Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №912/781/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2026Справа № 912/781/26

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (м. Кропивницький)

до Акціонерного товариства "Укрпошта" (м. Київ)

про стягнення 180 121,46 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 180 121,46 грн заборгованості за безоблікове водокористування.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.04.2026 позовні матеріали передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва позовну заяву передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

25.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову, посилаючись на те, що укладений між сторонами договір №130825-08 не є належною підставою для складання акта про порушення; самовільне підключення було здійснено до сховища цивільного захисту, яке має спеціальний статус, тому будь-які висновки щодо самовільності підключення потребують спеціальних технічних знань та належного доказового підтвердження; позивач безпідставно застосував положення п. 6 розділу IV Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення №190 в частині нарахування плати за безоблікове водокористування водою; сам розрахунок плати є невірним та незрозумілим; акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування №1853 від 30.12.2025 складено з порушеннями, неправильно оформлений та не належним доказом у даній справі; позивач не довів склад господарського правопорушення.

28.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведені доводи на спростування позиції відповідача.

28.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2025 між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (Виконавець) та Акціонерним товариством "Укрпошта", було укладено Договір №130825-08 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення з індивідуальним споживачем (надалі - Договір), відповідно до якого виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення в об`ємах визначених лімітом відпуску води та приймання стоків, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень його умов, які виражені в: неналежній якості та об`ємах послуг, стороннього втручання в роботу приладів обліку; пошкодження цілісності приладів обліку; пошкодження деталей пломбування (пломби, дроту), або зриву пломб на них, а також в місцях з`єднань та на запірній арматурі обвідної лінії, пошкодження манометрів до водолічильника; самовільного приєднання додаткових об`єктів до мереж водопроводу перед вузлом комерційного обліку, через які надаються послуги, на місці виявленого порушення оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Як вказує позивач, послуги за договором надаються за адресою: м. Кропивницький, вул. Поповича, 3. За цією адресою також знаходиться сховище цивільного захисту № 40304, яке перебуває на балансі АТ "Укрпошта", що підтверджується листом Виконавчого комітету Кропивницької міської ради №1957/10.03 від 24.03.2026.

Відповідно до схеми розподілу експлуатаційної відповідальності вказане сховище не підключене до водопровідної мережі.

30.12.2025 представниками ОКВП "Дніпро-Кіровоград" було здійснено обстеження водопровідних мереж за адресою: м. Кропивницький, вул. Поповича, 3, в ході якого було виявлено факт самостійного приєднання до систем централізованого питного водопостачання, а саме під час обстеження об`єкта (сховище №40304) виявлено наступне: у водопровідному колодязі поряд з сховищем № 40304 самовільне приєднання металевим трубопроводом діаметром 50мм, на якому змонтована перетинка ПХВ діаметром 25 мм до водопровідної мережі Кропивницького ВКГ. Дане самовільне приєднання трубопроводом діаметром 50 мм заходить в приміщення сховища № 40304, що є порушенням пункту 2 Розділу IV Правил 190. За результатами обстеження представниками позивача складено акт № 1853 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування. Обстеження було проведено в присутності двох свідків, представник АТ "Укрпошта" Ахромов А.І. був повідомлений про проведення обстеження телефонним зв`язком, проте відмовився бути присутнім, про що зазначено в акті.

Листом від 01.01.2026 № №152877 ОКВП "Дніпро-Кіровоград" повідомлено АТ "Укрпошта" про виявлене порушення та направлено копію акта про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 30.12.2025. Лист отримано Відповідачем 06.01.2026.

05.02.2026 бригадою служби водопостачання Кропивницького ВКГ було здійснено відключення водопроводу з видимим розривом з адресою: вул. Поповича, 3.

Позивачем було здійснено нарахування за самовільне приєднання в розмірі 180 121,46 грн за 30 діб з розрахунку діаметру водопроводу 50 мм та виписано рахунок № 4298 від 14.01.2026 за самовільне приєднання водокористування на суму 180121,46 грн. який направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 19.01.2026.

Відповідач означений рахунок отримав 22.01.2026.

Оскільки відповідачем не сплачено рахунок та не надано документів для врегулювання розрахунків, за ним обліковується заборгованість у розмірі 180 121,46 грн.

Несплата АТ "Укрпошта" в добровільному порядку вказаної заборгованості стала підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, зокрема, що:

питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води;

водопровідна мережа - система трубопроводів, відповідних споруд та устаткування для розподілу і подачі питної води споживачам;

індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання - установки (пристрої) для забору води з водного об`єкта або водопровідної мережі та доведення її якості до вимог державних санітарних норм і правил;

підприємство питного водопостачання - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води.

Дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел, систем питного водопостачання, а також споживачів питної води (ст. 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: юридичними особами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; юридичними особами, у яких житловий фонд перебуває на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Статтею 46 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що особи, винні у самовільному підключенні споживачів до об`єктів та систем питного водопостачання, притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України урегульовано Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила №190), затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 зі змінами.

Відповідно до розділу IV Правил № 190 не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Правил № 190 ці Правила є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Пунктом 2 розділу IV Правил № 190 визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Пунктом 4 розділу ІV Правил № 190 встановлено, що факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування.

Згідно з п. 6 розділу ІV Правил №190 у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.

Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу 3 Правил №190 приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання. Для забезпечення водопостачанням та водовідведенням будівельних майданчиків (на час будівництва об`єкта) видаються технічні умови на тимчасове підключення та укладаються тимчасові угоди з водопостачання та водовідведення за тимчасовою схемою на період будівництва.

Згідно з п.15 розділу 3 Правил №190 підключення нових вводів до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, не обладнаних комерційними приладами обліку води, не допускається.

Відповідно до п.п. 4-6 Правил №190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4). Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову. У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку. У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/ або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

З акту №1853 від 30.12.2025 вбачається, що представниками ОКВП "Дніпро-Кіровоград" було здійснено обстеження водопровідних мереж за адресою: м. Кропивницький, вул. Поповича, 3, в ході якого було виявлено факт самостійного приєднання до систем централізованого питного водопостачання, а саме під час обстеження об`єкта, який належить відповідачу (сховище №40304), виявлено: у водопровідному колодязі поряд з сховищем № 40304 самовільне приєднання металевим трубопроводом діаметром 50мм, на якому змонтована перетинка ПХВ діаметром 25 мм до водопровідної мережі Кропивницького ВКГ. Дане самовільне приєднання трубопроводом діаметром 50 мм заходить в приміщення сховища № 40304, що є порушенням пункту 2 Розділу IV Правил 190.

Обстеження було проведено в присутності двох свідків.

Відповідно до акту представник споживача - АТ "Укрпошта" Ахромов А.І. був повідомлений про проведення обстеження телефоном по номеру НОМЕР_1 , проте відмовився бути присутнім.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, зокрема, що межі відповідальності за стан та експлуатацію відповідних мереж та споруд встановлюються за балансовою належністю та Актом розмежування - додаток 4 до укладеного з позивачем Договору, до якого долучається Схема розподілу експлуатаційної відповідальності АТ "Укрпошта". В Акті та Схемі зазначено, що дана схема стосуються офісного приміщення АТ "Укрпошта", яким в даному випадку є нежитлова будівля приміщення Цеху оброблення пошти (ЦОП), розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Поповича, 3 біля залізничної станції Кропивницький.

Тобто, Укрпошта несе відповідальність за самовільне приєднання додаткових об`єктів до мереж водопроводу перед вузлом комерційного обліку, через які надаються послуги позивачем на підставі укладеного договору №130825-08 від 13.08.2025, виключно у водопровідному колодязі на території будівлі ЦОПу, прилеглої до ж/д вокзалу.

Протирадіаційне укриття (бомбосховище), яке знаходиться під землею, не є офісним приміщенням, Крім того колодязь поруч з укриттям розташований на відстані 110 метрів від офісної будівлі ЦОПу на стежці між багатоповерховими будинками і доступ до нього не обмежений в жодний спосіб, тобто будь-який мешканець з будинків навколо міг відкрити водопровідний люк колодязя і вчинити певні дії. Те, що Укрпошта не має технічного контроль над цією ділянкою, водночас це не доводить автоматично, що саме АТ "Укрпошта" виконало врізку до водопровідної мережі, яка бомбосховищем не використовувалась і через неї відбувалось водоспоживання відповідачем.

Суд відхиляє такі доводи і твердження позивача як безпідставні, оскільки з листа виконавчого комітету Кропивницької міської ради №1957/10.3. від 24.03.2026 вбачається, що сховище цивільного захисту №40304, розташоване по вул. Поповича, 3 в м. Кропивницький, перебуває на балансі АТ "Укрпошта".

Таким чином, саме відповідач несе відповідальність за технічний стан, облаштування цього об`єкта дотримання вимог законодавства при підключенні до системи водопостачання.

Також суд відхиляє доводи відповідача, обґрунтовані спеціальним статусом сховища цивільного захисту, оскільки чинним законодавством України не встановлено можливості підключення таких об`єктів до системи водопостачання без дотримання встановленого законодавством порядку.

Доказів наявності технічних умов на підключення відповідачем, як балансоутримувачем сховища, суду не надано.

Необґрунтованими є твердження відповідача про безпідставність застосування п. 6 розділу IV Правил №190 в частині нарахування плати за безоблікове водокористування з підстав того, що водопровідний колодязь, у якому виявлено самовільне приєднання, не входить до предмета укладеного між сторонами Договору та не охоплюється схемою розподілу експлуатаційної відповідальності сторін, у зв`язку з чим положення п.11.5 договору не можуть бути застосовані, Акт порушення не може вважатися складеним у межах договірних правовідносин сторін, відсутні правові підстави для застосування механізму нарахування плати за безоблікове водокористування.

Суд зазначає, що встановлений 4-6 Правил №190 порядок фіксування самовільного підключення та нарахування плати за безоблікове споживання води застосовується до всіх випадків самовільного підключення споживачів (яким у даному випадку є відповідач, як балансоутримувач сховища), а не виключно в межах укладеного правочину з водопостачальною організацією.

Суд відхиляє як безпідставні й решту доводів відповідача, оскільки, за результатом дослідження складеного позивачем акту суд дійшов висновку про його відповідність встановленій Правилами 190 формі, належне оформлення, повноту зазначеної в акті інформації, в тому числі щодо способу підключення, обладнання, через яке здійснено підключення, присутніх під час проведення огляду осіб тощо.

Відтак суд приймає наданий позивачем акт як належний і допустимий доказ на підтвердження зазначених у ньому обставин.

При цьому судом враховано відсутність будь-яких доказів надання відповідачем заперечень та зауважень до складеного позивачем акту після його отримання, відсутність звернень до позивача або оскарження означеного акту в судовому порядку.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; ідентифікаційний код 21560045) на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 19а; ідентифікаційний код 03346822) 180 121 (сто вісімдесят тисяч сто двадцять одну) грн 46 коп. заборгованості за безоблікове водокористування та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко