Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №908/2843/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2843/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів Чус О.В., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.

Представники сторін:

від відповідача – 2: КОВАЛЬЧУК ІРИНА МИКОЛАЇВНА (власні засоби EasyCon) - представник Селянського (фермерського) господарства “Світоч”, ордер серія ВТ №1079985 від 17.06.2026р.

інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс”, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25 (суддя Давиденко І.В.)

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс” (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, буд. 5, ідентифікаційний код 39277048)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121В, ідентифікаційний код 34217047)

до відповідача 2: Селянського (фермерського) господарства “Світоч” (74351, Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Милове, вул. Бериславська, буд. 35, ідентифікаційний код 30935285)

про визнання недійсним договору

за зустрічним позовом: Селянського (фермерського) господарства “Світоч” (74351, Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Милове, вул. Бериславська, буд. 35, ідентифікаційний код 30935285)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс” (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, буд. 5, ідентифікаційний код 39277048)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121В, ідентифікаційний код 34217047)

про визнання договору поруки недійсним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теріс Плюс" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою (вх. №3111/08-07/25 від 09.09.2025) до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" та відповідача 2 - Селянського (фермерського) господарства "Світоч" про визнання договору № БАМ-019/2021 від 29 жовтня 2021 року недійсним з дня його укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, існують сумнівності та суперечності щодо договору № БАМ-019/2021, який, за твердженням позивача, створений із протиправною метою введення в оману поручителя щодо фактичних обставин справи, у зв`язку з чим існує необхідність встановлення часу виготовлення зазначеного договору, зокрема часу нанесення відбитку печатки та проставлення підпису.

Також до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 3346/08-07/25 від 01.10.2025) Селянського (фермерського) господарства "Світоч" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріс Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" про визнання договору поруки № П-БАМ-019/2021 від 30.11.2021 недійсним. Ухвалою суду від 07.10.2025 зустрічну позовну заяву прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2843/25.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 (суддя Давиденко І.В.) відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Теріс Плюс" про призначення технічної експертизи. Залишено без розгляду первісний позов ТОВ "Теріс Плюс" до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", відповідача 2 - Селянського (фермерського) господарства "Світоч" про визнання недійсним договору № БАМ-019/2021 від 29.11.2021. Підготовче засідання відкладено на 15.12.2025 об 12 год. 00 хв.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач - ТОВ "Теріс Плюс" - повторно (втретє) не з`явився у підготовчі засідання, явка в які була визнана судом обов`язковою. Суд встановив, що позивач не з`явився в підготовчі засідання 08.10.2025, 03.11.2025 та 02.12.2025, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не подавав. Щодо засідання 02.12.2025 суд зазначив, що представник позивача звернувся із заявою про відкладення розгляду справи через неможливість явки за станом здоров`я, проте доказів поважності причин неявки до заяви не додано.

Щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалів справи достатньо для судового розгляду по суті, потреба в спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, відсутня, наявні у справі докази є належними та не є взаємно суперечливими.

Суд першої інстанції послався на пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд також послався на правові позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 13.10.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, а також у постановах Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/1771/22, від 17.10.2023 у справі № 910/25456/15.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теріс Плюс" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти та розглянути апеляційну скаргу без участі представника ТОВ "Теріс Плюс" по суті. Апеляційну скаргу ТОВ "Теріс Плюс" задовольнити. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Теріс Плюс" про призначення технічної експертизи та в частині залишення без розгляду первісного позову ТОВ "Теріс Плюс" до відповідача-1: ТОВ "Полетехніка", відповідача-2: С(Ф)Г "Світоч" про визнання недійсним договору № БАМ-019/2021 від 29.11.2021 скасувати. Справу № 908/2843/25 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу передчасною та прийнятою з порушенням норм процесуального права, посилаючись на підстави, передбачені статтею 280 ГПК України, а саме: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи апелянт зазначає, що ухвалою суду від 03.11.2025 було задоволено клопотання ТОВ «Теріс Плюс» та витребувано у ТОВ «Полетехніка» оригінал договору № БАМ-019/2021 від 29 жовтня 2021 року. Однак витребуваний оригінал договору ТОВ «Полетехніка» не було надано суду та іншим учасникам справи для огляду, а матеріали справи не містять жодного доказу виконання ТОВ «Полетехніка» зазначеної ухвали суду. Незважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку про достатність матеріалів для судового розгляду по суті та відсутність потреби у спеціальних знаннях, що, на переконання апелянта, є передчасним.

Апелянт вказує, що висновок суду суперечить вимогам статті 129-1 Конституції України, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, а ухвала суду від 03.11.2025 про витребування оригіналу договору залишилась невиконаною. Також, на думку апелянта, суд порушив принцип рівності учасників судового процесу, передбачений пунктом 2 частини 3 статті 2 ГПК України, оскільки, не проконтролювавши виконання власної ухвали, фактично надав перевагу відповідачам по справі.

Крім того, апелянт посилається на порушення судом вимог частини 1 статті 86 ГПК України, зазначаючи, що суд не має змоги всебічно та повно надати оцінку доказам (договору), не дослідивши оригінал цього договору, в той час як позивач зазначає про недійсність договору та заявляє клопотання про відповідну технічну експертизу. Також апелянт вказує на порушення частини 2 статті 86 ГПК України, оскільки суд, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про проведення технічної експертизи та зазначаючи про достатність матеріалів для розгляду справи, фактично надав перевагу тому, що договір укладено без жодних порушень. Апелянт також посилається на порушення частини 1 статті 210 ГПК України, зазначаючи, що суд не має змоги дослідити письмовий доказ - оригінал договору, який оскаржується, оскільки зазначений договір не було надано суду, а наявна в матеріалах справи копія договору викликає сумнів у позивача щодо укладення цього договору.

Щодо висновку суду про повторну (втретє) неявку представника позивача в судові засідання апелянт зазначає наступне. Ухвалою від 15.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, дата призначення справи до розгляду та визнання явки позивача обов`язковою зазначена ухвала не містить. Ухвалою від 26.09.2025 справу переведено на розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2025, проте явка сторін не визначалась обов`язковою. Таким чином, на переконання апелянта, засідання 08.10.2025 не може вважатися неявкою з обов`язковою явкою. Першою обов`язковою явкою апелянт вважає засідання 03.11.2025 (ухвалою від 08.10.2025 явку позивача визнано обов`язковою), другою - засідання 02.12.2025 (ухвалою від 03.11.2025 явку позивача визнано обов`язковою).

Щодо засідання 02.12.2025 апелянт зазначає, що директор ТОВ «Теріс Плюс» через підсистему «Електронний суд» подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки не мав змоги за станом здоров`я (інвалід 3-ї групи з діагнозом «Гіпертонія», вік - 68 років) забезпечити свою участь у судовому засіданні, а штатного юриста товариство не має. Однак зазначену заяву суд проігнорував. Крім того, апелянт звертає увагу, що відповідно до протоколу судового засідання від 02.12.2025 судове засідання було відкрито о 13 годині 17 хвилин, тоді як ухвалою суду розгляд було призначено на 12 годину 30 хвилин.

На підставі викладеного апелянт робить висновок, що висновок суду щодо третьої неявки позивача в зал судового засідання не знайшов свого підтвердження; 02.12.2025 директор ТОВ «Теріс Плюс» попереджав суд про неможливість явки через погіршення стану здоров`я; розгляд справи 02.12.2025 було проведено поза межами визначеного судом часу; єдиною безпідставною неявкою директора ТОВ «Теріс Плюс» у зал судового засідання є 03.11.2025. Апелянт вважає, що суд, відмовивши позивачу в задоволенні клопотання про проведення експертизи та залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача права на розгляд його справи в суді, передбаченого частиною 1 статті 4 ГПК України.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Селянське (фермерське) господарство "Світоч" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.2026р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/2843/25.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс”, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі №908/2843/25 (про залишення позову без розгляду) (суддя Давиденко І.В.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області

26.01.2026р. матеріали справи №908/2843/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс”, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.06.2026 о 12:00 год.

20.02.2026 до Центрального апеляційного гсоподарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Селянського (фермерського) господарства “Світоч” надійшла заява про залучення заявника в якості представника.

17.06.2026 до Центрального апеляційного гсоподарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Селянського (фермерського) господарства “Світоч”, Ковальчук Ірини Миуолаївни, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2026 заяву представника Селянського (фермерського) господарства “Світоч”, Ковальчук Ірини Миуолаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів задоволено.

В судове засідання 23.06.2026 з`явилася представник Селянського (фермерського) господарства “Світоч” - Ковальчук Ірина Миколаївна за допомогою власних засобів EasyCon та надала власні пояснення щодо вимог апеляційної скарги. Інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідних заяв та клопотаннь щодо причин неявки в призначене судове засідання преставниками сторін подано не було.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі “Осман проти Сполученого королівства” та від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

“Розумність” строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі “G. B. проти Франції”), тощо. Отже, поняття “розумний строк” є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (п.51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі “Цихановський проти України” (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ “Смірнова проти України” (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), “Карнаушенко проти України” (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно з усталеною судовою практикою та позицією ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В свою чергу, варто наголосити на тому, що визначення пріоритету на користь неучасті в судовому засіданні у випадку невизнання судом обов`язкової явки представника, не тягне за собою неможливість здійснення розгляду справи, тобто відсутність уповноваженого представника в судовому засіданні не є безумовною підставою для відкладення судового засідання.

До того ж, обставин, що ускладнювали б вирішення відповідного спору за наявними матеріалами судом не встановлено.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, зважаючи на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує, що судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

23.06.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Оскільки у відповідності до вимог частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи не входить до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, предметом даного апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25 в частині залишення без розгляду первісного позову ТОВ "Теріс Плюс" до ТОВ "Полетехніка" та С(Ф)Г "Світоч" про визнання недійсним договору № БАМ-019/2021 від 29.11.2021.

Відповідні доводи апеляційної скарги щодо : « … 1. Господарський суд Запорізької області дійшов хибного висновку, щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи, оскільки:

1. Ухвалою Суду від 03 листопада 2025 року по справі № 908/2843/25 Суд задовольнив клопотання ТОВ «Теріс Плюс» та витребував у ТОВ «Полетехніка» оригінал договору № БАМ-019/2021 від 29 жовтня 2021 року.

1. Однак, витребуваний оригінал договору ТОВ «Полетехніка» не було надано Суду та іншим учасникам справи для огляду.

2. Матеріали справи не містять жодного доказу, про виконання ТОВ «Полетехніка» ухвали суду від 03 листопада 2025 року.

2. Суд відмовляючи у задоволенні клопотання про проведення технічної експертизи дійшов висновку, що матеріалів справи достатньо для судового розгляду по суті і потреба в спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, відсутня, наявні у справі № 908/2843/25 докази є належними та не є взаємо- суперечливими.

1. Позивач по справі зазначає про недійсність договору № БАМ-019/2021 від 29 жовтня 2021 року, спрямовує обґрунтоване клопотання до Суду, про витребування оригіналу договору. Суд задовольняє відповідне клопотання, але ТОВ «Полетехніка» не надає оригіналу Договору і Суд приходить до висновку, що докази які містяться в матеріалах справи є належними та достатніми для того, щоб Суд прийняв відповідне рішення по справі.

2. Зазначений висновок Суду є передчасним та не відповідає вимогам:

- Ст. 129-1 Конституції України…

- п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України …

- ч. 1 ст. 86 ГПК України…

- ч. 2 ст. 86 ГПК України…

- ч. 1 ст. 210 ГПК України…» відхиляються колегією суддів як такі, що не входять до предмету доказування при дослідженні питання наявності підстав для залишення без розгляду первісного позову ТОВ "Теріс Плюс" до ТОВ "Полетехніка" та С(Ф)Г "Світоч" про визнання недійсним договору № БАМ-019/2021 від 29.11.2021.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 09.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ "Теріс Плюс" до ТОВ "Полетехніка" та С(Ф)Г "Світоч" про визнання договору № БАМ-019/2021 недійсним з дня його укладення; ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2843/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; ухвалою суду від 26.09.2025 задоволено клопотання ТОВ "Полетехніка" та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2025; 01.10.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява С(Ф)Г "Світоч" до ТОВ "Теріс Плюс" та ТОВ "Полетехніка" про визнання договору поруки № П-БАМ-019/2021 від 30.11.2021 недійсним; ухвалою суду від 07.10.2025 прийнято зустрічну позовну заяву та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2843/25; ухвалою суду від 08.10.2025 підготовче засідання відкладено на 03.11.2025, явку представника позивача за первісним позовом визнано обов`язковою; ухвалою суду від 03.11.2025 задоволено клопотання ТОВ "Теріс Плюс" про витребування доказів, витребувано у ТОВ "Полетехніка" оригінал договору № БАМ-019/2021 від 29 жовтня 2021 року; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 02.12.2025 о 12 год. 30 хв., явку ТОВ "Теріс Плюс" визнано обов`язковою, 01.12.2025 від ТОВ "Теріс Плюс" надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки за станом здоров`я; представники позивача за первісним позовом та відповідача 1 за первісним позовом у судове засідання 02.12.2025 не з`явились.

Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як визначено п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.10.2019 у справі №916/3616/15, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №910/1771/22, 17.10.2023 у справі №910/25456/15 викладено наступну правову позицію щодо застосування п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Оскільки матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, враховуючи повторну неявку позивача ТОВ «Теріс Плюс» у підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку по залишення первісного позову без розгляду і постановив ухвалу про залишення без розгляду первісного позову ТОВ «Теріс Плюс» до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка”, відповідача 2: Селянського (фермерського) господарства “Світоч” про визнання недійсним договору № БАМ-019/2021 від 29.11.2021.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … Висновок Суду, наведений в Оскаржуваній ухвалі, щодо третьої неявки позивача в зал судового засідання не знайшов свого підтвердження; 02 грудня 2025 директор ТОВ «Теріс Плюс» попереджав Суд про неможливість явки в зал судового через погіршення стану здоров`я; Розгляд справи 02 грудня 2025 року було проведено позамеждами визначеного Судом часу, не о 12:30, а о 13:17; Єдиною безпідставною неявкою директора ТОВ «Теріс Плюс» в зал судового засідання є 03 листопада 2025 року…» відхиляються колегією суддів як такі, що знаходяться в межах обов`язку апелянта нести негативні наслідки від невчинення відповідних дій (явки в судові засідання), що в свою чергу узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

В даній справі колегія суддів дійшла висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс” на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс”, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25 – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/2843/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Теріс Плюс”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови суддею Дарміним М.О. підписано 26.08.2026, суддею Кощеєвим І.М., у зв`язку з перебуванням у відпустці, ______________, суддею Чус О.В., у зв`язку з перебуванням у відпустці, ______________.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус