Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №127/29444/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29444/26

Провадження № 3/127/5727/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 51 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147750 від 12.08.2026: «28.06.2026 о 11 год 51 хв за адресою: місто Вінниця, вулиця Коцюбинського, 4, в приміщенні магазину «АТБ» громадянин ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку пляшки коньяка, ємністю 0,5 л «Азнаурі», вартістю 194, 80 грн, без ПДВ».

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, факт здійснення ним дрібної крадіжки пляшки коньяка «Азнаурі», ємністю 0,5 л, вартістю 194, 80 грн, у магазині «АТБ», категорично заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.

Диспозиція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147750 від 12.08.2026, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.08.2026 року, письмові поясненнями ОСОБА_2 від 12.08.2026, довідку про вартість викраденого товару, відеозапис.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.08.2026 року, а також письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.08.2026, останній просить прийняти міри до невідомого чоловіка, який 28.06.2026 здійснив крадіжку пляшки коньяка, ємністю 0,5 л «Азнаурі».

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.08.2026 та письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.08.2026 вбачається, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до невідомої особи, а отже ОСОБА_2 не зазначає, що цієї невідомою особою є саме ОСОБА_1 .

Крім того, згідно дослідженого у судовому засіданні відеозапису, долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у відділу молочних товарів складає продукти харчування, серед яких не вбачається пляшки коньяка, ємністю 0,5 л «Азнаурі».

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що крадіжку вчинив ОСОБА_1 іншими доказами не підтверджуються та спростовуються поясненнями, наданими ОСОБА_1 у судовому засіданні, в яких він зазначає, що крадіжку коньяка «Азнаурі», ємністю 0,5 л, не вчиняв. Протокол огляду місця події відсутній, а в поясненнях потерпілий не може вказати на конкретну особу, яка вчинила крадіжку.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, при наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не може бути достатнім доказом винуватості особи.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 51, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: