Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №945/1803/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1803/26

Провадження № 3/945/526/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Брагара Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв в залі суду матеріали, які надійшли з Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, командира 1 навчальної роти-старшого викладача 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , капітана,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 до суду надійшов протокол № 47-СП/2026 від 16.07.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до протоколу від 20 липня 2026 року справа розподілена та передана головуючому судді (судді-доповідачу) Павленко І.В.

26.08.2026 від ОСОБА_2 надійшли пояснення у справі про адміністративне правопорушення в яких зазначено, що своєчасна доповідь, щодо неприбуття зазначених підлеглих, не була надана через відсутність повідомлення про виписку солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_4 від військового закладу охорони здоров`я, через що, я, як командир 1 навчальної роти старшого викладача 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , не був належним чином повідомлений, що вказує на наявність поважних причин. ОСОБА_5 є курсантом навчального взводу 5 навчально роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Постановою КАС ВС від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а визначено поняття триваючого правопорушення. Суд роз`яснив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17.

Як вбачається з матеріалів справи протокол складено у зв`язку з тим, що капітан ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за таких обставин:

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2025 № 301 солдат ОСОБА_3 вибув до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону для проходження лікування та військово-лікарської комісії та був виключений з котлового забезпечення.

Згідно довідки військово-лікарської комісії № 2025-1119-0924-5496-3 від 19.11.2025 солдат ОСОБА_3 завершив проходження військово-лікарської комісії та був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення та охорони.

Після завершення проходження військово-лікарської комісії солдат ОСОБА_3 до місця проходження військової служби не прибув та з 20.11.2025 був відсутній на військовій службі без поважних причин.

05.03.2026 під час перевірки військовослужбовців, які перебували на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, було виявлено відсутність солдата ОСОБА_3 , про що встановленим порядком здійснено доповідь командуванню військової частини НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2026 № 67 солдата ОСОБА_3 з 20.11.2025 виключено з усіх видів забезпечення у зв?язку із самовільним залишенням лікувального закладу.

За фактом неприбуття солдата ОСОБА_3 до місця проходження військової служби після завершення проходження військово-лікарської комісії призначено та проведено службове розслідування, в ході якого, з поміж іншого, встановлено, що капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 1 навчальної роти - старшого викладача 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у період відсутності солдата ОСОБА_3 на військовій службі з 20.11.2025 по 05.03.2026, за виключенням періоду перебування капітана ОСОБА_1 на лікуванні з 10.11.2025 по 11.12.2025 та вибуття до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у зв?язку зі службовою необхідністю з 09.02.2026 по 10.03.2026, належний облік особового складу підрозділу щодо військовослужбовців, які перебували на лікуванні та проходили військово-лікарську комісію, не здійснював, своєчасно факт неприбуття солдата ОСОБА_3 після завершення проходження військово-лікарської комісії не виявив, про відсутність підлеглого військовослужбовця без поважних причин встановленим порядком не доповів та рапорт про зняття його з усіх видів забезпечення своєчасно не подав.

Тим самим внаслідок неналежного виконання капітаном ОСОБА_1 службових обов?язків солдату ОСОБА_3 безпідставно було нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 20.11.2025 по 05.03.2026 на загальну суму 57 920,35 грн.

При цьому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2026 № 1617 за капітаном ОСОБА_1 обліковано суму нестачі по фінансово-економічній службі у розмірі 18 141,10 грн, яка виникла внаслідок безпідставної виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_3 .

Суд дослідив матеріали справи та встановив, що 05.03.2026 т.в.о. командира 1 навчальної роти - старшого викладача 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 рапортом доповів командиру НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , що 05.03.26 під час перевірки особового складу, що знаходиться в лікувальних закладах було виявлено відсутність військовослужбовця курсанта 6 навчального взводу 1 навчальної школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_7 який після проходження військово-лікарської комісії був виписаний 19.11.2025 3 Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону без супроводу та не прибув до тимчасового місця розміщення НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 . Просив вважати як такого що самовільно залишив частину з 20.11.2025.

При цьому 06.03.2026 командир ВЧ НОМЕР_1 полковник ОСОБА_8 скерував доповідь за вказаним фактом засобами «СЕДО» Командиру військової частини НОМЕР_4 (через старшого оперативного чергового, управління психологічної підтримки персоналу, управління бойової підготовки), начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (інформаційно), начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , керівнику Вінницької прокуратори у сфері оборони Південного регіону, керівнику територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому.

Отже, вже 05.03.2026 триваюче правопорушення (якщо таке і мало місце) було припинено.

Крім того, під час вивчення матеріалів службового розслідування за фактом самовільного залишення лікувального закладу солдатом ОСОБА_4 встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2025 № 350 солдат ОСОБА_4 вибув до Ладижинської міської лікарні та був виключений з котлового забезпечення.

Відповідно до повідомлення Ладижинської міської лікарні № 1387/ВЛК від 08.12.2025 солдат ОСОБА_4 06.12.2025 був виписаний із лікувального закладу за порушення внутрішньо лікарняного режиму, однак до місця проходження військової служби не прибув та з 06.12.2025 був відсутній на військовій службі без поважних причин.

Разом з тим, доповідь про відсутність солдата ОСОБА_4 на військовій службі без поважних причин та необхідність його зняття з усіх видів забезпечення встановленим порядком подано лише 28.03.2026.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2026 № 92 солдата ОСОБА_4 з 06.12.2025 виключено з усіх видів забезпечення у зв?язку із самовільним залишенням місця лікування.

