Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №299/2352/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2352/26

Номер провадження 2/299/1181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів", в особі представника Грибанова Дениса В`ячеславовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 33000,00 гривень.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» 03.08.2025 року було укладено кредитний договір № 9305766. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер, мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін. 12.03.2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 12032026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників від 12.03.2026 до Договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 33000 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. сума заборгованості за пенею та штрафами.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором, не здійснив погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 33000 грн. та 2662,40 грн. судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Нечаєв В.В., заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у поданому відзиві зазначив, що відповідач ОСОБА_1 на момент виникнення спірної заборгованості та на час розгляду справи проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України. На підтвердження зазначених обставин до відзиву долучено копії військового квитка, посвідчення учасника бойових дій, контракту про проходження військової служби, довідки про обставини травми та виписного епікризу. Представник відповідача посилався на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких військовослужбовцям, які виконують обов`язки військової служби в особливий період, у разі наявності заборгованості за кредитними зобов`язаннями не нараховуються штрафні санкції, а також проценти за користування кредитом, за винятком кредитних договорів щодо придбання житла чи автомобіля. Оскільки укладений між сторонами кредитний договір є договором споживчого кредитування загального призначення та не стосується придбання житла або транспортного засобу, адвокат вважав, що передбачені законом винятки у даному випадку відсутні. У зв`язку з цим представник відповідача вказав на безпідставність нарахування позивачем 18 000,00 грн процентів за користування кредитом, зазначивши, що така заборона має імперативний характер та не може бути змінена умовами кредитного договору. Також посилався на те, що особливий період в Україні триває, а тому передбачені законодавством гарантії військовослужбовців підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, представник відповідача заперечував проти стягнення 5 000,00 грн штрафних санкцій, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким на період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування передбачено звільнення позичальника від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а також встановлено обов`язок кредитодавця списати відповідні неустойку та інші платежі, нараховані за прострочення починаючи з 24 лютого 2022 року. Адвокат зазначив, що кредитний договір № 9305766 укладено 03 серпня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а прострочення виконання зобов`язань також виникло в цей період. Відтак, на думку сторони відповідача, нарахування пені, штрафу та інших штрафних санкцій за таким простроченням суперечить вимогам чинного законодавства. Також представник відповідача послався на положення ст. 3, 509, 549, 551, 614, 1054 ЦК України, наголошуючи на необхідності дотримання засад розумності, добросовісності та справедливості у цивільних правовідносинах, а також на те, що неустойка є мірою цивільно-правової відповідальності та може застосовуватися лише за наявності передбачених законом підстав. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду щодо тривалості особливого періоду в Україні та необхідності застосування передбачених законодавством гарантій військовослужбовців, представник відповідача вважав нарахування процентів та штрафних санкцій незаконним. З огляду на викладене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 18 000,00 грн заборгованості за процентами та 5 000,00 грн штрафних санкцій.

Представник позивача, обґрунтовуючи відповідь на відзив, зазначив, що нарахування заборгованості за кредитним договором здійснено відповідно до його умов, з якими відповідач був ознайомлений та погодився шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Вказав, що відповідач при укладенні договору не висловлював заперечень щодо його умов, у тому числі щодо розміру та порядку нарахування процентів, а тому зобов`язаний виконувати взяті на себе договірні зобов`язання. Посилався на те, що Правила надання коштів у позику були доступними відповідачу до укладення договору, а сам відповідач підтвердив свою обізнаність із ними та згоду з їх умовами. Представник позивача зазначив, що закінчення визначеного договором строку кредитування не припиняє невиконаних зобов`язань позичальника, оскільки такі зобов`язання існують до їх належного виконання або припинення на інших передбачених законом чи договором підставах. На підтвердження цього послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 лютого 2024 року у справі № 911/94/23 та від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17. Щодо доводів відповідача про проходження ним військової служби та наявність у зв`язку з цим права на звільнення від нарахування процентів і штрафних санкцій представник позивача зазначив, що право на відповідні пільги, на його думку, виникає за умови надання кредитору передбачених законодавством підтверджуючих документів. Послався на роз`яснення Національного банку України та Міністерства оборони України щодо необхідності повідомлення кредитора про проходження військової служби та надання відповідних документів для застосування пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Представник позивача наголосив, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до первісного кредитора із заявою про застосування відповідних пільг та надання йому необхідних документів. У зв`язку з цим вважав, що нарахування процентів первісним кредитором здійснювалося на законних підставах. Крім того, представник позивача зазначив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» після набуття права вимоги не здійснювало додаткового нарахування заборгованості чи застосування штрафних санкцій, а просить стягнути лише заборгованість, нараховану первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги. Вважав доводи відповідача, наведені у відзиві, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – адвокат Нечаєв В.В., у запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що доводи позивача про відсутність у відповідача права на пільги через ненадання первісному кредитору відповідних документів є безпідставними, оскільки відповідач проходить військову службу та безпосередньо перебуває в зоні бойових дій. Вказав, що відповідач звертався до первісного кредитора доступними засобами зв`язку з проханням не нараховувати проценти, комісії, пеню та штрафи і надати можливість погасити основну суму кредиту, однак належної реакції на такі звернення не отримав. На думку представника відповідача, передбачене ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнення від нарахування процентів та штрафних санкцій має імперативний характер і не залежить від факту попереднього повідомлення кредитора про проходження військової служби. Крім того, адвокат Нечаєв В.В. поставив під сумнів належність та достовірність наданого позивачем електронного доказу – реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу, посилаючись на його технічні характеристики, неоднорідність структури, відсутність можливості перевірити цілісність документа та накладені на нього електронні підписи. У зв`язку з цим просив витребувати у позивача оригінал зазначеного електронного доказу в первинному цифровому або паперовому форматі, а у разі його неподання – не брати такий доказ до уваги відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України. З огляду на наведене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, пені та штрафних санкцій.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9305766 згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень строком на 360 дні, зі сплатою відсотків у порядку та розмірі встановлених умовами договору (стандартна процентна ставка у розмірі 1,00 % в день; знижена процентна ставка 0,01% в день).

У розділі 10 - Реквізити та підписи сторін - зазначено, зокрема, РНОКПП відповідача, місце реєстрації, серію та номер паспорту, засоби зв`язку, контактні дані третіх осіб, тощо.

Цей кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С5583 03.08.2025 19:03:28 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

До договору про надання споживчого кредиту № 9305766 від 03.08.2025 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , позивачем долучено Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор К8054.

У підпункті 1.5.1 та пункті 1.5 кредитного договору сторони узгодили, що нарахування процентів за користування кредитом становить 1,00% в день - стандартна процентна ставка, що застосовується у межах строку кредиту вказаного у п. 1.4 цього договору (360 дні).

За змістом п. 1.5.2 сторони узгодили, що знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується якщо споживач до 02.09.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, тоді розмір процентів до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до положень п. 2.1 кредитного договору кредит надано споживачу ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок споживача - на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п.2.1. Договору.

Як вбачається з листа ТОВ «ФК Контрактовий Дім» № 21555 від 16.03.2026 року, було успішно перераховано кошти 03.08.2025 року 19:04 на суму 10000 грн., номер замовлення 55434783, номер карти НОМЕР_2 , статус - успіх.

Згідно детального розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9305766 від 03.08.2025 року, здійсненого первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» слідує, що у відповідача наявна заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 33000 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. сума заборгованості за пенею та штрафами, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 12.03.2026 року укладено Договір факторингу №12032026, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до Реєстру Боржників до договору факторингу №12032026 від 12.03.2026 року слідує, що клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9305766 від 03.08.2025 року у розмірі 33000 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. сума заборгованості за пенею та штрафами.

Платіжною інструкцією № 59 від 17.03.2026 підтверджено отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» плати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №12032026 від 12.03.2026 року в загальному розмірі 559907199 грн.

Судом також досліджено письмові докази, подані стороною відповідача на підтвердження проходження ОСОБА_1 військової служби та наявності у нього відповідного правового статусу.

Зокрема, з військового квитка серії НОМЕР_3 вбачається наявність службових відміток щодо проходження ОСОБА_1 військової служби.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 11 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

З контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 1 квітня 2023 року судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Також судом досліджено довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 28462 від 7 вересня 2024 року та виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 6552 від 10 вересня 2024 року, які підтверджують отримання відповідачем травми (поранення) під час проходження військової служби та його перебування на стаціонарному лікуванні.

Наведені письмові докази суд оцінює у сукупності з іншими матеріалами справи при вирішенні питання щодо наявності у відповідача передбачених законодавством гарантій та пільг, пов`язаних із проходженням військової служби.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, виходить з такого.

Судом встановлено, що 03 серпня 2025 року між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний кредитний договір № 9305766, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн на визначений договором строк.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів сторонами по суті не заперечується, а наявними у справі доказами підтверджується виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

З матеріалів справи також вбачається, що право вимоги за кредитним договором № 9305766 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на підставі договору факторингу № 12032026 від 12 березня 2026 року.

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача щодо повернення фактично наданої суми кредиту.

Відповідачем не надано доказів належного та повного виконання зобов`язання з повернення отриманих кредитних коштів, а тому вимога позивача про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогами позивача в частині стягнення 18 000,00 грн заборгованості за процентами та 5 000,00 грн штрафних санкцій.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України. На підтвердження цієї обставини відповідачем надано військовий квиток серії НОМЕР_3 , контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 01 квітня 2023 року, посвідчення серії НОМЕР_4 , видане 11 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також документи, що підтверджують отримання ним травми під час проходження військової служби та перебування на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для визначених законом категорій військовослужбовців передбачено ненарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом, за винятком кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля.

Встановлено, що кредитний договір № 9305766 від 03 серпня 2025 року не є договором щодо придбання житла чи автомобіля, а тому передбачений законом виняток у даному випадку відсутній.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що застосування зазначеної пільги залежить виключно від попереднього повідомлення відповідачем первісного кредитора про проходження ним військової служби та надання відповідних документів.

Передбачені законом гарантії щодо ненарахування процентів, пені та штрафних санкцій є встановленими законом правовими наслідками відповідного статусу військовослужбовця та не можуть бути змінені домовленістю сторін кредитного договору. Сам факт укладення відповідачем кредитного договору та погодження з його умовами не позбавляє його права на передбачені законом гарантії.

Посилання позивача на те, що проценти були нараховані первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги, також не є підставою для їх стягнення з відповідача, оскільки відступлення права вимоги не може надавати новому кредитору більше прав, ніж мав первісний кредитор, а обсяг права вимоги визначається з урахуванням чинного законодавства.

Відтак, з урахуванням встановленого судом статусу відповідача як військовослужбовця та положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 18 000,00 грн є безпідставним.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 5 000,00 грн штрафних санкцій.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а нараховані за таке прострочення відповідні платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Кредитний договір між сторонами укладений 03 серпня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Заявлені до стягнення штрафні санкції пов`язані саме з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором у цей період.

За таких обставин вимога про стягнення 5 000,00 грн штрафних санкцій також не ґрунтується на законі та задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на те, що ним самостійно додаткові нарахування після набуття права вимоги не здійснювалися, не змінює правової оцінки спірних сум, оскільки предметом розгляду є питання про наявність у позивача права вимагати їх стягнення з відповідача, а не лише факт здійснення таких нарахувань безпосередньо позивачем.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог ст.ст. 76–81, 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині стягнення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 10 000,00 грн. У решті позовних вимог, а саме щодо стягнення 18 000,00 грн процентів та 5 000,00 грн штрафних санкцій, у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 33 000,00 грн, з яких 10 000,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту, 18 000,00 грн – заборгованість за процентами та 5 000,00 грн – штрафні санкції.

Судом позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, що становить 30,30 % від заявленої ціни позову.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 806,79 грн (2 662,40 грн х 10 000,00 грн / 33 000,00 грн).

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в особі представника Грибанова Дениса В`ячеславовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 9305766 від 03.08.2025 року у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, що становить заборгованості за основною сумою боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 806 (вісімсот шість) гривень 79 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Представник позивача, Грибанов Денис В`ячеславович, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, місцезнаходження м. Виноградів, вул. Августина Волошина, 37 Берегівського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийДочинець С. І.