Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №332/2255/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №332/2255/26

Суддя: Завіновська А. П.

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел. (099) 55-49-125

Справа № 332/2255/26

Провадження №: 3/332/667/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., за участю захисника Павленка О.А., розглянувши в судовому засіданні, в режимі відеокнференції, справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

30.03.2026 р. о 22.50 год., ОСОБА_1 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 1, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму захиснику – адвокату Павленку О.А.

З урахуванням думки захисника, розгляд справи проведено у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Захисник подав заперечення (письмові пояснення) на протокол про адміністративне правопорушення, які підтримав в судовому засіданні, та в яких зокрема зазначав, що працівниками поліції без порушення ОСОБА_1 , будь-яких Правил дорожнього руху, незаконно здійснено зупинку транспортного засобу, не зазначено на підставі яких доказів встановлено ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , і яким чим працівники поліції мали намір їх перевірити, невірно кваліфіковані дії останнього за ч. 1 ст. 130 КУпПА, про що ним (захисником) окремо було подано клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення для доопрацювання. Отже, захисник , з урахуванням вказаних обставин, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним у ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628220 від 31.03.2026 року за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 1) та доданим до нього ДВД-диском із записом події правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2026 року (а.с. 4), довідкою інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 01.04.2025 Красноградським районним судом Харківської області та 08.05.2025 Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, має посвідчення водія НОМЕР_2 від 12.05.2016 (а.с. 7), та іншими матеріалами справи.

Стосовно аргументів захисника про те, що зупинка транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , була здійснена працівниками поліції за відсутності законних підстав, то суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Відтак, під час дії правового режиму воєнного стану, поліцейські наділені, крім іншого, повноваженнями перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Крім того, з долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на блокпосту, під час перевірки документів, було з`ясовано, що останній керує транспортним засобом будучи позбавлений права керування транспортними засобами, що ОСОБА_1 , сам зокрема зазначив працівникам поліції. Отже, доказів незаконності дій поліції щодо зупинки транспортного засобу судом не встановлено.

З приводу доводів сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, то підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

При цьому, підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, обґрунтованість якого зокрема виникла і через неодноразове позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

Отже, працівники поліції за наявності обґрунтованих сумнівів щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, запропонували останньому пройти огляд з ціллю перевірки вказаного стану, від проходження якого останній відмовився.

Стосовно неправильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи неодноразове притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, то суд розглядає справу в межах обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення (висунутого обвинувачення), а тому не має повноважень погіршувати становище особи, кваліфікуючи її дії за більш тяжке адміністративне правопорушення. Не можуть бути вказані обставини і підставою для повернення протоколу про адміністративне правопрушення працівникам поліції для належного дооформлення, як на тому наполягав захисник.

Отже, за встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу, а саме однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 245, 283, 284 ч.1, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя: А.П. Завіновська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua