Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №902/1691/25(902/56/26) — Господарський суд Вінницької області

Суд: Господарський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №902/1691/25(902/56/26)

Суддя: Тісецький С.С.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2026 р. Cправа № 902/1691/25(902/56/26)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РО Агро Трейд" (Кловський узвіз, буд. 7, офіс 192, м. Київ, 01021)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130)

про стягнення 3 919 992,23 грн

у межах справи № 902/1691/25

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (вул. Черняховського, 29, м. Київ, 04111; код ЄДРПОУ 41323412)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, 7, смт.Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359)

про банкрутство

за участі представників:

позивача: Владика В.В.

арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Новика Є.М.: Чернієнко А.С.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/1691/25 за заявою ТОВ "Сота Україна" про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".

Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Новика Є.М. Призначено попереднє засідання у справі.

Разом з цим, в межах вказаної справи про банкрутство розглядається справа №902/1691/25(902/56/26) за позовом ТОВ "РО Агро Трейд" до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про стягнення 3 919 992,23 грн.

Так, на розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 16-01/26 від 16.01.2026 (вх. № 66/26 від 22.01.2026) ТОВ "РО Агро Трейд" з вимогами до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про стягнення 3 919 992,23 грн основного боргу.

Ухвалою від 26.01.2026 року (суддя Матвійчук В.В.) відкрито провадження у справі № 902/56/26 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 21.04.2026 року передано матеріали справи № 902/56/26 за позовом ТОВ "РО Агро Трейд" до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про стягнення 3 919 992,23 грн основного боргу за підсудністю для розгляду Господарським судом Вінницької області, в провадженні якого перебуває справа № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1691/25(902/56/26) від 23.04.2026 року, вказану справу передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Зокрема, ухвалою суду від 27.04.2026 року прийнято до свого провадження справу №902/1691/25(902/56/26) за позовом ТОВ "РО Агро Трейд" до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про стягнення 3 919 992,23 грн, в межах справи № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця". Призначено підготовче засідання у справі № 902/1691/25(902/56/26) за позовом ТОВ "РО Агро Трейд" до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про стягнення 3 919 992,23 грн, в межах справи № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" на 10.08.2026 року.

Ухвалою від 10.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1691/25(902/56/26) за позовом ТОВ "РО Агро Трейд" до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про стягнення 3 919 992,23 грн, в межах справи № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" - для судового розгляду по суті на 03.09.2026 року.

В судове засідання на визначену дату з`явились представники позивача та арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Новика Є.М.

Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив. Також, судом встановлено, що відповідачем до суду не подано відзив на позовну заяву.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, ухвалою суду від 10.08.2026 року, копії якої були надіслані до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від учасників справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що сторони належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

Так, в х ході розгляду справи представник позивача надала пояснення щодо обставин справи, підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.

Представник арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Новика Є.М. поклалась на розсуд суду щодо позовних вимог та зазначила про наявність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши учасників справи, дійшов наступного висновку з огляду на таке.

Так, за змістом позовної заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що в 2024 році між ТОВ "РО АГРО ТРЕЙД" (до березня 2025 року "ТАС АГРО ТРЕЙД", далі-Постачальник) та ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" (далі-Покупець) було укладено договори на поставку сільськогосподарської продукції (далі - Товар), а саме:

договір поставки від 10.06.2024 № 05197

договір поставки від 13.(12).06.2024 № 05201

договір поставки від 07.08.2024 № 07069

договір поставки від 10.09.2024 № 07082, (далі - Договори).

За умовами Договорів Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений Постачальником Товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі.

В рамках Договорів в період з 10.06.2024 по 22.09.2024 Покупцю було поставлено Товар на суму 28 235 280,84 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме:

Договір поставки від 10.06.2024 №05197.

Видаткова накладна №445 від 13.06.2024 на суму 465 428,27 грн

Видаткова накладна №446 від 14.06.2024 на суму 1612 024,91 грн

Видаткова накладна №447 від 16.06.2024 на суму 225 676,13 грн

Видаткова накладна №448 від 18.06.2024 на суму 239 016,14 грн

Видаткова накладна №449 від 18.06.2024 на суму 243 199,91 грн

Видаткова накладна №452 від 19.06.2024 на суму 217 120,13 грн

Договір поставки від 13 (12).06.2024 № 05201. В даному договорі є технічна помилка, оскільки дата договору зазначена 13.06.2024, а в доповненні №1 від 13.06.2024 зазначена дата договору "12.06.2024", а також у видаткових накладних посилання на договір від 12.06.2024, тому вважаємо, що договір поставки від 13.06.2024 № 05201 є договором поставки від 12.06.2024 № 05201, що не заперечується Покупцем. Іншого договору з таким самим номер між Покупцем і Постачальником не укладалось.

Видаткова накладна №441 від 14.06.2024 на суму 1 241 624,64 грн

Видаткова накладна №442 від 15.06.2024 на суму 860 414,57 грн

Видаткова накладна №443 від 16.06.2024 на суму І 070 292,53 грн

Видаткова накладна №471 від 19.06.2024 на суму 216 149,94 грн

Договір від 07.08.2024 №07069.

Видаткова накладна №602 від 08.08.2024 на суму 1 444 366,53 грн

Видаткова накладна №603 від 09.08.2024 на суму 209 983,10 грн

Видаткова накладна №614 від 10.08.2024 на суму 1 243 693,02 грн

Видаткова накладна №615 від 12.08.2024 на суму 1 306 791,39 грн

Видаткова накладна №620 від 12.08.2024 на суму 203 949,10 грн

Видаткова накладна №621 від 13.08.2024 на суму 208 776,31 грн

Видаткова накладна №625 від 13.08.2024 на суму 422 035,00 грн

Видаткова накладна №636 від 18.08.2024 на суму 220 671,90 грн

Видаткова накладна №637 від 20.08.2024 на суму 211 189,90 грн

Видаткова накладна №647 від 21.08.2024 на суму 224 292,30 грн

Видаткова накладна №649 від 21.08.2024 на суму 230 671,09 грн

Видаткова накладна №650 від 22.08.2024 на суму 826 830,02 грн

Видаткова накладна №663 від 23.08.2024 на суму 624 087,71 грн

Видаткова накладна №669 від 23.08.2024 на суму 231 015,89 грн

Видаткова накладна №670 від 24.08.2024 на суму 626 155,70 грн

Видаткова накладна №671 від 25.08.2024 на суму 225 499,09 грн

Видаткова накладна №682 від 27.08.2024 на суму 894 065,99 грн

Видаткова накладна №683 від 28.08.2024 на суму І 119 047,88 грн

Видаткова накладна №685 від 29.08.2024 на суму 438 585,39 грн

Видаткова накладна №686 від 30.08.2024 на суму 472 203,38 грн

Видаткова накладна №689 від 30.08.2024 на суму 645 982,50 грн

Видаткова накладна №690 від 31.08.2024 на суму 1 552 806,08 грн

Видаткова накладна №691 від 01.09.2024 на суму 1 565 736,08 грн

Договір поставки від 10.09.2024 № 07082.

Видаткова накладна №750 від 11.09.2024 на суму 913 664,05 грн

Видаткова накладна №756 від 12.09.2024 на суму 227 556,02 грн

Видаткова накладна №757 від 13.09.2024 на суму 1 101 488,05 грн

Видаткова накладна №758 від 14.09.2024 на суму 229 104,01 грн

Видаткова накладна №759 від 15.09.2024 на суму 658 072,03 грн

Видаткова накладна №760 від 16,09.2024 на суму 667 704,03 грн

Видаткова накладна №767 від 22.09.2024 на суму 2 888 310,13 грн.

Згідно умов Договорів, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договорів в наступному порядку:

1. 86% вартості Товару після вивантаження в Місці призначення на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання Покупцем:

рахунку, із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати;

факсової або сканованої копії підписаного Договору та документів згідно п.4.3 Договору.

2. Остаточний платіж - в розмірі різниці між повною вартістю поставленого в Місці призначення Товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 6.1 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту реєстрації відповідної податкової накладної, складеної належним чином та зареєстрованої в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) без порушення встановлених законодавством термінів та надання документів згідно п.п.4.3, 5.2 Договору.

На виконання умов Договорів, Постачальник здійснив реєстрацію всіх податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та надав всі необхідні документи, що підтверджує настання строку оплати відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договорів.

В свою чергу, Покупець частково здійснив оплату за поставлений Товар відповідно до вище вказаних видаткових накладних, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів.

