Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №927/697/26 — Господарський суд Чернігівської області

Суд: Господарський суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №927/697/26

Суддя: Романенко А.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/697/26

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровектор Плюс»,

вул. Січових Стрільців, 8, кабінет 12, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100;

до відповідача Фермерського господарства «Киїнка-Агро»,

вул. Овчаренка буд. 41а, с. Киїнка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15505;

про стягнення 856 173,54 грн;

без повідомлення (виклику) сторін.

16.07.2026, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровектор Плюс» до Фермерського господарства «Киїнка-Агро» про стягнення 856 173,54 грн, з них: 613 800,00 грн боргу за договором поставки від 04.05.2026 № 04/05-9 (далі – договір); 28 523,67 грн пені за період з 09.05.2026 по 15.07.2026; 184 140,00 грн штрафу (30% від вартості товару); 28 523,67 грн 30% річних за період з 09.05.2026 по 15.07.2026 та 1186,20 грн інфляційних нарахувань за період з травня по червень 2026 року, нарахованих на підставі пунктів 7.4., 7.8. договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за товар, поставлений за специфікацією від 04.05.2026 № 1 та видатковою накладною від 06.05.2026 № 1409.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду, визнав позов малозначним та відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін (ухвала від 22.07.2026).

При відкритті провадження в справі суд установив учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 – 167, 178, 184, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), зокрема, відповідачу тривалістю 15 календарних днів з моменту отримання ухвали від 22.07.2026 для подачі до суду мотивованого відзиву на позов.

Ухвала про відкриття провадження в справі доставлена до електронного кабінету ФГ «Киїнка-Агро» в підсистемі Електронний суд 22.07.2026, про що сформовано довідку про доставку електронного листа адресату.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов в установлений судом строк, проти задоволення позову не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626, частина 1 статті 627, стаття 629 ЦК України передбачають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

04.05.2026, між ТОВ «Євровектор Плюс» (постачальник) та ФГ «Киїнка-Агро» (покупець) укладений договір поставки № 04/05-9, за умовами якого (пункти 1.1., 1.2., 3.1., 4.1., 5.2., 5.5., 6.8., 6.11., 9.1.) у передбачені строки, постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарський культур та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива, та/або інший товар), погоджений сторонами в специфікаціях до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (специфікаціями до нього).

Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання.

Ціна товару, що є предметом цього договору, вказується в специфікаціях до нього в національній валюті. Сторони встановлюють ціну та вартість товару в гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США або євро).

Поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах EXW відповідно до Міжнародних правил тлумачення міжнародних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено в специфікації.

Розрахунки за товар за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі. Відсутність виписаного постачальником рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар та не являється простроченням кредитора, в такому випадку покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на підставі договору.

Порядок та строки оплати товару визначаються в відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару.

Підписанням видаткової накладної покупець засвідчує факт передачі йому постачальником товару, вказаного в відповідній видаткові накладній, а також разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, зокрема, сертифікатів якості (відповідності), інструкції щодо використання та застосування такого товару. Датою фактичної передачі товару покупцю є дата, зазначена в видатковій накладній.

Сторони дійшли взаємної та безумовної згоди про те, що наявність на видатковій накладній підпису представника сторони та відтиску печатки з реквізитами такої сторони беззаперечно свідчить про участь такої сторони в господарській операції, за результатами якої оформлено видаткову накладну. Сторони дійшли взаємної згоди, що несуть усі ризики та відповідальність за використання власних печаток уповноваженими представниками. У випадку вирішення між сторонами спору, сторона позбавляється права за наявності на видатковій накладній відтиску печатки з її реквізитами заперечувати свою участь у відповідній господарській операції з посиланням на підписання такої видаткової накладної неуповноваженим (невстановленим) представником сторони або з посиланням на інші суттєві недоліки в оформлені видаткової накладної.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2026. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання за ним, що виникли під час його дії.

На виконання умов договору поставки від 04.05.2026 № 04/05-9 сторонами складено та підписано специфікацію від 04.05.2026 № 1, якого погоджено поставку товару – NPSK 4-12-25-12 мінеральних добрив (Fosfan) у кількості 22 тонни за ціною за тону 23 250,00 грн (без ПДВ), загальною вартістю 613 800,00 грн (з ПДВ), еквівалентом 11 817,48 євро по курсу 51,94 грн за євро.

Специфікацією № 1 до цього договору сторонами погоджено наступний порядок та строки оплати зазначеного вище товару: 200 000,00 грн у строк до 08.05.2026 та 413 800,00 грн у строк до 25.05.2026.

06.05.2026, за видатковою накладною № 1409, складеною сторонами на виконання умов договору поставки від 04.05.2026 № 04/05-9, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, узгоджений попередньо в специфікації № 1 до цього договору, загальною вартістю 613 800,00 грн (з ПДВ).

Видаткова накладна від 06.05.2026 № 1409 складена в двосторонньому порядку, без зауважень, за підписом обох сторін, засвідчена печатками юридичних осіб, що є фактом вчинення сторонами господарської операції з поставки товару загальною вартістю 613 800,00 грн, з них сума ПДВ – 102 300,00 грн.

На оплату отриманого відповідачем товару за вказаною видатковою накладною, позивачем виставлений рахунок-фактура від 04.05.2026 № 671.

Виходячи з погоджених сторонами умов згідно зі специфікацією від 04.05.2026 № 1, відповідач мав у строк до 08.05.2026 сплати у рахунок вартості отриманого товару за видатковою накладною від 06.05.2026 № 1409 – 200 000,00 грн та в строк до 25.05.2026 – решту вартості поставленого товару в сумі 413 800,00 грн.

Відповідач за отриманий товар згідно з видатковою накладною від 06.05.2026 № 1409 не розрахувався, доказів оплати до суду не надав.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною від 06.05.2026 № 1409 у сумі 613 800,00 грн.

За правовою природною укладеного правочину, між сторонами виникли відносини з поставки, що врегульовані §1, §3 глави 54 ЦК України. Договір поставки від 04.05.2026 № 04/05-9 є діючим (по 31.12.2026), у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його дострокового розірвання сторонами в порядку, визначеному чинним законодавством.

Предметом позову в цій справі є стягнення вартості поставленого товару за договором; а також похідні вимоги щодо стягнення неустойки (в формі пені та штрафу), розмір якої узгоджений сторонами в п. 7.4. договору, 30 % річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за поставлений товар відповідно до п. 7.8. договору та частини 2 статті 625 ЦК України.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в цій справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт поставки товару, обумовленого договором; порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за отриманий товар; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача господарської відповідальності в вигляді стягнення неустойки, відсотків річних та інфляційних втрат за фактом порушення грошових зобов`язань щодо своєчасного розрахунку за поставлений товар.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з умов специфікації від 04.05.2026 № 1 до договору поставки від 04.05.2026 № 04/05-9, суд установив, що відповідач прострочив оплату товару за видатковою накладною від 06.05.2026 № 1409: з 09.05.2026 на суму 200 000,00 грн, з 26.05.2026 на суму 613 800,00 грн.

Відповідач наявність простроченої заборгованості за поставлений товар за договором у загальному розмірі 613 800,00 грн не спростував, доказів оплати вартості отриманого товару на вказану суму, до суду не надав.

Виходячи з установлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача основний борг за поставлений товар за договором від 04.05.2026 № 04/05-9 у розмірі 613 800,00 грн, строк по розрахунку за який настав, що ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах у справі, відтак позов у цій частині вимог підлягає задоволенню.

За статтями 611, 612 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Сторони в п. 7.4. договору погодили, що в разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої в строк суми за кожний день прострочення, а в разі якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п. 3.2.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Встановлення договором одночасного стягнення з винної сторони неустойки за порушення грошових зобов`язань в формі пені та штрафу відповідає принципу свободи договору та не суперечить чинному законодавству.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в п. 7.8. договору встановили інший, збільшений до 30% розмір річних за порушення покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Сплата відсотків річних та інфляційних нарахувань від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, зокрема, від знецінення грошової одиниці за час такого користування.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем у період з 09.05.2026 по 15.07.2026 виконання грошових зобов`язань по розрахунку за отриманий товар за договором, суд, виходячи з установлених вище обставин, здійснивши перевірку розрахунку заявлених вимог, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, в частині стягнення основного боргу в сумі 613 800,00 грн, в частині пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.05.2026 по 15.07.2026 у сумі 28 523,67 грн, в частині штрафу в сумі 184 140,00 грн (що складає 30% від вартості поставленого товару за видатковою накладною від 06.05.2026 № 1409), в частині 30% річних за період з 09.05.2026 по 15.07.2026 у сумі 28 523,67 грн та в частині інфляційних втрат за період з травня по червень 2026 року в сумі 1186,20 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 10 274,08 грн згідно з платіжною інструкцією від 15.07.2026 № 18.

Суд, на момент ухвалення судового рішення, не вирішує питання розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу в цій справі, орієнтовний розмір яких визначений в позові в сумі 85 000,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження їх фактичного понесення стороною. Судом взято до уваги, що позивач письмово повідомив про намір скористатись правом на подачу до суду таких доказів після ухвалення судового рішення, в порядку та строки, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 – 80, 86, 123, 129, частиною 2 статті 178, 233, 236 – 238, 240, 241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровектор Плюс» (код ЄДРПОУ 39286927) до Фермерського господарства «Киїнка-Агро» (код ЄДРПОУ 43014273) про стягнення 856 173,54 грн.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Киїнка-Агро» (код ЄДРПОУ 43014273; вул. Овчаренка буд. 41а, с. Киїнка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровектор Плюс» (код ЄДРПОУ 39286927; вул. Січових Стрільців, 8, кабінет 12, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100) (IBAN НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк») основний борг у сумі 613 800,00 грн, пеню в сумі 28 523,67 грн, штраф у сумі 184 140,00 грн, 30% річних у сумі 28 523,67 грн, інфляційні втрати в сумі 1186,20 грн та судовий збір у сумі 10 274,08 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua