Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №365/416/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/416/26

Номер провадження: 2/365/517/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засідання Савоскули Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року уповноважений представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вказаним вище позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності по 1/6 частки на: земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0020, площею 6,0002 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0009, площею 3,000 га; житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0062, площею 0,2500 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0063, площею 0,2748 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0064, площею 0,3097 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів – ОСОБА_4 , яка до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час її смерті разом з нею був зареєстрований ОСОБА_3 (відповідач), який фактично за вказаною адресою не проживав. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на: земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0020, площею 6,0002 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0009, площею 3,000 га; житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0062, площею 0,2500 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0063, площею 0,2748 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0064, площею 0,3097 га. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли її дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подавши відповідні заяви до нотаріуса. Вважається, що спадщину також прийняв і онук померлої – ОСОБА_3 за правом представлення після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач був лише зареєстрований з померлою на час її смерті і не проживав з нею. У державного нотаріуса Згурівської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 147/2020 до майна померлої ОСОБА_4 та 30.03.2021 позивачам були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно по 1/3 частки на: земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0020, площею 6,0002 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0009, площею 3,000 га; житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0062, площею 0,2500 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0063, площею 0,2748 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0064, площею 0,3097 га. Проте, 1/3 частка у спадщині залишилася відкритою, оскільки ОСОБА_3 не проживав з померлою на час її смерті та відповідно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 26 лютого 2026 року позивачі звернулися до Згурівської державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за законом на майно померлої матері ОСОБА_4 по 1/6 частці кожній, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв, оскільки разом з померлою був зареєстрований ОСОБА_3 , проте понад 10 років не проживав за своїм місцем реєстрації, при цьому ні заяви про прийняття спадщини, ні заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 останній не подавав, а відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України він може вважатися таким, що не відмовився від спадщини і прийняв її. Для вирішення даного питання позивачам рекомендовано звернутися до суду.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 19.05.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначила підготовче судове засідання у справі, визначила сторонам строки для подання заяв по суті справи, задовольнила клопотання представника позивача про витребування доказів.

На виконання ухвали Згурівського районного суду Київської області від 19.05.2026, в частині витребування доказів, 12.06.2026 до суду від Згурівської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 147/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

03 серпня 2026 року Згурівський районний суд Київської області своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник – адвокат Костенко О.М. не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивачів подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток про виклик в суд за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення про виклик в суд на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутність та відзиву на позовну заяву до суду не направляв.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . 06 серпня 2020 року в Згурівській районній державній нотаріальній конторі за заявами позивачів – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 147/2020 до майна померлої ОСОБА_4 . Позивачі спадщину у встановлений законом строк прийняли. Окрім позивачів спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є її онук ОСОБА_3 за правом представлення, батько якого і син померлої ОСОБА_4 – ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30 березня 2021 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися в Згурівську районну державну нотаріальну контору із заявами, у яких просили видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/3 частку у праві власності на спадкове майно кожній.

30 березня 2021 року державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Саркісян О.М. позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно по 1/3 частки кожній на: земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0020, площею 6,0002 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985800:03:011:0009, площею 3,000 га; житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0062, площею 0,2500 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0063, площею 0,2748 га; земельну ділянку кадастровий номер 3221985801:01:005:0064, площею 0,3097 га. Право власності на спадкове майно за позивачами зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

26 лютого 2026 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Згурівську державну нотаріальну контору із заявами, у яких зазначили про те, що вони спадщину прийняли, але онук померлої ОСОБА_4 – ОСОБА_3 ніяких дій для прийняття спадщини не вчинив і на час смерті ОСОБА_4 він з нею не проживав, в зв`язку з цим просили видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/6 частку у праві власності на спадкове майно кожній, яке не було успадковане ОСОБА_3 .

Нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частину неуспадкованого майна в зв`язку з тим, що ОСОБА_3 заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 не подав, тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України він вважається таким, що спадщину прийняв. Крім того, нотаріус зазначала, що обставина що ОСОБА_3 був зареєстрований, але не проживав разом з ОСОБА_4 на час її смерті матеріалами спадкової справи не підтверджена, тому позивачам рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 ЦПК України).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Із матеріалів спадкової справи № 147/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , який є онуком спадкодавця, у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої баби ОСОБА_4 . Його зареєстроване місце проживання збігається з останнім місцем проживання спадкодавця, що у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України може свідчити про фактичне прийняття спадщини.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) Верховний Суд виснував, що сама лише реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини.

Окрім цього, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.02.2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10.04.2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) зроблено висновок про те, що «державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за даною адресою».

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 із померлою ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Даний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04.11.2024 року у справі № 504/3606/14-ц (провадження № 61-6658сво23).

Тобто, у частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою із спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до довідки № 7 виданої 24.02.2026 старостою Старооржицького старостинського округу, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті з нею був зареєстрований ОСОБА_3 , 1992 року народження, - онук, який фактично за даною адресою не проживав.

Разом з цим матеріали цивільної справи не містять жодних доказів фактичного проживання відповідача ОСОБА_3 разом із померлою ОСОБА_4 на день її смерті. Крім того, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , яка збігається із адресою реєстрації та проживання померлої ОСОБА_4 , проте всі конверти із вкладеннями поверталися до суду із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса також не звертався, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв.

Дооформити спадщину у нотаріуса на 1/6 частку кожній позивачі не мають можливості, у зв`язку з відсутністю доказів не проживання відповідача ОСОБА_3 разом із померлою на час відкриття спадщини, та належності йому 1/3 частки спадкового майна.

Відповідно до норм ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Зі змісту ч. 5 ст. 11 ЦК України випливає, що цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки сама лише реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини, суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю та визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцями за законом після смерті їх матері ОСОБА_4 , право власності по 1/6 частці у праві власності на спадкове майно кожній.

За клопотанням представника позивача, суд не застосовує до відповідача положення статті ст. 141 ЦПК України та понесені позивачами судові витрати залишає за ними.

Керуючись ст. 15, 16, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985800:03:011:0020, площею 6,0002 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985800:03:011:0009, площею 3,000 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985801:01:005:0062, площею 0,2500 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985801:01:005:0063, площею 0,2748 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: вулиця Паркова, село Стара Оржиця, Броварський район, Київська область.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985801:01:005:0064, площею 0,3097 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985800:03:011:0020, площею 6,0002 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985800:03:011:0009, площею 3,000 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985801:01:005:0062, площею 0,2500 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985801:01:005:0063, площею 0,2748 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: вулиця Паркова, село Стара Оржиця, Броварський район, Київська область.

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер 3221985801:01:005:0064, площею 0,3097 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 07.09.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява