Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №377/949/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/949/26

Провадження №2-а/377/12/26

07 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання –Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Кебкало Т.М., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

У С Т А Н О В И В :

04 серпня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник – адвокат Кебкало Т.М., посилаючись на статті 25, 160-161 КАС України, статті 247, 284, 288-289, 293 КУпАП, просить:

- визнати причини пропуску строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 94/2 від 17.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення поважними та поновити його;

- визнати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 94/2 від 17.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 гривень протиправною та скасувати її;

- справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до компетентного органу – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 17 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 94/2, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. У відповідача були відсутні підстави для винесення постанови № 94/2 від 17.04.2025, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за його відсутності без належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, що є істотним порушенням вимог статті 268 КУпАП, та позбавило його можливості реалізувати передбачені законом процесуальні права, зокрема надати пояснення, подати докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою. Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правпорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Копію постанови № 94/2 від 17.04.2025 позивач не отримував, оскільки відповідач не забезпечв належного вручення копії постанови, внаслідок чого він був позбавлений можливості своєчасно її оскаржити. Про існування оскаржуваної постанови дізнався лише після блокування банківських рахунків, коли його представник – адвокат Кебкало Т.М. звернулася до Славутицького відділу державної виконавчої служби Вишгородського району Київської області та 23 липня 2026 року отримала копії матеріалів виконавчого проваження. Зазначені обставини підтверджуються листом Славутицького ВДВС № 22315 від 23.07.2026, у зв`язку з чим вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та просить суд поновити такий строк( а.с. 3-5).

Ухвалою судді від 07 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Вказаною ухвалою витребувано із ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду в судовому засіданні копію справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (постанова № 94/2 від 17.04.2025), зокрема, докази повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, докази вручення/направлення копії постанови та докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. У вказаній постанові зазначено про те, що питання про поновлення процесуального строку буде вирішено під час судового розгляду справи після з`ясування всіх обставин справи ( а.с. 24-24).

25 серпня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла для огляду в судовому засіданні копія матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (постанова № 94/2 від 17.04.2025).

Копію ухвали судді від 07 серпня 2026 року представник позивача та відповідач отримали 08 серпня 2026 року через електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Позивачу копію ухвали судді від 07 серпня 2026 року про відкриття провадження у справі було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення через АТ «Укрпошта».

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), тому відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 250 КАС України).

Перевіривши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповіддю з Єдиного демографічного реєстру № 3147825 від 07.08.2026 ( а.с.22).

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку уІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що надійшли на виконання ухвали судді від 07 серпня 2026 року, встановлено, що 24 березня 2025 року через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів на ім`я ОСОБА_1 було сформовано повістку № 2992037 про необхідність прибути 03 квітня 2025 року о 14 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних. Зазначену повістку 24 березня 2025 року направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням № 0610241262866 через АТ «УКРПОШТА» з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за адресою його зареєстрованого місця проживання ( а.с. 41-42).

Як вбачається з вказаного рекомендованого поштового відправлення, воно повернуто відправнику з відміткою оператора поштового зв`язку 10 квітня 2025 року про відсутність адресата за вказаною адресою.

17 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову № 94/2, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень ( а.с.14, 38-39).

Як вбачається із зазначеної постанови, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 годині 00 хвилин 03.04.2025 по повістці № 2992037 для уточнення даних, яка була направлена через AT «УКРПОШТА», та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття.

У мотивувальній частині постанови зазначено, що відповідно до частин 1 та 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункту 2 пункту 11 постанови КМУ України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» військовозобов`язаний ОСОБА_1 належним чином був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не виконав покладений на нього обов`язок та не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і не повідомив поважності причин неприбуття. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 було повідмолено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також даних про те, що позивачу була направлена копія постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У подальшому, у зв`язку з несплатою накладеного штрафу на підставі заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про примусове виконання рішення суду, 21 листопада 2025 року головним державним виконавцем Славутицького відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову у ВП № 79652508 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 94/2 від 17 квітня 2025 року про стягнення штрафу з ОСОБА_1 у дохід держави у подвійному розмірі - 51000 гривень, а також постанову про арешт коштів боржника ( а.с. 10-13).

Листом в.о. начальника Славутицького відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.07.2026 № 22315 на адвокатський запит № 95/05-75 від 21.07.2026 повідомлено адвоката Кебкало Т.М., що до Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 21.11.2025 надійшла постанова № 94/2, яка видана 17.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51000 гривень. 21.11.2025 було відкрито державним виконавцем виконавче провадження № 79652508. Вказаним листом направлено адвокату Кебкало Т.М. копії матеріалів виконавчого провадження, а саме: заяви про примусове виконання рішення, копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_7 № 94/2 від 17.04.2025, копію постанови про відкриття виконавчого провадження та копію постанови про арешт коштів боржника ( а.с. 7).

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Кебкало Т.М., вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, в підсистемі «Електронний суд» 04 серпня 2026 року звернувся до суду з адміністративним позовом, сформованим 03 серпня 2026 року, про її скасування.

В позовній заяві позивач, від імені якого діє представник – адвокат Кебкало Т.М., просив визнати причини пропуску строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 94/2 від 17.04.2025 по справі про адміністративне правпорушення поважними та поновити його, з тих підстав, що копію постанови він не отримував. Про існування оскаржуваної постанови дізнався лише після блокування банківських рахунків, коли його представник – адвокат Кебкало Т.М. звернулася до Славутицького відділу державної виконавчої служби Вишгородського району Київської області та 23 липня 2026 року отримала копії матеріалів виконавчого проваження. Зазначені обставини підтверджуються листом Славутицького ВДВС № 22315 від 23.07.2026, у зв`язку з чим вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Поновлюючи позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови в справі про адмінправопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно із частиною 1 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Разом з тим, статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatismutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «PerezdeRadaCavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. theUnitedKingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

Позивач просить визнати причини пропуску строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 94/2 від 17.04.2025 поважними та поновити його, мотивуючи тим, що він копію вказаної постанови не отримував, внаслідок чого він був позбавлений можливості своєчасно її оскаржити. Про існування оскаржуваної постанови дізнався лише після блокування банківських рахунків, коли його представник – адвокат Кебкало Т.М. звернулася до Славутицького відділу державної виконавчої служби Вишгородського району Київської області та 23 липня 2026 року отримала копії матеріалів виконавчого проваження. Зазначені обставини підтверджуються листом Славутицького ВДВС № 22315 від 23.07.2026, у зв`язку з чим вважав причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Слід зазначити, що в матеріалах справи про адміністративне правпорушення, копія яких надана суду на виконання ухвали судді від 07 серпня 2026 року, відсутні відомості щодо направлення та отримання копії оскаржуваної постанови позивачем.

З урахуванням обставин, якими обґрунтовано клопотання, необхідно визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245 КУпАП).

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 2 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Частиною 1 цієї статті визначено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Таким чином, диспозиція частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно враховувати законодавчі акти, які визначають правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543) зі змінами та доповненнями.

За визначенням абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до пункту 20 частини1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією РФ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року оголошено загальну мобілізацію.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини 1, абзацу восьмого частини 3 якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 ( в редакції, чинній на час розгляду справи про адміністративне правопорушення) (далі – Порядок № 560), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, за змістом зазначених положень статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною 3 статті 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 03 квітня 2025 року в зв`язку із неотриманням повістки.

Повістка № 2992037 від 24.03.2025 не була вручена адресату по причині його відсутності за зазначеною у рекомендованому поштовому відправленні адресою, про що зроблено 10.04.2025 відмітку на конверті, тобто вже після дати, коли позивач зобов`язаний був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Порядок № 560 визначає також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З наявної в матеріалах справи копії повістки вбачається, що вона сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить реєстраційний номер, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідає вимогам пункту 30 Порядку № 560, чинного на дату її формування, а отже, оформлена відповідно до передбаченої законодавством процедури.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Враховуючи положення пункту 34 Порядку № 560, сформована 24 березня 2025 року повістка, яка підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , була надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення на адресу зареєстрованого місця проживання/реєстрації ОСОБА_1 ( а.с. 40-41).

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, відповідно до положень Порядку № 560, військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про необхідність явки до ТЦК у разі, якщо повістка сформована через Єдиний державний реєстр, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надіслана рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, і повернена поштовим оператором із позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою».

З відмітки на поштовому конверті вбачається, що 10 квітня 2025 року працівниками АТ «УКРПОШТА» зафіксовано відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с. 41).

Отже, виходячи із змісту пункту 41 Порядку № 560 день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.

З урахуванням наведеного, таким днем є 10 квітня 2025 року, коли на поштовому конверті працівниками АТ «УКРПОШТА» зафіксовано відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 10 квітня 2026 року, тоді як він повинен був з`явитися за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 03 квітня 2025 року або повідомити протягом трьох днів поважності причини неприбуття, що свідчить про неналежне його повідомлення про необхідність явки до ТЦК на 03 квітня 2026 року.

Суд також звертає увагу і на порядок повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві позивач, від імені якого діє представник – адвокат Кебкало Т.М., зазначив, що всупереч вимогам КУпАП належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП він не повідомлявся, а зміст постанови № 94/2 від 17.04.2025 вказує на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП проводився за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної статтею 278 КУпАП.

Частинами 1, 2 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина1 статті 73 КАС України). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина 1 статті 74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, призначений на 17 квітня 2025 року, в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, уповноваженим органом не було вчинено дії, спрямовані на доведення до відома особи інформації про дату, час і місце розгляду справи.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без повідомлення ОСОБА_1 у належний спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.

Відповідач належних та допустимих доказів щодо повідомлення позивача про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не надав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, що у свою чергу позбавило позивача права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Проте, суд у цій справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки і надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 94/2 від 17 квітня 2025 року, як протиправну, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно позивача ОСОБА_1 належить направити на новий розгляд до компетентного органу – ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова або службова особа.

Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 665,60 гривень ( а.с.1,2).

Тому з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань за правилами частини 1 статті 139 КАС України необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 665,60 гривень.

Керуючись статтями 118-123, 139, 243-246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови № 94/2 від 17.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладенням штрафу в розмірі 25500 гривень.

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 94/2 від 17.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником Приборою М., якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 гривень, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до компетентного органу – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька