Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №912/1561/23 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1561/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання Новіковій Д.О.

Представники сторін:

від позивача: Дерев`янко Олег Васильович (в залі Господарського суду Кіровоградської області ) - представник Міністерства юстиції України самопредставництво - виписка з ЄДР

інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23

за позовом Міністерства юстиції України

до відповідачів: 1. Громадської організації "Громадянська перспектива"

2. Знам`янської міської організації Комуністичної партії України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комуністична партія України, 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7

про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Громадської організації "Громадянська перспектива" та Знам`янської міської організації Комуністичної партії України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комуністичної партії України, у якій просило суд:

1. визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 131,5 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, укладений 02.07.2015 між Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива", посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 338;

2. скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 670564635106.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. В ході виконання зазначеного судового рішення Міністерство юстиції встановило, що після відкриття 11.07.2014 провадження у справі про заборону Партії Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України відчужено нежитлове приміщення на користь Громадської організації "Громадянська перспектива" на підставі договору дарування від 02.07.2015 № 338. Позивач вважає, що зазначений договір є фіктивним, оскільки укладений без наміру створення реальних правових наслідків, а з метою уникнення передачі майна у державну власність, та посилається на ст. 234 Цивільного кодексу України, а також на пов`язаність сторін правочину, зокрема на те, що керівник Громадської організації Дем`янчук (Комнацька) В.О. була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 (повний текст виготовлено 08.12.2023) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 131,5 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, укладений 02.07.2015 між Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива", посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 338. Скасовано державну реєстрацію прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 670564635106. Стягнуто з Громадської організації "Громадянська перспектива" на користь Міністерства юстиції України 3 355,00 грн судового збору. Стягнуто з Знам`янської міської організації Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України 3 355,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2024 виправлено описки в рішенні від 30.11.2023, зокрема: в дев`ятому абзаці описової частини рішення замість номеру об`єкта нерухомого майна "670565635106" зазначено читати "670564635106"; абзац 3 резолютивної частини рішення викладено в новій редакції з правильним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 670564635106.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано майно Партії, її структурних утворень у власність держави. Суд встановив, що укладення договору дарування від 02.07.2015 між Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива" відбувалося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі № 826/9751/14 про заборону діяльності Партії. Суд першої інстанції врахував, що керівник Громадської організації Дем`янчук (Комнацька) В.О. була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України, що свідчить про пов`язаність сторін правочину. Суд дійшов висновку, що спірний договір є фіктивним у розумінні ст. 234 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а укладений з метою уникнення звернення стягнення на майно Міської організації внаслідок заборони діяльності Партії. Суд також зазначив, що Міністерство юстиції є заінтересованою особою у спірних правовідносинах, оскільки на нього покладені повноваження щодо розшуку майна забороненої партії та забезпечення його передачі у власність держави. Щодо позовної давності суд зазначив, що Міністерство юстиції довідалося про наявність спірного договору після набрання законної сили рішенням у справі № 826/9751/14, тобто не раніше 27.07.2022, а тому позовна заява подана в межах встановлених строків.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23, Громадська організація "Громадянська перспектива" (відповідач-1) подала апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Міністерства юстиції України; вирішити питання про розподіл судових витрат, в тому числі на правничу допомогу ГО "Громадянська перспектива".

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та постановлені за відсутності належних доказів у матеріалах справи, судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Щодо відсутності порушеного права позивача та прав кредитора, скаржник вказує, що Міністерство юстиції України не має жодного відношення до правочину 2015 року, оскільки на момент укладення оскаржуваного договору дарування (02.07.2015) позивач не був кредитором жодного з відповідачів та не мав будь-яких прав на майно, яке було предметом правочину. Лише з 18.05.2022 статтю 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено частиною четвертою, яка передбачила перехід майна заборонених партій у власність держави. Апелянт наголошує, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому положення ч. 4 ст. 21 зазначеного Закону не стосуються правочинів 2015 року. Апелянт посилається на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 та від 20.12.2023 у справі № 916/3984/21, в яких зазначено, що відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Громадська організація "Громадянська перспектива" також звертає увагу, що ГО "Громадянська перспектива" не була учасником справи № 826/9751/14 та не має до неї жодного відношення, до позовної заяви не долучено жодного документу по зазначеній справі, а на стадії дослідження доказів судом не досліджувалися та не оголошувалися жодні документи по справі № 826/9751/14. Апелянт вважає, що судом першої інстанції грубо порушено ч. 1 ст. 86 ГПК України, оскільки суд досліджував відсутні у матеріалах справи докази та встановив обставини, не підтверджені жодними належними чи допустимими доказами.

Щодо взаємовиключності підстав заявлення позовних вимог, апелянт зазначає, що ні позивач у позовній заяві, ні суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відрізняють фіктивного правочину від фраудаторного. Апелянт наводить визначення фіктивного правочину відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України та посилається на постанову Верховного Суду від 12.06.2023 у справі № 521/14418/17, зазначаючи, що для визнання правочину фіктивним необхідно довести умисел обох сторін, відсутність дій на виконання правочину та введення в оману третьої особи. Водночас апелянт вказує, що позивач сам спростовує фіктивність правочину, долучивши інформаційну довідку з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ГО "Громадянська перспектива", а суд першої інстанції встановив, що власником спірного приміщення є Громадська організація, тобто правочин було реально виконано, що виключає фіктивність. Апелянт посилається на ст. 331 ЦК України та зазначає, що ГО "Громадянська перспектива" понад 7 років вільно і відкрито володіла спірним майном.

Скаржник також зазначає, що фраудаторний правочин, на відміну від фіктивного, спрямований на реальне настання правових наслідків, проте суперечить ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України, тобто вчиняється на шкоду кредитору. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 379/1542/19, апелянт наголошує, що заявлення позовних вимог з підстав фіктивності є взаємовиключним по відношенню до фраудаторності, оскільки один і той самий правочин не може одночасно виконуватися і не виконуватися. Щодо фраудаторності апелянт зазначає, що у позивача були відсутні будь-які права кредитора на майно за оспорюваним правочином станом на 2015 рік, а тому жодної фраудаторності по відношенню до позивача не могло бути на момент укладення правочину.

Щодо строків позовної давності, Громадська організація "Громадянська перспектива" вказує, що Міністерством юстиції оскаржується правочин 2015 року у 2023 році, тобто зі спливом понад трирічної давності за відсутності будь-яких доказів поважності причин пропуску такого строку.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Міністерство юстиції України подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Громадської організації "Громадянська перспектива" та вважає її безпідставною, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 - законним, обґрунтованим і таким, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права.

Щодо доводів апелянта про відсутність порушеного права позивача, Міністерство юстиції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була стороною правочину. Позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, в якій зазначено, що заінтересованою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Міністерство юстиції наголошує, що саме на нього покладені повноваження щодо розшуку майна забороненої Комуністичної партії України, а тому Мін`юст є заінтересованою особою, оскільки звернення до суду спрямоване на повернення майна у власність Комуністичної партії України з метою подальшого його передання у власність держави.

Щодо доводів апелянта про взаємовиключність підстав позову, Міністерство юстиції відхиляє ці доводи як хибні, зазначаючи, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, укладений на шкоду кредиторам, та посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17. Позивач вказує, що станом на момент укладення оскаржуваного договору сторони могли передбачати, що у разі заборони діяльності партії відбудеться припинення її діяльності та розпуск керівних органів, а керівні органи будуть позбавлені можливості вільно розпоряджатися майном. Міністерство юстиції також наголошує на пов`язаності сторін правочину, зокрема на тому, що керівник ГО "Громадянська перспектива" ОСОБА_1 була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України, що свідчить про спільний умисел на використання правочину з метою уникнення звернення стягнення на нерухоме майно. Додатково позивач зазначає про масовість аналогічних договорів дарування, укладених районними та міськими організаціями Комуністичної партії України в Кіровоградській області саме з ГО "Громадянська перспектива", що підтверджується рішеннями Господарського суду Кіровоградської області у справах № 912/1548/23, № 912/1549/23, № 912/1551/23, № 912/1552/23, № 912/1553/23.

Щодо строку позовної давності, Міністерство юстиції зазначає, що право передачі майна у власність держави виникає після набрання законної сили рішенням суду про заборону партії, а обов`язок вжиття заходів щодо розшуку майна виникає після цього моменту. Мін`юсту стало відомо про відчуження спірного майна 15.08.2023 після опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому позовна заява подана в межах трирічного строку. Позивач також зазначає, що заява про застосування строку позовної давності була зазначена відповідачем-1 у відзиві на позов, який ухвалою суду від 16.11.2023 залишено без розгляду, а в подальшому в іншій формі така заява не заявлялась.

Знам`янська міська організація Комуністичної партії України не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Комуністична партія України не скористалася правом подати пояснення на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Коваль Л.А.( доповідач ), судді - Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/1561/23.

25.01.2024р. матеріали справи № 912/1561/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, надати відповідні докази.

19.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові матеріали від Господарського суду Кіровоградської області.

23.02.2024 до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від представника Громадської організації "Громадянська перспектива" надійшло клопотання про продовження процесуального строку щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

29.02.2024 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23. Запропоновано учасникам справи протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати відзив на апеляційну скаргу.

11.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

30.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшли заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

09.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Громадської організації «Громадянська перспектива» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 було вирішено проводити судові засідання у справі №912/1561/23 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду для представників Міністерства юстиції України - Ватульова В.А. та Громадської організації "Громадянська перспектива" - Коваль Р.О. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2024 повідомлено учасників справи № 912/1561/23 про судове засідання у справі, яке відбудеться 19.09.2024 о 14:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань № 415-а, шляхом направлення копії цієї ухвали.

19.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до розпорядження від 08 жовтня 2024 року № 1020/24 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи від 10.10.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 08.04.2025 о 12:00 год.

Судове засідання, призначене на 08.04.2025 не відбулося, у зв`язку з відпусткою головуючого судді Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23 призначено в судове засідання на 25.02.2025 о 12:00 год.

06.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 ухвалено проводити судові засідання в режимі відео конференції.

19.02.2025 Міністерством юстиції України було подано клопотання про зупинення розгляду справи № 912/1561/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 924/971/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 провадження у справі № 912/1561/23 зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 924/971/23.

Після публікації в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 924/971/23 Міністерство юстиції України подало клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2025 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 912/1561/23. Розгляд справи призначено на 27.01.2026р. на 12:30 год.

20.01.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Дарміна М.О. на лікарняному, відповідно до п.2.7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №1 від 01.04.2025р., розгляд справи №912/1561/23, призначеної на 27 січня 2026 року не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.06.2026 об 11:30 годин.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням його проведення у Господарському суді Кіровоградської області, що знаходиться за адресою: вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua. задоволено.

03.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 було погоджено проводити судові засідання у справі № 912/1561/23 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026 заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням його проведення у Господарському суді Кіровоградської області, що знаходиться за адресою: 25006, м. Кропивницький, Кіровоградська область вул. В`ячеслава Чорновола 29/32 задоволено.

В судовому засіданні 16.06.2026 був присутній представник позивача Дерев`янко Олег Васильович від Міністерства юстиції України, інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідних клопотань щодо причин неявки, або обставин які б зумовили відсутність можливості у сторін бути присутніми в судовому засіданні або інших обставин, які б перешкоджали їх участі до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду подано не було.

На момент судового засідання головуючий суддею було встановлено, що в місті Дніпро було оголошено сигнал повітряної тривоги. Разом з тим, враховуючи подання 25.02.2025р. Громадською організацією «Громадянська перспектива» до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи без участі апелянта, колегія суддів виснує про можливість розгляду справи за відсутності апелянта.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі “Осман проти Сполученого королівства” та від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

“Розумність” строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі “G. B. проти Франції”), тощо. Отже, поняття “розумний строк” є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (п.51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі “Цихановський проти України” (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ “Смірнова проти України” (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), “Карнаушенко проти України” (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно з усталеною судовою практикою та позицією ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставин, що ускладнювали б вирішення відповідного спору за наявними матеріалами судом не встановлено.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, зважаючи на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

16.06.2026 у судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга Громадської організації "Громадянська перспектива" підлягає частковому задоволенню, в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 11.07.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону діяльності політичної партії; 02.07.2015 між Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива" укладено договір дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 131,5 кв.м за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 338; згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначеного нежитлового приміщення є Громадська організація "Громадянська перспектива"; керівником Громадської організації "Громадянська перспектива" була ОСОБА_3 (змінила прізвище на «Комнацька»), яка була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України на підставі постанови 42 з`їзду Комуністичної партії України від 22.06.2008 та постанови 44 з`їзду Комуністичної партії України від 19.06.2011; Міністерством юстиції видано наказ від 07.11.2022 № 4964/5 «Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави»; Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, статтю 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави; відповідно до п. 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896, після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії.

Як зазначалося вище, перехід належного Комуністичній партії України, її обласним, міським, районним організаціям, первинним осередкам та іншим структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Міністерство юстиції України, яке відповідно до покладених на нього повноважень здійснює, зокрема, заходи щодо розшуку такого майна та забезпечення його передачі у власність держави.

Судом встановлено, що укладення договору дарування від 02.07.2015 між Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Громадянська перспектива" відбувалося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону діяльності політичної партії. Тобто предметом розгляду зазначеної справи було саме питання про заборону діяльності Комуністичної партії України та передачу належного їй та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави. Керівником Громадської організації "Громадянська перспектива" на момент укладення спірного договору була Дем`янчук (Комнацька) Вікторія Олександрівна, обрана членом керівних органів Комуністичної партії України на підставі постанови 42 з`їзду Комуністичної партії України від 22.06.2008 та постанови 44 з`їзду Комуністичної партії України від 19.06.2011.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує про більшу вірогідність доказів, наданих на підтвердження обставин пов`язаності осіб, які були сторонами спірного правочину, а також про наявність об`єктивних підстав вважати, що відчуження спірного нерухомого майна було здійснено не для реалізації статутної діяльності Знам`янської міської організації Комуністичної партії України, а з метою збереження контролю над таким майном та недопущення його подальшої передачі у власність держави у разі заборони діяльності Комуністичної партії України.

Вищенаведені обставини дають підстави для висновку на час виникнення спірних правовідносин об`єктивного існування загрози заборони діяльності Комуністичної партії України та втрати нею можливості володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй та її структурним утворенням майном.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що наведені обставини підлягають оцінці не лише з точки зору фіктивності правочину, на яку посилалися позивач та суд першої інстанції, а й з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо нікчемності правочинів, укладених з порушенням публічного порядку та спрямованих на виведення майна політичної партії з-під передбаченого законом механізму його передачі у власність держави.

За положенням частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. За частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У контексті наведеного колегія суддів звертається до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 за позовом Міністерства юстиції України до Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації, ухваленої у подібних правовідносинах та оприлюдненої після подання апеляційної скарги у цій справі.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду переглядала у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у справі № 924/971/23, якою рішення місцевого господарського суду скасовано, а позов задоволено в повному обсязі, та ухвалила постанову, якою в частині вирішення вимог про визнання недійсним договору дарування постанову суду апеляційної інстанції скасовано та в цій частині залишено в силі рішення місцевого господарського суду про відмову у позові, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанову апеляційного господарського суду в частині вирішення вимоги про скасування державної реєстрації змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що законодавство України встановлює обмеження та заборони щодо розпорядження майном політичних партій. Майно, що належить політичній партії, повинно використовуватися з метою реалізації статутних завдань політичної партії, а передача такого майна на благодійні цілі допускається лише у випадках та порядку, встановлених законом. Законодавство виключає можливість розподілу майна, що належить політичній партії як неприбутковій організації, між її засновниками або учасниками (членами). Учасники політичних партій не мають майнових прав на майно політичної партії, навпаки, вони вносять обов`язкові членські внески на створення та діяльність партії. Майно політичної партії не може переходити її членам, у тому числі у разі припинення діяльності політичної партії.

На переконання колегії суддів, передача Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України спірного нерухомого майна в дар Громадській організації "Громадянська перспектива", керівником якої була особа, яка була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України, тобто особа, пов`язана з дарувальником, свідчить про недобросовісну поведінку сторін спірного правочину.

Укладення спірного договору дарування за таких обставин було спрямоване на збереження контролю над майном політичної партії пов`язаною з нею особою, яка входила до складу керівних органів Комуністичної партії України.

Для належної правової кваліфікації спірного договору дарування критично важливою є оцінка існування обставин, за яких такий договір було укладено, а саме після початку провадження у справі № 826/9751/14 про заборону діяльності Комуністичної партії України.

Колегія суддів зауважує, що розпорядження майном Знам`янської міської організації Комуністичної партії України не для здійснення статутної діяльності та всупереч установленим законом обмеженням було обумовлено, зокрема, реальною загрозою заборони діяльності Комуністичної партії України, яка існувала на момент вчинення спірного договору.

Суспільно-політичний контекст діяльності Комуністичної партії України у зазначений період був предметом дослідження Окружного адміністративного суду міста Києва, який 11.07.2014 відкрив провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону діяльності політичної партії. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив заборонити діяльність Комуністичної партії України та передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, діяльність Комуністичної партії України заборонено, а майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень передано у власність держави.

Отже, укладаючи спірний договір дарування 02.07.2015, Знам`янська міська організація Комуністичної партії України знала про звернення Міністерства юстиції України з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України та усвідомлювала можливі наслідки задоволення відповідного адміністративного позову, зокрема втрату контролю над майном та іншими активами Партії та її структурних утворень.

Водночас відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, статтю 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави.

Зазначене законодавче регулювання не свідчить про надання частині четвертій статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" зворотної дії в часі, а визначає правові наслідки заборони політичної партії, яка відбулася після набрання чинності відповідними законодавчими змінами. При цьому оцінка дій сторін договору від 02.07.2015 здійснюється з урахуванням законодавства, яке регулювало порядок розпорядження майном політичної партії на час його укладення, а також правових наслідків встановленої судом заборони діяльності Комуністичної партії України.

Внаслідок вчинення спірного правочину відбулося відчуження майна, призначеного для здійснення статутної діяльності структурного утворення політичної партії, на користь пов`язаної з політичною партією юридичної особи.

З огляду на встановлені у справі обставини колегія суддів доходить висновку, що сторони спірного договору усвідомлювали правове значення такого відчуження, а укладення договору було спрямоване на недопущення перебування спірного майна у складі майна Комуністичної партії України та її структурного утворення у разі заборони діяльності Партії.

Відповідно, за таких обставин спірний договір дарування суперечить установленим законом обмеженням щодо розпорядження майном політичної партії та спрямований на досягнення мети, яка суперечить публічному порядку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів виснує, що укладаючи спірний договір дарування, Знам`янська міська організація Комуністичної партії України діяла всупереч вимогам законодавства, яке регулює порядок використання та розпорядження майном політичної партії. Як діяльність політичної партії, що стала підставою для її заборони, так і розпорядження майном політичної партії не у спосіб і не для мети, визначеної законом, є обставинами, які в сукупності свідчать про порушення публічного порядку.

Як наголошувала Велика Палата Верховного Суду, нікчемний правочин є недійсним уже в момент свого вчинення (ab initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто ні для кого не зумовлює переходу, набуття, зміни, встановлення чи припинення прав. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має враховувати її за власною ініціативою (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Подібний висновок міститься, зокрема, у пункті 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16, відповідно до якого правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін, оскільки такий правочин суперечить нормам закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що спірний договір дарування від 02.07.2015 є нікчемним на підставі частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України як такий, що порушує публічний порядок.

Отже, вимога позову про визнання нікчемного спірного договору недійсним задоволенню не підлягає саме з підстав її невідповідності критеріям належності та ефективності способу захисту порушеного права.

У постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що Міністерство юстиції України є державним органом, наділеним повноваженнями на звернення до суду із відповідним позовом в інтересах держави як орган, на який покладено повноваження щодо вжиття заходів з розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спірний договір дарування з урахуванням принципу novit curia ("суд знає закони") є нікчемним на підставі частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України як такий, що порушує публічний порядок, а тому належним та ефективним способом захисту порушеного права держави є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто для ефективного захисту інтересу держави у цій справі необхідно повернути спірне нерухоме майно у власність Знам`янської міської організації Комуністичної партії України як попереднього власника, тим самим застосувавши наслідки недійсності нікчемного договору.

Саме застосування наслідків недійсності правочину (реституція) як юридичний наслідок констатації нікчемності договору є належним та ефективним способом захисту порушеного права держави у цій справі.

Заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на спірне нерухоме майно, Міністерство юстиції України має на меті повернення такого майна попередньому власнику для забезпечення подальшої реалізації процедури його передачі у власність держави.

В силу абзаців другого, третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на спірне нерухоме майно призведе до державної реєстрації набуття прав Знам`янської міської організації Комуністичної партії України на таке нерухоме майно.

Державна реєстрація прав на майно за попереднім власником за наслідками скасування реєстрації права Громадської організації "Громадянська перспектива" підтверджує повернення майна попередньому власнику задля забезпечення реалізації процедури передачі такого майна державі.

У цій справі позивач обґрунтовує позовні вимоги інтересом держави щодо повернення спірного нерухомого майна, раніше відчуженого на користь Громадської організації "Громадянська перспектива" за безвідплатним договором, у власність Знам`янської міської організації Комуністичної партії України задля забезпечення реалізації процедури передачі такого майна у власність держави.

Враховуючи вищевикладене, вимога про скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно - нежитлового приміщення загальною площею 131,5 кв.м, розташованого за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 670564635106, є належним та ефективним способом захисту порушеного інтересу держави.

Щодо правомірності втручання держави у право власності, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 зазначила, що таке втручання з урахуванням установлених фактичних обставин справи нерозривно пов`язане з протиправною діяльністю Комуністичної партії України та вчиненням сторонами правочину, який суперечить публічному порядку (стаття 228 Цивільного кодексу України).

Оскільки обмеження прав політичної партії на володіння, користування та розпорядження майном прямо закріплені в національному законодавстві, а договір дарування спірного нерухомого майна кваліфікується як нікчемний на підставі частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, втручання держави у право на майно відповідає критерію законності.

З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність у Міністерства юстиції України порушеного права або статусу кредитора на момент укладення договору дарування 02.07.2015.

Як встановлено судом, право держави на отримання майна забороненої політичної партії виникло внаслідок набрання законної сили рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, а на Міністерство юстиції України законом покладено повноваження щодо розшуку такого майна та забезпечення його передачі у власність держави.

Отже, доводи апелянта про те, що Міністерство юстиції України не мало жодного відношення до спірного правочину та не було кредитором на момент його укладення, не спростовують права позивача на звернення до суду із вимогами, спрямованими на повернення майна для подальшої передачі його у власність держави.

Не приймаються колегією суддів і доводи апелянта щодо застосування до спірного договору виключно положень статті 234 Цивільного кодексу України та неможливості одночасного застосування конструкцій фіктивного та фраудаторного правочинів.

З огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 спірний правочин підлягає правовій оцінці з урахуванням його суперечності публічному порядку та положень статті 228 Цивільного кодексу України. Відтак для вирішення цього спору визначальним є не встановлення фіктивності договору в розумінні статті 234 Цивільного кодексу України, а встановлення факту нікчемності правочину та застосування належних наслідків такої нікчемності.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо того, що реєстрація права власності за Громадською організацією "Громадянська перспектива" та подальше володіння нею спірним майном виключають фіктивність правочину, не спростовують висновку про його нікчемність на підставі статті 228 Цивільного кодексу України.

Щодо позовної давності колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23, відповідно до яких Міністерство юстиції України не пропустило позовну давність, оскільки після набрання рішенням у справі № 826/9751/14 законної сили 27.07.2022, діючи в межах своїх повноважень щодо розшуку майна політичної партії, здійснило відповідний моніторинг і у зв`язку з цим могло дізнатися про вчинення спірного договору щодо передачі нерухомого майна.

У цій справі Міністерство юстиції України зазначає, що про відчуження спірного майна дізналося 15.08.2023 після опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 924/971/23, початок перебігу позовної давності у спорах цієї категорії пов`язується не з датою укладення договору дарування, а з моментом, коли Міністерство юстиції України, виконуючи покладені на нього повноваження щодо розшуку майна забороненої політичної партії, могло дізнатися про відповідне відчуження.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 відповідно до положень частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини у справах є подібними за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями: в обох справах дарувальником є структурне утворення Комуністичної партії України, обдаровуваним – пов`язана з Партією особа, предметом спору є договір безвідплатного відчуження нерухомого майна, а позивачем - Міністерство юстиції України, яке діє в інтересах держави з метою забезпечення передачі майна забороненої політичної партії у власність держави.

Оскільки висновок суду першої інстанції щодо застосування норм права в частині визнання договору дарування недійсним не відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 щодо нікчемності такого правочину, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні позовної вимоги про визнання договору дарування недійсним слід відмовити, оскільки спірний правочин є нікчемним, що виключає необхідність подальшого визнання його недійсним у судовому порядку.

Водночас, враховуючи наявність , що скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на спірне нерухоме майно призведе до подальшої державної реєстрації набуття прав Знам`янської міської організації Комуністичної партії України на таке нерухоме майно, тобто призведе до повернення майна попередньому власнику та задля забезпечення реалізації процедури передачі такого майна у власність держави, позовна вимога про скасування державної реєстрації підлягає задоволенню з мотивів, наведених у даній постанові.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував обставини, встановлені у справі № 826/9751/14, оскільки такі обставини є встановленими судовим рішенням, яке набрало законної сили, а факт відкриття провадження у зазначеній справі та подальша заборона діяльності Комуністичної партії України мають безпосереднє значення для оцінки правової природи спірного договору та мети його укладення.

При цьому колегія суддів з наведених вище підстав, визнає такими, що відповідають фактичним обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо пов`язаності сторін спірного правочину через особу керівника Громадської організації "Громадянська перспектива" Дем`янчук (Комнацької) В.О., яка була обрана членом керівних органів Комуністичної партії України.

Сукупність наведених обставин – укладення договору дарування після відкриття провадження у справі про заборону діяльності Комуністичної партії України, безвідплатний характер відчуження майна, передача майна на користь пов`язаної з Партією юридичної особи, а також подальша заборона діяльності Комуністичної партії України та передача її майна у власність держави - свідчить про те, що спірний правочин спрямований на виведення майна зі сфери фактичного контролю політичної партії та недопущення його подальшої передачі державі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про необхідність повернення спірного нерухомого майна для забезпечення реалізації передбаченої законом процедури передачі його у власність держави, однак помилково визначив спосіб правової кваліфікації договору як фіктивного та задовольнив вимогу про визнання його недійсним.

З огляду на викладене судове рішення в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові. При цьому, враховуючи те, що позов у частині вимоги про скасування державної реєстрації права підлягає задоволенню, однак з мотивів, викладених у цій постанові, оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку частково задовольнити апеляційну скаргу Громадської організації "Громадянська перспектива", а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23, відповідно в частині скасувати.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 342,00 грн стягуються з Громадської організації "Громадянська перспектива" на користь Міністерства юстиції України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 671,00 грн стягується з Громадської організації "Громадянська перспектива" на користь Міністерства юстиції України. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 342,00 грн стягуються з Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 671,00 грн стягується з Комуністичної партії України на користь Міністерства юстиції України. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 026,00 грн стягуються з Міністерства юстиції України на користь Громадської організації "Громадянська перспектива".

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Громадянська перспектива" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023 у справі № 912/1561/23 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023р. у справі № 912/1561/23 у частині визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, укладеного 02.07.2015р. між Знам`янською міською організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією «Громадянська перспектива», який посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тітаренко Н.В. та зареєстрований за № 338 - скасувати. У цій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2023р. у справі № 912/1561/23 у частині скасування державної реєстрації прав Громадської організації "Громадянська перспектива" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Жовтнева, 49А, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., 27400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 670564635106 - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути з Громадської організації "Громадянська перспектива" ( код ЄДР 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, 25009 ) на користь Міністерства юстиції України ( код ЄДР 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, в розмірі 1 342 грн. 00 коп. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у розмірі 671 грн. 00 коп., про що видати наказ.

Стягнути з Комуністичної партії України ( код ЄДР 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070 ) на користь Міністерства юстиції України ( код ЄДР 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, в розмірі 1 342 грн. 00 коп. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у розмірі 671 грн. 00 коп., про що видати наказ.

Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДР 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) на користь Громадської організації "Громадянська перспектива" (код ЄДР 39336747, вул. Яновського, 90, м. Кропивницький, 25009) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в розмірі 4 026,00 грн., про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови суддями Дарміним М.О. та Кощеєвим І.М. підписано 03.09.2026р., суддею Чус О.В., у зв`язку з перебуванням у відпустці, ______________.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус