Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №911/3417/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Справа № 911/3417/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім"

про стягнення 3 119 068,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" про стягнення 3 119 068,10 грн, з яких 3 011 103,30 грн безпідставно отриманих коштів, 60 447,11 грн інфляційних втрат та 47 517,69 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №911/3417/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" 970 276,88 грн безпідставно отриманих коштів, 15 311,77 грн 3 % річних, 19 478,06 грн інфляційних втрат та 15 076,00 грн витрат на оплату судового збору. У задоволенні позову про стягнення 2 040 826,42 грн безпідставно отриманих коштів, 32 205,92 грн 3 % річних та 40 969,05 грн інфляційних втрат відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням у частині задоволених позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №911/3417/25 та відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" у повному обсязі.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №911/3417/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01 липня 2026 року.

12 червня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвокатом Войтко О.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №911/3417/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" - без задоволення, а також стягнути з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн судових витрат. Поряд з цим, позивач повідомив, що розмір витрат, які поніс позивач при перегляді даної справи в Північно-західному апеляційному господарському суді складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн та заявив, що докази (рахунок, акт виконаних робіт та ін.) щодо розміру судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з відповідною заявою.

30 червня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" адвокатом Поліщуком В.В. подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та їх долучення до матеріалів справи, а також додаткові пояснення.

21 липня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвокатом Войтко О.В. подано заперечення на зазначене клопотання відповідача та додаткові пояснення.

Разом з цим, подані сторонами додаткові пояснення від 30.06.2026 та 21.07.2026 судом апеляційної інстанції не досліджувалися та не оцінювалися, оскільки суд не надавав учасникам справи дозволу на їх подання відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України. Судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання відповідача від 30.06.2026 про поновлення строку на подання доказів та їх долучення до матеріалів справи відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №911/3417/25 без змін.

27 липня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвокатом Войтко О.В. через систему "Електронний суд" подано клопотання про стягнення судових витрат про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25 у розмірі 40 000,00 грн до вказаного клопотання додано: договір про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024, додаткову угоду №18/26 від 03.06.2026, протокол узгодження розміру гонорару від 03.06.2026, акт прийому-передачі виконаних робіт від 22.07.2026 та рахунок на оплату №00323 від 22.07.2026.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.07.2026 вказане клопотання залишено без руху та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" десятиденний строк для подання доказів направлення копії клопотання з додатками відповідачу.

30 липня 2026 року представником ТОВ "Агролідер.ЮА" адвокатом Войтко О.В. через систему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції подана заява про усунення недоліків до якої долучено докази направлення копії клопотання про стягнення судових витрат у даній справі з додатками відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" засобами поштового зв`язку - опис вкладення у цінний лист за поштовим ідентифікатором 0420700277150, фіскальний чек.

Судом апеляційної інстанції звернуто увагу сторін, що відповідно до табелю робочого часу в Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" колегія суддів в період: суддя Гудак А.В. з 04.08.2026 до 31.08.2026, суддя Петухов М.Г. з 03.08.2026 по 04.09.2026, суддя Мельник О.В. з 03.08.2026 по 06.09.2026 перебуватиме у відпустці.

З метою забезпечення судом процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо подання іншим учасником заяви про зменшення судових витрат або заперечення у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, з дотриманням вимог статей 32, 169 ГПК України, приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумного строку розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку розглянути клопотання представника ТОВ "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25 без повідомлення учасників справи після виходу колегія суддів з відпустки.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2026 клопотання прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" до 10.08.2026 надати заяву про зменшення судових витрат або заперечення щодо їх відшкодування.

10 серпня 2026 року ТОВ "Агро-Вім" подано заяву про зменшення судових витрат, в якій відповідач заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу вважає значно завищеним та відповідно має становити не більше 10 000,00 грн.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3417/25 та подані на його обґрунтування докази у сукупності з матеріалами апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його часткового задоволення враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвокат Войтко О.В. на підтвердження факту понесення ним в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру надав суду апеляційної інстанції такі докази: договір про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024, додаткову угоду №18/26 від 03.06.2026, протокол узгодження розміру гонорару від 03.06.2026, акт прийому-передачі виконаних робіт від 22.07.2026 та рахунок на оплату №00323 від 22.07.2026.

01 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" (ідентифікаційний код 44857595) в особі директора Юрія Волошина, який діє на підставі статуту, як клієнтом та адвокатом Войтко Олександром Володимировичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000101 від 19.02.2018, як адвокатом укладено договір про надання правової допомоги №1-03/24 (а.с.6 т.3).

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручив, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що адвокат бере на себе виконання правової допомоги та надання консультацій, а саме: надання юридичної допомоги та представництво інтересів клієнта. Клієнт даним договором уповноважує Войтко Олександра Володимировича діяти в його інтересах і від його імені, здійснювати всі дії, пов`язані з наданням юридичної/правової допомоги і захисту прав юридичної особи, конституційних прав і свобод, а також інтересів, що охороняються законом, у тому числі здійснювати представництво клієнта, зокрема в усіх державних, комунальних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, в Верховному Суді України, в органах виконавчої влади, органах МВС, в тому числі в центральному та територіальних органах Національної поліції України, прокуратурі та у будь-яких інших організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування;

За пунктів 4.1-4.4 договору, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Сторони погодили, що розмір гонорару за годину роботи адвоката становить 0,25 мінімальної заробітної плати встановленої на дату виставлення рахунку на оплату та інших додатково понесених витрат, або за згодою сторін фіксований розмір гонорару за протоколом узгодження розміру гонорару, якщо інше не визначено додатковою угодою. Вартість послуг з надання правової/правничої допомоги та її обсяг визначається в описі/переліку робіт чи/або в протоколі узгодження розміру гонорару та сплачується на підставі виставленого(-них) адвокатом рахунку(-ків) протягом 30-ти днів, якщо інше не визначено додатковою угодою. Акт прийому-передачі виконаних робіт складається після виконання робіт.

03 червня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" та адвокатом Войтко О.В. укладено додаткову угоду №18/26 до договору №1-03/24 (а.с.7 т.3).

Згідно пункту 1.1 додаткової угоди, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову/правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024, зокрема у Північно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ «Агро-Вім» (і.к. 31285774) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі № 911/3417/25 за позовом ТОВ «Агролідер.ЮА» до ТОВ «Агро-Вім» про стягнення грошових коштів. Сторони погодили, що дана правова/правнича допомога оплачується клієнтом на підставі виставлених адвокатом рахунків не залежно від стадії процесу та ухвалення рішення по справі в суді другої інстанції (у Північно-західному апеляційному господарському суді). Дана додаткова угода вважається виконаною в момент ухвалення рішення по справі в суді другої інстанції (у Північно-західному апеляційному господарському суді).

Відповідно до пункту 1.2 за даною додатковою угодою розмір гонорару адвоката є фіксованою сумою, що складає 40 000,00 грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правової/правничої допомоги, визначеної договором № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та даної додаткової угоди. Гонорар поверненню не підлягає.

Пунктом 1.3 додаткової угоди встановлено, що оплата гонорару за надання правової/правничої допомоги та представництва клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №911/3417/25 здійснюється на підставі виставленого адвокатом рахунку протягом 30-ти днів з моменту його отримання клієнтом.

03 червня 2026 року сторони підписали протокол узгодження розміру гонорару до договору №1-03/24 та додаткової угоди №18/26. У пункті 1 протоколу повторно визначено предмет правничої допомоги - представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" у Північно-західному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" у справі №911/3417/25, а також установлено, що послуги оплачуються незалежно від стадії процесу та результату апеляційного розгляду (а.с. 8 т.3).

Пунктом 2 протоколу погоджено фіксований гонорар у розмірі 40 000,00 грн, який не залежить від кількості документів або годин роботи адвоката, включає правничу допомогу у Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №911/3417/25, сплачується на підставі рахунку протягом 30 днів з моменту його отримання клієнтом та поверненню не підлягає. Пунктом 3 протоколу підтверджено відсутність у клієнта доповнень чи заперечень щодо погодженого розміру гонорару.

22 липня 2026 року сторонами складено та підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (за додатковою угодою №18/26 від 03.06.2026 до договору №1-03/24 про надання правничої допомоги від 01.03.2024) . У п.1 акту зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу згідно договору №1/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та додаткової угоди №18/25 від 03.06.2026 до даного договору. Адвокатом надана (надається) наступна правова правнича допомога у Північно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ «Агро-Вім» (і.к. 31285774) на рішення Господарського суду Хмельницької обюстп від 05 05 2026 у справі №911/3417/25 за позовом ТОВ « Агролідер ЮА» до ТОВ «Агро-Вім» про стягнення грошових коштів (а.с.9 т.3).

До переліку правової/правничої допомоги в процесі розгляду спору у Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №911/3417/25 включено: опрацювання та аналіз апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" від 01.06.2026; підготовку, складення, направлення іншій стороні та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу від 15.06.2026; опрацювання й аналіз доданих доказів за клопотанням від 30.06.2026; підготовку, складення та направлення заперечення від 21.07.2026; підготовку та подання додаткових пояснень від 21.07.2026; підготовку та подання заперечень від 30.03.2026; прибуття з м.Києва до м.Рівне (м.Рівне, вул.Яворницького 59) для прийняття участі у судових засіданнях в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду на 22.07.2026; участь у судових засіданнях в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (м.Рівне, вул.Яворницького, 59) на 22.07.2026; вчинення інших дій та/або підготовку тексту інших заяв, клопотань і інших заяв по суті, в яких виникне необхідність при розгляду справи; отримання процесуальних рішень по справі (за необхідності).

У пункті 2 акта вказано, що гонорар адвоката з надання правової/правничої допомоги складає 40 000,00 гри (сорок тисяч грн 00 коп.) без ПДВ. Гонорар сплачується на підставі виставленого адвокатом рахунку протягом 30-ти днів з моменту його отримання клієнтом.

Пунктом 3 акта сторони підтвердили, що відповідно до договору № 1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та додаткової угоди №18/26 від 03.06.2026 правову допомогу надано (роботу виконано) в повному обсязі, доповнення чи/або заперечення по даному акту у клієнта відсутні сторони претензій одна до одної не мають.

Рахунком на оплату №00323 від 22.07.2026, виставленим адвокатом Войтко О.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА", визначено до оплати 40 000,00 грн без ПДВ за надання послуг з представництва та надання правової/правничої допомоги (за додатковою угодою №18/26 від 03.06.2026 до договору про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024) (а.с.10 т.3).

До заяви представник позивача не надав доказів фактичної сплати за надану правничу допомогу. Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

Таким чином, вищевказані подані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75 - 78 ГПК України та є належними доказами, що позивачу надано професійну правничу допомогу у даній справі у суді апеляційної інстанції адвокатом Войтко О.В., згідно договору про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024 та додаткової угоди №18/26 від 03.06.2026 до договору №1-03/24, що в силу приписів ст. 126 ГПК України свідчить про обґрунтованість поданого клопотання та необхідність відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, у даній справі вартість правових послуг, що надаються позивачу встановлена сторонами у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним та становить 40 000,00 грн.

Проте, колегія суддів відзначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Подібна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

10 серпня 2026 року ТОВ "Агро-Вім" подано заяву про зменшення судових витрат, в якій відповідач заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу вважає значно завищеним та відповідно має становити не більше 10 000,00 грн. В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн є завищеною та неспівмірною зі складністю справи й обсягом виконаних адвокатом робіт. Відповідач вказує, що предмет спору не є складним, справа стосується лише одного епізоду спірних правовідносин, не потребувала дослідження значного обсягу фактичних даних, а обсяг і складність підготовлених представником позивача процесуальних документів були незначними. Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції фактично відбулося лише одне судове засідання. Посилаючись на положення статей 126 та 129 ГПК України, статтю 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, відповідач наголошує, що відшкодуванню підлягають лише фактично понесені, необхідні, обґрунтовані та розумні витрати. При визначенні їх розміру суд має враховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, витрачений ним час, тривалість розгляду справи та відповідність заявленої суми ринковій вартості правничих послуг. У зв`язку із цим відповідач вважає заявлені позивачем витрати значно завищеними та просить зменшити їх розмір із 40 000,00 грн до суми, що не перевищує 10 000,00 грн.

Проаналізувавши надані позивачем в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 40 000,00 грн), керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційністі, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Так, вивчивши надані представником позивача в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів бере до уваги незмінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, а також відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у даній справі, враховуючи, що представник позивача - адвокат Войтко О.В. забезпечував правовий (правничий) супровід даної справи ще в суді першої інстанції, а тому обізнаний в усіх обставинах та доказах справи, що свідчить про те, що правова позиція позивача була сформована ще до апеляційного розгляду справи. Відзив на апеляційну скаргу був спрямований на підтримання висновків рішення суду першої інстанції від 05.05.2026, а не на формування нового способу захисту чи дослідження нового масиву доказів. Це не заперечує професійної цінності наданої допомоги, але впливає на розумну межу витрат, які можуть бути покладені на відповідача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що опрацювання апеляційної скарги є необхідною складовою підготовки відзиву, а аналіз доказів за клопотанням від 30.06.2026 необхідною складовою підготовки заперечення від 21.07.2026. Тому зазначення цих дій в акті окремими позиціями не свідчить про існування самостійних, відокремлених за змістом послуг, які кожна окремо обґрунтовували б заявлений розмір гонорару.

Додаткові пояснення від 21.07.2026, підготовка яких включена до акту прийому-передачі виконаних робіт від 22.07.2026, судом апеляційної інстанції не досліджувалися та не оцінювалися, оскільки дозвіл на їх подання відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України не надавався. За цих обставин витрати на підготовку документа, подання якого не було викликане процесуальною необхідністю та який не використовувався судом під час вирішення спору, не можуть у повному обсязі перекладатися на іншу сторону.

Крім того, акт прийому-передачі виконаних робіт від 22.07.2026 містить позиції загального й умовного характеру - "вчинення інших дій та/або підготовка тексту інших заяв, клопотань та інших заяв по суті, в яких виникне необхідність" та "отримання процесуальних рішень по справі (за необхідності)". Такі формулювання описують потенційні майбутні дії, але не підтверджують, які саме додаткові роботи фактично виконані, коли вони виконані та в чому полягала їх необхідність. Вони не можуть бути враховані як самостійно надані послуги під час розподілу судових витрат.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що у наданих документах наявні й внутрішні розбіжності. У заголовку акта та його пункті 3 правильно зазначено додаткову угоду №18/26 і договір №1-03/24, проте у пункті 1 акта міститься посилання на договір №1/24 та додаткову угоду №18/25. У тексті самого клопотання заявник спочатку послався на додаткову угоду №14/25 від 01.04.2025, хоча до суду подав додаткову угоду №18/26 від 03.06.2026. Ці розбіжності колегія суддів оцінює наслідком технічних описок і не спростовують самого факту договірних відносин, однак свідчать про необхідність критичної оцінки змісту документів, а не формального прийняття всього заявленого переліку робіт.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що акт містить відомості про підготовку та подання заперечень від 30.03.2026, тобто до подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження, однак матеріали апеляційного розгляду не містять відомостей про процесуальний документ позивача з такою датою, пов`язаний із розглядом апеляційної скарги. Тому ця позиція акта не підтверджує реальну й необхідну роботу саме в суді апеляційної інстанції.

Поряд з цим, судова колегія враховує правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №911/969/24, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими приписами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником (позивачем) докази у підтвердження понесених ним витрат та подану відповідачем заяву про зменшення судових витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи з огляду на те, що дана справа не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката, зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судова колегія керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, обґрунтованості та пропорційності, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3417/25 та стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн, належить відмовити, поклавши ці витрати на позивача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між позивачем та адвокатом за укладеним договором про надання правничої допомоги, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Такий чином, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25 не змінює і не припиняє обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" виконати перед адвокатом Войтко О.В. умови договору, додаткової угоди та протоколу узгодження гонорару. Суд не змінює погоджений сторонами розмір винагороди, а лише визначає розумну частину витрат, що підлягає розподілу між учасниками справи відповідно до процесуального закону.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вім" (32500, Хмельницька область, Віньковецький район, смт Віньківці, вул.Сагайдачного, буд.10, к.2; ідентифікаційний код 31285774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" (08129, Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд.26, оф.1, ідентифікаційний код 44857595) - 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер.ЮА" адвоката Войтко О.В. про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №911/3417/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн, відмовити.

4. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.