Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №201/11667/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Суд: Соборний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №201/11667/26

Суддя: Конопленко О. С.

Справа № 201/11667/26

Провадження № 3/201/2262/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.

потерпілої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з УПП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Миронівське Донецької області, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2026 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , умисно погрожував нанесенням тілесних ушкоджень своїй нареченій ОСОБА_1 , з якою проживає спільно за вказаною адресою, нецензурно виражався у її бік, чим завдав шкоди психічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні просила суворо не карати ОСОБА_2 , зауваживши, що він її колишній хлопець, стосунки з ним наразі припинені, місцеперебування його їй невідоме, поліцію викликав її батько, вони могли і без поліції з`ясувати свої стосунки, претензій матеріального та морального характеру вона не має до ОСОБА_2 .

На виконання вимог ст. 268, ст. 277, ст. 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судові засідання на 10 серпня 2026 року та 02 вересня 2026 року, судом були направлені повістки на адресу проживання ОСОБА_2 , зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, проте повістки повернулись з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».На вказаний у протоколі номер телефону ОСОБА_2 повістки не були доставлені, оскільки абонент тимчасово недоступний, що підтверджується відповідними довідками. Сформованими з автоматизованої системи документообігу суду.

Отже, судом виконані вимоги закону щодо належного повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду всіма можливими засобами.

Крім того, обізнаність ОСОБА_2 з наявністю справи про адміністративне правопорушення підтверджується його підписом в самому протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання, про яке він повідомлений належним чином, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 068443 від 18 липня 2026 року, електронним рапортом, створеним в системі Армор від 18 липня 2026 року, відповідно до якого заяву ОСОБА_3 зареєстровано в ЄО за № 26292, заявою ОСОБА_1 про застосування заходів до ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 18 липня 2026 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 112377 від 18 липня 2026 року.

В свою чергу, ОСОБА_2 суду не надано достовірних доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та які б підтвердили його невинуватість у скоєнні правопорушення.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд також звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності ОСОБА_2 , ним підписаний, жодних зауважень на час його складання та підписання останній не висував.

Інших обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, судом не встановлено.

Суд вважає, що у справі досить доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, усебічного і об`єктивного розгляду справи, які вказують про винність ОСОБА_2 .

Визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні даного правопорушення, обираючи йому вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує дані про його особу, ступінь громадської безпеки скоєного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують вину, враховуючи його майновий стан, суд вважає, що з метою його виховання у дусі додержання законів України, а також попередження скоєння ним нових правопорушень слід застосувати до нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283, ст. 284, ст. 299 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.

Суддя О.С. Конопленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua