Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №293/902/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/902/26

Провадження № 3/293/277/2026

03 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №695733 від 17.06.2026 встановлено, що 17.06.2026 о 17 год. 45 хв. с-ще Черняхів, вул. Івана Виговського, 18, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Crosser б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний відеореєстратор поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 03.09.2026 захисник ОСОБА_1 адвокат Берзінь С.Л. пояснив, що вказані в протоколі обставини не відповідають дійсності, зокрема, в протоколі не має вказівки на повторність, дату і номер постанови суду, які стали підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП; не вказано на відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; вказано час вчинення правопорушення 17.06.2026 о 17 год. 45 хв., який не підтверджений матеріалами справи. Також звернув увагу суду на те, що у протоколі вказано про використання лише нагрудного відеореєстратора поліцейського. Натомість у матеріалах справи міститься інший відеозапис з назвою «WhatsApp Video 2026-06-17 at 18.38.48.mp4» знятий відеореєстратором зі службового автомобіля, який не має інвентарного та номенклатурного номерів і не вказаний у протоколі як доказ, тобто з порушенням вимог Інструкції № 1026, що робить його недопустимим. Вказаний відеозапис не має встановленої дати запису із часом. При цьому цей відеозапис не містить аудіодоріжки. При цьому на відеофайлі з назвою «export-mzcew.mp4» транспортний засіб ОСОБА_1 не рухається і ОСОБА_2 не вчиняє жодних дій, направлених на запуск двигуна, початок руху тощо.

Інший відеозапис з назвою файлу «WhatsApp Video 2026-06-17 at 18.38.48.mp4» (тривалістю 34 секунди), знятий відеореєстратором зі службового автомобіля, має запис подій, які відбуваються у невідомими день та час, оскільки відеозапис не містить водяних знаків з датою та хронометражем, що робить цей доказ неналежним, оскільки він не має прив`язки до обставин подій, вказаних у протоколі. На відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не видно особу водія та відсутня фіксація встановлення його особи по документам, в тому числі голосом (відеозапис не має аудіодоріжки). Таким чином, вказаний доказ (відеозапис) є неналежним, оскільки не підтверджує обставини доказування.

Крім того, під час розмови поліцейські не назвали жодної причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .

З вказаних підстав, захисник ОСОБА_1 адвокат Берзінь С.Л. просив визнати неналежними та недопустимими доказами відеозаписи, роздруківку з ЄДРСР копії постанови суду від 05.01.2025 у справі №293/1537/25, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння (без дати і без номера), які долучені до матеріалів справи та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доводи захисника Берзіня С.Л. та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно диспозиції ч.2 ст. 130 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд установив, що поліцейським вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений саме за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, вчинену повторно протягом року.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9.а) Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху визначено, що особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Порядком). Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 Розділу II вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.п.6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №695733 від 17.06.2026 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.06.2026 (а.с.4), роздруківкою постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.01.2026 у справі №293/1537/25, згідно якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 8-13), постанова суду набрала законної сили 16.01.2026; відеозаписами з відео реєстратора поліцейського від 17.06.2026.

Як вбачається з долучених до справи відеозаписів від 17.06.2026, зокрема з назвою «WhatsApp Video 2026-06-17 at 18.38.48.mp4» знятий відеореєстратором зі службового автомобіля, встановлено та чітко видно рух по дорозі транспортного засобу Crosser та з`їзд його до прибудинкової території, відразу після чого водій транспортного засобу Crosser швидко забігає в будинок, а пасажир залишився поряд із транспортним засобом.

Із відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що поліцейська забігає в будинок за водієм транспортного засобу Crosser, встановлює його особу, однак ОСОБА_1 заперечував керування транспортним засобом. Під час спілкування з водієм поліцейська повідомила водія про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, однак пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 фактичними діями та поведінкою відмовився. Після чого поліцейська повідомила водія про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення і підписання протоколу.

Слід також зазначити, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП складений стосовно ОСОБА_1 саме за вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивною стороною якого є саме "відмова від проходження огляду на стан сп`яніння", яка у свою чергу чітко зафіксована на відеозаписі, який міститься в матеріалах справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була категоричною і такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.

Щодо доводів захисника щодо відсутності на відеофіксації події зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та відсутності події керування транспортним засобом, то вказане спростовується відеозаписом «WhatsApp Video 2026-06-17 at 18.38.48.mp4».

Положення пункту 2.5 ПДР вказують на те, що незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

За невиконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, настає юридична відповідальність, передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не містить такого елементу, як "причина зупинки транспортного засобу". Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно він інших видів адміністративної відповідальності.

Під час розгляду справи № 990SCGC/1/24 у своїй постанові від 18 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду (далі – Постанова № 990SCGC/1/24) виснувала, що водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами у стані сп`яніння, відмінне від правопорушення, яке полягає у відмові осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення (пункт 70 Постанови № 990SCGC/1/24).

В пункті 83 Постанови № 990SCGC/1/24 Велика Палата Верховного Суду зосереджує увагу, що обов`язковою передумовою для вимоги поліцейського до водія транспортного засобу пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння є наявність ознак такого сп`яніння, визначених в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я від 9 листопада 2015 року № 1452/735.

Також, суд звертає увагу на те, що під керуванням транспортним засобом вважається момент встановлення особою контролю над таким транспортним засобом та створенням умов для його руху (розташування водія за кермом поєднане із запуском двигуна, перевіркою органів керування, увімкнення покажчиків повороту тощо).

Так, на оглянутому у судовому засіданні записі відеофіксації обставин правопорушення зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом Crosser б/н та його скерування на територію свого домоволодіння.

Крім того, як вже вказувалося вище, частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таке адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту вираження особою, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

У дослідженому судом записі відеофіксації обставин правопорушення зафіксовано момент, коли водієві ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, а він спочатку погоджувався а згодом категорично відмовився від проходження такого огляду.

Таким чином, доводи захисника щодо неправомірності зупинки транспортного засобу та відсутності підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними.

Також слід зазначити, що частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення 17.06.2026 року, тобто після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за яке його було піддано адміністративному стягненню відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.01.2026, яка набрала законної сили 16.01.2026.

Відтак, відповідно до ст.35 КупАП, у діях ОСОБА_1 наявна кваліфікуюча ознака повторності, а відтак кваліфікація правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП є вірною, в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Тому посилання захисника Берзінь С.Л. щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_3 є необґрунтованими.

Щодо інших заперечень захисника Берзінь С.Л. вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, то такі не підтверджуються дослідженими доказами у цій справі і суд розцінює їх як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності.

Відтак, суд дійшов висновку, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ч. 3 ст. 30 КУпАП, відповідно до якої, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.01.2026 у справі №293/1537/25 до ОСОБА_1 застосовано стягнення у виді одного року позбавлення права керування транспортними засобами (дата набрання законної сили 16.01.2026) таким чином відбута частина стягнення становить 7 місяців 19 днів. 17.06.2026, тобто до закінчення дії строку даного стягнення, ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

А тому, відповідно до положень ч.3 ст. 30 КУпАП до стягнення за дане адміністративне правопорушення слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.01.2026 та остаточно призначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 у виді штрафу в законодавчо-визначеному розмірі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки 4 місяці 11 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно з частиною першою статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

У відповідності до наданих органом Національної поліції адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу Crosser б/н.

Разом з тим, накладання на правопорушника основного адміністративного стягнення відповідає загальній меті запобігання та протидії адміністративного правопорушення, то накладання додаткового адміністративного стягнення має, насамперед, запобіжну мету.

При цьому матеріали справи не містять доказів системного характеру вчинення особою адміністративних правопорушень на транспорті або ж наявності значної шкоди, завданої інкримінованим правопорушенням, відверненню якої могло б запобігти у майбутньому додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.33, 40-1, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки 4 (чотири) місяці 11 (одинадцять) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2026.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