Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №317/1043/17 — Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/1043/17

Провадження № 1-кп/317/6/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080230001411 від 27.07.2016 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Приморського районного суду м. Одеса від 12.09.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк два роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з особами відносно яких матеріали виділено в окреме провадження, шляхом подолання перешкоди у виді металевого паркану, проник на територію дачної ділянки у садовому товаристві «Мукомол», смт. Малокатеринівка, Запорізького району, Запорізької області, звідки за допомогою садової лопати викопав: ялинки подушковидні «Nidiformis» в кількості 3шт., за ціною 1 250 гривень за 1 штуку, загальною вартістю 3 750 гривень, самшит вічнозелений за ціною 850 гривень за 1 штуку, у кількості 3 штуки, загальною вартістю 2550 гривень, можевельник чешуйчатий «Blue Star» карликовий, в кількості 2 шт., вартістю 1 250 грн. за 1 шт., на суму 2 500 гривень, які належать ОСОБА_6 , після чого винесли майно потерпілого за територію дачної ділянки, отримавши можливість ним розпорядитися.

Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 8 800 гривень.

Крім цього, 16.01.2017 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, прибув на дачну ділянку № НОМЕР_1 садового товариства «Джерело», розташованого в смт. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області, яка належить ОСОБА_7 , де шляхом підбору ключа, проник до вищевказаного будинку та таємно викрав: шліфувальну машину «BOSCH» вартістю 650 гривень, болгарку «BOSCH» вартістю 650 гривень, дриль вартістю 650 гривень, гвинтівку пневматичну «Чайка» вартістю 1 500 гривень, яка знаходилась в чохлі вартістю 600 гривень, електричний лобзик, вартістю 637,50 грн. після чого викрадене майно потерпілої поклав до матерчатої сумки та виніс за територію домоволодіння, тим самим отримав можливість ним розпорядитися.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, пояснив, що точної дати та часу не пам`ятає, але у 2016 році він, разом із особами відносно яких матеріали виділено в окреме провадження, проник на територію дачної ділянки де викопали ялинки, самшит та можевельник у кількості зазначеній у обвинувальному. Крім того, зазначив, що він у 2017 році вночі на дачній ділянці в смт. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області проник до будинку де робив ремонт та таємно викрав: шліфувальну машину «BOSCH», болгарку «BOSCH», дрель, гвинтівку пневматичну «Чайка», яка знаходилась в чохлі, електричний лобзик. Усе зазначене викрадене майно продав, а отримані кошти використав на власні потреби. Обставини викладені у обвинувальному акті підтвердив повністю. Щиро розкаявся, просив його вибачити.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися, подали до суду заяви у яких просили проводити судовий розгляд без їх участі (а.с. 28, 61).

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 , не заперечуючи обставин, встановлених під час досудового розслідування, просив під час призначення покарання застосувати ч. 4 ст. 70 та ст. 75 КК України.

Оскільки обвинувачений дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, які також не заперечували проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з`ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.

Прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікує дії ОСОБА_4 : за епізодом 18.05.2016 – за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище; за епізодом 16.01.2017 – за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на психіатричному обліку не перебуває. Відповідно до довідки директора КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради від 15.06.2016 мав діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.

Суд також враховує, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за епізодом від 18.05.2016 не сплинув, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, строк давності зупинявся у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 ухилявся від суду так, як неодноразово був оголошений ухвалами Запорізького районного суду Запорізької області у розшук.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, належить до категорії тяжких. Разом з тим, ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся в скоєному, що в свою чергу суд відносить до обставин які пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який повністю визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, проявив щире каяття, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 можливо призначити мінімальне покарання визначене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

При призначенні остаточного покарання суд також враховує, що вироком Приморського районного суду м. Одеса від 12.09.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк два роки. Зазначений строк покарання ОСОБА_4 не відбув.

Відповідно до роз`яснень, викладених у правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 справа №766/3917/17 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).

За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, вчинив до постановлення вироку Приморського районного суду м. Одеса від 12.09.2024, то йому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Отже, за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі положень ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме шляхом поглинення покарання, призначеного за цим вироком покаранням згідно вироку Приморського районного суду м. Одеса від 12.09.2024 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

При цьому, враховуючи висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17 (провадження № 51-2631 кмо19), особу ОСОБА_4 , пом`якшуючі обставини, визнання вини та щире каяття, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від реального відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків визначених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

У кримінальному провадженні цивільний позов відсутній.

Доказів понесених витрат на залучення експерта прокурорм не надано.

Речові докази в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 74, 75, 76, ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 394, 368, 370, 374, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеса від 12.09.2024, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом остаточного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На протязі випробувального строку, на підставі ст. 76 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1