Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №202/2445/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/2445/26

Провадження № 2/202/3457/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі: судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності позивача, відповідача та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових втрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпра із позовом, у якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 89107 грн 25 коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона з дитиною проживає в Австрії. Згідно з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра у справі № 202/9135/25 від 04.12.2025 відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання дитини до досягнення повноліття у розмірі 10000 грн 00 коп щомісяця.

Також позивач вказала, що протягом 2025 року дитині було призначене ортодонтичне лікування, а саме встановлення брекетів відповідно до її віку. Також в неї погіршився зір. Всі організаційні та підготовчі питання були здійснені та реалізовані позивачем за власний рахунок (обстеження, відвідування лікарів, підготовка зубів для встановлення брекетної системи тощо). 29.01.2026 дитині були встановлені брекети і ортодонтичною клінікою позивачу був виставлений рахунок на суму 3320 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позову становить 167660 грн та лікувальних окулярів згідно діагнозу 209 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату складання позову становить 10554,5 грн. Загалом вся сума складає 178214,5 грн, рахунок необхідно сплатити до 01.10.2026.

ОСОБА_1 у позовній заяві наголосила що обговорювала з відповідачем встановлення брекетів доньці, але відповідач вважає, що це питання повинно вирішитися за рахунок сплати ним аліментів в 10000 гривень щомісячно і цього достатньо для дитини відповідного віку. Тому позивач звернулася до суду для вирішення спору.

Інтереси позивача по відеоконференцзв`язку представила ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , котра наполягала на задоволенні позову. Особисто позивач участі у судовому засіданні не брала, подала заяву через систему «Електронний суд» про розгляд справи без її участі.

Інтереси відповідача представляла адвокат Алпенідзе Катерина Тінтушевна, РНОКПП НОМЕР_2 , котра просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач особисто участі у судовому засіданні не брав.

Позиція відповідача.

У відзиві представник відповідача, адвокат Алпенідзе Катерина Тінтушевна зазначила, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність у неї додаткових витрат на лікування доньки та необхідність таких витрат. Наголосила на відсутності медичних документів на підтвердження звернення до лікаря зі скаргами на порушення жування, деформацію щелепи, порушення дикції, захворювання скронево-нижньощелепного суглоба, головні болі, передчасне пошкодження зубів.

Представник відповідача також зазначила, що позивач не подала жодних медичних документів (висновку лікаря, виписки з медичної картки тощо), що дитина потребує встановлення брекетів саме через медичні показники. Разом з тим, «доданий до позовної заяви документ, який позивачка називає як «Договір про ортодонтичне лікування», судячи зі зробленого нею самою перекладу на українську мову є лише Інформаційним листом, який інформує про порядок ортодонтичного лікування, та не є по суті медичним висновком, на підставі якого можна зробити висновок, що донька сторін потребує за медичними показниками термінового встановлення брекетів. В цьому листі також зазначено, що на наступному прийомі- консультації буде пояснений персональний план лікування і позивачка отримає точну вартість робіт, оскільки цьому процесу буде передувати діагностика, виготовлення зліпків та рентгенівські знімки… Доказів подальшого лікування не надано. … в Інформаційному листі також зазначено, що за певних обставин витрати можуть бути частково покриті медичною страховкою як державною, так і приватною».

Отже, відповідач та його представник вважають, що «оскільки позивачкою не надані Договір про медичне обслуговування, медичний висновок про необхідність або терміновість встановлення брекетів, персональний план лікування, рахунок на оплату та квитанції про оплату, … нею не підтверджено, що донька має медичні показання для термінового встановлення брекетів, а отже у відповідача відсутній обов`язок компенсувати позивачці витрати, які не підтверджені медичними документами та фактично не понесені нею... Так само, позивачкою не надано жодних медичних документів на підтвердження того, що доньці потрібні окуляри за станом здоров`я, а також, що вона понесла ці витрати. Доданий до позовної заяви «Договір на окуляри», так само як і «Договір на ортодонтичне обслуговування» складені іноземною мовою, а тому без надання нотаріально посвідченого перекладу ці докази є неналежними, недопустимими та недостатніми для підтвердження понесених позивачкою додаткових витрат».

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем регулюються положеннями ст. 185 СК України, відповідно до якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Повно і всебічно оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами та їх представниками докази, а також пояснення у судовому засіданні, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У період розгляду справи у суді позивач разом з донькою перебували під захистом Австрії.

Відповідач згідно рішення Індустріального районного суду м. Дніпра у справі № 202/9135/25 від 04.12.2025 зобов`язаний щомісяця сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 10000 грн 00 коп (десять тисяч гривень 00 копійок), що значно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Позивачем до позову додано: копію honorarnote (іноземною мовою, без офіційного перекладу); копію brillenversicherung (іноземною мовою, без офіційного перекладу); копію informationsblatt (іноземною мовою, без офіційного перекладу); фото ротової порожнини зі встановленими брекетами.

Документи з офіційним перекладом українською мовою позивач та її представник суду не надали.

З наданих позивачем фото ротової порожнини суд не має можливості отримати будь-яку інформацію по суті справи, оскільки не зрозуміло кому, коли і на яких умовах встановлені брекети.

Отже, документи викладені іноземними мовами без перекладу на українську мову, та без нотаріального засвідчення вірності перекладу в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Ця правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 у справі № 910/4473/17.

Крім того, позивачем та її представником не доведено ціну позову. В обґрунтування ціни позову не надано документ про фактичну вартість медичних послуг, також не надано доказів повного або часткового фінансування позивачем витрат на лікування дитини. Разом з тим позивачем не долучено до матеріалів справи довідку про офіційний курс НБУ, що в цілому унеможливлює перевірити правильність розрахунку ціни позову.

Пояснення, надані у судовому засіданні представником позивача ОСОБА_5 , а також відсутність документу про повну або часткову оплату позивачем медичних послуг вказують на передчасність позову.

У той же час документи, долучені до матеріалів справи, а саме: honorarnote, brillenversicherung, informationsblatt, складені іноземною мовою, що унеможливлює їх прочитання та аналіз у контексті цієї справи.

Відповідно до частини 3 ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

При таких обставинах, суд дійшов висновку про недоведеність позовної вимоги про стягнення додаткових втрат на дитину, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Судовий збір у цій справі стягненню не підлягає.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 07.09.2026.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н. В. Недобитюк