Проте, Покупець повністю не виконав своє грошове зобов`язання, не здійснив остаточний платіж, що призвело до виникнення заборгованості (розрахунок заборгованості надається до позовної заяви), а саме:

по договору поставки від 10.06.2024 № 05197 заборгованість в розмірі 387 398,13 грн, яка розрахована наступним чином: 3 002 465,49 грн (поставлений Товар) - 2 590 122,41 грн (оплата за Товар згідно п.6.1. Договору) - 24 944,95 (оплата за Товар згідно п.6.2. Договору);

по договору поставки від 13.06.2024 № 05201 заборгованість в розмірі 474 387,43 грн, яка розрахована наступним чином: 3 388 481,68 грн (поставлений Товар) - 2 914 094,25 грн (оплата за Товар згідно п.6.1. Договору);

по договору поставки від 07.08.2024 № 07069 заборгованість в розмірі 2 122 180,91 грн, яка розрахована наступним чином: 15 158 435,35 грн (поставлений Товар) - 13 036 254,44 грн (оплата за Товар згідно п.6.1. Договору);

по договору поставки від 10.09.2024 № 07082 заборгованість в розмірі 936 025,76 грн, яка розрахована наступним чином: 6 685 898,32 грн (поставлений Товар) - 5 749 872,56 грн (оплата за Товар згідно п.6.1. Договору).

Додатково наявність заборгованості підтверджує підписаний обома Сторонами Акт звірки взаємних розрахунків №460 від 22.07.2025, з якого вбачається, що Постачальник має заборгованість перед Покупцем в розмірі 3 919 992,23 грн.

Таким чином, по вище вказаним Договорам у Покупця виникла заборгованість перед Постачальником у розмірі 3 919 992,23 грн (477 446,55 грн - борг згідно п.6.1 Договору (86%), 3 467 490,64 грн - борг згідно п. 6.2 Договору).

На виконання вимог пункту 10.1 Договору, Постачальник намагався вирішити спір шляхом переговорів та 20.10.2025 направив Покупцю претензію з проханням виконати існуюче грошове зобов`язання перед Постачальником, сплатити заборгованість за поставлений Постачальником Товар.

07.11.2025 Покупець надав відповідь на претензію, в якій не заперечував проти наявності заборгованості по Договорам та підтвердив момент настання оплати за поставлений Товар Постачальником. Проте, Покупець на сьогоднішній день не виконав своє грошове зобов`язання по Договорам.

Враховуючи те, що Постачальник та Покупець не врегулювали спір шляхом переговорів, Постачальник вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами в розмірі 3 919 992,23 грн., а також 58 799,88 грн. судового збору.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, Суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).

Як вбачається із матеріалів справи № 902/1691/25, Позивач - ТОВ "РО Агро Трейд" станом на дату розгляду справи № 902/1691/25(902/56/26), не звертався до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".

Водночас, як зауважив Верховний суд у своїй постанові від 23.09.2021 року у справі №904/4455/19, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ (п. 117).

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство (п. 118).

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, у 2024 році між ТОВ "РО АГРО ТРЕЙД" (ТОВ "ТАС АГРО ТРЕЙД", Постачальник) та ТОВ "БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ" (Покупець) було укладено ряд договорів поставки сільськогосподарської продукції, а саме:

договір поставки від 10.06.2024 № 05197

договір поставки від 13.(12).06.2024 № 05201

договір поставки від 07.08.2024 № 07069

договір поставки від 10.09.2024 № 07082, (далі - Договори).

Кількість та якість товару визначена у розділі 2 Договорів.

Ціна товару визначена у розділі 3 Договорів.

Умови та терміни поставки обумовлені сторонами у розділі 4 Договорів.

рахунку, із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати;

факсової або сканованої копії підписаного Договору та документів згідно п.4.3 Договору.

На виконання умов Договорів, позивачем в період з 10.06.2024 по 22.09.2024 було поставлено Товар відповідачу на загальну суму 28 235 280,84 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме:

Договір поставки від 10.06.2024 №05197.

Видаткова накладна №445 від 13.06.2024 на суму 465 428,27 грн

Видаткова накладна №446 від 14.06.2024 на суму 1612 024,91 грн

Видаткова накладна №447 від 16.06.2024 на суму 225 676,13 грн

Видаткова накладна №448 від 18.06.2024 на суму 239 016,14 грн

Видаткова накладна №449 від 18.06.2024 на суму 243 199,91 грн

Видаткова накладна №452 від 19.06.2024 на суму 217 120,13 грн

Договір поставки від 13 (12).06.2024 № 05201.

Як повідомлено позивачем у позовній заяві, в даному договорі є технічна помилка, оскільки дата договору зазначена 13.06.2024, а в доповненні №1 від 13.06.2024 зазначена дата договору "12.06.2024", а також у видаткових накладних посилання на договір від 12.06.2024, тому вважаємо, що договір поставки від 13.06.2024 № 05201 є договором поставки від 12.06.2024 № 05201, що не заперечується Покупцем. Іншого договору з таким самим номер між Покупцем і Постачальником не укладалось.