Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №927/688/26 — Господарський суд Чернігівської області

Суд: Господарський суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №927/688/26

Суддя: Романенко А.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/688/26

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000;

в особі Чернігівської обласної ради, пр-т. Миру, 43, м. Чернігів, 14000;

до відповідача Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, вул. Героїв України, 6, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп», вул. Горавовка, 33а, м. Семенівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, 15400;

про витребування земельної ділянки;

повноважні представники сторін та прокурор не прибули.

У судовому засіданні 26.08.2026, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Корюківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернулась з позовом до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про витребування земельної ділянки площею 113,5155 га, за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, розташованої на території колишньої Чорнорізької сільської ради Семенівського району Чернігівської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка, в силу положень статей 19, 57, 83 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України, відноситься до земель лісогосподарського призначення комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України (далі – ЛК України).

Процесуальні дії суду та письмові заяви сторін по суті спору.

Суд, ухвалою від 30.07.2026, після усунення заявником недоліків, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп», як постійного користувача спірної ділянки; призначив підготовче засідання на 26.08.2026; установив учасникам справи процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, в порядку статей 165 – 167, 178, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Відповідач подав заяву про визнання позову в повному обсязі, повідомив, що обізнаний про правові наслідки вчинення відповідних процесуальних дій. До матеріалів справи надав рішення Семенівської міської ради (65 сесія 8 скликання) від 04.06.2026 № 2108 «Про скасування пунктів рішення 10 сесії міської ради 8 скликання від 05.08.2021 № 347» (як підстави реєстрації Радою права власності на спірну ділянку).

26.08.2026, у підготовче засідання повноважні представники сторін, третя особа та прокурор не прибули, про дату, час та місце слухання судової справи повідомлені належним чином, засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

Прокурор позов підтримав, письмово клопотав вирішити спір за його відсутності в судовому засіданні та, з огляду на визнання відповідачем позову, просив ухвалити рішення про його задоволення.

Неприбуття належним чином повідомлених сторін, третьої особи та прокурора в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними матеріалами в силу частини 1 та п. 1 частини 3 статті 202 ГПК України.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (стаття 191 ГПК України).

Суд перевірив повноваження підписанта заяви від 03.08.2026 б/н, Деденко С.І. (голова Ради), прийняв визнання Радою позову, що не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду в випадку визнання позову відповідачем (частина 3 статті 185 ГПК України).

Суд розпочав розгляд справи по суті, розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 6 ЛК України (в редакції чинній станом на 27.03.2001) всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначеними цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним (561- XII) та цим кодексами.

За частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII (далі – ЗК України, в редакції чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів – на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 12 та п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакціях чинних станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 – 3 і 5 цієї статті.

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі – постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За п. 21 частини 1 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування” від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) “Про надання в постійне користування земель лісового фонду” від 27.03.2001, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству “Семенівкарайагролісгосп” (третя особа), надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Семенівського району, загальною площею 20 977,4 га.

Дане рішення, прийняте Чернігівською обласною радою в межах своїх повноважень, є чинним.

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство “Семенівкарайагролісгосп” створене на підставі наказу комунального підприємства “Чернігівоблагроліс” від 27.12.2000 № 3, зареєстроване 12.01.2001, за розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації № 12, на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, входить до сфери Управління комунального майна Чернігівської області (п. 1.1. Статуту ДП “Семенівкарайагролісгосп”, затвердженого наказом КП “Чернігівоблагроліс” від 18.03.2026 № 39).

Третя особа є лісокористувачем за рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001, основним видом діяльності якого є спеціалізоване ведення лісового господарства. Засновником Підприємства є комунальне підприємство “Чернігівоблагроліс” Чернігівської обласної ради (пункти 1.2., 2.2., 3.8., 3.9. Статуту ДП “Семенівкарайагролісгосп”).

Третій особі, 11.10.2002, за розпорядженням Семенівської райдержадміністрації від 12.03.2002 № 56, виданий державний акт на право користування землею серії ІІ-ЧН № 000416, за яким, для ведення лісового господарства, в постійне користування Підприємству надано 217,2 га землі згідно з планом землекористування. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 167. До державного акту доданий план зовнішніх меж землекористування на території Чорнорізької сільської ради, зокрема, щодо земельної ділянки під порядковим номером 2 (площею 113,52 га).

Згідно з п. 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державний земельний кадастр” від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Відповідно до Проєкту організації та розвитку лісового господарства, що виготовлений ДП Харківською державною лісовпорядною експедицією ВО “Укрдержліспроект” у 2024 році, в постійному користуванні третьої особи на території Семенівської міської ТГ знаходяться, зокрема, лісові квартали: 282, 283, 284.

На замовлення ДП «Семенівкарайагролісгосп», у 2017 році, ТОВ «Геоінформпроект» (інженер-землевпорядник Титаренко Т.О., кваліфікаційний сертифікат № 001287; інженер-землевпорядник Захарченко С.В., кваліфікаційний сертифікат № 012318) розроблено технічну документацію з встановлення меж земельних ділянок в натурі ДП «Семенівкарайагролісгосп» загальною площею 217,1976 га для ведення лісового господарства на території Чорнорізької сільської ради Семенівського району Чернігівської області, на підставі якої, 28.08.2017, в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК) зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га; цільове призначення: за кодом 09.01, для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; внесено відомості про постійного користувача: ДП «Семенівкарайагролісгосп» згідно з державним актом серії ІІ-ЧН № 000416.

05.08.2021, Семенівською міською радою (10 сесія 8 скликання) ухвалене рішення № 347, за п. 157 якого прийнято в комунальну власність Семенівської міської ради з земель державної власності земельну ділянку площею 113,5155 га, за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, за цільовим призначенням: для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

11.07.2023, Семенівською міською радою, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2764997074247); документи, подані для вчинення реєстраційних дій: рішення Семенівської міської ради від 05.08.2021 № 347; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI.

Також, 11.07.2023, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо цієї ділянки зареєстровано інше речове право, право постійного користування за ДП «Семенівкарайагролісгосп»; документи, подані для вчинення реєстраційних дій: відомості з ДЗК, серія та номер: 65082434, виданий 11.07.2023.

04.06.2026, Семенівською міською радою (65 сесія 8 скликання), ухвалене рішення № 2108 «Про скасування пунктів рішення 10 сесії міської ради 8 скликання від 05.08.2021 № 347», згідно з яким, зокрема, скасований п. 157 про прийняття в комунальну власність Семенівської міської ради спірної земельної ділянки.

Прокурором, в інтересах держави, скерований до суду віндикаційний позов про витребування на користь належного власника, Чернігівської обласної ради, земельної ділянки за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га, що на праві постійного користування надана в 2002 році ДП «Семенівкарайагролісгосп» згідно з державним актом серії ІІ-ЧН № 000416, та з 01.01.2013 перебуває у власності територіальної громади, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради (після набрання чинності Законом від 06.09.2012 № 5245-VІ, яким розмежовані землі державної та комунальної форми власності).

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради.

Прокурором, в інтересах держави, скерований до суду віндикаційний позов про витребування на користь належного власника – територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, земельної ділянки за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га, що протиправно, 11.07.2023, зареєстрована за Семенівською міською радою, без урахування вимог пунктів 3, 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” від 06.09.2012 № 5245-VІ.

Сторонами не ставиться під сумнів наявність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом, в інтересах держави, з огляду на невжиття повноважним органом ефективних заходів для усунення виявлених порушень.

Положення частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» на момент звернення прокурором з цим позовом до суду, так і на момент ухвалення судового рішення в справі, чинні.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Виходячи зі змісту наведеної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Підстави представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради прокурор обґрунтовує неналежним виконанням власником повноважень щодо захисту порушеного права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області на спірну земельну ділянку, що належить до земель лісогосподарського призначення, та є об`єктом підвищеного захисту зі сторони держави зі спеціальним режимом використання.

Чернігівська обласна рада була обізнана з фактом порушення речового права (протиправного вибуття зі спільної власності сіл, селищ, міст Чернігівської області земельної ділянки лісового фонду, якій присвоєно кадастровий номер 7424787500:01:001:0071), про що свідчать листи Ради від 22.09.2023 № 01-05/738, від 04.05.2026 № 01-05/410 (на запит прокурора від 28.04.2026 № 51-72-1598вих-26), проте повідомила, що не має наміру самостійно вживати заходів на відновлення порушених прав, з огляду на обмеженість фінансових ресурсів.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор, попередньо (09.07.2026 за вих. 51-72-2677вих-26), до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Семенівської міської ради про витребування земельної ділянки за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га, що належить до земель лісогосподарського призначення.

Щодо протиправного вибуття спірної земельної ділянки з власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Суд установив, що на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001, прийнятого в межах повноважень Ради, ДП “Семенівкарайагролісгосп” (лісокористувач, засновником якого є комунальне підприємство “Чернігівоблагроліс” Чернігівської обласної ради) надані в постійне користування для ведення лісового господарства землі лісового фонду загальною площею 20 977,4 га, зокрема, на території Чорнорізької сільської ради 217,1976 га, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка (лісові квартали: 282, 283, 284).

ДП “Семенівкарайагролісгосп” виданий державний акт на право користування землею серії ІІ-ЧН № 000416, за яким, для ведення лісового господарства, лісокористувачу в постійне користування надано 217,2 га, згідно з планом землекористування, зокрема, ділянку № 2 – 113,52 га.

Відповідно до п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” від 06.09.2012 № 5245-VІ, з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013), землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:

а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 5245-VІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Виходячи з положень Закону № 5245-VІ, починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у власності територіальної громади, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні ДП “Семенівкарайагролісгосп”.

На замовлення постійного лісокористувача, в 2017 році, виготовлено технічну документацію з встановлення меж земельних ділянок в натурі ДП «Семенівкарайагролісгосп» загальною площею 217,1976 га для ведення лісового господарства на території Чорнорізької сільської ради Семенівського району Чернігівської області, на підставі якої в ДЗК, 28.08.2017, зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га, за цільовим призначення: за кодом 09.01., для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; внесено відомості про постійного користувача цієї ділянки ДП «Семенівкарайагролісгосп» згідно з державним актом серії ІІ-ЧН № 000416.

Відтак Семенівська міська рада станом на 05.08.2021 не була повноважна ухвалювати рішення про прийняття в комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га, та реєструвати, 11.07.2023, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на цей об`єкт за Семенівською міською радою.

Матеріалами справи підтверджено протиправне вибуття з власності Чернігівської обласної ради земельної ділянки за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071, площею 113,5155 га, що належить до земель лісогосподарського призначення, та в 2002 році згідно з державним актом серії ІІ-ЧН № 000416 на праві постійного користування отримана ДП «Семенівкарайагролісгосп» (засновником якого є комунальне підприємство облради).

Щодо обраного прокурором способу захисту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права (1); визнання правочину недійсним (2); припинення дії, яка порушує право (3); відновлення становища, яке існувало до порушення (4); примусове виконання обов`язку в натурі (5); зміна правовідношення (6); припинення правовідношення (7); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (8); відшкодування моральної (немайнової) шкоди (9); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (10).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом установленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 2 та пункту “б” частини 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За усталеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає в вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому, відповідно до статті 396 ЦК України, за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, в свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (п. 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння.

Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина 1 статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння такою особою нерухомим майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі – власникові. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 22.01.2025 у справі № 446/478/19).

Відтак, коли право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому Реєстрі за кінцевим набувачем (відповідачем у справі) (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)).

З урахуванням наведеного, за висновком суду, належним способом захисту права позивача в даному випадку є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з володіння відповідача, що відповідає сталій практиці Верховного Суду в аналогічних спорах.

Суд дійшов висновку, що на момент ухвалення Семенівською міською радою рішення від 05.08.2021 № 347 та вчинення реєстраційних дій щодо спірної ділянки, 11.07.2023, Рада була обізнана про статус цієї ділянки, про що свідчать її неодноразові звернення, протягом 2018 – 2021 років, до Чернігівської обласної ради з питанням щодо передачі в власність Семенівської міської ради земель лісового фонду, що на праві постійного користування знаходяться у ДП «Семенівкарайагролісгосп» (що не було вирішено позитивно), з наведеного слідує, що відповідач є недобросовісним набувачем спірної ділянки (у розумінні статті 387 ЦК України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (частина 4 статті 191 ГПК України).

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких належать судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною 1 статті 130 ГПК України в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до частини 1 статті 129 та частини 1 статті 130 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн (50% від сплаченого) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, в іншій частині судовий збір у сумі 1331,20 грн (50% від сплаченого) підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 50, 53, 55, 73 – 80, 86, 126, 129, 130, 191, 202, 233, 236 – 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Корюківської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741) до відповідача, Семенівської міської ради (код ЄДРПОУ 04062009), за участю третьої особи Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 31333576), про витребування земельної ділянки лісового фонду.

2. Витребувати з незаконного володіння Семенівської міської ради (код ЄДРПОУ 04062009) на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741) земельну ділянку площею 113,5155 га, за кадастровим номером 7424787500:01:001:0071.

3. Стягнути з Семенівської міської ради (код ЄДРПОУ 04062009; вул. Героїв України, 6, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114; рахунок UA248201720343140001000006008, банк – Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач – Чернігівська обласна прокуратура) судовий збір у сумі 1331,20 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910114; вул. К. Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) з Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м.Чернiгiв/22030101, банк отримувача Казначейство України, код 37972475) судовий збір у сумі 1331,20 грн, сплачений за платіжною інструкцією від 11.06.2026 № 1667.

Судове рішення в справі № 927/688/26, після набрання законної сили, передати для виконання відділу правової роботи та узагальнення судової практики Господарського суду Чернігівської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне судове рішення складене та підписане 07.09.2026.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua