу, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якого він причетний.

Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Метою застосування адміністративного стягнення є виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного співжиття; запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, покарання та виправлення правопорушника, відшкодування збитків.

Судом не встановлено обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 .

Порушення вимог ПДР України, яке допустила ОСОБА_2 є грубим, вини у скоєному остання не визнала, не вибачилася перед потерпілою, не відшкодувала спричинену шкоду.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 122-4, 124, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

постановив:

Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за ст. 124, ст.122-4 КУпАП України у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Бородіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua