Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №530/1616/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 530/1616/26

Номер провадження 3/530/363/26

02.09.2026 Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996269 від 25.07.2026 року , що 25.07.2026 року близько 19 години ОСОБА_1 в селищі Опішня по вулиці Прогонянська Полтавського району Полтавської області поблизу будинку №34 вигулював собаку породи Такса без намордника,, внаслідок чого собака вкусила ОСОБА_2 за ногу ,заподіявши шкоди її здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП не визнав, надав письмове клопотання та просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи про адмінправопорушення вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити з наступних підстав.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП особою, яка склала протокол, надано рапорт, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.07.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» повинна зазначатись суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол та правильно кваліфіковано дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

За змістом ч. 3 ст. 154 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі, якщо дії, передбачені ч. 1 цієї статті, спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП необхідним є встановлення не лише факту заподіяння шкоди, а й того, що така шкода є наслідком порушення правил утримання собак або котів, передбачених ч. 1 цієї статті.

Стаття 154 КУпАП є бланкетною нормою, яка не містить вичерпного опису об`єктивної сторони правопорушення, а для встановлення ознак діяння відсилає до інших нормативно-правових актів.

Таким чином, саме звернення до відповідних правил утримання тварин наповнює диспозицію цієї статті конкретним змістом, необхідним для правильної правової кваліфікації діяння.

Разом з тим, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не містять усіх обов`язкових ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, що свідчить про порушення вимог щодо належного оформлення процесуального документа.

Зокрема, посадовою особою, яка склала протокол, не зазначено суті адміністративного правопорушення тобто, які самі неправомірні дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 та, які правила утримання собаки, відповідно до диспозиції ч.3 ст. 154 КУпАП, з урахуванням дій, передбачених в частині першій цієї статті, порушив. Також в протоколі не зазначено чи відноситься дана порода собаки не небезпечних порід собак відповідно до Переліку небезпечних порід собак, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1164.

Окрім того, у протоколі не наведено, а до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували факт належності собаки особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Незрозуміло яка саме шкода здоров`ю нанесена ОСОБА_2 , чи зверталася остання за медичною допомогою.

У свою чергу ОСОБА_1 у судовому засіданні надав копію паспорта собаки порода такса з зробленими її вакцинаціями та пояснив що він гуляв з собакою вулицею селища Опішня без намордника , оскільки дана порода собаки не відноситься до тих порід вигул яких є обов`язковим з намордником , ОСОБА_2 своїми діями ( цькуванням) спровоцирувала напад собаки.

Долучені до справи документи не містять даних щодо вказаних обставин та доводять лише факт певної події, а саме вигулювання собаки та спричинення певних наслідків.

Таким чином, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушення вимог ст. 256 КУпАП.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, оскільки такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів. При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), а також не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 1 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 33-35, 40-1, 154, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області О.В. Ситник