Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №376/1955/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1955/26

Провадження № 3/376/531/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції в м.Біла Црква та Білоцерківському районі батальйон №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698721, 21 червня 2026 року о 00.59 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом Ford Explore д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Київська 12 в м.Сквира Білоцерківського району Київській області з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2,5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, провину не визнав, пояснив, що він не керував вказаним транспортним засобом, на момент під`їзду працівників поліції знаходився біля автомобіля, у зв`язку з чим відмовився проходити огляд. Просив провадження по справі закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази наявні у матеріалах справи, переглянувши відеозапис правопорушення з нагрудної відеокамери, який міститься на DVD-R-диску, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у повній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи додано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698721 від 21.06.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- відеозапис, що міститься на оптичному носію диску DVD-R;

- направлення на огляд до Сквирської ЦМЛ водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2026;

- довідка щодо наявності посвідчення водія;

- рапорт інспектора взводу №2 рои №1 батальйо в м.Біла Церква та Білоцерківському районі Віталія Фляшинського про зупинення транспортного засобу Ford Explore д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння та відмови ним від проходження медичного огляду.

Так, об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ззгідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, або в випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. ПДР України покладено на водія обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Матеріали справи не містять доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що дало би поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем.

Відповідно до п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

У справі № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст.130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.

Відеозаписом із нагрудної камери поліцейського не підтверджено факту керування транспортним засобом та не зафіксовано моменту зупинки керованого ним автомобіля. Із відеозапису вбачається лише факт перебування ОСОБА_1 біля автомобіля. В ході бесіди ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом та відмовився пройти огляд, оскільки не був водієм.

Отже, прямих та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ford Explore д.н.з. НОМЕР_2 за обставин, описаних у протоколі, матеріали справи не містять.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом.

За таких обставин, оскільки, під час розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, відповідно відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме об`єктивна сторона та провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Г. Батовріна