Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №127/14984/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14984/26

Провадження № 2/127/4331/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 13.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6574111.

26.01.2026 між позивачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №26/01/2026, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. З реєстру боржників №1 від 26.01.2026 до договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 22955,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8455,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4500,00 грн – неустойка.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за вищевказаним договором, позивачем не здійснювалося жодних нарахувань. При цьому, вказана сума заборгованості за кредитними договорами не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за договорами позики в розмірі 22955,00 грн, а також судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (виклику) сторін, призначено розгляд справи по суті, , а також витребувано додаткові докази. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.06.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду пояснення, в яких зазначила, що заперечує проти позову в повному обсязі з огляду на недобросовісність кредитора, порушення публічного порядку при укладенні договору, а також пряму заборону нарахування штрафних санкцій під час дії воєнного стану. У структурі позовних вимог Позивач просить стягнути 4500,00 грн неустойки. Проте укладення кредитного договору (13.08.2025) та перехід права вимоги відбулися в період дії в Україні правового режиму воєнного стану. Таким чином, вимога Позивача про стягнення 4 500,00 грн неустойки є прямим порушенням імперативної норми закону, яка діє під час воєнного стану, та не підлягає задоволенню судом.

Позивач вимагає стягнути 8 455,00 грн відсотків при тілі кредиту в 10 000,00 грн, що становить понад 84% від суми позики за дуже короткий період. В умовах воєнного стану, падіння доходів населення та загальної економічної кризи, встановлення кредитних ставок, які призводять до такої диспропорції, суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо заборони несправедливих умов договору) та є формою зловживання правом з боку фінансової установи.

Позивач просить стягнути з Відповідача понесені ним судові витрати (судовий збір у розмірі 2 662,40 грн). Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки вимоги про стягнення неустойки (4 500,00 грн) та надмірних відсотків (8 455,00 грн) є безпідставними та незаконними в силу Перехідних положень ЦК України та Закону про ПВК/ФТ, у разі часткового задоволення позову (лише в межах тіла кредиту), судовий збір має бути пропорційно зменшений судом та покладений на Відповідача лише частково.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 просить задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У разі якщо суд дійде висновку про правомірність стягнення основного боргу (тіла кредиту), на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України повністю відмовити у стягненні неустойки в розмірі 4 500,00 грн, також суттєво знизити розмір нарахованих відсотків, а судовий збір розподілити пропорційно.

Справу № 127/14984/26 розглянути за відсутності (без присутності) Відповідача - ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 13.08.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір Кредитної лінії (Надійний) №6574111.

Відповідно до його умов ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на його банківський рахунок позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Строк позики/строк договору – 348 днів, останній день повернення позики 27.07.2026. Процента ставка /день становить 0,95% (фіксована), яка діє протягом строку договору. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого Кредиту (що в грошовому виразі складає 1725,00 грн). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3264,78%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 44785,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься одноразовий код ідентифікатора відповідача - 318704, що і є безпосереднім підписом відповідача.

Ідентифікаційна частина договору в Розділі «Позичальник» міститься ідентифікуючі дані ОСОБА_1 , в тому числі зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 10000,00 грн на картку № НОМЕР_2 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000048311 від 10.03.2026.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.01.2026 до договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 22955,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8455,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 4500,00 грн – неустойка.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення нею зобов`язання щодо їх повернення.

Щодо нарахування відсотків за договором. Відповідач вважає їх розмір несправедливим та завищеним, неспівмірним з сумою кредиту. Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки проценти були погоджені сторонами в розмірі 0.95% в день на залишок заборгованості, та нараховані в межах строку дії договору.

Сума нарахованих процентів в розмірі 8455,00 грн не перевищує заборгованість за тілом кредиту. Суд вважає, що такий розмір процентів не є непропорційним сумі основного боргу, не суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення неустойки в розмірі 4500,00 грн за кредитним договором суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2140,30 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 279-282, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №6574111 розмірі 18455,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8455,00 грн – сума заборгованості за відсотками, а також 2140,30 грн судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя О.О. Жмудь