Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №529/845/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/845/26

Провадження № 1-кп/529/121/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретарів c/з - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого — адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026170440000448 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слиньків Яр Диканського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов`язаного, раніше судимого

- 16.09.2025 Диканським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 345 КК України до обмеження волі строком на 1 рік та звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_5 23.06.2026 приблизно о 20-20 год, почувши, що гр. ОСОБА_7 здійснила виклик працівників поліції у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчиняє з нею конфлікт, направився до покинутого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , та сховався з метою уникнення відповідальності та подальшого затримання працівниками поліції. Прибувши на виклик СРПП СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 направився до господарства за вищевказаною адресою. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, розуміючи, що перед ним знаходиться співробітник правоохоронного органу – поліції, який одягнений у формений одяг з чітко вираженими знаками розпізнання, який виконує свої службові обов`язки і не дасть йому можливості уникнути відповідальності, з метою реалізації перешкоджання (протидії) працівникам поліції виконанню повноважень та законних вимог щодо припинення адміністративного правопорушення, не реагуючи на законні вимоги про припинення протиправної поведінки, знаходячись неподалік поліцейського, переслідуючи мету спричинення поліцейському тілесних ушкоджень, запалив за допомогою запальнички горючу суміш, яка була у нього у пляшці та кинув її в бік поліцейського ОСОБА_8 , яка попала останньому в ліву руку та спричинила тілесні ушкодження у вигляді опіку верхньої кінцівки, який утворився від дії термічного агенту з високою температурою, і які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорював фактичні обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначивши, що у вчиненому щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників справи не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує визнання вини та щире каяття.

Згідно зі ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення злочину повторно та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вчинення кримінального правопорушення у зв`язку із виконанням потерпілим службового обов`язку, що зазначена в обвинувальному акті як обставина, яка обтяжує покарання, суд не враховує з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Оскільки така обставина як вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з виконанням потерпілим службового обов`язку є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, суд вважає за необхідне виключити цю обставину з обвинувачення як обтяжуючу покарання та не ураховувати її при призначенні покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відсутність тяжких наслідків, відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, офіційно не працює, не одружений. Згідно характеристики за місцем проживання, наданої ЦНАП Диканської селищної ради, компрометуючих матеріалів на ОСОБА_5 до Стасівського старостату Диканської ТГ не надходило, однак за місцем проживання характеризується негативно, систематично зловживає алкогольними напоями, що призводить до регулярного порушення ним громадського порядку та правил добросусідства. У стані алкогольного сп`яніння поводиться неадекватно, агресивно, вчиняє сварки з сусідами. До адміністративної відповідальності комісією та ВК Диканської селищної ради не притягався, взаємовідносини з жителями села та сусідами незадовільні. Також суд враховує характеристику, надану стороною захисту, складену громадянами – односельцями обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до якої останній зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, є ввічливою, доброзичливою та дуже чуйною людиною, у спілкуванні уважний та у скрутній ситуації допомагає сусідам. Також суд враховує, що згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 5613 від 04.09.2025 ОСОБА_5 має діагноз легка розумова відсталість, зі значними порушеннями поведінки, які потребують особливої уваги і лікування.

Підстав, для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки відсутні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість та невідбуте покарання за попереднім вироком суду, відсутність підстав для застосування положень ст.ст. 69 та 75 КК України, суд приходить до висновку необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України, у виді позбавлення волі.

З огляду на те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитивого строку, призначеного вироком Диканського районного суду Полтавської області від 16.09.2025, суд приходить до висновку про необхідність призначення останньому остаточного покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання до покарання за новим вироком.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

На підставі наведених норм права обвинуваченому ОСОБА_5 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання - 23 червня 2026 року (час - 22 год. 20 хв.) до дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого слід залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до обвинувального акта витрати на залучення експертів становлять 10589,92 грн. Разом з тим враховуючи, що під час судового розгляду висновки експерта та документи на підтвердження вказаних витрат не досліджувалися, витрати на залучення експертів слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до даного покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Диканського районного суду Полтавської області від 16.09.2025, і за сукупністю вироків з урахуванням ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 23.06.2026 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

- скляну пляшку із рідиною світло-коричневого кольору;

- запальничку;

- дактилоскопічну карту, заповнену на ім`я ОСОБА_5 ;

- формену сорочку працівника поліції, із обгорілим лівим рукавом;

- шапку сірого кольору з написом «РUМА»,

які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів BП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. O. Пчілки, 19-е, - знищити.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженню віднести на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію після подачі до суду відповідної заяви.

Головуючий ОСОБА_1