Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: будівельного підряду
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №914/1423/25
Суддя: Рим Тарас Ярославович
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Справа № 914/1423/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Манюк П. Т.,
Шаповал Д. В.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення сторін
апеляційну скаргу: Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації,
на рішення:Господарського суду Львівської області від 15.06.2026 (повний текст рішення складено 22.06.2026, суддя Яворський Б. І.),
у справі:№ 914/1423/25,
за позовом:Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (надалі – Управління або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Львівміськбуд", (надалі – ТОВ "ІБК "Львівміськбуд", Апелянт або Відповідач),
про:стягнення пені в сумі 122'073,77 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (в ході розгляду справи ухвалою суду від 16.09.2025 було змінено найменування Позивача на Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Львівміськбуд" про стягнення пені в сумі 122'073,77 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач у порушення умов пункту 6.1 Договору підряду від 22.03.2024 не використав у повному обсязі отриманий аванс (5'300'000,00 грн) у строк до 24.11.2024 та не повернув його. За прострочення виконання цього зобов`язання Позивач на підставі пункту 12.5 цього договору нарахував Відповідачу 122'073,77 грн пені.
3. Предметом позову є стягнення 122'073,77 грн пені.
4. Підставою позову є порушення Відповідачем умов Договору в частині неповернення невикористаного авансу зі спливом 6 місячного строку, визначеного пунктом 6.1. Договору підряду від 22.03.2024.
5. Рішенням від 15.06.2026 місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Своє рішення мотивував тим, що підрядник використав отриманий аванс, що підтверджують видаткові накладні за період 21.05.24-15.06.24 та виписка з рахунку Відповідача за період 24.05.24-05.06.24. Ці документи свідчать про факт перерахування коштів за матеріали на об`єкт "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд" та відповідають цільовому призначенню використання коштів виплаченого авансу відповідно до пункту 6.1 Договору. Суд врахував, що сума авансового платежу була відображена в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2024 року, заперечення щодо обсягів і якості виконаних робіт у Позивача були відсутні.
6. З огляду на недоведеність Позивачем порушення Відповідачем умов договору, а відтак відсутність підстав для притягнення його до відповідальності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
7. Не погодившись із указаним рішенням, Управління подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
8. На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.07.2026 сформовано колегію суддів у складі Іванчук С. В. (головуючий суддя), Манюк П. Т., Шаповал Д. В. Оскільки суддя Іванчук С. В. брала участь у розгляді цієї справи у суді першої інстанції, ухвалою від 09.07.2026 задоволено її заяву про самовідвід та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 суддю Іванчук С. В. замінено суддею Римом Т. Я.
9. Згідно з приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
10. Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
11. З огляду на те, що рішення господарського суду ухвалено у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (122'073,77 грн), а процесуальний закон не передбачає необхідності повідомлення учасників справи, апеляційний суд ухвалою від 15.07.2026 відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи і проведення судового засідання.
12. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 16.07.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 3, а. с. 27-29).
13. Відповідно до частин 1 та 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
14. Зважаючи на закінчення строку розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе ухвалити цю постанову.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
15. Згідно з Договором підряду від 22.03.2024 Підрядник повинен був використати аванс у сумі 5'300'000,00 грн або ж повернути його на користь Замовника у строк не більше шести місяців з моменту їх отримання. Відповідач не використав суму попередньої оплати до 21.11.2024, тобто у строк, визначений Договором підряду від 22.03.2024. Тому після спливу зазначеного строку у Відповідача виник обов`язок повернути Замовнику 5'300'000,00 грн авансу.
16. Відповідач прострочив повернення авансу, оскільки роботи були прийняті лише у грудні 2024 року на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 23.12.2024.
17. Висновки суду першої інстанції в частині того, що Відповідач повністю використав авансові платежі за цільовим призначенням, суперечать обставинам справи:
17.1. Надання виписок з банківського рахунку Відповідача не є доказом цільового використання авансу у правовідносинах будівельного підряду, оскільки Підрядник міг перерахувати кошти за матеріали, які потім використав на іншому об`єкті, або за послуги, не пов`язані з будівництвом Замовника.
17.2. Банківська виписка не відображає географічне та фізичне переміщення товарно-матеріальних цінностей на будівельний майданчик замовника.
Відзив
18. Суд зробив правильний висновок, що умовами Договору підряду від 22.03.2024 не визначено способу документального підтвердження використання авансу та не обмежено Підрядника у виборі засобів доказування.
19. Видаткові накладні, банківські виписки та відображення в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в суми авансового платежу є належними та допустимими доказами, які підтверджують обставини використання Відповідачем отриманого від Позивача авансу в повному обсязі в межах визначеного строку.
20. Відповідач належним чином виконав умови Договору підряду від 22.03.2024, у межах встановленого 6 місячного строку використав одержаний аванс на придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт та обсягу договору. Усі авансові кошти були використані, залишку авансу для повернення не залишилося, що унеможливлює застосування відповідальності у вигляді пені.
21. Скаржник ототожнює факт виконання підрядних робіт із фактом цільового використання отриманих коштів. Однак згідно з умовами Договору підряду від 22.03.2024 та чинного законодавства аванс надається саме для "придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт".
22. Банківські виписки та видаткові накладні, які обґрунтовано дослідив суд першої інстанції, є прямими доказами того, що кошти, отримані як аванс у розмірі 5'300'000,00 грн, не залишилися на рахунку Відповідача і не були витрачені на сторонні цілі, а були спрямовані постачальникам за матеріали, необхідні для будівництва об`єкта Замовника.
23. Скаржник зазначає, що матеріали могли бути використані на інших об`єктах, проте таке твердження є припущенням, яке не підкріплене жодним доказом. Навпаки, Відповідач надав суду першої інстанції належні докази фактичного використання придбаних матеріалів саме на об`єкті за Договором, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2024 року, який підписаний Замовником без зауважень. У цьому акті безпосередньо відображено використання матеріалів, закуплених за авансові кошти, що повністю нівелює доводи Скаржника про їх можливе відчуження чи використання на інших об`єктах.
24. Твердження Скаржника, що аванс вважається цільово використаним виключно після підписання КБ-2в, суперечить самій суті авансування як інструменту попереднього фінансування витрат Підрядника.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
25. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
26. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2026 у цій справі оскаржується Позивачем в повному обсязі.
Щодо укладення та виконання договору
27. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
28. Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
29. Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (Замовник) та ТОВ "ІБК "Львівміськбуд" (Підрядник) уклали Договір підряду від 22.03.2024 (том 1, а. с. 13-16). Розпорядженням начальника Волинської обласної державної (військової) адміністрації № 202 від 19.03.2025 було змінено найменування Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (42304390) на Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (42304390).
30. За умовами пункту 1.1 Договору підряду від 22.03.2024 підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений строк закінчені роботи з будівництва об`єкта "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд взводно-опорного пункту "КЛЮШКА"…, а замовник зобов`язується надати підряднику затверджену в установленому порядку проєктну документацію, прийняти від підрядника закінчення роботи та оплатити їх.
31. Договірна ціна робіт становить 41'066'173,20 грн (пункт 2.1 договору), закінчення робіт – 31.12.2025 (пункт 3.2 договору). Сторони затвердили договірну ціну (том 1, а. с. 17), графік виконання робіт (том 1, а. с. 18), а також орієнтовний план фінансування (том 1, зворот а. с. 18).
32. Згідно з приписами статті 854 Цивільного кодексу України договором підряду може бути передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.
33. Пунктом 6.1 Договору підряду від 22.03.2024 передбачено, що Замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 % вартості робіт за договором на строк не більш як шість місяців. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на закупівлю будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт. Невикористана сума попередньої оплати повертається Замовнику. У разі надання авансу Замовник після виставлення рахунку Підряднику проводить оплату авансу.
34. Замовник здійснив попередню оплату (виплату авансів) за Договором підряду від 22.03.2024 на суму 5'300'000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 281 від 21.05.2024 (том 1, а. с. 57).
35. Відповідно до частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
36. Зважаючи на зміст Договору підряду від 22.03.2024 (пункт 4.4.1 договору), ТОВ "ІБК "Львівміськбуд" зобов`язалося побудувати обумовлений об`єкт, власними силами забезпечити матеріально-технічну базу для будівництва, а у випадку отримання авансу використати його у строк не більш як шість місяців, тобто не пізніше 21.11.2024.
37. З метою виконання умов Договору підряду від 22.03.2024 ТОВ "ІБК "Львівміськбуд" закуповувало будівельні матеріали в різних постачальників. Матеріали справи містять видаткові накладні (15.05.24-07.08.24) на загальну суму 5'478'135,00 грн з ПДВ, які підтверджують використання авансового платежу (том 1, а. с. 80-102).
38. Крім того, суду надано виписки з рахунку Відповідача на суму 5'348'248,62 грн за період 24.05.24-05.06.24 (том 1, а. с. 103-111). Ці виписки підтверджують, що ТОВ "ІБК "Львівміськбуд" купувало відповідні товари для виконання умов Договору підряду від 22.03.2024 (призначення платежу: оплата за будівельні матеріали… на об`єкті "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд згідно з Договором підряду від 22.03.2024").
39. У грудні 2024 року Відповідач виконав, а Позивач прийняв без зауважень виконання будівельних робіт на загальну суму 14'402'180,16 грн, про що свідчить акт від 23.12.2024 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (том 1, а. с. 25-41). У цьому акті враховано авансову плату в розмірі 5'300'000,00 гривень.
40. Отже, з наданих доказів убачається, що упродовж 22.03.24-23.12.24 підрядник отримав аванс, використав такі кошти для закупівлі необхідних для будівництва товарів, виконав частину будівельних робіт та відобразив використання авансу в акті за грудень 2024 року.
Щодо підстав нарахування пені
41. Відповідно до частин 1-3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
42. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
43. Абз. 1 пункту 6.1 Договору підряду від 22.03.2024 передбачено, що Замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 % вартості робіт за договором на строк не більш як шість місяців. Додатковою угодою № 1 від 17.05.2024 до Договору підряду від 22.03.2024 (том 1, а. с. 19), сторонами внесено зміни до Договору підряду від 22.03.2024 та викладено абзацу 3 підпункту 6.1 пункту 6 в новій редакції: "Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт. Невикористана сума попередньої оплати повертається Замовнику. У разі надання авансу Замовник після виставлення рахунку підряднику проводить оплату авансу".
44. Аналіз абз. 1 та 3 пункту 6.1 Договору підряду від 22.03.2024 дає підстави для висновку, що підрядник, отримавши аванс, зобов`язаний використати його упродовж 6 місяців на придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт.
45. Відповідно до пункту 12.5 Договору підряду від 22.03.2024 при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 6.1 Договору, невикористаного авансу Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
46. Інакше кажучи, відповідальність за неповернення авансу настає лише в тому випадку, якщо підрядник не використав наданих йому коштів для придбання необхідних матеріалів упродовж 6 місяців з часу отримання такого авансу.
47. Як установив суд, підрядник отримав аванс 21.05.2024 (див. пункт 34 цієї постанови), а тому повинен був його використати не пізніше 21.11.2024.
48. Проте суд установив (див. пункти 37, 38, 40 цієї постанови), що Відповідач використав аванс у повному обсязі ще влітку 2024 року для придбання будівельних матеріалів для виконання Договору підряду від 22.03.2024. Зазначене спростовує аргументи Апелянта, наведені в пункті 15 цієї постанови.
49. Позивач фактично при формулюванні своїх позовних вимог помилково ототожнює момент прийняття виконаних робіт (етапу робіт) з моментом використання авансу. Проте колегія суддів звертає увагу, що використання авансу для закупівлі будівельних матеріалів та завершення будівництва (етапу будівництва) є різними діями та зазвичай не співпадають у часі. Цілком звичайною є ситуація, коли підрядник закуповує будівельні матеріали заздалегідь (інколи задовго до початку фактичного виконання робіт на будівельному майданчику). Зазначене спростовує аргументи Апелянта, наведені в пункті 16 цієї постанови.
50. Колегія суддів зазначає, що умовами укладеного між сторонами Договору підряду від 22.03.2024, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.03.2024, сторони не визначили способу документального підтвердження використання авансу та не обмежили Відповідача у виборі належних і допустимих засобів доказування використання коштів на закупівлю будівельних матеріалів.
51. Посилання Апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у справах № 910/13832/17, № 916/506/23, № 910/23196/17, № 913/703/20 та № 904/1306/24 є необґрунтованими, оскільки такі не є релевантними до цих правовідносин з огляду на відмінні фактичні обставини.
52. У справі № 913/703/20 Верховний Суд виходив із того, що сторонами договору безпосередньо в його тексті (п. 4.4) було чітко та вичерпно визначено перелік документів, якими підтверджується використання авансового платежу (акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3), що мало визначальне значення для правової оцінки спірних відносин.
53. Аналогічний підхід відображено у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, в якій колегія суддів погодилася з висновком про повернення авансу з огляду на те, що відповідач не підтвердив його використання у спосіб, прямо передбачений конкретними умовами договору (пп. 4.1, 4.2), які зобов`язували надати форму № КБ-3 та акт № КБ-2в з відомістю ресурсів.
54. В обох випадках вирішальним було саме недотримання сторонами погодженого договором виключного способу звітування та відсутність належних доказів використання коштів і відомостей щодо долі придбаних матеріалів.
55. Судова колегія зазначає і про відмінні фактичні обставини у справах № 910/13832/17, № 916/506/23 та № 904/1306/24, відповідно відсутність підстав для врахування зазначених позицій при вирішенні цієї справи.
56. Що стосується аргументів Апелянта, наведених в пункті 17 цієї постанови (щодо недоведення підрядником використання закуплених матеріалів саме на об`єкті будівництва за Договором підряду від 22.03.2024), то колегія суддів відзначає, що такі аргументи є припущенням та не спростовують встановлених обставин.
57. З огляду на викладене вище суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача пені за порушення строків повернення авансу.
IV. ВИСНОВКИ
58. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2026 у справі № 914/1423/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
60. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
61. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2026 у справі № 914/1423/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіМанюк П. Т.
Шаповал Д. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua