Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №274/3872/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3872/26

Провадження №1-кп/0274/702/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2026 за №12026060480000299, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, освіта середня спеціальна, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

в с т а н о в и в :

27 квітня 2026 року ОСОБА_4 за допомогою мобільного телефону з номером НОМЕР_2 , використовуючи всесвітню мережу Інтернет, у безкоштовному кросплатформеному месенджері "Telegram", під псевдонімом "KiNoLog" зв`язався з невстановленою слідством особою із псевдонімом " ОСОБА_5 ", з якою домовився про купівлю особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), у великих розмірах, за яку сплатив грошові кошти в сумі 2700 грн та яка мала бути відправлена невстановленою особою до відділення №4 "Нової Пошти", що розташоване за адресою: м. Бердичів, пл. Соборна, 18.

Після чого, ОСОБА_4 04.05.2026 близько 16:00, направився до вказаного відділення «Нової Пошти», де за допомогою додатка «Нова Пошта» отримав посилку у вигляді коробки пластівців з ТТН №20451429783698, всередині якої знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 3,97734 г., яка згідно зі списком № 1 Таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесена до великих розмірів психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Тоді ж, ОСОБА_4 , не припиняючи своїх злочинних дій, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою подальшого власного вживання, утримуючи в руках вказану посилку, всередині якої знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 3,97734 г., вийшов із відділення №4 «Нової Пошти» та почав рух по пл. Соборній в м. Бердичеві.

В подальшому, цього ж дня близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції та під час проведення огляду місця події в період з 17 год. 33 хв. по 17 год. 52 хв. поряд із відділенням №4 «Нової Пошти», що за адресою пл. Соборна, 18 в м. Бердичеві Житомирської області, працівниками поліції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 3,97734 г., яку останній незаконно придбав та зберігав для власних потреб, без мети збуту, та добровільно видав працівникам поліції, діставши з коробки пластівців.

За таких обставин, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав для власних потреб без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 3,97734 г., яку згідно зі списком № 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, віднесено до великих розмірів психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їхньої позиції немає.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту психотропних речовин у великих розмірах, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не пееребуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

До обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного кримінального правопорушення та того, що покарання повинно призначатись згідно з принципом індивідуалізації і має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно з санкцією статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, суд в порядку ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на призначене покарання та відсутність клопотань з цього приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи, в сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп.

Скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.05.2026.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання цим вироком законної сили, а саме:

- мобільний телефон марки Samsung SM-A245F, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , споряджений сім-картою з номером НОМЕР_5 , - повернути ОСОБА_4 ;

- поліетиленовий пакет із зазначенням ТТН №20451429783698 та психотропну речовину PVP масою 3,97734 г - знищити.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1