За фактом самовільного залишення лікувального закладу солдатом ОСОБА_4 призначено та проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 1 навчальної роти - старшого викладача 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , за винятком періоду перебування на лікуванні з 10.11.2025 по 11.12.2025 та періоду вибуття до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у зв?язку зі службовою необхідністю з 09.02.2026 по 10.03.2026, належний контроль за військовослужбовцем, який перебував на лікуванні, не здійснював, своєчасно факт неприбуття солдата ОСОБА_4 до місця проходження військової служби після його виписки з лікувального закладу не встановив, про відсутність підлеглого військовослужбовця без поважних причин встановленим порядком не доповів та не забезпечив своєчасне подання рапорту про зняття його з усіх видів забезпечення.

Внаслідок неналежного виконання капітаном ОСОБА_1 службових обов?язків солдату ОСОБА_4 безпідставно було нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 06.12.2025 по 31.03.2026 на загальну суму 60 152,62 грн.

При цьому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2026 № 2572 за капітаном ОСОБА_1 обліковано суму нестачі по фінансово-економічній службі у розмірі 42 106,83 грн, яка виникла внаслідок безпідставної виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_4 .

Суд дослідив матеріали справи та встановив, що 28.03.2026 командир 1 навчальної роти - старший викладач 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_9 рапортом доповів командиру НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , що 27.03.2026 від медичного директора надійшла довідка-доповідь про те, що солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_10 самовільно залишив лікувальний заклад. Пошукові заходи результатів но дали. Просить вважати як такого, що самовільно залишив лікувальний заклад з 06.12.2025.

При цьому 28.03.2026 командир ВЧ НОМЕР_1 полковник ОСОБА_8 скерував доповідь за вказаним фактом засобами «СЕДО» Командиру військової частини НОМЕР_4 (через старшого оперативного чергового, управління психологічної підтримки персоналу, управління бойової підготовки), начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (інформаційно), начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , керівнику Вінницької прокуратори у сфері оборони Південного регіону, керівнику територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому.

Отже, вже 28.03.2026 триваюче правопорушення (якщо таке і мало місце) було припинено.

Також в протоколі вказано, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2025 № 350 солдат ОСОБА_5 вибув до Бершадської центральної лікарні для проходження лікування та був виключений з котлового забезпечення.

10.02.2026 від стройової служби військової частини НОМЕР_1 надійшла довідка про те, що курсант 6 навчального взводу 1 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 після виписки з лікувального закладу до тимчасового місця розміщення НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 не прибув та був відсутній на військовій службі без поважних причин, про що командиром 1 навчальної роти - старшим викладачем 1 начального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 подано рапорт за вх. № 3110 на ім?я командира військової частини НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 08.12.2025 № 549/20853 солдат ОСОБА_5 05.12.2025 виписаний із лікувального закладу.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2026 № 42 солдата ОСОБА_5 з 10.02.2026 виключено з усіх видів забезпечення у зв?язку із самовільним залишенням лікувального закладу.

За фактом неприбуття солдата ОСОБА_11 після виписки з лікувального закладу до місця проходження військової служби призначено та проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 1 навчальної роти - старшого викладача 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у період з 06.12.2025 по 10.02.2026 належний облік особового складу підрозділу щодо військовослужбовців, які перебували на лікуванні, не здійснював, своєчасно факт неприбуття солдата ОСОБА_5 після виписки з лікувального закладу не виявив, про відсутність підлеглого військовослужбовця без поважних причин встановленим порядком не доповів та рапорт про зняття його з усіх видів забезпечення своєчасно не подав.

Тим самим внаслідок неналежного виконання капітаном ОСОБА_1 службових обов?язків солдату ОСОБА_5 безпідставно було нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 06.12.2025 по 10.02.2026 на загальну суму 41 605,06 грн.

При цьому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 № 1432 за капітаном ОСОБА_1 обліковано суму нестачі по фінансово-економічній службі у розмірі 29 605,06 грн, яка виникла внаслідок безпідставної виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_5 .

Суд дослідив матеріали справи та встановив, що 10.02.2026 від стройової служби надійшла довідка про те, що військовослужбовець курсант 6 навчального взводу 1 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_12 був виписаний з Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону та не повернувся до тимчасового місця розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

При цьому 11.02.2026 командир ВЧ НОМЕР_1 полковник ОСОБА_8 скерував доповідь за вказаним фактом засобами «СЕДО» Командиру військової частини НОМЕР_4 (через старшого оперативного чергового, управління психологічної підтримки персоналу, управління бойової підготовки), начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (інформаційно), начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , керівнику Вінницької прокуратори у сфері оборони Південного регіону, керівнику територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому.

Отже, вже 10.02.2026 триваюче правопорушення (якщо таке і мало місце) було припинено.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частини перша та друга ст. 283 КУпАП визначають, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Водночас частина перша ст. 280 КУпАП містить норму, за змістом якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи наведені норми діючого законодавства з точки зору «якості закону», як складової принципу верховенства права та гарантії застосування найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, суддя враховує, що відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов`язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Стаття 129 Конституції України гарантує, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права. Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як зазначено вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає безумовному закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися передбачені ст. 38 КУпАП строки.

Тобто, після спливу визначеного ст. 38 КУпАП трьох місячного строку, уповноважений орган може прийняти тільки одне рішення про закриття провадження у справі. Обов`язку з`ясовувати у цьому випадку обставини справи та встановлювати вину особи законодавець на уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення органи не покладає, позаяк за імперативними приписами п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Аналогічним чином також виснує і Верховний Суд у справах про закриття кримінальних проваджень з мотивів спливу строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності (постанова у справі № 712/8174/23 від 18.02.2025).

Отже з урахуванням того, що з моменту виявлення правопорушень 10.02.2026, 05.03.2026, 28.03.2026 спливло понад три місяці, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 38, 172-15, 247, 256, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Миколаївський районний суд Миколаївської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя І. В. Павленко