Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №366/1541/26 — Іванківський районний суд Київської області

№366/1541/26

№2/366/1302/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.2026 Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н. Слободян, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України, в приміщенні суду в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №1624384 від 10.01.2020, укладеним між ним та ТОВ «Мілоан», право вимоги за яким набуло ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу, у розмірі 34094,44 грн., з них: 8055,65 грн – тіло кредиту, 25138,85 грн – заборгованість за процентами, 899,94 грн – заборгованість за комісією. Крім того, просить стягнути судові витрати: 2662,40 грн – судовий збір та 8000 грн – витрат на правову допомогу.

Рух справи

11.06.2026 позовна заява надійшла до Іванківського районного суду та була передана на розгляд судді.

16.06.2026 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Відповідач повідомлявся належним чином про перебування в провадженні суду даної цивільної справи, шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання кореспонденції адресатом.

29.07.2026 на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідна інформація.

31.08.2026 відповідач подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав частково (в межах тіла кредиту. Нараховані відсотки визнав частково ( в межах строку кредитування – 30 днів)). Розмір витрат на правову допомогу вважає завищеним, оскільки справа є типовою, а судова практика – сталою. Крім того, просив звільнити його від сплати судового збору, як інваліда 2 групи, додавши відповідне посвідчення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

10.01.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі заявки анкети на кредит №1624384, укладено кредитний договір №1624384, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у розмірі 14999,00 грн, строком на 30 днів з 10.01.2020, дата повернення кредиту – 09.02.2020, комісія за надання кредиту – 899,94 грн, процентна ставка 0,75%, стандартна процентна ставка – 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, орієнтована загальна вартість кредиту на визначену у договорі дату – 09.02.2020 – становить 19273,72 грн (14999,00 грн – тіло кредиту, 899,94 грн – комісія за надання кредиту, 3374,78 грн - проценти). Кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором «N98526», що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію. Суд звертає увагу, що подаючи анкету-заяву на кредит № 1624384 від 10.01.2020, ОСОБА_1 зазначав саме такі умови, які в подальшому були узгоджені в укладеному кредитному договорі. При цьому кредитодавець зазначив погоджені умови: заявлена сума – 14999 грн, замовлений строк – 30 днів, погоджена сума – 14999 грн, погоджений строк – 30 днів, комісія за надання – 6% одноразово, ставка процентів – 0,75% за кожен день користування. (а.с.11-16, 17, 18-19)

Факт виконання кредитодавцем своїх обов`язків щодо надання кредитних коштів, а також належність картки позичальнику, підтверджена платіжним дорученням №13632049 від 10.01.2020, а також отриманою від АТ КБ «ПриватБанк» інформацією перерахування коштів у сумі 14999 грн на картку відповідача.(а.с. 20, 84)

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості. Згідно з розрахунком, складеним ТОВ «Мілоан», у суму заборгованості включені здійснені відповідачем оплати, нараховані проценти, сплату комісії за управління та обслуговування кредиту станом на 28.11.2020. Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №1624384 від 10.01.2020 заборгованість складає 34094,44 грн, з них: 8055,65 грн – тіло кредиту, 25138,85 грн – заборгованість за процентами, 899,94 грн – заборгованість за комісіями.(а.с.21 – 26, 27).

02.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 54-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права грошової Вимоги до Боржників за кредитними договорами. (а.с.28 – 44), в т.ч. до відповідача за кредитним договором №1624384 від 10.01.2020.(а.с.45)

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №54-МЛ від 02.12.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передано право вимоги до відповідача на суму 34094,44 грн, з них: 8055,65 грн – тіло кредиту, 25138,85 грн – заборгованість за процентами, 899,94 грн – заборгованість за комісією.

01.04.2026 позивачем направлено відповідачу досудову вимогу про сплату зазначеної суми. (а.с.46)

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Таким чином, суд вважає доведеним позивачем факт переходу до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором №1624384 від 10.01.2020 на підставі договору відступлення прав вимоги №54-МЛ від 02.12.2020.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення договору та нарахування заборгованості

Як встановлено судом, між відповідачем та ТОВ «Мілоан» 10.01.2020 було укладено кредитний договір, предметом якого були кредитні кошти у сумі 14999,00 грн. Зазначений факт жодною із сторін не заперечується. Сторонами були узгоджені істотні умови договору: строк кредитування – 30 днів, процентна ставка за договором, комісія за надання кредиту – 899,94 грн. За первісним графіком (додатком № 1 до кредитного договору) на 09.02.2020 загальна сума платежу становила 19273,72 грн, з яких 14999 грн – тіло, 3374,78 грн – проценти, 899,94 грн – комісія за надання кредиту.

Зазначеним договором у п.2.3. передбачено умови пролонгації кредиту:

«п.2.3.1. Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певні кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісіюза продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження наведені у таблиці:

Строк продовження, днівМакс. Розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту

33,00

75,00

1510,00

За наявності домовленості між Позичальником та Позикодавцем пролонгація може здійснюватись на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.

П.2.3.2. Волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору».

Позивачем не надано доказів формування та надання відповідачу передбачених пп. 6.10–6.14 Правил надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 14.11.2019 року), чинних на час укладення договору (які до позову не додані, але розміщені в мережі інтернет у загальному доступі і які судом досліджені), конкретних пропозицій щодо продовження строку користування/повернення кредиту, які б дозволяли встановити умови кожної такої пропозиції, строк відповідної пролонгації, визначену для її акцепту суму платежу, факт обрання відповідачем відповідної пропозиції та здійснення платежу саме на її виконання. Самі по собі відомості внутрішнього обліку кредитодавця про здійснення відповідачем платежів та їх подальший розподіл кредитодавцем не дають можливості встановити укладення у передбаченому Правилами порядку угод про продовження строку кредитування та визначити конкретні періоди, на які такий строк продовжувався.

Сам факт здійснення відповідачем платежів після настання визначеного договором строку повернення кредиту не є достатнім доказом його волевиявлення на продовження строку кредитування, оскільки для встановлення такого волевиявлення необхідно довести, що конкретний платіж здійснено саме на акцепт конкретної пропозиції кредитодавця про пролонгацію на визначений строк та на визначених умовах. Таких доказів матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт пролонгації укладеного сторонами договору, тому суд оцінює надані докази щодо заявленої заборгованості із визначеного п.1.3 договору строку – 30 днів до 09.02.2020. Отже, за відсутності доказів продовження погодженого сторонами строку кредитування після 09.02.2020 відсутні підстави для нарахування передбачених договором процентів як плати за правомірне користування кредитними коштами після цієї дати. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитодавця у зв?язку з неналежним виконанням грошового зобов?язання охороняються передбаченими законом наслідками прострочення, відповідних вимог у цій справі позивач не заявляв. Тому договірні проценти, нараховані після 09.02.2020, не можуть бути включені до заборгованості, що підлягає стягненню.

Щодо комісії

П.1.5.1. Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту – 899,94 грн (6% від суми кредиту), а в п. 2.3.1 договору – комісія за продовження кредиту.

Натомість у наданому розрахунку протягом тривалого часу зазначена інша категорія – «комісія за управління та обслуговування кредиту», на погашення якої кредитор спрямовував платежі відповідача.

Доказів виникнення у відповідача передбаченого договором обов?язку зі сплати саме такої комісії в зазначених у розрахунку розмірах, а також доказів пролонгацій, у зв?язку з якими такі комісії могли бути нараховані, позивач не надав, а тому ці суми не можуть автоматично визнаватися належною заборгованістю лише тому, що вони відображені у внутрішній бухгалтерській відомості кредитора.

Щодо заборгованості, зазначеної позивачем до стягнення

З поданого позивачем розрахунку вбачається здійснення відповідачем численних платежів після отримання кредиту. Загальна сума платежів становить 26486,16 грн, які позивач розподіляв на тіло кредиту, проценти та на комісії за управління та обслуговування кредиту.

Заявлений позивачем залишок основної заборгованості у розмірі 8055,65 грн є результатом розрахунку, в якому значна частина фактично внесених відповідачем коштів була зарахована на погашення процентів та комісій, правова підстава для нарахування яких після 09.02.2020 позивачем не доведена, а тому такий розрахунок не підтверджує достовірно розміру непогашеного тіла кредиту.

За таких обставин зазначена у розрахунку сума 8055,65 грн не може розцінюватися як доведений залишок заборгованості, оскільки її розмір безпосередньо залежить від здійсненого кредитодавцем розподілу платежів відповідача на погашення нарахувань, правова підстава яких у цій справі не доведена.

Відповідно до графіку розрахунків, який є додатком до кредитного договору, на 09.02.2020 відповідач був зобов?язаний сплатити 19273,72 грн ( в т.ч. тіло, проценти та комісію). Натомість з розрахунку позивача вбачається, що відповідач фактично сплатив 26486,16 грн. Тобто сума фактичних платежів перевищує обсяг первісно погодженого грошового зобов?язання.

Суд вважає доцільним зауважити, що визнання відповідачем заявленого позивачем залишку основного боргу саме по собі не звільняє суд від обов?язку перевірити, чи відповідає таке визнання встановленим обставинам та чи існує відповідне зобов?язання на час вирішення спору.

Позивачем не доведено: продовження строку кредитування після 09.02.2020; правомірність післястрокових процентних нарахувань; підставу нарахованих післястрокових комісій, а внаслідок цього – і сам розмір заявленої заборгованості вцілому.

Отже, наданий позивачем розрахунок не дає можливості встановити існування станом на час розгляду справи непогашеної заборгованості відповідача ані за тілом кредиту, ані за процентами чи комісіями. Водночас установлені судом обставини свідчать, що загальна сума фактично здійснених відповідачем платежів — 26486,16 грн — перевищує загальну суму грошового зобов`язання, погодженого сторонами на первісний 30-денний строк кредитування, — 19273,72 грн. Оскільки продовження цього строку та правові підстави для здійснених після 09.02.2020 нарахувань позивачем не доведені, підстав для стягнення заявленої заборгованості суд не встановив.

Судові витрати

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати – 2662,40 грн сплаченого судового збору та 8000 грн витрат на правову допомогу.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, на підставі ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України такі витрати покладаються на позивача

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1624384 від 10.01.2020 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4 поверх. Код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_1 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя Наталія СЛОБОДЯН