Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №910/1641/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. Справа№ 910/1641/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Бестаченко О.Л.

Скрипки І.М.

При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 06.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Печерської окружної прокуратури міста Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 (повний текст складено 07.04.2026)

у справі № 910/1641/26 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва

в інтересах держави в особі: Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Приватного акціонерного товариства "АВТОВОДСЕРВІС";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІК ДЕВЕЛОПМЕНТ"

про стягнення 14 627 853,72 грн

в с т а н о в и в :

Історія справи.

Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва (прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач) до Приватного акціонерного товариства "АВТОВОДСЕРВІС" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІК ДЕВЕЛОПМЕНТ" (відповідача-2) про стягнення 14 627 853,72 грн, з яких 13 404 045,96 грн - пайовий внесок, 871 262,99 грн - інфляційні втрати, 352 544, 77 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачами як замовниками будівництва за адресою: м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, 45-а, не сплачено кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 19.03.2026, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

10.03.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позов, згідно з яким останній просить відмовити в задоволенні позову у даній справі.

18.03.2026 та 19.03.2026 від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Протокольною ухвалою від 19.03.2026 суд запропонував прокурору та позивачу відреагувати на клопотання про призначення експертизи, а також оголосив перерву в підготовчому засіданні до 26.03.2026.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 призначено у справі № 910/1641/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Сім`ї Бродських, 6, м. Київ, 03057).

Для проведення експертизи матеріали справи надіслано до експертної установи.

На вирішення експерта поставлено наступні запитання:

- Чи відносяться збудовані в межах об`єкта будівництва: «Реконструкція виробничого комплексу з будівництвом житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями соціально-культурного, соціально-побутового призначення, паркінгом, об`єктами інженерної інфраструктури та дошкільним навчальним закладом по вул. Залізничне шосе, 45-а у Печерському районі м. Києва» приміщення (місця) загального користування (в тому числі допоміжні) загальною площею 6707,10 м. кв. до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень?

- Чи відносяться збудовані в межах об`єкта будівництва: «Реконструкція виробничого комплексу з будівництвом житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями соціально-культурного, соціально-побутового призначення, паркінгом, об`єктами інженерної інфраструктури та дошкільним навчальним закладом по вул. Залізничне шосе, 45-а у Печерському районі м. Києва» вбудовані, вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення загальною площею 498 м. кв. до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень?

- Чи збудовано при будівництві об`єкта будівництва: «Реконструкція виробничого комплексу з будівництвом житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями соціально-культурного, соціально-побутового призначення, паркінгом, об`єктами інженерної інфраструктури та дошкільним навчальним закладом по вул. Залізничне шосе, 45-а у Печерському районі м. Києва» об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства, технічні приміщення?

- Яка вартість збудованих при будівництві об`єкта будівництва: «Реконструкція виробничого комплексу з будівництвом житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями соціально-культурного, соціально-побутового призначення, паркінгом, об`єктами інженерної інфраструктури та дошкільним навчальним закладом по вул. Залізничне шосе, 45-а у Печерському районі м. Києва» об`єктів соціальної інфраструктури, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства, технічних приміщень?

- Чи відноситься дошкільний навчальний заклад загальною площею 1 594,2 м. кв., на який видано дозвіл на виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва: «Реконструкція виробничого комплексу з будівництвом житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями соціально-культурного, соціально-побутового призначення, паркінгом, об`єктами інженерної інфраструктури та дошкільним навчальним закладом по вул. Залізничне шосе, 45-а у Печерському районі м. Києва» до об`єктів соціальної інфраструктури?

Витрати по проведенню експертизи покласдено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нордік Девелопмент».

Зобов`язано учасників справи надати в розпорядження експерта документи, необхідні для проведення експертного дослідження.

Попереджено експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Провадження у справі № 910/1641/25 зупинено на час проведення експертизи.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що:

- у межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо площі, на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням об`єктів, які не враховуються у розрахунку пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415. При цьому між сторонами наявні спірні питання щодо площі, на яку має нараховуватись пайова участь, тож обґрунтованим є поставлення питань на вирішення експерта щодо площі збудованих об`єктів;

- наявна в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ), та затверджена проектна документація містить загальні характеристики об`єкта будівництва, при цьому неможливо виокремити окремі об`єкти будівництва, наприклад такі як: будівлі навчальних закладів; об`єкти соціальної інфраструктури; об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічні приміщення; паркінги;

- для визначення технічного призначення таких об`єктів та їх вартості необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Печерська окружна прокуратура міста Києва звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- встановлення даних, необхідних для вирішення спору у даній справі, не потребує спеціальних знань, а зводиться до арифметичних розрахунків та логічних висновків на основі необхідних документів, зокрема, технічного паспорту, сертифікату про прийняття в експлуатацію об`єкта, технічної інвентаризації;

- для встановлення судом наявності в межах забудови об`єктів звільнених від сплати пайової участі, у матеріалах справи наявні докази, які містять повну інформацію про техніко-економічні показники збудованого відповідачем об`єкту нерухомого майна;

- сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, засвідчує не лише факт завершення будівельних робіт, а й відповідність об`єкта затвердженій проєктній документації, у якій визначено вид будівництва, функціональне призначення об`єкта, склад приміщень, їх кількість та площі;

- в матеріалах справи міститься технічний паспорт на об`єкт будівництва, який містить інформацію про склад, фактичну площу, об`єм, технічний стан об`єкта нерухомого майна, отриману на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення.

- за даними техніко-економічних показників сертифікату № ІУ123250131737 від 13.02.2025, технічної інвентаризації TI01:7206-2333-3539-9471, технічного паспорту, наявних у матеріалах справи, загальна площа приміщень житлового будинку складає 25 405,6 кв. м та складається виключно з: площ квартир; приміщень загального користування, вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих приміщень;

- при здійсненні розрахунку, Департаментом на підставі п. 4.2. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 із внесеними змінами від 19.12.2019, виключено з розрахунку суми пайової участі площу ТП - 105,40 кв.м, тобто загальна площа, що підлягає сплаті - 25300,20 кв.м.;

- судом першої інстанції не враховано, що приміщення загального користування, вбудовані, вбудовано-прибудовані, прибудовані приміщення не відносяться до технічних приміщень в силу вимог ДБН;

- жодних відомостей сертифікат та технічний паспорт інших об`єктів, зокрема, об`єктів соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, дорожнього господарства, технічних приміщень не містять;

- за відсутності вказаних об`єктів в межах зазначеного будівництва проведення експертного дослідження щодо встановлення їх наявності, вартості та стану будівництва є необґрунтованим та недоцільним;

- суд першої інстанції у судовому рішенні не надав оцінки наявним в матеріалах доказам, якими підтверджується відсутність в межах об`єкта реконструкції об`єктів, за які не сплачується пайова участь, окрім ТП, площу якого Департаментом вже враховано при розрахунках.

Позиція Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо апеляційної скарги.

У поясненнях на апеляційну скаргу позивач просив суд:

- апеляційну скаргу заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва у справі № 910/1641/26 - задовольнити;

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Підтримуючи доводи апеляційної скарги, позивач серед іншого, зазначав, що:

- суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам ТОВ «НОРДІК ДЕВЕЛОПМЕНТ» про те, що в межах дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється будівництво інших об`єктів, зокрема об`єктів соціальної інфраструктури, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства, які станом на дату розгляду справи не були завершені;

- незрозуміло, яким чином експерт може надати висновок щодо характеристик, площі та вартості об`єктів, будівництво яких ще триває або які фактично не створені як завершені об`єкти будівництва. Суд не обґрунтував, які саме обставини підлягають встановленню шляхом проведення експертизи та яким чином її проведення є можливим щодо об`єктів, які перебувають на різних стадіях будівельної готовності;

- суд першої інстанції не з`ясував, чи не призведе проведення експертизи щодо незавершених об`єктів будівництва до формування висновків, що ґрунтуватимуться на припущеннях або прогнозних показниках, а не на фактично існуючих характеристиках об`єкта дослідження;

- призначаючи судову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції не навів належних мотивів щодо можливості її проведення стосовно об`єктів, будівництво яких не завершено, що свідчить про передчасність та недостатню обґрунтованість відповідної ухвали.

Позиція відповідача ПрАТ «Автоводсервіс» щодо апеляційної скарги.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу відповідач ПрАТ «Автоводсервіс», погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали, просив останню залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач ПрАТ «Автоводсервіс», серед іншого, зазначав, що:

- ухвала Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/1641/26 є законною та обґрунтованою, адже між сторонами існує реальний спір щодо функціонального призначення конкретних приміщень та об`єктів, для вирішення якого необхідні спеціальні знання у галузі будівництва; жоден наявний у справі документ (сертифікат, технічний паспорт) не дає прямої відповіді на питання, поставлені для вирішення експерту; виключення ч. 5 ст. 30 Закону не впливає на дію п. 4.2 Порядку та підп. 2 п. 2 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX; Сформована судова практика, в т.ч. Північний апеляційний господарський суд в аналогічних справах неодноразово підтримував призначення судових будівельно-технічних експертиз у спорах щодо пайової участі та відхиляв заперечення прокурора, як необгрунтовані.

Позиція відповідача ТОВ «Нордік Девелопмент» щодо апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ «Нордік Девелопмент», погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали, просив останню залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач ТОВ «Нордік Девелопмент», серед іншого, зазначав, що:

- між сторонами існує реальний спір щодо функціонального призначення конкретних приміщень та об`єктів, для вирішення якого необхідні спеціальні знання у галузі будівництва;

- жоден наявний у справі документ (сертифікат, технічний паспорт) не дає прямої відповіді на питання, поставлені перед експертом;

- обов`язок суду врахувати контрозрахунок відповідача підтверджений постановою Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 910/6623/24;

- Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі № 910/3310/24 підтвердив, що будівництво об`єктів соціальної інфраструктури в межах єдиного об`єкта будівництва звільняє замовника від пайової участі незалежно від одночасного введення їх в експлуатацію;

- виключення ч. 5 ст. 30 Закону не впливає на дію п. 4.2 Порядку та підп. 2 п. 2 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX;

- аргументи Апелянта про зайвість експертизи ґрунтуються на довільному тлумаченні практики Верховного Суду (справа № 914/363/25 не відповідає обставинам цієї справи), хибному ототожненні двох різних правових механізмів (ч. 5 ст. 30 та п. 4.2 Порядку), а також на ігноруванні реальних спірних обставин, що потребують спеціальних знань.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1641/26.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Печерської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/1641/26.

14.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1641/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Печерської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26.

Призначено до розгляду апеляційну скаргу Печерської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26.

Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 25.06.2026 о 11:40 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1а, зал судових засідань № 6).

27.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов від ТОВ «Нордік Девелопмент» Відзив на апеляційну скаргу від 26.05.2026 (вх. № 09.1-13/12879/26).

04.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пояснення (вх. № 09.1-13/13745/26).

08.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли від ПрАТ «Автоводсервіс» письмові пояснення від 05.06.2026 (вх. № 09.1-13/13899/26).

Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд задовольнити її.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила суд задовольнити її.

Представник відповідача ТОВ «Нордік Девелопмент» в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно із частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Предметом спору у справі є стягнення з Відповідача коштів, безпідставно збережених у вигляді пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку із прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту відповідно до сертифікату від 13.02.2025, що мали бути сплачені ним до місцевого бюджету на користь територіальної громади міста Києва.

Позовні вимоги із посиланням пункт 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ та підпункт 6.4.2 пункту 6.4 Розділу VI Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва обґрунтовані несплатою відповідачами, як замовниками будівництва пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Окрім того, зазначеною нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема, для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до пункту 6.4.2 пункту 6.4 Розділу VI Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфрастурктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, розмір належної до сплати пайової участі визначається за формулою:

РПУ = S об`єкта х Nжитл х 2 %, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м. житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України, і діє на дату здійснення розрахунку (грн/кв. м).

Отже, до предмету доказування у цій справі входить встановлення загальної площі (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 Порядку) об`єкта будівництва (кв. м) та опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м житлових будинку для міста Києва.

Жоден із цих елементів не потребує спеціальних будівельних, технічних знань, а встановлюється на підставі письмових доказів та правової оцінки суду.

Разом із тим у матеріалах справи наявні докази, які містять повну інформацію про техніко-економічні показники збудованого відповідачем об`єкту нерухомого майна, введеного в експлуатацію відповідно до сертифікату від 13.02.2025 № ІУ123250131737, у зв`язку з чим відсутня необхідність у додатковому встановленні цих показників шляхом проведення додаткових експертиз, а також немає необхідності у спеціальних знаннях у сфері іншій ніж право.

Встановлення даних, необхідних для вирішення спору у даній справі, не потребує спеціальних знань, а зводиться до арифметичних розрахунків та логічних висновків на основі необхідних документів, зокрема, технічного паспорту, сертифікату про прийняття в експлуатацію об`єкта, технічної інвентаризації.

Для встановлення судом наявності в межах забудови об`єктів звільнених від сплати пайової участі, у матеріалах справи наявні докази, які містять повну інформацію про техніко-економічні показники збудованого відповідачем об`єкту нерухомого майна.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.03.2026 у справі № 914/363/25, згідно із якими ключовим для підтвердження наявності або відсутності у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайової участі є визначення виду об`єкта будівництва, зокрема, його цільового використання. Так, у справі, яка розглядалась, йшлося про затвердження умов для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення. За фактичними обставинами вказаної справи (які є подібними до фактичних обставин цієї справи) у сертифікатах готовності об`єкта до експлуатації вказано про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Верховний Суд зауважив, що у вказаних документах не йшлося про прийняття в експлуатацію об`єктів соціальної інфраструктури. Тобто, на момент затвердження проектування об`єкту будівництва, було затверджено умови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Водночас, суд виснував, що із змісту листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.07.2011 № 23-11/6294/0/6-11 «Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів» у частині параграфа «щодо звільнення від сплати коштів пайової участі деяких категорій замовників будівництва», вбачається, що згідно з пунктом другим частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовники будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення звільнені від сплати коштів пайової участі незалежно від джерел фінансування будівництва таких об`єктів та їх форм власності. Нормами Закону не встановлено вимоги щодо складання переліку таких будівель.

Відповідно замовники будівництва підтверджують приналежність об`єкта будівництва до зазначених видів будівель шляхом надання до відповідного органу місцевого самоврядування підтверджуючих документів, в яких буде зазначено код будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 07. Такими документами можуть бути: Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, Акт готовності об`єкта до експлуатації чи інший документ, обумовлений органом місцевого самоврядування у встановленому ним порядку залучення коштів пайової участі.

У вказаній постанові суд також виснував, що Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 07 (в редакції чинній на момент видачі Інспекцією ДАБК у м. Львові сертифікатів про прийняття в експлуатацію об`єктів, далі - ДК 018-2000, втратив чинність з 01.01.2024), визначено, що одиницею класифікації в класифікаторі в основному є окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо). Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо. Якщо, наприклад, комплекс професійно-технічного навчального закладу складається з будинку для навчання та гуртожитку, то будинок для навчання в цьому випадку буде позначений кодом 1263, тоді як гуртожиток слід позначити кодом 1130. Проте, якщо дані не деталізовані чи відсутні, то комплекс відносять до класифікаційного угруповання за кодом 1263….. будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Проаналізувавши вказаний Класифікатор можна зробити висновок, що будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням.

Будівлі, що використовуються або запроєктовані для декількох призначень (поєднання житлових приміщень, магазинів та бібліотеки), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Головне призначення повинно бути визначене таким чином: обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі у складі загальної корисної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання; потім будівля класифікується за методом "зверху - вниз". Будівлю спочатку відносять до підгрупи, що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної корисної площі. Далі її відносять до класу об`єктів за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. За наявності класифікаційного поділу класу об`єктів на підкласи та види за тим самим принципом визначається приналежність будівлі до відповідного підкласу та виду.

Статтею 26-2 Закону № 3038-VI визначено, що ідентифікатором об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) є унікальний набір даних (послідовність символів), що присвоюється об`єкту будівництва або закінченому будівництвом об`єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об`єкта. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється, зокрема: будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі); складовим частинам будинку, будівлі, споруди: квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна; Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) не присвоюється місцям загального користування та допоміжним приміщенням.

Структура ідентифікатора об`єкта будівництва та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється об`єкту під час: 1) внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, - для об`єкта нового будівництва та його складових частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна). Ідентифікатор, який присвоюється складовій частині об`єкта, повинен включати ідентифікатор об`єкта, частиною якого він є; 2) внесення інформації, визначеної пунктами 1, 2, абзацами четвертим - дев`ятим, одинадцятим - п`ятнадцятим пункту 6 частини першої статті 22-2 цього Закону, до Реєстру будівельної діяльності вперше - для об`єкта, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт або який прийнято в експлуатацію до запровадження електронної системи, або для самочинно збудованого об`єкта.

У разі внесення органом державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності інформації, визначеної пунктами 1 або 2 цієї частини, щодо частини лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури, ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється лінійному об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури в цілому.

Після прийняття об`єкта нового будівництва в експлуатацію ідентифікатор об`єкта будівництва вважається ідентифікатором закінченого будівництвом об`єкта та використовується для ідентифікації такого об`єкта протягом усього періоду його існування.

Ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта зазначається у тому числі в документі, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відповідно до підходів, сформованих у практиці Верховного Суду, при визначенні поняття будівель у розумінні законодавства про регулювання містобудівної діяльності підлягають урахуванню дані Державного класифікатора будівель і споруд.

Отже, визначальне правове значення має саме функціональне призначення об`єкта та характер його фактичної експлуатації. Інше тлумачення цієї норми призвело б до того, що ідентичні за своїми характеристиками та функціональним призначенням об`єкти в одному випадку (як складові цілісного майнового комплексу) не визнавалися б об`єктами справляння пайового внеску, а в іншому випадку (за умови їх окремої конкретизації) - визнавалися б такими. (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 910/12059/24)».

Тобто, для цілей класифікації закінченого будівництвом об`єкта визначальними є саме вказані документи, в тому числі сертифікат про прийняття об`єкта в експлуатацію, а також головне цільове призначення використання об`єкта.

У даній справі одночасно із поданням позовної заяви прокурором до суду був наданий відповідний сертифікат при прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію, в якому не йдеться про прийняття в експлуатацію жодного об`єкта соціальної інфраструктури. Навпаки, вказаним документом підтверджено будівництво та прийняття в експлуатацію житлового будинку за кодом ДКБС:1122.1 «Будинки багатоквартирні масової забудови» і саме це цільове призначення для експлуатації об`єкта є визначальним в силу висновків Верховного Суду у справі № 914/363/25.

Вказаною постановою Верховний Суд в контексті звільнення забудовників від сплати коштів пайової участі, зауважив, що суди мали врахувати, саме дані дозволу на будівництво, з якого у справі яка розглядалась було чітко визначено для цілей будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Встановлюючи хибність висновків судів попередніх інстанцій щодо звільнення забудовника від обов`язку сплати пайової участі у зв`язку із будівництвом об`єктів соціальної інфраструктури, Верховний Суд констатував, що ні у рішеннях ради, ні у сертифікатах про готовність об`єкта до експлуатації не йшлося про об`єкт соціальної інфраструктури.

Зважаючи на запроваджений підхід Верховного Суду до визначення об`єктів, які в силу пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX звільняють забудовників від сплати пайової участі, проведення будь-яких експертиз щодо визначення приналежності об`єкта в цілому або його частини до того чи іншого виду, є недоцільним та безпідставним, адже ці фактичні обставини підтверджуються саме сертифікатами про прийняття в експлуатацію об`єктів та дозволом на будівництво.

Окрім того, в матеріалах справи міститься технічний паспорт на об`єкт будівництва, який містить інформацію про склад, фактичну площу, об`єм, технічний стан об`єкта нерухомого майна, отриману на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення.

Суд першої інстанції, призначаючи за клопотанням відповідача-2 експертизу у справі, та керуючись виключно його доводами, виходив з того, що останнім побудовано: приміщення (місця) загального користування (в тому числі допоміжні) загальною площею 6707,10 кв.м., вбудовані, вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення загальною площею 498 кв.м., дошкільний навчальний заклад загальною площею 594,2 кв. м., а також поставлено питання про підтвердження або спростування будівництва об`єктів соціальної інфраструктури, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства, технічних приміщень взагалі, які у свою чергу, є об`єктами будівництва, що відповідно до законодавства звільняються від сплати пайової участі за їх спорудження.

При цьому, поза увагою суду залишилось те, що за даними техніко-економічних показників сертифікату № ІУ123250131737 від 13.02.2025, технічної інвентаризації TI01:7206-2333-3539-9471, технічного паспорту, наявних у матеріалах справи, загальна площа приміщень житлового будинку складає 25405,6 кв. м та складається виключно з: площ квартир; приміщень загального користування, вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих приміщень.

Тобто, показники та функціональне призначення приміщень будинку, які були визначені на момент прийняття будинку в експлуатацію та проведення технічної інвентаризації, враховано Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час розрахунку пайової участі у будівництві.

А при здійсненні розрахунку, Департаментом на підставі п. 4.2. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 із внесеними змінами від 19.12.2019, виключено з розрахунку суми пайової участі площу ТП - 105,40 кв.м, тобто загальна площа, що підлягає сплаті - 25300,20 кв.м.

Також судом першої інстанції не враховано, що приміщення загального користування, вбудовані, вбудовано-прибудовані, прибудовані приміщення не відносяться до технічних приміщень в силу вимог ДБН.

Відповідно до розділу 3 Терміни та визначення понять ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки» технічні приміщення - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок (п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019).

На відміну від технічних приміщень, вбудовано-прибудовані приміщення - це приміщення, які розташовуються у габаритах будинків та в об`ємах, розміщених поза габаритами будинку більше ніж на 1,5 м (п. 3.4 ДБН В.2.2-15:2019).

Отже, відповідні державні будівельні норми містять вичерпний перелік приміщень, які відносяться до технічних та вбудовано-прибудовані приміщення, як і приміщення загального користування, до їх переліку не входять.

Департаментом врахована площа приміщень загального користування, вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих приміщень до загальної площі приміщень, яка використана для розрахунку пайового внеску.

Крім того, жодних відомостей сертифікат та технічний паспорт інших об`єктів, зокрема, об`єктів соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, дорожнього господарства, технічних приміщень не містять.

За відсутності вказаних об`єктів в межах зазначеного будівництва проведення експертного дослідження щодо встановлення їх наявності, вартості та стану будівництва є необґрунтованим та недоцільним.

Водночас суд першої інстанції у судовому рішенні не надав оцінки наявним в матеріалах доказам, якими підтверджується відсутність в межах об`єкта реконструкції об`єктів, за які не сплачується пайова участь, окрім ТП, площу якого Департаментом вже враховано при розрахунках.

На переконання суду апеляційної інстанції, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування, що виключає необхідність призначення у даній справі експертизи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом частини третьої статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26 є такою, що постановлена з неповним дотриманням норм процесуального права, а відтак, підлягає скасуванню з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Печерської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/1641/26 - скасувати.

3. Справу № 910/1641/26 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.09.2026.

Головуючий суддя Ю.А. Шаратов

Судді О.Л. Бестаченко

І.М. Скрипка