Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №361/4359/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4359/26

Провадження № 2-а/361/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.26

07 вересня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В..

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана адміністративна справа.

В позовній заяві вказував на те, що 07.04.2026 року в м.Бровари, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 , виніс відносно нього постанову №R467122 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої на нього було накладено штраф у розмірі 17000 грн. Дану постанову він вважає незаконною та такою, що складена з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки він не отримував будь-якого виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вручення повістки не ставив підпис. В зв`язку з чим просив суд визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову.

Ухвалою судді 20.04.2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Роз`яснено сторонам право про вчинення відповідних процесуальних дій.

ІНФОРМАЦІЯ_3 про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву, клопотань, заперечень до суду не надіслав.

Судом встановлено, що 07.04.2026 року в м.Бровари, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 , виніс відносно нього постанову №R467122 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої на нього було накладено штраф у розмірі 17000 грн.

З вказаної постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , не з`явився за повісткою для уточнення даних та з питань проходження ВЛК. Про поважну причину неявки повідомлено також не було. Повістку було відправлено засобами поштового зв`язку КТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленням. Своїми діями порушив п.3 ст.22 ЗУ «Про мобільну підготовку та мобілізацію», п.21 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого Постановою КМУ№560 від 16.05.2024 року, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з наступного.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку , а саме вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до норм статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові, особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності: при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається то адміністративної відповідальності, має право подані пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей, що повістка про виклик ОСОБА_1 була доставлена та вручена позивачеві.

Саме вручення позивачу повістки про його виклик, є обов`язковою передумовою притягнення його до відповідальності.

При цьому, стороною відповідача, будь-яких доказів про направлення позивачу повістки, складення відносно нього протоколу відповідачем до суду не надано. Отже, суду не доведено факт виклику позивача.

Варто зауважити, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Суд також наголошує, що в постанові від 07.04.2026р. №R467122 про адміністративне правопорушення не зазначено, зокрема відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо ОСОБА_1 , як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та СП та не виконує правила військового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надані докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

А отже, вказані обставини дають суду підстави вважати про відсутність винної поведінки позивача та об`єктивної сторони правопорушення.

За таких обставин в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а також підстави притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановивши дані обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та закриття провадження справі.

Керуючись ст.ст. 9, 73-77,90, 242,244-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2026р. №R467122 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Писанець Н.В.