Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №925/941/26 — Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/941/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу

за позовом Приватного підприємства "Ерлакер",

до відповідача - фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича,

про стягнення 202 655,63 грн.

01.07.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Ерлакер" (далі - ПП "Ерлакер") з вимогою стягнути з фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича (далі - ФОП Демиденко Д.М.) заборгованість у розмірі 202 655,63 грн, з якої сума боргу - 140 741,40 грн; інфляційні втрати за весь час прострочення - 11 501,81 грн; 3 % річних від простроченої суми - 4 499,87 грн; пеня - 45 912,55 грн.

Ухвалою від 07.07.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін 05.08.2026.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до Електронного кабінету відповідача 08.07.2026 о 17:20.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже днем вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу є 09.07.2026.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 251 ГПК України)

Таким чином строк для подання відзиву відповідачем сплив 24.07.2026, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

Суд здійснює розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.05.2025 ПП "Ерлакер" (перевізник) та ФОП Демиденко Д.М. (експедитор) уклали Договір №Ф16/05-2П перевезення вантажів. Згідно з заявкою на перевезення вантажу №ФП-119 від 16.05.2025 ПП "Ерлакер" як перевізник зобов`язалось здійснити перевезення вантажу - етилацитат, АДРЗ, вагою 24 т за маршрутом Гебзе (Туреччина) - м. Чижки (Україна) з датою завантаження 20-22 травня 2025 року. Ставка по перевезенню складала - 3 000 євро.

На виконання пунктів 2.2.1. та 2.2.3. Договору позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та заявкою та оскільки завантаження транспортного засобу відбулося 22.05.2025, а офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ, станом на 22.05.2025 становив 46,9138 грн за 1 євро позивач сформував Рахунок на оплату № 150 від 22.05.2025 на суму 140 741,40 грн.

Після завершення перевезення - 30.05.2025 позивач надіслав на офіційну адресу електронної пошти відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Акт надання послуг № 149 від 30.05.2025 на суму 140 741,40 грн та CMR. Акт підписано обома сторонами, відповідач претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг не заявляв.

За доводами позивача в заявці було визначено наступну форму оплати: "безготівкова, в гривні на розрахунковий рахунок по курсу НБУ на день завантаження; по сканам транспортних документів до 5 банківських днів". Позивач стверджує, що CMR була направлена електронною поштою на офіційну електронну адресу відповідача одразу після розвантаження - 30.05.2025, а тому строк на оплату послуг становив до 06.06.2025 (включно). Натомість станом на 30.06.2026 відповідач не оплатив послуги по договору, а строк прострочення оплати складає 389 днів. Таким чином, відповідач порушив п. 1.1., 2.1.13. Договору, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду за примусовим стягненням з відповідача заборгованості разом із нарахованими інфляційними витратами, 3 % річними та пенею.

Вище суд встановив, що відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

15.05.2025 ФОП Демиденко Д.М. (Експедитор) та ПП "Ерлакер" (Перевізник) підписали Договір № Ф16/05-2П перевезення вантажів (далі - Договір).

Перевізник від свого імені, за плату та за рахунок Експедитора зобов`язується надати послуги перевезення, а Експедитор зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим Договором, в тому числі, обґрунтовані витрати Перевізника, якщо вони раніше не були включені у вартість послуг. На підставі цього Договору Перевізником можуть надаватися, як порізну, так і в сукупності, такі послуги: Перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів автомобільним, морським, авіа- та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами; Інші послуги які стосуються вантажу та передбачені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року №1955-IV, іншими нормативно-правовими актами. (п. 1.1. Договору)

Умови надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджуються Сторонами в Заявках на перевезення (далі в тексті - Заявка). Заявка є невід`ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов Договору та Заявки, - пріоритетними є умови Заявки. (п. 1.2. Договору)

Сторони погодили, що обмін інформацією про вантаж, пересилання Заявок, рахунків-фактур, актів-приймання передачі, довідок чи будь-яких інших документів, повідомлення про рішення щодо вантажу, зміну маршруту, позаштатні ситуації, а також обмін будь-якою іншою інформацією, що пов`язана із виконанням зобов`язань Сторонами за цим Договором, буде здійснюватися через засоби зв`язку, які вказані в цьому пункті (далі в тексті - офіційні засоби зв`язку). Сторони заявляють, що регулярно перевіряють вказані в цьому пунктів засоби зв`язку, жодна із Сторін немає права посилатися на обставину не отримання інформації чи документів, якщо вони були надіслані офіційними засобами зв`язку. Офіційним засобом зв`язку для цілей Договору є відповідні номери телефонів та адреси електронної пошти, зокрема Експедитора - ІНФОРМАЦІЯ_2. (п. 1.4. Договору)

Обов`язки Експедитора визначені у п. 2.1. Договору, зокрема згідно з п. 2.1.13 Експедитор серед іншого зобов`язується своєчасно сплатити належні Перевізнику платежі відповідно до умов цього Договору.

Перевізник зобов`язаний, зокрема: здійснити перевезення вантажу, а також надати інші послуги за домовленістю із Експедитором, які пов`язані із перевезенням вантажу; Подавати під завантаження, у встановлені заявкою місце та час, технічно придатні транспортні засоби, які відповідають санітарним нормам, придатні для перевезення даного конкретного вантажу, тип і кількість якого визначені в Заявці. Подача автотранспорту, непридатного до перевезення заявленого вантажу і такого, що не відповідає санітарним та технічним вимогам, зокрема вказаним в Заявці, а також не забезпеченого всіма документами, необхідними для здійснення перевезення вантажу, прирівнюється до неподачі транспортного засобу; видавати/надсилати всі необхідні транспортні та інші, пов`язані з процесом завантаження/розвантаження та перевезення, документи. Такі документи мають бути належним чином оформлені згідно з українськими та міжнародними нормативно-правовими актами. (п. 2.2.1., 2.2.3. та 2.2.12. Договору)

Кожне замовлення на надання послуг перевезення попередньо узгоджується між Експедитором та Перевізником шляхом погодження Заявок на перевезення вантажів. (п. 3.1. Договору)

Заявки складаються в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і надсилається Перевізникові офіційними засобами зв`язку. Заявка повинна бути надіслана не менше ніж за 2 (дві) доби до планової дати завантаження ТЗ. Сторони погоджуються, що заявки передані офіційними засобами зв`язку мають юридичну силу оригіналу. Наступне передання оригіналу Заявки не є обов`язковим. (п. 3.2. Договору)

Одержану Заявку Перевізник приймає або відхиляє шляхом надіслання повідомлення офіційними засобами зв`язку. Строк розгляду Заявки Перевізником - 2-ві доби з моменту її отримання, але не пізніше ніж за 2 доби до повідомленої Експедитором запланованої дати завантаження ТЗ. У разі прийняття Заявки Перевізник надсилає Експедитору Заявку підписану уповноваженою особою із вказівкою номеру ТЗ та іншої необхідної інформації. Із цього моменту Заявка вважається погодженою Сторонами. У випадку неповідомлення Перевізником про прийняття чи відхилення Заявки протягом строку її розгляду, то така Заявка вважається неприйнятою до виконання. Будь-які зміни в Заявку мають бути погоджені Сторонами в порядку прийняття Заявки. (п. 3.4. Договору)

Ціною Договору є сума вартості усіх послуг, які надані Перевізником Експедитору, та зазначаються в Заявках. (п. 4.1. Договору)

Вартість послуг погоджується Сторонами в Заявках. (п. 4.2. Договору)

За результатами надання послуг Сторонами підписується Акт надання послуг. Перевізник, після надання послуг згідно конкретної Заявки, надсилає Експедитору копії товарно-транспортних накладних (CMR - у випадку міжнародних перевезень; ТТН - у випадку внутрішніх перевезень), Акт надання послуг, рахунок-фактуру, заявку на перевезення. За погодженням Сторін Акт надання послуг та рахунок-фактура можуть складатися за результатами виконання кількох Заявок. (п. 4.3. Договору)

Експедитор зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання Акту надання послуг підписати його та направити Перевізнику або висловити обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг чи їх вартості. (п. 4.4. Договору)

Експедитор зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Перевізником, протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами у Заявці. (п. 4.5. Договору)

Сторонами в Заявці можуть бути погоджені інші умови оплати послуг, які застосовуються до конкретної Заявки. (п. 4.6. Договору)

В разі фіксування в Заявці Експедитора розміру витрат Перевізника або окремих елементів цих витрат в іноземній валюті формування рахунку для оплати здійснюється в українській гривні по офіційному курсу НБУ на день завантаження транспортного засобу по кожній заявці. (п. 4.7. Договору)

Оплата здійснюється в гривні на розрахунковий рахунок Перевізника. Датою платежу вважається дата зарахування коштів. Оплата усіх банківських комісій здійснюється Експедитором. (п. 4.8. Договору)

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань у випадках, які передбачені цим Договором та законодавством України. (п. 5.1. Договору)

У випадку прострочення оплати послуг Перевізника, Експедитор зобов`язаний оплатити, а Перевізник має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від оплати суми зобов`язання. (п. 5.7. Договору)

Договір набирає чинності з моменту підписання. Договір укладений на невизначений строк. Договір може бути змінено чи доповнено за згодою обох Сторін. (п. 8.1. Договору)

Згідно з погодженою між сторонами за Договором заявкою на перевезення вантажу №ФП-119 від 16.05.2025 позивач та відповідач погодили наступні умови перевезення вантажу: виконавцем перевезення є ПП "Ерлакер", експедитором - ФОП Демиденко Д.М.; дані авто - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; адреса завантаження - Гебзе, Туреччина; адреса замитнення - на місці, сплачує власник вантажу; адреса розмитнення - митний пост м. Городок; адреса вивантаження - м. Чижки, Україна; дані вантажу - Етилацитат, АДРЗ; вага вантажу - 24 т; Ставка по перевезенню - 3 000 євро; форма оплати - безготівкова, в гривні на розрахунковий рахунок по курсу НБУ на день завантаження. По сканам транспортних документів до 5 банківських днів. Акт виконаних робіт, рахунок, 2 примірника ЦМР; дата завантаження - 20-22 травня 2025 року; дата розвантаження - по прибуттю (орієнтовний термін доставки 7 днів); додаткові умови - спеціалізована цистерна для перевезення наливних вантажів. Понаднормовий простій автомобіля на території Європи складає 100 євро/доба, на території України - 50 євро/доба. Цистерна суха, чиста, без сторонніх запахів з нержавіючої сталі.

22.05.2025 позивач здійснив завантаження 24 тон Етилацитату у транспортний засіб із номерним знаком НОМЕР_1 з напівпричепом із номерним знаком НОМЕР_2 , про що було складено міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 64785 та в період 22.05.2025 - 30.05.2025 здійснив перевезення вантажу до місця призначення.

Станом на дату завантаження транспортного засобу (22.05.2025) офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, становив 46,9138 грн за 1 євро, у зв`язку з чим позивач склав Рахунок на оплату № 150 від 22.05.2025 на суму 140 741,40 грн, у призначені платежу якого зазначено: "Міжнародні вантажні перевезення: м. Гебзе, Туреччина - с. Чижки, Львівська обл., Україна; а/м Рено НОМЕР_1 ; н/п НОМЕР_2 ; водій ОСОБА_1 ". Рахунок на оплату містить посилання на Договір перевезення вантажів №Ф16/05-2П від 15.05.2025.

Після завершення міжнародного перевезення - 30.05.2025 позивач та відповідач підписали Акт надання послуг № 149 на суму 140 741,40 грн. Згідно з цим Актом замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

30.05.2025 позивач на офіційну електронну адресу відповідача, яка визначена умовами Договору, надіслав міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 64785 від 22.05.2025.

Після отримання послуг з перевезення вантажу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав та вартість наданих послуг в сумі 140 741,40 грн позивачу не відшкодував, що стало підставою для нарахування позивачем на цю заборгованість інфляційних втрат, 3 % річних та пені за порушення строків оплати вартості послуг з перевезення та звернення з цим позовом до суду.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. (ч. 1) Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. (ч. 2)

Згідно зі ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (ч. 1) Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. (ч. 2) Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). (ч. 3) Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу. (ч. 4)

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). (ст. 920 ЦК України)

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В разі фіксування в Заявці Експедитора розміру витрат Перевізника або окремих елементів цих витрат в іноземній валюті формування рахунку для оплати здійснюється в українській гривні по офіційному курсу НБУ на день завантаження транспортного засобу по кожній заявці. (п. 4.7. Договору)

Суд встановив, що позивач на виконання умов Договору та Заявки на перевезення вантажу №ФП-119 від 16.05.2025 надав відповідачу послуги з перевезення товару на загальну суму 3 000 євро, що станом на дату завантаження транспортного засобу (22.05.2025) за курсом євро до гривні (46,9138) було еквівалентно 140 741,40 грн. Вказане підтверджується підписаним обома сторонами Актом надання послуг № 149 від 30.05.2025 (а.с. 34).

Дата завантаження - 22.05.2025 вказана у п. 21 міжнародної товаротранспортної накладної CMR № 64785 (а.с.17).

Згідно з п. 4.5. Договору Експедитор зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Перевізником, протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами у Заявці.

Водночас в Заявці на перевезення вантажу №ФП-119 від 16.05.2025 сторони узгодили інший порядок оплати вартості наданих послуг з перевезення, ніж визначений умовами Договору, а саме по сканам транспортних документів до 5 банківських днів.

30.05.2025 позивач надіслав на електронну адресу відповідача, вказану в Договорі міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 64785 та акт надання послуг № 149 від 30.05.2025.

Отже строк оплати наданих позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу у загальному розмірі 140 741,40 грн сплив протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідачем відповідної міжнародної товаротранспортної накладної - до 06.06.2025 включно. Відповідач доказів оплати такої заборгованості суду не надав.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 140 741,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач заявив до стягнення пеню за період прострочення строку оплати 07.06.2025 - 30.06.2026 в сумі 45 912,54 грн, інфляційні витрати за прострочення строку оплати за період червень 2025 року - червень 2026 року в сумі 11 501,81 грн та 3 % річних в сумі 4 499,87 грн за цей же період.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч. 1) Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 2) Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За умовами п. 5.7. Договору у випадку прострочення оплати послуг Перевізника, Експедитор зобов`язаний оплатити, а Перевізник має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від оплати суми зобов`язання.

Дослідивши розрахунок пені здійснений позивачем, суд встановив, що позивач здійснює нарахування пені за період 07.06.2025 - 30.06.2026 на суму 140 741,40 грн у розмірі 45 912,54 грн.

Щодо періоду нарахування пені, суд зазначає таке.

Господарський кодекс України (далі - ГК України) втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" №4196-IX від 09.01.2025.

Таким чином, суд констатує, що в період нарахування пені з 07.06.2025 до 27.08.2025 діяла норма ч. 6 ст. 232 ГК України, а з 28.08.2025 по 30.06.2026 відповідна норма ГК України втратила чинність. Водночас загальний період нарахування пені з 07.06.2025 до 30.06.2026 перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Визначаючись відносно застосування норми ч. 6 ст. 232 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд виходить з того, що відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 920/51/23).

З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що договір та відповідні цивільні права і обов`язки сторін (зокрема зобов`язання відповідача оплатити товар) виникли до втрати чинності Господарським кодексом України, до спірних правовідносин сторін із нарахування пені за порушення грошового зобов`язання слід застосовувати положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (схожі висновки відносно дії нормативно-правових актів у часі викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 920/51/23).

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 виснувала про те, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Проаналізувавши зміст Договору суд встановив, що його положеннями не визначено більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій, тому у цій справі правомірним є нарахування пені в межах шестимісячного строку, який був визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, суд встановив, що він зроблений арифметично неправильно, без врахування шестимісячного строку, за який позивач мав право на нарахування пені.

З урахуванням викладеного, суд зазначає обґрунтований розрахунок пені за період 07.06.2025 - 06.12.2025 на суму 140 741,40 грн у розмірі 21 874,68 грн.

Отже суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 21 874,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг з перевезення, позивач правомірно нараховує інфляційні втрати та 3 % річних за прострочення здійснення оплати.

Дослідивши розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат суд встановив, що позивач здійснює нарахування річних за період прострочення з 07.06.2025 - 30.06.2026 на суму 140 741,40 грн у розмірі 4 499,87 грн, а нарахування інфляційних втрат за період прострочення червень 2025 року - травень 2026 року на суму 140 741,40 грн у розмірі 11 501,81 грн

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних витрат за визначені позивачем періоди, суд встановив, що вони здійснені арифметично правильно, тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 3 % річних у сумі 4 499,87 грн та інфляційних витрат у сумі 11 501,81 грн.

Підсумовуючи викладене суд частково задовольняє позовні вимоги, а саме на суму 140 741,40 грн основного боргу, 21 874,68 грн пені, 11 501,81 грн інфляційних витрат та 4 499,87 грн річних.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Демиденка Дмитра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства "Ерлакер" (ідентифікаційний код 36996610, вул. Долинська, буд. 88 С, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300) суму боргу - 140 741,40 грн, інфляційні втрати в сумі 11 501,81 грн; 3 % річних в сумі 4 499,87 грн; пеню в сумі 21 874,68 грн та 2 346,60 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи через систему "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА