Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №335/7736/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7736/26 2-а/335/169/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя в спрощеному позовному провадженні ( без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Тимошенко Катерини Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне стягнення,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне стягнення.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.05.2026 ОСОБА_1 у мобільному додатку «Дія» надійшло повідомлення про відкриття щодо нього державним виконавцем Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчого провадження № НОМЕР_5. Зі змісту повідомлення позивачу стало відомо, що стягувачем у виконавчому провадженні є ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (далі Відповідач), а сума боргу становить 37 860 грн. У той самий день банківські карткові рахунки позивача були заблоковані. На момент відкриття виконавчого провадження позивачу не було відомо про існування будь-якої постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення в його присутності не складався, постанова у справі про адміністративне правопорушення йому не вручалася та засобами поштового зв`язку не надсилалася, Позивач не знав про існування вказаних протоколу та постанови, з їх змістом ознайомлений не був. З метою з`ясування підстав відкриття виконавчого провадження позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Тимошенко Катерини Валеріївни. 29.05.2026 представником позивача на адресу відповідача було направлено адвокатський запит цінним листом з описом вкладення № R690160023151. Згідно з відомостями офіційного сервісу відстеження АТ «Укрпошта» вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 02.06.2026. У адвокатському запиті представник позивача просив надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було винесено постанову № 2138 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 29.09.2025, а також документи, які підтверджують вручення цієї постанови позивачу або її направлення засобами поштового зв`язку. Станом на 16.06.2026 відповідь на адвокатський запит не надійшла. У зв`язку з цим 16.06.2026 представником позивача на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено скаргу щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 29.05.2026 цінним листом з описом вкладення № R690160021442. 24.06.2026 на офіційну електронну позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 адресу представника надійшла відповідь, яка містила відповідь на скаргу № 1520 від 23.06.2026 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , копію відповіді відповідача на адвокатський запит № Ю/3649 від 04.06.2026 та копії матеріалів справи № 2138 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . З наданих матеріалів позивачу вперше достовірно стало відомо, що відносно нього складено протокол № 2138 про адміністративне правопорушення від 18.09.2025 та винесено постанову № 2138 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 29.09.2025. Відповідно до постанови № 2138 від 29.09.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 встановив, що під час загальної мобілізації ОСОБА_1 , який за висновком ВЛК від 13.03.2018 був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим нібито вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Позивач не погоджується з постановою № 2138 від 29.09.2025, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із тим, що закон прямо виключає осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, з кола осіб, які зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд. Позивач станом на 05.06.2025, 18.09.2025 та 29.09.2025 був особою з інвалідністю ІІІ групи довічно . За таких обставин у позивача не існувало обов`язку проходити повторний медичний огляд до 05.06.2025, а тому відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Ще до складання протоколу № 2138 від 18.09.2025 і до винесення постанови № 2138 від 29.09.2025 Відповідач достовірно знав, що позивач є особою з інвалідністю. Незважаючи на це, Відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності саме за непроходження повторного медичного огляду, тобто за невиконання обов`язку, який на позивача законом не покладався.

Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №2138 від 29.09.2025 р., ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. 5. Закрити провадження у справі №2138 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. 6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в частині сплаченого позивачем судового збору у сумі 532,48 грн.

Відповідно до, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 257 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надавали.

Ухвалою судді від 10.07.2026 р. було відкрито провадження за вказаною позовною заявою, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому було задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду .

13.07.2026 року Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив що не погоджуючись з позовною заявою, звертає увагу суду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністерства оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами.

Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 03.06.1991 року. Військовий квиток серії НОМЕР_2 виданий 18.05.1989 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 13.03.2018 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відповідно до вимог пункту 2 Перехідних положень Закону України №3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом №4235-ІХ від 12.02.2025 року), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані були самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Тобто, у громадянина ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб виконати вимоги законодавства та пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. На підставі вищевикладеного та у зв`язку із невиконанням Позивачем свого обов`язку, ОСОБА_1 , був визначений як особа яка скоїла адміністративне правопорушення та був поданий у розшук органами Національної поліції. Згідно з вимогами чинного законодавства протокол складається у присутності особи, на яку складається протокол після підтвердження особистості документально. Тому адміністративний протокол на громадянина ОСОБА_1 не складався, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася до особистого звернення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу з метою знятися з розшуку. Відносно громадянина ОСОБА_1 18.09.2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення №2138.Про обізнаність громадянином ОСОБА_1 стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.09.2025 №2138. Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, заяв або клопотань не подавав. Таким чином розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 було здійснено на підставі матеріалів, наявних у справі Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

16.07.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав заявлені вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надавали.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку дійшов до наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Судом встановлено, що 18.09.2025 року офіцером відділення військового обліку і бронювання ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 2138 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не в повному обсязі уточнив, свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придать до виконання військового обов`язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Зак України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2. Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487,

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливий періоду, то ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене частиною третя статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

За результатами розгляду матеріалів справи №2138 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №2138 від 29 вересня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Згідно з вказаною постановою, під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 13.03.2018 року непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги пункту 2 Перехідних положень Закону України № 3621 -IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 року (із змінами, внесеними згідно із Законом №4235-ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини 10 етапі і Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ''Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в особливого періоду, громадянин ОСОБА_5 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова винесена 29 вересня 2026 року за відсутності ОСОБА_5 при цьому у протоколі є відмітка про те, що ОСОБА_5 повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год 00 хв 29.09.2025 р., і в цій графі мається його підпис.

Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на те, що у графах протоколу про роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також про отримання другого примірника протоколу містяться підписи, які позивачу не належать. У вказані дні Позивач не перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11, а був на роботі в ТОВ «ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД №1», що підтверджується Довідкою про підтвердження факту роботи № Ю3-186 у дні датовані 18.09.2025 та 29.09.2025, виданою 01.07.2026 ТОВ «ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД №1». Ні на мобільний телефон, ні на особисту адресу Позивача жодних документів, які б свідчили про існування такої постанови - не надходило, сама Постанова № 2138 та Протокол № 2138 складалися без участі Позивача, що підтверджується також копією Постанови № 2138 де в графі «Копія постанови від …отримав(ла) «__»_______20_року Підпис особи яка притягається до адміністративної відповідальності______» відсутні дата та підпис Позивача. А також відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_10 на скаргу представника Позивача, в якій зазначено, що постанова № 2138 складалася без присутності Позивача. Постанова № 2138 від 29.09.2025 була направлена на примусове виконання без належного вручення Позивачу та без забезпечення йому реальної можливості своєчасно її оскаржити. Вказане підтверджує необізнаність Позивача про накладення на нього штрафу у сумі 17000 грн. та підстави такого накладення. Зі змістом Постанови № 2138 Позивач був ознайомлений лише 24.06.2026, в день коли вказану постанову було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_10 на електронну адресу представника Позивача - Адвоката Тимошенко К.В., що підтверджується роздруківкою з офіційної поштової скриньки представника про надходження відповіді на скаргу від 24.06.2026 о 11:44:19 год.

Статтею 9 КУпАП, передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст. 210 КУпАП порушення військовозобов`язаними правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № 2138 від 29.09.2025 покладено висновок про те, що позивач, як особа, раніше визнана обмежено придатною до військової служби, був зобов`язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 656711 від 14.05.2020 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 .

Відповідно до вимог пункту 2 Перехідних положень Закону України №3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом №4235-ІХ від 12.02.2025 року), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані були самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, закон прямо виключає осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, з кола осіб, які зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд.

Позивач станом на 05.06.2025, 18.09.2025 та 29.09.2025 був особою з інвалідністю ІІІ групи довічно.

За таких обставин у позивача не існувало обов`язку проходити повторний медичний огляд до 05.06.2025, а тому відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

02.09.2025 позивач направив на адресу відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, визнаній в установленому порядку особою з інвалідністю. Заяву було направлено цінним листом з описом вкладення та поштовою накладною № 6900500634017. Вказане поштове відправлення було отримане відповідачем 04.09.2025 (що підтверджується скріншотом з додатку Вайбер Позивача на якому міститься смс-повідомлення з підтвердженням отримання відправлення № 6900500634017).

На підставі вказаної заяви, відповідно до протоколу № 36 від 11.09.2025 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.09.2025 № 8370 та довідкою від 11.09.2025 № 4720/28 про надання Позивачу відстрочки на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, ще до складання протоколу № 2138 від 18.09.2025 і до винесення постанови № 2138 від 29.09.2025 Відповідач достовірно знав, що позивач є особою з інвалідністю. Незважаючи на це, Відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності саме за непроходження повторного медичного огляду, тобто за невиконання обов`язку, який на позивача законом не покладався. Це свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення та про те, що постанова № 2138 від 29.09.2025 винесена без належного з`ясування обставин справи.

За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Згідно зі ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом Постанови від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновків, що оскаржувану постанову слід скасувати із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо вимог про визнання спірної постанови протиправною суд зазначає, що скасування її у відповідності на наведених вище приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України є достатнім та належним способом захисту прав особи у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відтак правові підстави для задоволенні відповідної частини позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч.1ст. 139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 532 грн. 48 коп., що підтверджено відповідною квитанцією.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково відповідно до ст.139 КАС України судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника Тимошенко Катерини Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне стягнення, задовольнити частково.

Скасувати постанову №2138 від 29.09.2025 р., ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 532,48 грн.

В частині вимог про визнання постанови протиправною відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складено 07.09.2026 року.

Суддя: Ю.В. Апаллонова