Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №375/1733/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1733/25

Провадження № 2/375/360/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук О.В., при секретарі судового засідання Юрченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Рокитне, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ПАРІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.06.2019 року між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» було підписано Заяву-Договір №0033796 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Як вбачається з Заяви-Договору №0033796 від 18.06.2019 року, Відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєдналася до умов Договору. З умовами Договору ознайомлений та зобов`язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до Договору.

За умовами Заяви Відповідачеві було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 15 384,62 гривень, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка, % річних – 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3 % від суми наданого Кредиту. В день підписання Заяви-Договору №0033796 від 18.06.2019 року, Відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов Заяви-Договору, що підтверджується Розпискою щодо отримання платіжної картки 18.06.2019 року.

Грошові кошти у сумі 15 384,62 гривень були зараховані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» 18.06.2019 року на картковий рахунок Клієнта.

05.03.2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» (АТ «РВС БАНК») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» (назву змінено на ТОВ «ФК «ПАРІС») було укладено ДОГОВІР ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ №05/03/2020-1.

Як вбачається з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до Відповідача за Заявою Договором №0033796 від 18.06.2019 року на загальну суму 22 176,32 гривень (позиція №610), з яких:- заборгованість за тілом кредиту – 14 847,33 гривень;- заборгованість за процентами – 1 696,67 гривень;- заборгованість за комісією – 3 692,32 гривень;- заборгованість за штрафними санкціями (пеня) – 1 940,00 гривень.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику ( повідомлення) сторін.

04.04.2026 року відповідач через канцелярію суду долучив копію рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 16.10.2025 року та просить у задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.06.2019 року між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» було підписано Заяву-Договір №0033796 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Як вбачається з Заяви-Договору №0033796 від 18.06.2019 року, Відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєдналася до умов Договору. З умовами Договору ознайомлений та зобов`язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до Договору.

За умовами Заяви Відповідачеві було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 15 384,62 гривень, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка, % річних – 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3 % від суми наданого Кредиту. В день підписання Заяви-Договору №0033796 від 18.06.2019 року, Відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов Заяви-Договору, що підтверджується Розпискою щодо отримання платіжної картки 18.06.2019 року.

Грошові кошти у сумі 15 384,62 гривень були зараховані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» 18.06.2019 року на картковий рахунок Клієнта.

05.03.2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» (АТ «РВС БАНК») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» (назву змінено на ТОВ «ФК «ПАРІС») було укладено ДОГОВІР ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ №05/03/2020-1.

Як вбачається з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до Відповідача за Заявою Договором №0033796 від 18.06.2019 року на загальну суму 22 176,32 гривень (позиція №610), з яких:- заборгованість за тілом кредиту – 14 847,33 гривень;- заборгованість за процентами – 1 696,67 гривень;- заборгованість за комісією – 3 692,32 гривень;- заборгованість за штрафними санкціями (пеня) – 1 940,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦКвизначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦКза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 512 ЦК Українивизначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК Україниі охоронна норма частини другоїстатті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 лютого 2020 року в справі №912/1120/16.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно достатті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 квітня 2018 року в справі № 758/1303/15-ц зазначила, що устатті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК України.

Так само, якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц та від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18 зазначала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18 зазначала, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

У Заяві-Договорі № 0033796 від 18.06.2019 визначено строк дії кредиту - 24 місяці, тобто до 18.06.2021. Отже, у позивача виникло право на нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних з 19.06.2021.

Згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Сума боргу становить 22 176,32 грн. Для коригування застосовано по черзі офіційні індекси за місяці з червня 2021 по лютий 2022 у вигляді коефіцієнтів: червень 2021 — 1,0020, липень 2021 — 1,0010, серпень 2021 — 0,9980, вересень 2021 — 1,0120, жовтень 2021 — 1,0090, листопад 2021 — 1,0080, грудень 2021 — 1,0130, січень 2022 — 1,0130, лютий 2022 — 1,0160.

Після застосування індексу за червень 2021 сума становить 22 220,67 грн (22 176,32 ? 1,0020).

Після липня 2021 — 22 242,89 грн (22 220,67 ? 1,0010).

Після серпня 2021 — 22 198,41 грн (22 242,89 ? 0,9980).

Після вересня 2021 — 22 464,79 грн (22 198,41 ? 1,0120).

Після жовтня 2021 — 22 666,97 грн (22 464,79 ? 1,0090).

Після листопада 2021 — 22 848,31 грн (22 666,97 ? 1,0080).

Після грудня 2021 — 23 145,34 грн (22 848,31 ? 1,0130).

Після січня 2022 — 23 446,22 грн (23 145,34 ? 1,0130).

Після лютого 2022 остаточна індексована сума становить 23 821,36 грн (23 446,22 ? 1,0160).

Різниця між кінцевою індексованою сумою та початковою сумою боргу (інфляційні втрати) дорівнює 1 645,04 грн (23 821,36 ? 22 176,32).

Отже, інфляційні втрати за період з 19.06.2021 по 23.02.2022 становлять 1 645,04 грн.

Сума наданого кредиту становить 15 384,62 грн. Необхідно нарахувати 3% річних за період із 19 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року, що становить 250 днів.

Розрахунок 3% річних проводиться за формулою:

Сума процентів = борг ? 0,03 ? (кількість днів / 365).

Підставляємо значення:

15 384,62 ? 0,03 ? (250 / 365) = 316,36 грн.

Отже, 3% річних від суми кредиту 15 384,62 грн за період із 19.06.2021 по 23.02.2022 становлять 316,36 грн.

Таким чином, нараховані інфляційні втрати у розмірі 1 645,04 грн та три проценти річних у розмірі 316,36 грн за період 19.06.2021 по 23.02.2022 підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно достатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1, 3 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши надані позивачем докази, встановивши зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку про задоволення позову, із таких підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-1383/2010) зазначено, щостаття 204 ЦК України закріплюєпрезумпцію правомірностіправочину.Ця презумпціяозначає,що вчиненийправочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зокрема,ч.1 ст. 625ЦК України встановлено,що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, зважаючи на усе вище викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як нового кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача наступних грошових коштів 22 176 гривні 32 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 14 847,33 гривень;- заборгованість за процентами – 1 696,67 гривень;- заборгованість за комісією – 3 692,32 гривень;- заборгованість за штрафними санкціями (пеня) – 1 940,00 гривень.

12 червня 2020 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 768, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «РВС Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Паріс», заборгованість за кредитним договором №0033796 від 18 червня 2019 року у розмірі 22 176,32 грн, з яких 14 847,33 грн заборгованості за тілом кредиту, 1 696,67 грн заборгованості за відсотками, 3 592,32 грн заборгованості за комісією та 1 940 грн пені. Крім того, за вказаним виконавчим написом стягнено з позивача на користь відповідача 450 грн у відшкодування витрат, сплачених за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до автоматизованої системи виконавчого провадження, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 31 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження (ВП №62918882) з примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 16.10.2025 року у якому виконавчий напис, вчинений 12 червня 2020 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. за №768, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «РВС Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Паріс», заборгованість за кредитним договором № 0033796 від 18 червня 2019 року у розмірі 22 176,32 грн, визнати таким, що не підлягає виконанню .

Проте, посилання відповідача на обставину визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, як відмову у задоволенні позову, не приймається судом до уваги, оскільки існування заборгованості за кредитним договором №0033796 від 18.06.2019 року знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ПАРІС" задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1663,38 грн.

22176,32 ( сума заборгованості за кредитом) + 316,36 грн ( 3% річних за період 19.06.2021 по 23.02.2022) + 1 645,04 грн (інфляційні втрати за період 19.06.2021 по 23.02.2022) = 24 137,72 грн

24137,72 / 27702,74 х 100 = 87,16 % відсоток задоволених вимог.

2422,40 грн (судовий збір) х 87,16 % = 2112,83 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст.1-18, 76, 81, 89, 141,274-279,280-284,352,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ПАРІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС» заборгованість в сумі 24 137 ( двадцять чотири тисячі сто тридцять сім) гривень 72 копійки, що складається з: 14 847,33 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 1 696,67 гривень заборгованість за процентами; 3 692,32 гривень - заборгованість за комісією; 1 940,00 гривень. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня); 316 ,36 гривень – 3% річних за користування грошовими коштами за період з 19.06.2021 року по 23.02.2022 рік та 1645,04 гривень - інфляційних втрат за період з 19.06.2021 року по 23.02.2022 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 83 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Оксана ШТИФОРУК