Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №906/1674/23 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Справа № 906/1674/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Степанчук С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача Найди Мілана Мироновича - не з`явився

відповідача Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" - не з`явився

відповідача ОСОБА_1 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2

на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 р.

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 03.06.2026 р.

у справі № 906/1674/23 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом ОСОБА_2

до відповідачів:

1. Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод"

2. ОСОБА_1

про стягнення 2 059 595,58 грн. недоплати за акції з урахуванням відсотків річних та інфляційних втрат і пені

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до додаткового рішення від 01.06.2026 р. Господарський суд Житомирської області частково задоволив заяву позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, відмовив у задоволенні заяв Акціонерного товариства "Рудь" від 12.11.2024 р. про відшкодування судових витрат, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024 р. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , викладеного у поясненнях від 21.05.2026 р., про залишення заяв відповідачів про відшкодування судових витрат без розгляду та залишив без розгляду клопотання ОСОБА_2 , викладені у поясненнях від 21.05.2026 р., про розгляд заяви позивача від 22.11.2024 р. про солідарне стягнення з відповідачів додаткових витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7700,00 грн. та про стягнення додаткових судових витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд ухвалив рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Рудь" на користь ОСОБА_2 12357,58 грн. витрат зі сплати судового збору, 24200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 214,00 грн. понесених поштових витрат та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12357,57 грн. витрат зі сплати судового збору, 24200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 214,00 грн. поштових витрат. Суд відмовив у стягненні з відповідачів 20500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Найді Мілану Мироновичу, 2399,60 грн. витрат на пальне та 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 р. в частині відмови в стягнені з відповідачів 20500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану ОСОБА_2 , 2399,60 грн. витрат на пальне, 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії та в частині залишення без розгляду заяв/клопотань позивача про додаткові судові витрати, в т.ч. від 22.11.2024 р. та від 21.05.2026 р., і ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути на користь ОСОБА_2 з Акціонерного товариства "Рудь" 37750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1199,80 грн. витрат на пальне, 126,92 грн. витрат на сплату банківської комісії та стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 37750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1199,80 грн. витрат на пальне та 126,92 грн. витрат на сплату банківської комісії.

Вважає необґрунтованим та незаконним зменшення розміру відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 20500,00 грн.

Зазначає, що усі процесуальні документи, які оформлялись адвокатом, підготовлені виключно у зв`язку із подачею відповідачами процесуальних документів/заяв/заперечень, які суд першої інстанції долучав до матеріалів справи та детально розглядав, що потребувало належних професійних заперечень позивача/його адвоката. У зв`язку з цим вважає, що якщо суд долучав до матеріалів справи відповідні процесуальні документи відповідачів, тому позивач мав підстави для висновку, що ці документи знадобляться суду для визначення результатів розгляду справи, а відтак позивачу необхідно було реагувати на письмові заяві відповідача.

Посилається на норми ст. 123 ГПК України та вважає необґрунтованим і незаконним зменшення розміру відшкодування інших витрат позивача на загальну суму 2653,44 грн.

Вважає, що правнича допомога може бути необхідною і надаватись після спливу п`ятиденного терміну, який встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу. Пояснює, що правнича допомога клієнту адвокатом особливо важлива для клієнта, оскільки фактично адвокат захищає не лише інтереси клієнта по стягненню попередніх судових витрат, але і захищає клієнта в частині можливого стягнення з нього 400000,00 грн., заявлених відповідачами судових витрат. Таким чином доводить, що відмова у стягненні 6600,00 грн за актом виконаних робіт від 20.05.2026 р. є неправомірною.

Просить скасувати пункт 8 додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 р. у справі № 906/1674/23 в частині відмови у стягненні з відповідачів 20500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану ОСОБА_2 , 2399,60 грн. витрат на пальне, 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії та в частині залишення без розгляду заяви/клопотання позивача від 21.05.2026 р. про додаткові судові витрати і ухвалити нове рішення в таких частинах, яким збільшити суму судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_2 , а саме: з Акціонерного товариства "Рудь" збільшити усього на 14876,72 гривні, у тому числі: на 13550,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто - до 37750,00 грн., на 1199,80 грн. витрат на пальне та на 126,92 грн. витрат на сплату банківської комісії; з ОСОБА_1 збільшити усього на 14876,72 гривні, у тому числі: на 13550,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто - до 37750,00 грн., на 1199,8 грн. витрат на пальне, і 126,92 грн. витрат на сплату банківської комісії.

Відповідачі Акціонерне товариство "Рудь" та ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу не подали і не забезпечили явку представників у судове засідання 01.09.2026 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 254 у т.12, 35 у т.13/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідачів. За наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволити.

В судовому засіданні 01.09.2026 р. було відкладено ухвалення та проголошення постанови у справі до 03.09.2026 р. Сторони не забезпечили участь представників в судовому засіданні 03.09.2026 р.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

23.12.2023 р. ОСОБА_2 подав до Господарського суду Житомирської області позов про солідарне стягнення з Акціонерного товариства "Рудь" та ОСОБА_1 2059595,58 грн., у тому числі 592574,40 грн. недоплати, 110316,00 грн. 3% річних, 439408,02 грн. інфляційних втрат та 917297,16 грн. пені (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 01.05.2024 р.).

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у загальному розмірі 31236,00 грн., з яких 10736,00 грн. судового збору, 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 500,00 грн. поштових і фінансових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору /а.с. 78 у т.1/. Також у прохальній частині позовної заяви позивач просив надати йому право подати докази понесених судових витрат протягом п`яти робочих днів після розгляду справи по суті та призначити окреме судове засідання щодо судових витрат /а.с. 16 у т.1/.

23.05.2024 р. позивач ОСОБА_2 подав суду у письмовій формі спростування щодо доповнень до відзиву ОСОБА_1 , зазначивши також, що позивач залишає за собою право додатково заявити до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150000,00 грн.

Відповідно до рішення від 07.11.2024 р. у даній справі № 906/1674/23 Господарський суд Житомирської області позов задоволив частково та ухвалив про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 592574,40 грн. доплати за акції, 4906,93 грн. 3 % річних та 7138,77 грн. інфляційних втрат. Суд відмовив в частині стягнення 105409,07 грн. 3 % річних, 432269,25 грн. інфляційних втрат та 917297,16 грн. пені.

12.11.2024 р. відповідач Акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» подав заяву про відшкодування судових витрат, у якій заявив до стягнення з позивача 120000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу /а.с. 124 – 125 у т.5/.

12.11.2024 р. відповідач ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у якій просив покласти на позивача 280000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу /а.с. 139 - 141 у т.5/.

13.11.2024 р. (понеділок) позивач ОСОБА_2 подав суду заяву (датовану 12.11.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення, у якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 68900,00 грн., інші витрати у розмірі 3181,44 грн. та судовий збір у розмірі 24715,15 грн. /а.с. 158-161 у т.5/. На підтвердження заявлених витрат позивач разом із заявою надав суду копії договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 р. та додатку №1 до нього /а.с. 170 – 171 у т.5/, акта приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2024 р. на суму 68900,00 грн. /а.с. 171 зв. – 172 у т.5/, квитанцій про сплату адвокату авансу у розмірі 15000,00 грн. /а.с. 164 у т.5/, фіскального чека на придбання пального від 17.04.2024 р. на суму 2399,60 грн. /а.с. 165 у т.5/, а також документів на підтвердження понесених поштових витрат і витрат зі сплати банківських комісій /а.с. 162 - 163, 165 зв. – 168 у т.5/.

22.11.2024 р. позивач ОСОБА_2 подав заяву про стягнення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, у якій просив додатково до судових витрат, заявлених у заяві від 12.11.2024 р., стягнути солідарно з відповідачів 7700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з підготовкою заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечень на заяви відповідачів про відшкодування судових витрат. На підтвердження цих витрат до заяви долучено акт виконаних робіт від 22.11.2024 р. на загальну суму 7700,00 грн. за виконані адвокатом роботи тривалістю 3,5 години /а.с. 213-219 у т.5/.

Відповідно до ухвали від 27.11.2024 р. у справі № 906/1674/23 Господарський суд Житомирської області залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 від 22.11.2024 р. про стягнення солідарно з відповідачів 7700,00 грн. додаткових витрат на професійну правничу допомогу, і така ухвала не оскаржена.

Відповідно до постанови від 24.03.2025 р. у справі № 906/1674/23 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 07.11.2024 р. у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат і ухвалив в цій частині нове рішення, згідно з яким підлягає стягненню солідарно з АТ «Рудь» та ОСОБА_1 на користь Найди М.М. 592574,40 грн. доплати за акції АТ «Житомирський маслозавод», 110255,30 грн. 3% річних та 439408,02 грн. інфляційних втрат. Суд відмовив у стягненні 60,70 грн. 3% річних та 917297,16 грн. пені.

Відповідно до постанови від 01.12.2025 р. у справі № 906/1674/23 Верховний Суд касаційні скарги АТ «Рудь», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.11.2024 р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 р. залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.11.2024 р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 р. залишив без змін.

Згідно з ухвалою від 24.03.2026 р. у справі № 906/1674/23 Господарський суд Житомирської області призначив судове засідання для розгляду заяв сторін про відшкодування судових витрат та ухвалення додаткового рішення.

22.05.2026 р. позивач ОСОБА_2 подав до Господарського суду Житомирської області письмові пояснення, у яких серед іншого просив залишити заяви відповідачів про відшкодування судових витрат без розгляду та без задоволення, повторно розглянути його заяву від 22.11.2024 р. про стягнення 7700,00 грн. додаткових витрат на професійну правничу допомогу, а також стягнути додатково понесені ним витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду заяв сторін про судові витрати /а.с. 156 – 161 у т.12/. На підтвердження додатково понесених витрат на професійну правничу допомогу до письмових пояснень позивач долучив акт виконаних робіт від 20.05.2026 р., відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 6600,00 грн. /а.с. 164 у т.12/. У письмових поясненнях від 21.05.2026 р. позивач також зазначив про допущену у заяві від 12.11.2024 р. технічну помилку при визначенні розміру витрат зі сплати банківської комісії та зменшив заявлену до стягнення суму таких витрат з 353,84 грн. до 253,84 грн. Крім того, разом із письмовими поясненнями від 21.05.2026 р. позивач подав суду засвідчену копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на підтвердження обставин поїздки до Господарського суду Житомирської області 17.04.2024 р. і витрат на пальне.

Ухвалюючи 01.06.2026 р. оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяв Акціонерного товариства "Рудь" від 12.11.2024 р. про відшкодування судових витрат, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024 р. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, відмовив у задоволенні клопотання Найди Мілана Мироновича, викладеного у поясненнях від 21.05.2026 р., про залишення заяв відповідачів про відшкодування судових витрат без розгляду та ухвалив про стягнення з відповідача Акціонерного товариства "Рудь" на користь позивача ОСОБА_2 12357,58 грн. витрат зі сплати судового збору, 24200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 214,00 грн. понесених поштових витрат та про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 12357,57 грн. витрат зі сплати судового збору, 24200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 214,00 грн. понесених поштових витрат.

Керуючись нормами ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому апеляційний суд перевіряє додаткове рішення в частині відмови у стягненні з відповідачів 20500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачеві Найді М.М. адвокатом, 2399,60 грн. витрат на паливо та 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії та в частині залишення без розгляду клопотань ОСОБА_2 , викладених у поясненнях від 21.05.2026 р., про розгляд заяви позивача від 22.11.2024 р. про солідарне стягнення з відповідачів додаткових витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7700,00 грн. та про стягнення 6600 грн. додаткових судових витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката.

Колегія суддів встановила, що додаткове рішення суду першої інстанції в решті не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє додаткове рішення суду першої інстанції в такій частині.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні 20500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану Найді М.М. адвокатом, виснував про необґрунтованість витрат на оплату за послуги з підготовки спростування заперечень відповідачів щодо заяви про зміну предмета позову від 01.05.2024 р., спростування щодо аргументів доповнень до відзиву відповідача від 23.05.2024 р., письмових заперечень проти клопотання представника відповідача, письмових заперечень проти міркувань адвоката відповідача 26.09.2024 р. та клопотання про застосування правових позицій Верховного Суду від 08.10.2024 р. Суд зазначив, що підготовка цих документів належить до послуг, щодо яких позивач мав особистий намір.

Крім того, суд визнав необґрунтованим включення позивачем до переліку засідань, в яких брав участь його представник, відповідно до акта виконаних робіт від 07.11.2024 р., судового засідання, яке відбулось 22.11.2024 р.

Відмовивши у стягненні 2399,60 грн. витрат на пальне та 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії, суд першої інстанції виснував, що ані витрати на паливо, ані витрати зі сплати банківської комісії не відносяться до судових витрат, визначених нормами ст. 123 ГПК України.

Залишивши без розгляду клопотання позивача ОСОБА_2 про розгляд заяви від 22.11.2024 р. про солідарне стягнення з відповідачів додаткових витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7700,00 грн. та про стягнення додаткових судових витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6600,00 грн. суд першої інстанції виснував, що відповідно до ухвали від 27.11.2024 р. заяву позивача від 22.11.2024 р. про стягнення солідарно з відповідачів 7700,00 грн. додаткових витрат на професійну правничу допомогу вже залишено без розгляду, тому підстави для її повторного розгляду відсутні. Також суд зазначив, що докази щодо додаткових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6600,00 грн. за актом виконаних робіт від 20.05.2026 р. подані ОСОБА_2 поза межами строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, що є підставою для залишення відповідного клопотання без розгляду.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів, наданих стороною.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, у відповідності до норм ст. 126 та ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2023 р. у справі № 903/378/22, від 02.05.2023 р. у справі № 915/1788/21, та від 15.08.2023 р. у справі № 914/2848/20.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору (у позовній заяві) подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в т.ч. витрат на правничу допомогу та поштових і фінансових витрат та зазначив, що такі докази будуть подані протягом п`яти робочих днів після розгляду справи по суті. /а.с. 78 у т.1/.

23.05.2024 р. позивач ОСОБА_2 подав письмові спростування щодо аргументів доповнень до відзиву Рудя П.В., зазначивши одночасно, що залишає за собою право додатково заявити до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150000,00 грн. у зв`язку із укладенням договору з адвокатом.

Після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору позивач в порядку, визначеному ч.8 ст.129 ГПК України подав суду докази витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 68900,00 грн. та інших витрат у розмірі 3181,44 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Бєлкіним Леонідом Михайловичем на підставі договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 р. та додатку № 1 від 07.05.2024 р. до цього договору /а.с. 170-171 у т.5/, а також – на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1068392 від 10.05.2024 р. /а.с. 189 у т.2/.

Відповідно до п. 2.1.1 договору про надання правової допомоги, який укладений 07.05.2024 р. адвокатом Бєлкіним Леонідом Михайловичем та Найдою Міланом Мироновичем як клієнтом, адвокат зобов`язується представляти інтереси клієнта у всіх державних та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі в органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, в органах податкової служби, а також вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі та зацікавленій особі, свідку, стягувачу або боржнику з приводу стягнення доплати (відшкодування збитків) за примусово вилучені акції Акціонерного Товариства «Житомирський Маслозавод», отримувати від імені клієнта документи та речі раніше вилучені на підставі нормативних актів.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір і порядок оплати гонорару за послуги за цим договором та інші особливі умови їх оплати визначаються додатками до цього договору та актами приймання-передачі виконаних робіт, виходячи з розміру оплати 4000,00 грн. за 1 годину роботу адвоката.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 1 від 07.05.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 07.05.2024 р. клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання вести від імені клієнта справу № 906/1674/23 в Господарському суді Житомирської області та виконувати всі інші зобов`язання, передбаченні в договорі про надання правової допомоги від « 07» травня 2024 року.

Згідно з п. 2.1 додатку № 1 за послуги, що надаються адвокатом згідно з даним додатком № 1 до вказаного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар за актами приймання-передачі виконаних робіт, виходячи з розміру оплати 4000,00 грн за 1 годину роботи адвоката.

Відповідно до п. 2.2 додатку № 1 адвокат надає клієнту знижку у розмірі 45% у зв`язку із тим, що клієнт залучає для участі в судовому процесі інших експертів, спеціалістів, інших співвиконавців в різних сферах, та адвокат вступив у справу № 906/1674/23 вже на етапі закінчення підготовчого провадження і не готував позовну заяву та інші початкові процесуальні документи. Таким чином, клієнт сплачує адвокату гонорар за актами приймання-передачі виконаних робіт, виходячи з розміру оплати 2200,00 грн за 1 (одну) годину роботи адвоката.

На виконання умов договору сторони підписали акт виконаних робіт від 07.11.2024 р. /а.с. 171 зв. – 172 у т.5/, відповідно до якого адвокат надав клієнту послуги з вивчення матеріалів справи № 906/1674/23 вартістю 4400,00 грн., участі у 13 судових засіданнях вартістю 34100,00 грн. та розробки і підготовки процесуальних документів вартістю 30800,00 грн., а саме : спростування заперечень відповідачів від 01.05.2024 р. щодо заяви позивача про зміну предмета позову вартістю 2200,00 грн., спростування позивача щодо аргументів доповнень до відзиву відповідача Рудя П.В. від 23.05.2024 р. вартістю 4400,00 грн., письмових заперечень позивача проти клопотання від 19.07.2024 р. представника відповідача від 22.07.2024 р. вартістю 4400,00 грн., письмових пояснень позивача з приводу експертно визначених цін на акції від 24.09.2024 р. та вивчення висновку експертів № 1041/56301 вартістю 8800,00 грн., письмових заперечень позивача проти міркувань адвоката Рудя П.В. від 26.09.2024 р. вартістю 3300,00 грн., клопотання про застосування правових позицій Верховного Суду від 08.10.2024 р. вартістю 4400,00 грн., письмових пояснень щодо правової позиції позивача у судових дебатах від 21.10.2024 р. вартістю 3300,00 грн.

Відповідно до п. 3 акта виконаних робіт загальна вартість наданих адвокатом послуг відповідно до акта виконаних робіт від 07.11.2024 р. становить 68900,00 грн. за 31,5 годин роботи адвоката.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в процесі розгляду справи у суді першої інстанції були подані за підписом адвоката Бєлкіна Л.М. спростування заперечень відповідачів щодо заяви позивача про зміну предмета позову /а.с. 212 – 214 у т.2/ спростування щодо аргументів доповнень до відзиву Рудя П.В. /а.с. 240 – 244 у т.2/, спростування тверджень АТ «Житомирський Маслозавод» (АТ «Рудь») заявлених в клопотанні від 14.06.2024 р. /а.с. 41 – 44 у т.4/, заперечення на заяву щодо висновку експертів та на клопотання про виклик експертів /а.с. 69 – 77 у т.4/, заперечення проти клопотання представника відповідача від 19.07.2024 р. /а.с. 149 – 154 у т.4/, заперечення на письмові додаткові пояснення відповідачів від 17.07.2024 р. /а.с. 215 – 218 у т.4/, пояснення з приводу експертно визначених цін на акції /а.с. 224 – 229 у т.4/, заперечення проти міркувань адвоката Кудрицького Р.П. /а.с. 1 – 7 у т.5/, клопотання про застосування правових позицій Верховного Суду /а.с. 17 – 19 у т.5/, спростування заяв Рудя П.В. у письмових судових дебатах /а.с. 54 – 57 у т.5/, письмові судові дебати /а.с. 62 – 67 у т.5/, пояснення щодо неможливості та незаконності зупинення провадження у справі № 906/1674/23 до розгляду касаційної скарги у справі № 910/8714/18 /а.с. 90 – 91 у т.5/.

Також процесуальними документами підтверджено, що представник позивача адвокат Бєлкін Л.М. брав участь у судових засіданнях 14.05.2024 р., 23.05.2024 р., 18.06.2024 р., 21.06.2024 р., 28.06.2024 р., 30.08.2024 р., 27.09.2024 р., 11.10.2024 р., 23.10.2024 р., 30.10.2024 р. та 07.11.2024 р. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне включення позивачем до акту виконаних робіт від 07.11.2024 р. вартість участі представника в судовому засіданні 22.11.2024 р., оскільки станом на дату складання акта виконаних робіт 07.11.2024 р. і в подальшому таке судове засідання 22.11.2024 р. не відбулося (протокол судового засідання відсутній, і інші докази протилежного у справі відсутні), а отже і участь представника позивача у такому засіданні не відбулась, тобто - не було фактично надано такої послуги як участь в судовому засіданні 22.11.2024 р.

Відповідно, позивачу підлягають відшкодуванню 31900,00 грн. витрат на правничу допомогу як оплата за участь адвоката в судових засіданнях.

Разом з тим, такі надані адвокатом послуги як вивчення матеріалів справи, участь представника у судових засіданнях, підготовка та подання до суду процесуальних документів підтверджені матеріалами справи, були пов`язані з розглядом справи, отже – були необхідними та реальними.

Колегія суддів вважає необґрунтованим і незрозумілим висновок суду першої інстанції про те, що підготовка деяких процесуальних документів належить до послуг, щодо яких позивач мав особистий намір.

Колегія суддів вважає обгрунтованими пояснення позивача/представника позивача про те, що відповідні процесуальні документи були підготовлені адвокатом у зв`язку з поданням відповідачами власних заяв, клопотань, заперечень та пояснень, а тому їх підготовка була необхідною з метою належного представництва та захисту інтересів позивача у суді. При цьому заслуговують на увагу доводи представника позивача, що незалежно від форми таких заяв (письмової чи усної) вивчення поданих відповідачем заяв, клопотань, заперечень та пояснень і підготовка відповідних заяв/пояснень/заперечень як реагування позивача потребувало часу, про який і зазначено в акті.

У даному випадку визначальним є зв`язок поданих позивачем документів із розглядом справи та реальність наданих послуг.

Звертається увага, що у акті виконаних робіт від 07.11.2024 р. /а.с. 171 зв. – 172 у т.5/ зазначено про підготовку адвокатом семи процесуальних документів, тоді як з матеріалів справи вбачається, що за підписом адвоката Бєлкіна Л.М. до суду першої інстанції було подано 12 процесуальних документів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлені позивачем 30800,00 грн. витрат на правничу допомогу як підготовку процесуальних документів є розумно необхідними для конкретної справи, співмірними із складністю справи, значенням цієї справи для сторони та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які є реальними і необхідними.

Тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 18700,00 грн. витрат на правничу допомогу за підготовку процесуальних документів підлягає скасуванню з ухваленням в такій частині нового рішення про відшкодування такої суми витрат за рахунок відповідача.

Колегія суддів відзначає, що позивач заявив до стягнення з відповідачів 68900,00 грн. витрат на правничу допомогу, однак зі змісту акта виконаних робіт від 07.11.2024 р. /а.с. 171 зв. – 172 у т.5/ вбачається, що загальна вартість окремо зазначених у ньому послуг арифметично становить 69300,00 грн. З урахуванням вищенаведеного, обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню, є 30800,00 грн. витрат на правничу допомогу за підготовку процесуальних документів, 31900,00 грн. витрат на правничу допомогу за участь адвоката у судових засіданнях та 4400,00 грн. витрат на правничу допомогу, яка полягала у підготовці до справи як вивченні матеріалів справи, а всього 67100,00 грн. У стягненні решти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1800,00 грн. слід відмовити.

Так само колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що витрати на пальне не відносяться до жодних із видів витрат, визначених ст. 123 ГПК України.

Колегія суддів відзначає, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.

Аналогічні правові висновки щодо можливості відшкодування витрат пов`язаних із прибуттям до суду викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 30.09.2020 р. у справі № 379/1418/18, від 12.07.2022 р. у справі № 903/261/21, від 18.05.2022 р. у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 р. у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 р. у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 р. у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 р. у справі № 910/21424/21 та від 01.08.2024 р. у справі № 904/2768/23 і такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, витрати представника позивача, пов`язані з прибуттям до суду для участі у судовому засіданні, є складовою судових витрат і підлягають компенсації нарівні з іншими витратами.

На підтвердження таких витрат на пальне у сумі 2399,60 грн. позивач надав суду копію фіскального чека ТОВ «Окко-Драйв» № 7088 від 17.04.2024 р. /а.с. 165 у т.5/, відповідно до якого 17.04.2024 р. у м. Києві було придбано 40 літрів бензину за ціною 59,99 грн. за один літр на загальну суму 2399,60 грн. У заяві про відшкодування судових витрат позивач зазначив, що пальне придбано перед виїздом до м. Житомира для участі у судовому засіданні 17.04.2024 р., відстань за маршрутом Київ – Житомир – Київ становить 280 км, а поїздка здійснювалась автомобілем Lexus RX 350, витрата пального якого становить не менше 15 л/100 км. Крім того, у письмових поясненнях від 21.05.2026 р. позивач на підтвердження обставин такої поїздки подав суду засвідчену копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Lexus RX 350. Протоколом судового засідання від 17.04.2024 р. у справі № 906/1674/23 підтверджено, що позивач Найда М.М. брав участь у судовому засіданні 17.04.2024 р. безпосередньо у залі судових засідань у приміщенні Господарського суду Житомирської області, тоді як місцем проживання позивача Найди М.М. є місто Київ.

Колегія суддів враховує, що відповідно до Базових норм витрат палива, що є доповненням до Методичних рекомендацій з нормування витрат палива, розроблених ДП «ДержавтотрансНДІпроект» у редакції від 17.11.2023 р., базова лінійна норма витрати палива для автомобіля Lexus RX 350 з об`ємом двигуна 3456 куб. см становить 12,8 л на 100 км. Враховуючи відстань за маршрутом Київ – Житомир – Київ у 280 км, розрахунковий обсяг витрат палива на таку поїздку становить 35,84 л (280 км Ч 12,8 л / 100 км).

Враховуючи підтверджену фіскальним чеком вартість палива 59,99 грн. за 1 літр, обґрунтованими є витрати позивача на пальне у сумі 2150,04 грн. (35,84 л Ч 59,99 грн.), і саме така сума витрат на пальне підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Відповідно, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 2150,04 грн. витрат на пальне підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення таких витрат. У стягненні 249,56 грн. витрат на пальне необхідно відмовити з підстав недоведеності таких витрат.

Щодо відмови у стягненні 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції і відзначає наступне.

Банківська комісія - це грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Банківська комісія береться також за оплату чеків, розміщення депозитів, виконання постійних доручень, пряме дебетування.

З огляду на вказане, колегія суддів висновує про те, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати на сплату судового збору без врахування комісії банку, оскільки банк було обрано заявником самостійно, та банківська комісія за своєю суттю не є частиною судового збору чи судовими витратами, що встановлені державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов`язковим до сплати. Комісію за обслуговування було стягнуто обраним позивачем банком за надання йому банківської послуги.

Аналогічні правові висновки щодо відсутності підстав для стягнення банківської комісії як судових витрат викладено у постановах Верховного Суду від 25.01.2023 р. у справі № 523/12032/18, від 22.04.2020 р. у справі № 522/19433/17, від 06.11.2019 р. у справі № 490/7071/16-ц, від 10.10.2019 р. у справі № 320/8618/15-ц, від 12.12.2018 р. у справі № 752/11896/17-ц, від 20.06.2018 р. у справі № 127/2871/16-ц та від 05.02.2025 р. у справі № 523/10351/21 і такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії є правильним і підстави для його скасування в цій частині не встановлені.

Так само є обґрунтованим рішення суду першої інстанції та відповідно відсутні підстави для його скасування в частині залишення без розгляду клопотань ОСОБА_2 , викладених у поясненнях від 21.05.2026 р., про розгляд заяви позивача від 22.11.2024 р. про солідарне стягнення з відповідачів додаткових витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7700,00 грн. та про стягнення додаткових судових витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6600,00 грн.

Відповідно до ухвали від 27.11.2024 р. у справі № 906/1674/23 Господарський суд Житомирської області залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 від 22.11.2024 р. про стягнення солідарно з відповідачів 7700,00 грн. додаткових витрат на професійну правничу допомогу. Така ухвала не оскаржувалася, набрала законної сили та є чинною, а тому відсутні підстави для повторного розгляду заяви Найди М.М. від 22.11.2024 р. про стягнення солідарно з відповідачів 7700,00 грн. додаткових витрат на професійну правничу допомогу.

Натомість докази додаткових судових витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6600,00 грн. були подані позивачем 21.05.2026 р., тобто через півтора роки після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору, що є порушенням ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою передбачено п`ятиденний строк для подання відповідних доказів, і суд першої інстанції з урахуванням цієї обставини обґрунтовано і мотивовано залишив заяву про долучення таких доказів без розгляду.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що заяви про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявами про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 р. у справі № 910/9714/22 і такий висновок враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 р. на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням нового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача, зокрема, 18700,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2150,04 грн. витрат на паливо. Додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 1800,00 грн. витрат на правничу допомогу, 249,56 грн. витрат на паливо, 253,84 грн. витрат зі сплати банківської комісії та в частині залишення без розгляду клопотань ОСОБА_2 , викладених у поясненнях від 21.05.2026 р., про розгляд заяви позивача від 22.11.2024 р. про солідарне стягнення з відповідачів додаткових витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7700,00 грн. та про стягнення додаткових судових витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6600,00 грн. відповідає матеріалам справи і не встановлено підстав для його скасування чи зміни.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задоволити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 р. у справі № 906/1674/23 скасувати в частині відмови у стягненні 18700,00 грн. витрат на правничу допомогу та в частині відмови у стягненні 2150,04 грн. витрат на паливо.

Ухвалити в цих частинах нове рішення про задоволення таких вимог та викласти пункти 6 - 8 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:

"6. Стягнути з Акціонерного товариства "Рудь" (10002, м. Житомир, вул. Івана Гонти, буд. 4, код ЄДРПОУ 00182863) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 12357,58 грн. витрат зі сплати судового збору, 33550,00 грн. витрат на правничу допомогу, 1075,02 грн. витрат на паливо та 214,00 грн. поштових витрат.

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 12357,57 грн. витрат зі сплати судового збору, 33550,00 грн. витрат на правничу допомогу, 1075,02 грн. витрат на паливо та 214,00 грн. поштових витрат.

8. Відмовити у стягненні з відповідачів Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" та ОСОБА_1 1800,00 грн. витрат на правничу допомогу, 249,56 грн. витрат на паливо та 253,84 грн. витрат по сплаті банківської комісії.".

В інших частинах додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 р. у справі № 906/1674/23 залишити без змін.

Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/1674/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 04.09.2026 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.