Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №914/2001/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Справа № 914/2001/25

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Манюк П. Т.,

Прядко О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Юг В",

на рішення та додаткове рішення:Господарського суду Львівської області від 01.06.2026 (повний текст рішень складено 01.06.2026, суддя Стороженко О. Ф.),

у справі:№ 914/2001/25,

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна транспортна компанія" (надалі – ТОВ "Надійна транспортна компанія" або Позивач),

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Юг В" (надалі – ТОВ "Агро Юг В", Апелянт або Відповідач),

про:стягнення 181'261,00 грн,

за зустрічним позовом про:стягнення 136'623,44 гривень.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:не з`явився,

відповідача:Решота В. В.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ТОВ "Надійна транспортна компанія" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Агро Юг В" про стягнення 181'261,00 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Агро Юг В" зобов`язань згідно з Договором транспортно-експедиційного обслуговування № ТЕО-26/04 від 26.04.2024 (надалі – Договір транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024). Зокрема, ТОВ "Агро Юг В" не в повному обсязі оплатило вартість наданих послуг, замовлених ТОВ "Надійна транспортна компанія" відповідно до заявки № 01-05 від 01.05.2025: із нарахованих 947'243,50 грн сплатив лише частину, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 113'852,87 гривень. У зв`язку з простроченням оплати Позивач також заявив до стягнення пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

3. Предметом позову є стягнення 181'261,00 грн, з яких:

3.1. 113'852,87 грн – основний борг.

3.2. 2'644,24 грн – 3 % річних, нараховані за період 15.05.25-24.06.25.

3.3. 12'314,17 грн – інфляційні втрати, нараховані за період 15.05.25-24.06.25.

3.4. 27'449,12 грн – пеня, нарахована за період 15.05.25-24.06.25.

4. Підставою позову є неналежне виконання ТОВ "Агро Юг В" умов Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 в частині повноти оплати наданих послуг згідно з заявкою № 01-05 від 01.05.2025.

5. ТОВ "Агро Юг В" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "Надійна транспортна компанія" 136'623,44 грн збитків.

6. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Надійна транспортна компанія" безпідставно застосувало до наданих послуг нульову ставку ПДВ та не зареєструвало податкову накладну зі ставкою 20 %. Унаслідок цього ТОВ "Агро-ЮГ В" не отримало податковий кредит у розмірі 136'623,44 грн, що вважає завданими йому збитками.

7. Рішенням від 01.06.2026 місцевий суд:

7.1. Первісний позов задовольнив частково, стягнув з ТОВ "Агро Юг В" на користь ТОВ "Надійна транспортна компанія" основний борг у сумі 113'853,00 грн, 3 % річних у сумі 46,79 грн та 1'902,72 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовив.

7.2. Відмовив у задоволенні зустрічного позову.

8. Рішення мотивовано тим, що на виконання Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 та заявки № 01-05 від 01.05.2025 Позивач організував перевезення вантажу та надав транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 947'243,50 гривень. Відповідач частково оплатив ці послуги, однак 113'853,00 грн залишилися несплаченими.

9. Суд відхилив доводи Відповідача про те, що в нього не виник обов`язок з оплати через відсутність укладеної сторонами додаткової угоди про погодження вартості послуг та підписаного акта приймання-передавання наданих послуг. Адже вартість перевезення була визначена самим Відповідачем у заявці, яку Позивач прийняв і виконав. Крім того, Відповідач частково оплатив послуги та не заявив заперечень щодо їх обсягу або вартості. Тому суд стягнув із нього 113'853,00 грн основного боргу.

10. Водночас суд установив, що Позивач не довів дати отримання Відповідачем рахунку та акта, а також дати реєстрації податкової накладної. Тому суд пов`язав початок строку оплати з 16.06.2025 – датою часткової оплати послуг, та визначив, що прострочення настало 20.06.2025. Відтак суд стягнув 46,79 грн – 3 % річних, нарахованих за період 20.06.25-24.06.25, а в решті цієї вимоги відмовив. Пеня не підлягала стягненню, оскільки право на її нарахування виникло лише з 01.07.2025, тоді як розрахунок Позивача охоплював період лише до 24.06.2025. У стягненні інфляційних втрат суд також відмовив, оскільки встановлений період прострочення становив лише п`ять днів.

11. У задоволенні зустрічного позову про стягнення 136'623,44 грн збитків суд відмовив з огляду на те, що ТОВ "Агро ЮГ В" не надало доказів того, що застосування нульової ставки ПДВ було визнано податковим органом неправильним. Оскільки господарський суд не уповноважений самостійно визначати належну ставку ПДВ, відсутні підстави для стягнення заявлених збитків.

12. Сторони подали місцевому суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зокрема:

12.1. ТОВ "Надійна транспортна компанія" у розмірі 25'000,00 гривень.

12.2. ТОВ "Агро Юг В" у розмірі 20'000,00 гривень.

13. Додатковим рішенням від 01.06.2026 місцевий суд:

13.1. Заяву ТОВ "Надійна транспортна компанія" задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Агро Юг В" 20'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

13.2. У задоволенні заяви ТОВ "Агро Юг В" відмовив.

14. Додаткове рішення обґрунтовано тим, що ТОВ "Надійна транспортна компанія" належними доказами підтвердило понесення 25'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки первісний позов задоволено частково, а спір виник унаслідок неналежного виконання ТОВ "Агро ЮГ В" зобов`язань з оплати послуг, суд поклав на нього 20'000,00 грн таких витрат. У відшкодуванні ТОВ "Агро ЮГ В" 20'000,00 грн витрат на правничу допомогу суд відмовив, оскільки спір виник унаслідок його дій, а зустрічний позов залишено без задоволення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

15. Не погодившись із указаними рішеннями, ТОВ "Агро Юг В" подало апеляційні скарги до Західного апеляційного господарського суду.

16. Ухвалою від 19.06.2026 апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу ТОВ "Агро Юг В" на рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2026.

17. Ухвалою від 22.06.2026 апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Юг В" на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2026.

18. Після усунення недоліків апеляційної скарги на основне рішення ухвалою від 29.06.2026 апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за цією скаргою, об`єднав обидві апеляційні скарги в одне провадження та призначив розгляд справи на 29.07.2026.

19. Учасники справи отримали ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі 23.06.2026 та 30.06.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 3, а. с. 21, 22, 32, 33).

20. Ухвалою від 29.07.2026 апеляційний суд відклав розгляд справи на 02.09.2026.

21. За результатами розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 02.09.2026 суд ухвалив цю постанову.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

Щодо основного рішення

22. Оскаржуване рішення ухвалене за неповного з`ясування обставин, які мають суттєве значення для справи.

23. Позивач не довів скерування Відповідачу акта № 375 та рахунку № 387 від 11.05.2025, тому підстав вважати строк оплати таким, що настав, не було. Часткова оплата від 16.06.2025 сама собою не підтверджує отримання рахунку на всю суму послуг. Крім того, пункт 3.4 договору передбачав оплату у два етапи: 80 % після доставки вагонів, а решти 20 % – після реєстрації податкової накладної та виставлення рахунку. Реєстрація належно оформленої податкової накладної була відкладальною обставиною у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України. Оскільки Позивач застосував до більшої частини вартості послуг нульову ставку ПДВ замість 20 %, ця обставина не настала, а тому обов`язок здійснити остаточний розрахунок і прострочення оплати відсутні.

24. Суд безпідставно застосував пункт 3.5 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024, за яким послуги вважаються прийнятими за відсутності мотивованих заперечень щодо акта. Оскільки Позивач не довів скерування акта Відповідачу, п`ятиденний строк для подання заперечень не розпочався. Тому відсутність заперечень не могла вважатися погодженням обсягу та вартості послуг.

25. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у зустрічному позові, зазначивши про відсутність підтвердження податкового органу щодо неправильності застосованої ставки ПДВ, хоча в матеріалах справи була індивідуальна податкова консультація ГУ ДПС у Львівській області від 11.07.2019. Вона підтверджує, що транспортно-експедиційні послуги, надані замовнику-резиденту, оподатковуються за ставкою 20 %. Внаслідок реєстрації податкової накладної з нульовою ставкою ПДВ Відповідач втратив право на податковий кредит у розмірі 136'623,44 гривень. Цю суму він розцінює як збитки і просить стягнути її за зустрічним позовом.

Щодо додаткового рішення

26. Оскільки основне рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в первісному позові та задоволення зустрічного позову, додаткове рішення про стягнення з ТОВ "Агро-ЮГ В" 20'000,00 грн витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню. Натомість документально підтверджені витрати ТОВ "Агро-ЮГ В" у розмірі 20'000,00 грн необхідно стягнути з ТОВ "Надійна транспортна компанія".

27. Апелянт зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат за розгляд апеляційної скарги складається з таких сум:

27.1. 7’ 267,20 грн витрат на оплату судового збору.

27.2. 15’ 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив

28. ТОВ "Надійна транспортна компанія" не подало відзиву на апеляційні скарги.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

29. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30. Рішення від 01.06.2026 та додаткове рішення від 01.06.2026 Господарського суду Львівської області у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.

Укладення та виконання договору

31. Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга – робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

32. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Аналогічна дефініція договору транспортного експедирування міститься в статті 929 Цивільного кодексу України.

33. Сторони уклали Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 (том 1, а. с. 22-27), відповідно до пункту 1.1 якого експедитор за дорученням клієнта приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок клієнта надавати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування для здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів…

34. Згідно з пунктом 1.2 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 на підставі письмових заявок клієнта та за його рахунок експедитор організовує виконання робіт і послуг, пов`язаних із завантаженням вагонів на станції відправлення… та їх подальшим перевезенням залізницями України, у тому числі у напрямку портів, а також надання послуг клієнту щодо організації проведення сертифікації, митного оформлення і відправки зернових, олійних та інших вантажів зі станцій АТ "Укрзалізниця" у відповідності до укладених сторонами додаткових угод.

35. У пункті 1.4 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 сторони погодили, що перелік послуг, що надаються за цим договором, вид та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно з цим договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу, ціну та загальну вартість послуг сторони погоджують в додаткових угодах до даного договору.

36. На підтвердження факту надання послуг експедитор зобов`язаний надати клієнту протягом 30 календарних днів з дати оформлення перевізних документів належним чином завірені копії перевізних документів або належним чином оформлені електронні копії перевізних документів з штампами залізниць про відправку, прибуття, перетин кордону, а також штампами митних органів на прикордонному переході та станції призначення (пункт 2.1.12 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024).

37. ТОВ "Агро Юг В" 01.05.2025 подало ТОВ "Надійна транспортна компанія" заявку № 01-05 (том 1, а. с. 28) на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування за міжнародним перевезенням вантажу (сої), у якій зазначено:

37.1. Вартість перевезення – 490 грн/т.

37.2. Кількість вантажу – 2'000 т (+/-10 %).

37.3. Місце відвантаження та станція відправлення (в Україні).

37.4. Станція призначення та вантажоодержувач (у Румунії).

38. ТОВ "Надійна транспортна компанія" надало комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування на загальну суму 947'243,50 грн, що підтверджується:

38.1. Митними деклараціями від 12.06.2025 (том 1, а. с. 33) та від 11.06.2025, (том 1, а. с. 45).

38.2. Інвойсами № 15/05/1 від 15.05.2025 (том 1, а. с. 34) та № 07/05/1 від 12.05.2025 (том 1, а. с. 46).

38.3. Накладними на перевезення залізницею (ЦІМ/СМГС) (том 1, зворот а. с. 35 – зворот а. с. 36, зворот а. с. 46 – зворот а. с. 53).

39. Відповідно до пункту 3.5 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 за підсумками місяця сторони, на підставі відвантажувальної інформації, підписують акт прийому-передачі робіт (наданих послуг) і/або акт звіряння. У разу ненадання (неповернення) клієнтом експедитору підписаного акта прийому-передачі робіт (надання послуг) протягом 5 днів з дня його надання останнім для підписання і при відсутності в зазначений термін мотивованого письмового заперечення клієнта, послуги за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином, і жодних претензій щодо термінів і якості надання послуг, а також стосовно втрати, недостачі пошкодження та інше не приймаються.

40. Позивач склав Акт надання послуг № 375 від 11.05.2025 (том 1, а. с. 30) на суму 947'243,50 грн з ПДВ (903'222,45 грн без ПДВ, 44'021,05 грн ПДВ) (том 1, а. с. 30-31), з яких:

40.1. 220'105,23 грн без ПДВ транспортно-експедиційні послуги.

40.2. 683'117,22 грн без ПДВ послуги, які оподатковуються за ставкою 0 % ПДВ (залізничний тариф по міжнародному перевезенню).

41. Доказів скерування цього акту Відповідачу у справі немає.

42. Позивач сформував рахунок на оплату № 378 від 11.05.2025 (том 2, а. с. 78) на суму, що вказана в акті (див. пункт 39 цієї постанови). Матеріали справи не містять доказів його скерування Відповідачу.

43. Податкова накладна від 11.05.2025 складена Позивачем на загальну суму 947'243,50 грн (том 1, а. с. 57). У ній послуги вартістю 683'117,00 грн зазначені як такі, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. Відомостей про реєстрацію цієї накладної у справі немає.

44. У розділі 3 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 сторони погодили, зокрема, такий порядок розрахунків:

44.1. Сторони погоджують ставку на перевезення конкретного вантажу шляхом підписання додаткових угод до цього договору (пункт 3.1).

44.2. Клієнт здійснює 80 % оплати за послуги експедитора, виходячи з розрахункової маси вантажу за фактичну кількість вагонів, при поставці вагонів на станцію отримувача вантажу та 20 % оплати після реєстрації податкової накладної шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку (пункт 3.4).

45. Позивач стверджує, що ТОВ "Агро ЮГ В" 16.06.2025 частково оплатило надані Позивачем послуги в сумі 569'264,35 гривень. Відповідач визнає факт цієї оплати (доказів на спростування не надав). Отже, неоплаченою залишилась заборгованість 113'852,87 гривень.

46. Зазначені обставини укладення та виконання договору суд першої інстанції встановив правильно. Сторони їх не заперечують.

47. Відповідач вважає, що не зобов`язаний сплачувати 113'852,87 грн, оскільки: 1) сторони не уклали передбаченої пунктами 1.4 та 3.1 договору додаткової угоди, у якій мали погодити перелік і вартість послуг; 2) Позивач не довів скерування Відповідачу акта № 375 від 11.05.2025, тому передбачені пунктом 3.5 договору наслідки його неповернення не настали, а послуги не можуть вважатися прийнятими без заперечень; 3) відповідно до пункту 3.4 договору останні 20 % вартості послуг підлягали сплаті лише після реєстрації податкової накладної та виставлення рахунку, однак належна реєстрація податкової накладної й отримання рахунку не підтверджені, у зв`язку з чим строк остаточного розрахунку не настав.

48. З огляду на доводи апеляційної скарги апеляційний суд перевірить правильність висновків суду першої інстанції про виникнення у Відповідача обов`язку сплатити 113'852,87 грн заборгованості, а також наявність підстав для стягнення 3 % річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною сплатою цього боргу.

49. Крім того, апеляційний суд перевірить, чи спричинило застосування Позивачем нульової ставки ПДВ до частини вартості наданих послуг втрату Відповідачем податкового кредиту та завдання йому збитків у розмірі 136'623,44 гривень.

Щодо стягнення основного боргу

50. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

51. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

52. У цій справі Позивач на виконання Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 та заявки № 01-05 від 01.05.2025 організував міжнародне перевезення замовленого Відповідачем вантажу. Виконання перевезення підтверджується митними деклараціями, інвойсами та залізничними накладними (див. пункт 38 цієї постанови). Факту надання цих послуг Відповідач не заперечив. Отже, належно надані Позивачем послуги підлягають оплаті Відповідачем в повному обсязі.

53. Колегія суддів не погоджується з аргументами Апелянта, зазначеними у пункті 24 цієї постанови.

54. Відсутність доказів скерування Відповідачу акта № 375 від 11.05.2025 дійсно не дає підстав вважати його погодженим за процедурою, передбаченою пунктом 3.5 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024. Однак неможливість застосувати договірну процедуру не означає, що послуги не були замовлені, надані або погоджені сторонами в інший спосіб.

55. Обсяг і вартість (ставку) послуг сторони визначили ще до її надання: у сформованій самим Відповідачем заявці № 01-05 від 01.05.2025 (див. пункт 37 цієї постанови) передбачено перевезення 2'000 т вантажу з допустимим відхиленням +/- 10 % за ставкою 490 грн за тонну.

56. Позивач фактично організував перевезення 1'933,150 т вантажу, тобто виконав замовлення в межах погодженого Відповідачем обсягу. Саме ця кількість вантажу зазначена в митних деклараціях. Достовірність цих документів та фактичне здійснення перевезення Апелянт не заперечує.

57. Вартість перевезення 1'933,150 т вантажу за погодженою ставкою 490 грн за тонну становить 947'243,50 гривень. Така сума відображена в акті № 375 від 11.05.2025. Отже, акт не встановлював для Відповідача нових умов і не містив односторонньо визначених Позивачем показників, а лише зафіксував результат виконання заявки, зміст якої визначив сам Відповідач.

58. Тому можливість подати заперечення щодо акта не змінює того, що Позивач виконав замовлене Відповідачем перевезення у погодженому обсязі та за погодженою ставкою. Відповідач не зазначив, який конкретно показник акта є неправильним, не заперечив фактичну кількість перевезеного вантажу, не навів іншої погодженої ставки та не подав альтернативного розрахунку вартості послуг. Фактично доводи Апелянта зводяться до заперечення способу підтвердження господарської операції, а не самої операції чи її вартості.

59. Отже, неможливість застосування передбаченої пунктом 3.5 Договору транспортно-експедиційного обслуговування від 26.04.2024 конструкції мовчазного погодження акта не спростовує факту належного надання послуг, їх обсягу та вартості.

60. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи Апелянта, наведені у пункті 23 цієї постанови.

61. Відсутність доказів скерування Відповідачу акта № 375 та рахунку № 378 від 11.05.2025 не означає, що строк оплати взагалі не настав. З огляду на недоведеність дати отримання цих документів суд першої інстанції не обчислював прострочення з дати їх складення, а виходив із 16.06.2025 – дати, коли Відповідач сам розпочав виконання грошового зобов`язання, сплативши частину вартості наданих послуг.

62. Проведення цього платежу підтверджує, що станом на 16.06.2025 Відповідач був обізнаний із наданням послуг, їх вартістю та обов`язком здійснити розрахунок. Тому місцевий суд обґрунтовано відрахував передбачені пунктом 3.4 договору три банківські дні саме від цієї дати та встановив прострочення з 20.06.2025. Навпаки, такий підхід враховує інтереси Відповідача, оскільки виключає нарахування за період, протягом якого отримання ним платіжних документів не було підтверджене.

63. Необґрунтованими є й доводи Апелянта про ненастання передбаченої статтею 212 Цивільного кодексу України відкладальної обставини, з якою сторони пов`язали сплату останніх 20 % вартості послуг. Пункт 3.4 договору пов`язує остаточний розрахунок із фактом реєстрації податкової накладної, а не із застосуванням у ній конкретної ставки ПДВ чи отриманням Відповідачем податкового кредиту. Водночас сам Апелянт стверджує, що податкова накладна була зареєстрована. Отже, він не заперечує факту її реєстрації, а оспорює лише правильність визначеної ставки.

64. Незгода Відповідача з оформленням податкової накладної не перетворює вже надані та частково оплачені послуги на безоплатні й не відстрочує виконання грошового зобов`язання на невизначений строк. Тому суд першої інстанції правильно встановив як наявність заборгованості (113'852,87 грн), так і початок прострочення з 20.06.2025. Відповідно, правильними є й висновки місцевого суду щодо наявності підстав для нарахування 3 % річних, інфляційних втрат і пені з урахуванням установленого періоду прострочення та умов договору.

Щодо стягнення збитків

65. Відповідно до статті 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

65.1. Втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

65.2. Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

66. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки – збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

67. Підставою для стягнення 136'623,44 грн збитків Відповідач вважає застосування Позивачем нульової ставки ПДВ до вартості міжнародного перевезення. За твердженням Відповідача у разі застосування ставки 20 % він отримав би податковий кредит у зазначеному розмірі, а тому неможливість його сформувати є завданою йому майновою шкодою.

68. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий суд зазначив, що суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що правильність застосованої Позивачем ставки ПДВ не була підтверджена рішенням контролюючого органу, а господарський суд не уповноважений самостійно встановлювати належну ставку податку.

69. Такий висновок місцевого суду є помилковим. У пункті 7.24 постанови від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

70. Оскільки Відповідач пов`язує заявлені збитки саме з неправомірним, на його думку, застосуванням Позивачем нульової ставки ПДВ, установлення правильності податкового оформлення спірної операції необхідне для з`ясування наявності протиправної поведінки як обов`язкового елемента складу господарського правопорушення. Тому відсутність рішення податкового органу сама собою не звільняла місцевий суд від обов`язку надати відповідну правову оцінку.

71. Водночас наведена помилка не вплинула на правильність висновку суду першої інстанції про відмову в зустрічному позові, оскільки за результатами самостійної оцінки обставин справи та норм податкового законодавства колегія суддів дійшла висновку про відсутність протиправності у діях Позивача.

72. Відповідно до підпункту 7.1.4 пункту 7.1 статті 7 Податкового кодексу України ставка податку є обов`язковим елементом податку. Питання оподаткування та порядок застосування відповідних ставок визначаються податковим законодавством і не можуть змінюватися домовленістю учасників господарських відносин. Тому саме по собі зазначення в договорі чи заявці ціни з ПДВ не означає, що до кожної складової наданих послуг незалежно від її змісту має застосовуватися ставка 20 %.

73. Згідно з пунктом "б" підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

74. Підпункт "ж" пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, на який посилається Апелянт, визначає місце постачання транспортно-експедиторських послуг за місцем реєстрації їх отримувача. Оскільки Відповідач є резидентом України, такі послуги оподатковуються ПДВ за основною ставкою 20 %. Водночас ця норма не регулює оподаткування міжнародного перевезення вантажу.

75. Відповідно до підпункту "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України операції з постачання послуг із міжнародного перевезення вантажів залізничним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

76. Згідно з Порядком внесення уповноваженими особами до бюджету податку на додану вартість з об`єктів оподаткування, що виникають у зв`язку з постачанням підприємствами залізничного транспорту послуг з їх основної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 02.03.2011 № 187, підставою для застосування нульової ставки ПДВ у міжнародному залізничному сполученні (крім транзитних перевезень) є накладні УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ) та уніфікована накладна ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС).

77. У цій справі перевезення вантажу зі станції відправлення в Україні до станції призначення в Румунії здійснювалося залізничним транспортом та оформлено накладними ЦІМ/СМГС. Отже, міжнародне залізничне перевезення підтверджене документами, які законодавство визначає підставою для застосування нульової ставки ПДВ.

78. Порядок застосування цих норм у транспортно-експедиторських відносинах роз`яснений в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610. Зокрема, якщо залучений перевізник є резидентом і платником ПДВ, у експедитора виникають податкові зобов`язання на суму міжнародного перевезення за ставкою 0 %, а на вартість власних транспортно-експедиторських послуг, наданих замовнику, який є резидентом України, за ставкою 20 %. Якщо перевізник не є резидентом і платником ПДВ, податкові зобов`язання експедитора на вартість перевезення не виникають. Отже, у жодному із передбачених консультацією випадків вартість міжнародного перевезення не оподатковується експедитором за ставкою 20 %.

79. У цій справі Позивач не здійснював перевезення вантажу власними силами. Він як експедитор організував його перевезення та був зазначений у залізничних накладних відправником, тоді як безпосереднім перевізником була залізниця.

80. Міжнародний характер перевезення підтверджується залізничними накладними, митними деклараціями та інвойсами, які відображають переміщення вантажу зі станції відправлення в Україні до вантажоодержувача в Румунії (див. пункт 38 цієї постанови).

81. В акті № 375 від 11.05.2025 Позивач розмежував ці операції відповідно до їх змісту: 683'117,22 грн визначив як вартість міжнародного залізничного перевезення та застосував до неї ставку ПДВ 0 %, а 220'105,23 грн – як вартість транспортно-експедиторських послуг, на яку нарахував 44'021,05 грн ПДВ за ставкою 20 %.

82. Отже, нульову ставку застосовано не до всієї вартості послуг за договором, а лише до вартості міжнародного перевезення. Власні послуги Позивача, надані Відповідачу як замовнику, який є резидентом України, оподатковано за основною ставкою (20 %).

83. Та обставина, що обидві операції виконувалися одним суб`єктом і в межах одного договору транспортно-експедиційного обслуговування, не змінює їх правової природи. Інше тлумачення призводило б до безпідставного застосування ставки 20 % до вартості будь-якого міжнародного перевезення, організованого експедитором, лише через те, що відповідні суми включені до його розрахунків із замовником.

84. Відповідач не заперечує факту реєстрації податкової накладної. Його заперечення стосуються винятково правильності застосованої Позивачем ставки ПДВ.

85. Отже, у діях Позивача відсутня протиправність, з якою Відповідач пов`язує виникнення заявлених збитків у розмірі 136'623,44 гривень.

86. Колегія суддів не вбачає підстав окремо аналізувати Індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 11.07.2019 № 3210/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, на яку посилається Апелянт, оскільки вона має індивідуальний характер і може застосовуватися виключно платником податків, якому її надано.

Щодо додаткового рішення

87. Апелянт просить скасувати додаткове рішення, посилаючись на необхідність скасування основного рішення суду першої інстанції та, відповідно, іншого розподілу судових витрат.

88. Оскільки за результатами апеляційного перегляду підстав для скасування чи зміни основного рішення не встановлено, визначений місцевим судом розподіл витрат залишається незмінним.

89. Отже, наведена Апелянтом підстава для скасування додаткового рішення відсутня. Тому апеляційна скарга в цій частині також задоволенню не підлягає.

IV. ВИСНОВКИ

90. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. Основне та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2026 у справі № 914/2001/25 прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на оплату судового збору

92. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

93. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 276, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Юг В" залишити без задоволення.

2. Рішення та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2026 у справі № 914/2001/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіМанюк П. Т.

Прядко О. В.