Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №462/6618/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6618/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2026 року

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 20.07.2026 о 14:30 год за адресою: пр. Шевченка, 28 у м. Львові, будучи пасажиром автомобіля Porsche Cayenne, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відчинила двері тз, не переконавшись у безпечності своїх дій, унаслідок чого допустила зіткнення з електроскутером Corsa під керуванням гр. ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушено п.15.13, п. 1.15, п.2.3.б, ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У суд ОСОБА_1 , повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомлено, хоча судом вживались заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового розгляду справи, шляхом надсилання за адресою місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності рекомендованою кореспонденцією судових повісток, однак як вбачається із конвертів, які повернулись на адресу суду неврученим адресату та трекінгу поштового відправлення з офіційного вебсайту Укрпошта, судова кореспонденція, яка скеровувалась судом ОСОБА_1 повернута на адресу суду без вручення адресату у зв`язку із «відсутністю адресата за вказаною адресою». За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, відтак із врахуванням вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протокола про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №724522 від 20.07.2026, схемою місця ДТП, яка сталась 20.07.2026, в якій зафіксована дорожня обстановка, місце розташування, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП та долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.07.2026.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.

Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 , слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал постанови у справі № 462/6618/26

Суддя: Б.М.Гедз