Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №592/725/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 592/725/26

Номер провадження № 2/0186/849/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Демиденка С.М.

при секретарі – Фадєєвій Т.Б.

за участю представника відповідача – Ужви К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено кредитний договір (оферти) №18.06.2025-100001818. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5645, строком на 168 днів, до 02.12.2025, на умовах сплати процентів за користування кредитом, у розмірі 1% на день, комісія пов`язана з надання кредиту у розмірі 5% від суми кредиту та дорівнює 450,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 450,00 грн. Неустойка: 135 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

24.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено додатковий договір, відповідно до якого, відповідач отримав кредит в сумі 1000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5645.

26.06.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено додатковий договір, відповідно до якого, відповідач отримав кредит в сумі 1100,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5645.

28.06.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено додатковий договір, відповідно до якого, відповідач отримав кредит в сумі 1500,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5645.

02.07.2025 відповідачем було сплачено частину заборгованості за кредитом в сумі 2285,00 грн., що свідчить про визнання ним боргу.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15.01.2026 утворилася заборгованість в розмірі 35595,00 грн., з яких: 12600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14994,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1890,00 грн. – комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 6111,00 грн. – неустойка.

Враховуючи вищевикладене представник позивача ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №18.06.2025-100001818 від 18.06.2025 в розмірі 35595,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Скользнєва В.В. позовні вимоги не визнали, та адвокат Скользнєва В.В. надала відзив на позовну заяву в якому прохала суд у задоволенні позову ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі, та стягнути з ТОВ «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. В обґрунтування відзиву зазначила, що довідки про зарахування коштів ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», надані позивачем на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів не є належними доказами, оскільки не відображають, що номер рахунку належить отримувачу, його прізвища, імені та по батькові, РНОКПП особи, отже з`ясувати кому були перераховані кошти неможливо, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, з огляду на не доведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі, зазначеній в позовній заяві. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором зобов`язання з погашення заборгованості. У матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №18.06.2025-100001818 від 18.06.2025 року. Також зазначає, що зважаючи на те, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" 2120-IX від 15.03.2022 року набрав законної сили 17.03.2022 року, відтак з 17.03.2022 року позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а саме щодо сплати неустойки у розмірі 6111,00 грн. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. З наданих позивачем документів неможливо визначити та встановити за які саме послуги надані банком, стягується комісія. У зв`язку із вищевикладеним, вважає, що нарахована кредитором комісія з обслуговування кредиту в розмірі 1890 грн. є такою, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Ужва К.Р. зазначені у відзиві на позовну заяву доводи підтримала у повному обсязі. Також зазначила, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» про стягнення з ОСОБА_1 комісії не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 13.07.2022 у справі №496/3134/19) та постанов КЦС ВС (від 08.03.2023 у справі №204/2820/21), комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати лише плату за надання самостійних послуг для споживача. Стороною позивача не надано жодних доказів, які б давали можливість встановити конкретні послуги, які становлять зміст обслуговування кредиту та за які встановлюється плата. Забезпечення можливості оплати онлайн чи інформування про борг є прямим обов`язком кредитодавця для власної ж діяльності. Зважаючи на сталу судову практику, положення договору щодо обов`язку сплачувати таку комісію є нікчемними, а позовні вимоги у цій частині не можуть бути задоволені. Крім того, вважав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 6111,00 грн. такими, що не підлягають задоволенню, так як у відповідність до п.18. Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Крім того, у матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів.

Представник позивача ТОВ «Спожичий Центр» у судове засідання не з`явився надав відповідь на відзив, в якому прохав суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» задовольнити у повному обсязі та зменшити розмір витрат на правничу допомогу відповідача до 3000,00 грн. Також, вважав доводи відповідача ОСОБА_1 зазначені у відзиві на позовну заяву ТОВ «Споживчий Центр» не обґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду. Прохав суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, 18.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18.06.2025-100001818 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Умовами договору передбачено, що ТОВ «Споживчий центр» надає відповідачу кредитні кошти у розмірі 9000 грн. строком на 168 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% за 1 один день користування кредитом, який застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Також узгоджено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту 5% від суми кредиту, що становить 450,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту становить 450,00 грн. Неустойка 135 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Крім цього, умовами договору передбачено, що перерахування коштів здійснюється на картку позичальника за № НОМЕР_1 хх-хххх-5645.

Відповідачем договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е581.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 18.06.2025, копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , які містять електронний підпис відповідача.

На підставі кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 18.06.2025 у розмірі 9000 грн. на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5645, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0801 від 08.01.2026, за яким 01.04.2024 ТОВ «Споживчий центр» уклало договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.

24.06.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли наступні зміни до договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 10000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати аозичальнику 2-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) – 24.06.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11хх-хххх-5645. Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-5645. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 162 дні з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини суми кредиту) - 5% від суми 2-го Траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 50 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 500 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 50 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

На підставі укладеного додаткового кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 24.06.2025 у розмірі 1000 грн. на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5645, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0801 від 08.01.2026, за яким 01.04.2024 ТОВ «Споживчий центр» уклало договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.

26.06.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли наступні зміни до договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 11100 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й Транш у розмірі 1100 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (3-го Траншу) – 26.06.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11хх-хххх-5645. Днем надання кредиту (3-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11хх-хххх-5645. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й Транш) - 160 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го Траншу (частини суми кредиту) – 5% від суми 3-го Траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 55 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 3-го Траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 555 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 55 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

На підставі укладеного додаткового кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 26.06.2025 у розмірі 1100 грн. на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5645, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0801 від 08.01.2026, за яким 01.04.2024 ТОВ «Споживчий центр» уклало договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.

28.06.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли наступні зміни до договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 12600 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й Транш у розмірі 1500 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (4-го Траншу) – 28.06.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (4-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11хх-хххх-5645. Днем надання кредиту (4-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11хх-хххх-5645. Строк, на який надається кредит (а саме 4-й Транш) - 158 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 4-го Траншу (частини суми кредиту) - 5% від суми 4-го Траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 75 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 4-го Траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 630 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 75 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

На підставі укладеного додаткового кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 28.06.2025 у розмірі 1500 грн. на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5645, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0801 від 08.01.2026, за яким 01.04.2024 ТОВ «Споживчий центр» уклало договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним, наданим позивачем, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №18.06.2025-100001818 від 18.06.2025 в сумі 35595,00 грн., з яких: 12600 грн. - тіло кредиту; 14994,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1890,00 грн. - комісія, пов`язана з обслуговуванням кредитної заборгованості, 6111,00 грн. – неустойка.

Договір сторонами був укладений у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на її мобільний номер телефону після ідентифікації в системі.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1ЦК України.

Зокрема, частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору від 18.06.2025, між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитним договором визначена фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.6 Кредитного договору).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 12600,00 грн., строком на 158 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 02.12.2025.

Відповідач ОСОБА_1 , свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

З розрахунку заборгованості, наданого товариством, вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані саме у визначеному сторонами розмірі за період з 18.06.2025 по 02.12.2025.

Аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 12600,00 грн. та правові підстави для нарахування процентів у розмірі 14994,00 грн., розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1890,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

ТОВ «Споживчий центр» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості, належить відмовити.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема неустойку в розмірі 6111,00 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача неустойки, яка нарахована позивачем у період воєнного стану у розмірі 6111,00 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 27594,00 грн., з яких: 12600,00 грн. - тіло кредиту, 14994,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий Центр» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2063,94 грн. (27594,00 грн. х 100 : 35595,00 грн. х 2662,40 грн. : 100 = 2063,94 грн.).

Вирішуючи питання про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., суд виходить із наступного.

За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача адвокатом Скользнєвою В.В. надано: договір про надання правничої допомоги від 13.03.2026, що укладений між відповідачем та адвокатом Скользнєвою В.В.; акт здачі-прийняття надання послуг від 10.04.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002838 від 21.11.2022; квитанція до прибуткового касового ордера № б/н від 10.04.2026 про отримання адвокатом Скользнєвою В.В. гонорару в сумі 8000,00 грн.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На переконання суду, зазначені в згаданому детальному описі наданих послуг обсяг виконаних адвокатом робіт не співмірні їх вартості в сумі 8000,00 грн.

Так, аналіз справи, дослідження практики Верховного Суду щодо аналогічних спорів та підготовка відзиву на позов, по суті є однією видовою послугою, а тому кожна із них не може мати окремого вартісного показника.

Оцінивши надані представником відповідача докази на підтвердження розміру понесених відповідачем судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, пропорційність задоволення позовних вимог, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи клопотання позивача щодо зменшення витрати на правничу допомогу, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача та стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137,141, 263-265, 268 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833), заборгованість за кредитним договором №18.06.2025-100001818 від 18.06.2025 в сумі 27594 (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок, яка складається із: 12600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14994,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833), судовий збір в сумі 2063 (дві тисячі шістдесят три) гривні 94 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: С.М. Демиденко