Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №362/4953/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №362/4953/26

Суддя: Рубан Т. П.

Справа 362/4953/26

Провадження 3/362/1575/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді Рубан Т.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Середи А.В.,

прокурора Кашпуренка О.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши справу, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з вищою освітою, яка працює на посаді спеціаліста 1 категорії відділу освіти Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка з 20.07.2023 до 03.10.2023 (включно) обіймала посаду головного спеціаліста відділу стратегічних комунікацій Управління інформації та комунікації з громадськістю, розгляду звернень громадян Державної аудиторської служби України, тобто була державним службовцем категорії "В" та суб`єктом, на якого згідно з підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" поширюється дія названого Закону, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та яка відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, в порушення вимог абзацу другого частини другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", 03.10.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 26.11.2025 о 00:59 несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення) (далі – декларація після звільнення), шляхом заповнення відповідної електронної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала, повідомила, що невчасно подала декларацію у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, перебуванням на лікарняному, перенесеною операцією та необхідністю відновлення здоров`я. Після звільнення з державної служби протягом майже року ніде не працювала, оскільки займалась відновленням здоров`я. Надала суду для огляду трудову книжку, у якій після припинення державної служби 03.10.2023 відсутні записи про трудову діяльність до 02.09.2024. Також долучила до матеріалів справи виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 751 від 22.04.2024 та довідку від 04.08.2026 з Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 про наявні захворювання та періоди лікування стаціонарно 04.01.2023 та у період з 15.04.2024 до 22.04.2024. Повідомила, що не мала наміру навмисно приховувати своє фінансове становище та не подавати декларацію, як тільки отримала лист від НАЗК про пропуск строків подання декларації після звільнення одразу подала таку декларацію, при цьому відомості у ній не відрізнялись від відомостей декларації, поданої при звільненні, тобто це була декларація з аналогічними цифрами лише за повний 2023 рік. Просила закрити провадження у справі через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор підтримав протокол про вчинення адміністративного правопорушення у повному обсязі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначив, що період лікування ОСОБА_1 не охоплює весь прострочений нею час подання декларації після звільнення, адже декларація фактично була подана 26.11.2025, тобто більш як через півтора роки.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, відповідно до положень статті 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновків про таке.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З диспозиції цієї норми вбачається, що об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії – несвоєчасне подання декларації.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20 липня 2023 року була призначена на посаду головного спеціаліста відділу стратегічних комунікацій Управління інформації та комунікації з громадськістю, розгляду громадян Державної аудиторської служби України та з того часу була суб`єктом, на якого згідно з підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

20.07.2023 ОСОБА_1 склала присягу державного службовця.

Згідно з наказом Державної аудиторської служби України від 26.09.2023 №587-о "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 звільнено з 03.10.2023 з посади головного спеціаліста відділу стратегічних комунікацій Управління інформації та комунікації з громадськістю, розгляду громадян Державної аудиторської служби України.

Згідно з частиною другою статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію після звільнення за минулий рік – до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року, а фактично ОСОБА_1 подала декларацію після звільнення лише 26.11.2025 о 00 год. 59 хв.

Отже, ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений статтею 45 розділу VII "Фінансовий контроль" Закону України "Про запобігання корупції" в частині строків подання декларації після звільнення за минулий рік.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, підтверджується наданими та дослідженими судом доказами, зокрема:

фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення від 10.06.2026 № 719, який містить необхідні відомості, зокрема, щодо дати вчинення та виявлення правопорушення, місця його вчинення;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.05.2026;

копією поданої декларації після звільнення від 26.11.2025;

копіями документів, що підтверджують перебування на посаді державної служби та звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;

даними витягу з Єдиного державного реєстру декларацій щодо послідовності дій користувача названого Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 з 01.01.2024 до 27.11.2025;

копією присяги державного службовця ОСОБА_1 від 20.07.2023, підписаної нею власноручно;

копією особової картки державного службовця № 1692 на ім`я ОСОБА_1 , в якій остання власноручно розписалась у пункті 10 про те, що з вимогами, зокрема, Закону України "Про запобігання корупції" вона ознайомлена.

Надані ОСОБА_1 медичні довідки підтверджують факт її хвороби в період часу, відведений для подання декларації та невеликий період після 01.01.2024, водночас, не свідчать про поважність причин неподання декларації після звільнення протягом більше як півтора року після закінчення строків подання такої декларації.

Порівняльний аналіз декларації ОСОБА_1 , поданої 31.01.2024, за період з 01.01.2023 - 03.10.2023, тобто декларації при звільненні, та декларації після звільнення за минулий рік, поданої несвоєчасно 26.11.2025, свідчить, що ці декларації містять ідентичну інформацію щодо майнового стану ОСОБА_1 , різниця полягає лише у часовому періоді, за який вони подані. Отже, дійсний майновий стан ОСОБА_1 не змінився та був задекларований у декларації при звільненні, подання якої передувало поданню декларації після звільнення.

Суд бере до уваги, що об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 176-2 КУпАП, є встановлений законом порядок декларування, який покликаний забезпечити доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і зрештою – правильну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування. Основною ціллю декларування доходів є ефективне запобігання корупції через прозорість майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, оскільки вона порушила встановлений порядок подання декларації після звільнення, свідомо бездіяла тривалий час без поважних причин, хоча була обізнана про вимоги Закону України "Про запобігання корупції", та подала декларацію після звільнення несвоєчасно через більш як півтора роки після встановленого законом строку.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи обставини справи, зокрема те, що майновий стан ОСОБА_1 не змінився від часу подання попередньої декларації та був фактично відображений у декларації при звільненні, відсутність тяжких негативних наслідків скоєного в контексті суспільного інтересу, враховуючи особу правопорушника, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП, на підставі статті 22 КУпАП, за малозначністю допущеного порушення, і оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

Згідно з частиною другою статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись статтями 22, 23, 33, 38, 40-1, 172-6, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, та на підставі статті 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оголосити усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua